про закриття провадження у справі
15 квітня 2026 року №320/43772/24
Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів - головуючої судді Панченко Н.Д., суддів Василенко Г.Ю., Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (адреса вул. Михайла Грушевського, 12/2, м. Київ, Україна, 01008, ЄДРПОУ 00019442). У якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача позивач визначив Державну службу України з етнополітики та свободи совісті (адреса пров. Музейний, 12, м. Київ, Україна, 01001, ЄДРПОУ 43571959), в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у не прийнятті Кабінетом Міністрів України рішення про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України щодо Меджлісу кримськотатарського народу, відповідно до внесеного до Кабінету Міністрів України Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у 2023 році проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу; зобов'язати Кабінет Міністрів України прийняти рішення про закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України щодо Меджлісу кримськотатарського народу, відповідно до внесеного до Кабінету Міністрів України Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у 2023 році проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про закріплення правового статусу представницького органу кримськотатарського народу;
- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, яка полягає у ненаданні обґрунтованої відповіді на звернення в інтересах Меджлісу кримськотатарського народу «Щодо закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України - Меджлісу кримськотатарського народу» у 2024 році та у невжитті заходів реагування на це звернення; зобов'язати Кабінет Міністрів України надати обґрунтовану відповідь на звернення в інтересах Меджлісу кримськотатарського народу «Щодо закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України - Меджлісу кримськотатарського народу» та вжити заходів реагування на це звернення;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України моральну шкоду у розмірі 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень, заподіяну ОСОБА_1 , члену Меджлісу кримськотатарського народу та голові Управління з зовнішніх зв'язків та правозахисної діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, через незаконну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме Кабінету Міністрів України;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати колегією суддів за правилами загального позовного провадження. Також визначено розпочати підготовку справи до судового розгляду та призначене підготовче засідання на 07 квітня 2025 року о 12:00 год.
03 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відмову від позову, подана на підставі статей 47, 189 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання щодо прийняття зазначеної заяви, суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад адміністративного судочинства є диспозитивність, відповідно до якої кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, має право вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами та вимогами на власний розсуд, крім випадків, встановлених законом.
Реалізацією вказаного принципу є, зокрема, передбачене частинами першою та третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України право позивача відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі шляхом подання відповідної заяви.
Згідно з положеннями статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд зобов'язаний роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, а також перевірити, чи не обмежений представник сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Крім того, суд повинен перевірити, чи не суперечить така відмова вимогам закону та чи не порушує права, свободи або інтереси інших осіб.
Судом встановлено, що заява про відмову від позову подана належним суб'єктом - позивача та у подальшому його представником, повноваження якого підтверджені належними доказами та не обмежені у частині вчинення відповідних процесуальних дій.
Суд також враховує, що подана заява є добровільним волевиявленням позивача, який належним чином поінформований про процесуальні наслідки такої відмови, що узгоджується із засадами диспозитивності та змагальності адміністративного процесу.
Оцінюючи подану заяву, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову: не суперечить вимогам чинного законодавства; не спрямована на порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб; не має ознак зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі, якщо позивач відмовився від позову і таку відмову прийнято судом.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що відмова позивача від позову відповідає вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її прийняття та закриття провадження у справі.
Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє відповідну ухвалу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 9, 183, 189, 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Закрити провадження в адміністративній справі № 320/43772/24 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу про закриття провадження у справі надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Головуюча суддя Панченко Н.Д.
Суддя Василенко Г.Ю.
Суддя Панова Г.В.