15 квітня 2026 року м. Київ №320/34702/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіпсейк» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
до Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КІПСЕЙК» із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві:
від 08.04.2025 № 0316800707, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп за платежем штрафні санкції за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (форма «ПС»);
від 08.04.2025 № 0316790707, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 542 800 (два мільйони п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. за платежем штрафні санкції за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, (форма «С»).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на відсутність правових підстав для прийняття наказу контролюючим органом про проведення фактичної перевірки щодо ТОВ «КІПСЕЙК», позаяк призначена за відсутності передбаченої підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстави, а саме письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону. Окрім цього, позивач не погоджується із висновками податкового органу щодо не забезпечення ТОВ «КІПСЕЙК» в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів, здійснення продажу не облікованих товарів, що відображені в такому обліку, при цьому стверджує, що опис товару проведено всупереч норм статей 19.1 та 20 ПК України за відсутності на те правових підстав. Позивач також акцентує увагу на тому, що контролюючим органом при розгляді заперечень на акт перевірки позивача не надано оцінки первинним, бухгалтерським та банківським документам, не обґрунтовано причин їх неврахування у висновках перевірки. Позивач наголошує, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані не є підставою для застосування до платника штрафних фінансових санкцій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.09.2025.
23.09.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 23.09.2025.
18.09.2025 представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що спірне рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами фактичної перевірки позивача, якою виявлені порушення вимог Податкового кодексу України. Вказує, зокрема, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на виконання наказу від 25.02.2025 № 1340-п, проведено фактичну перевірку за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Ольгинська, буд. 2/1, де здійснює свою діяльність ТОВ «Кіпсейк» в магазині під торговою назвою «Guzema». Перевірку було проведено у присутності адміністратора магазину та адвоката позивача. Адміністратора магазину, під особистий підпис було ознайомлено з направленнями на перевірку від 27.02.2025 № 5705/26-15-07-07-03 та № 5703/26-15-07-07-01 та вручено копію наказу. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки реєстраційний № 20037/26/15/07/45192004 від 10.03.2025. Проведеною перевіркою встановлено: порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), а також порушення вимог статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України. Окрім цього представник відповідача зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки адвокату підприємства під особистий підпис було вручено запит від 27.03.2025 про надання документів які пов'язані або/та належать з предметом перевірки (зазначено, що документи потрібно надати безпосередньо посадовим особам, які здійснюють перевірки до 04.03.2025 (10:00). Зокрема, в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами було здійснено опис залишків товарних запасів (ювелірні вироби на загальну суму - 2 542 800, 00 грн.), які на момент перевірки знаходились в магазині, проте на вимогу щодо надання документів, які б підтверджували облік товарів - таких надано не було, що зафіксовано актом перевірки. Відтак, стверджує про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень за наслідками фактичної перевірки, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
22.09.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, у якому акцентує увагу на тому, що відзив не містить спростувань доводів позивача, наведених в позовній заяві щодо обставин справи та обґрунтування позовних вимог (правових підстав позову), натомість відповідач у відзиві обмежується цитування норм матеріального права та посилання на постанови Верховного Суду, нерелевантні до вказаної справи.
23.09.2025 протокольною ухвалою зобов'язано представника відповідача надати всі документи, на підставі яких була призначена фактична перевірка, зокрема письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону. Оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 14.10.2025.
09.10.2025 представником позивача надано додаткові пояснення по справі, разом із якими долучено копію доповідної записки № 462/2615-07-07-00-12 від 25.02.2025 разом із листом-повідомленням, які затвердженням відповідача стали підставою для призначення фактичної перевірки.
13.10.2025 представником подано заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких акцентував увагу суду на те, що документ, поданий представником відповідача у якості доказу звернення споживача, який нібито підтверджує порушення порядку розрахунків не є зверненням громадянина ані за формою, ані за змістом та є анонімним. Окрім цього, зазначає, що і сама доповідна записка від 25.02.2025 № 462/26-15-07-07-00-12, на підставі якої призначена перевірка, не містить посилання на вказаний документ-звернення споживача.
14.10.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2025.
05.11.2025 у судовому засіданні представником відповідача долучено лист-звернення споживача (вх. Ч/536/ЕЗ від 25.02.2025) та доповідну записку від 25.02.2025 № 450/26-15-07-07-01-09.
Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.11.2025.
25.11.2025 у судовому засіданні представником позивача було ініційовано питання щодо виклику у якості свідка особи, яка звернулася із зверненням про порушення порядку розрахунків ( ОСОБА_1 ). Оголошено перерву до 10.12.2025.
Ухвалою від 10.12.2025 судом задоволено клопотання представників позивача та відповідача про виклик свідків.
Викликано в судове засідання ОСОБА_2 , та головного державного інспектора управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_6.
Цією ж ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2026.
13.01.2026 у судовому засідання було допитано свідків: ОСОБА_2 , та головного державного інспектора управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_6.
13.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 20.01.2026.
20.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2026.
28.01.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 17.02.2026.
17.02.2026 судове засідання знято з розгляду. Наступне засідання призначено на 03.03.2026
03.03.2026 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву.
Протокольною хвалою від 03.03.2026 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ТОВ «КІПСЕЙК» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань код ЄДРПОУ 45192004 та знаходиться за адресою місцезнаходження: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26а.
Основним видом діяльності ТОВ «КІПСЕЙК» є КВЕД: 47.77 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах».
Реалізація продукції ТОВ «КІПСЕЙК» здійснюється через його фірмові магазини і господарські одиниці), які розміщені за адресами: м. Київ, вул. Ольгинська, буд. 2/1; м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26а; м. Львів, просп. Шевченка, буд. 23.
25.02.2025 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві на підставі підпункту, підпункту 80.2.2, підпункту 80.2.3, підпункту 80.2.4 пункту 80.2. статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № №2755-VI (із змінами та доповненнями), Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, Закону України від 21.06.2012 № 5007-VІ «Про ціни і ціноутворення» зі змінами та доповненнями прийнято наказ № 1340-п «Про проведення фактичних перевірок».
Відповідно до вказаного наказу контролюючим органом вирішено провести фактичні перевірки суб'єктів: господарювання та об'єктів зазначених у додатках з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін: та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 25.02.2025 №462/26-15-07-07-00-12.
Відповідно до додатку № 169 до Наказу від 25.02.2024 № 1340-П «Перелік платників податків/об'єктів для проведення фактичних перевірок працівниками управління фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2, статті 80, пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Об'єкт перевірки: магазин «GUZEMA» (м. Київ, Печерський район, вул. Ольгинська, буд. 2/1). Дата проведення перевірки: 27.02.2025.
Вид перевірок: фактична. Період діяльності, що перевіряється: згідно статті 102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № №2755-VI (із змінами та доповненнями).
Для здійснення перевірки було оформлені направлення на перевірку від 27.02.2025 № 5705/26-15-07-07-3 та № 5703/26-15-07-07-01, в яких вказана мета перевірки:
перевірити порядок здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
Вказані направлення разом із наказом на проведення перевірки були вручені 27.02.2025 адміністратору ОСОБА_3 , про що свідчить її особистий підпис на направленнях.
27.02.2025 о 13 год. 13 хв. розпочато фактичну перевірку магазину «GUZEMA» (м. Київ, Печерський район, вул. Ольгинська, буд. 2/1), яка є господарською одиницею ТОВ «КІПСЕЙК».
Як встановлено судом під час розгляду справи, перед початком проведення перевірки була проведена контрольно-розрахункова операція з придбання каблучки «на 4 кульки» вартістю 24900,00 грн.
Розрахункову операцію проведено, видано фіскальний чек (розрахунковий документ).
Після проведення розрахункової операції податковими перевіряючими адміністратору магазина вручено копію наказу про проведення фактичної перевірки від 25.02.2024 № 1340-п.
27.02.2025 вручено запит про надання документів від 27.02.2025, відповідно до якого ТОВ «КІПСЕЙК» запропоновано надати до перевірки:
- накази на призначення працівників;
- трудові договори з працівниками
- документи на приміщення (право власності/оренда);
- завірену копію паспорту та ідентифікаційного коду керівника;
- копії (оригінали) банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках що належать суб'єкту господарювання за період з .10.2023 по 27.02.2025;
- накладні на товари, що знаходяться в продажу;
- касову книгу підприємства з ПКО та ВКО;
- пояснення щодо зберігання алкогольних напоїв;
- дозвільний документ на право зберігання алкогольних напоїв.
Вказано надати зазначені документи до 10 год 00 хв 04.03.2025.
На запит податкового органу від 27.02.2025 представником позивача листом від 04.03.2025 (вих. № 1-0403/2025) повідомлено, що запитувані податковим органом документи будуть надані у разі оформлення наказу на проведення перевірки оформлено у відповідності до чинного законодавства.
07.03.2025 ГУ ДПС у м. Києві складено акт фактичної перевірки № 014355.
Зокрема, відповідно до вказаного акта, перевіркою встановлено, що у ході перевірки здійснено опис товарів, що знаходиться у реалізації на загальну суму реалізації 25420800,00 грн та вручено суб'єкту господарювання запит про надання документів від 27.02.2025, в якому зазначено надати документи, що посвідчують облік та походження товарних запасів, накладні, тощо.
Відповідно до акта перевірки, суб'єктом господарювання на початок проведення перевірки та на запит про надання документів не надано до перевірки документів, що належать до предмету перевірки, а також не надано документів, що посвідчують облік та походження товарних запасів, чим порушено пункт 58.21 статті 85 ПК України.
Таким чином, актом перевірки встановлено не ведення у порядку, встановленого законодавством, обліку товарів за місцем їх реалізації на загальну суму 2542800,0 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).
Листом від 21.03.2025 № 1-2103/2025 представником позивача направлено заперечення на акт фактичної перевірки, а також доповнення від 26.03.2025, разом із якими було долучено запитувані податковим органом документи.
На підставі акта перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 08.04.2025:
№ 0316800707, згідно якого застосовано до ТОВ «КІПСЕЙК» штрафні санкції на загальну суму 1020 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійснення податкового контролю;
№ 0316790707, згідно із яким застосовано до ТОВ «КІПСЕЙК» штрафні санкції га загальну суму 2542800,0 грн (2542800,0*100%) та здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в порядку адміністративного оскарження до ДПС України та подав скаргу (вх. ДПС № 19518/6).
Рішенням ДПС України від 06.06.2025. № 16410/6/99-00-06-03-02-06 скаргу ТОВ «КІПСЕЙК» залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.
Відповідно до трекінгу поштового відправлення ШКІ № 06011554406813 вказане рішення отримане позивачем 16.06.2025.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправним та такими, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Також, підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).
За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.10. статті 80 ПК України визначено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Так, згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Водночас, в силу правого визначення пункту 86.5. статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Тим не менш, відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання (пункт 86.6 статті 86 ПК України).
При цьому, у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, доводи щодо неналежного невиконання вимог норм Податкового кодексу України щодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, при цьому, правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, серед іншого вказує на те, що податковим органом було порушено процедуру призначення перевірки, що є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, винесених за її наслідками.
Як судом було встановлено раніше, фактична перевірка була призначена на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 підрозділу 10 ПК України .
Так, відповідно до підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Також, відповідно до пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Таким чином, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 та пункту 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України є отримання письмового звернення покупця (споживача).
При цьому, суд звертає увагу, що інформація, яка підпадає під дію підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Верховний Суд у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
При цьому, у постанові від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 Верховний Суд вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі №440/6887/20.
При цьому, суд бере до уваги, що у наказі на проведення фактичної перевірки від 25.02.2025 №1340-п відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, окрім посилання на доповідну записку управління фактичних перевірок від 25.02.2025 № 462/26-15-07-07-00-12.
Так, вказана доповідна записка (а.с. том 4, арк. 203,221), адресована начальнику управління ОСОБА_4 , а підписана ГДІ Половко О.М. та ОСОБА_5 .
Зі змісту доповідної записки вбачається, що головні державні інспектори відділу контролю за готівковими операціями управління фактичних перевірок Половко О.М. та ОСОБА_5 інформують начальника управління Олександра Пархомчука про те, що під час виконання функціональних повноважень їм стало відомо, що окремі суб'єкти господарювання здійснюють розрахункові операції без видачі розрахункових документів на підставі чого порушено питання про проведення фактичних перевірок на підставі підпункту 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Крім того, ці ж посадові особи у вказаній Доповідній записці повідомляють, що до Головного управління ДПС у м. Києві надійшло письмове звернення громадянина ОСОБА_2 від 25.02.2025 року б/н про порушення порядку проведення розрахунків в ювелірному магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час судового розгляду відповідачем було долучено «Інформаційний лист-повідомлення» від громадянина ОСОБА_2 , зверненню присвоєно реєстраційний номер № Ч/536/ЕЗ від 25.02.2025 року (а.с. том. 4, арк. 202, 219).
Так, за твердженням відповідача, звернення від ОСОБА_2 надійшло в електронній формі на електронну скриньку контролюючого органу з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідачем до матеріалів справи надано роздруківку з скриньки електронної пошти Головного управління ДПС у м. Києві kyiv.zvemennva@tax.gov.ua, яка використовується для отримання звернень в електронній формі, (а.с. том. 4 арк. 206, 219).
Згідно наданої роздруківки вбачається, що електронний лист з електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов на скриньку ІНФОРМАЦІЯ_3 25.02.2025 року о 02.14 РМ, що відповідає 14 год 14 хв.
Також відповідачем до матеріалів справи надано скріншот (фото) екрану комп'ютера відомостей з системи документообігу ГУ ДПС у м. Києві, на якому відображено сторінку з реєстрацією звернення ОСОБА_2 за № Ч/536/ЕЗ від 25.02.2025, яке зареєстровано в системі 25.02.2025 о 15:51:11 год, (том. 4 арк. 218).
У судовому засіданні від 13.01.2026 року було здійснено допит свідка ОСОБА_2 , що відображено у протоколі судового засідання (а.с. том. 5 арк. 6-11).
Так, під час допиту судом в судовому засіданні 13.01.2026 свідка ОСОБА_2 з'ясовано, що вказана особа інтернетом та електронною поштою не користується в силу похилого віку, має обмежені навички друку на комп'ютері, ювелірні магазини не відвідував, оскільки має обмежені фінансові спроможності; скарги в податкову ніколи не готував та не звертався; про справу дізнався в результаті отримання адвокатського запиту від представника позивача; звернення до Головного управління ДПС у м. Києві не готував і не подавав; листів від Головного управління ДПС у м. Києві не отримував, (а.с. том. 5 арк. 8-9).
При цьому, другий свідок - ОСОБА_6 - головний державний інспектор, що проводив фактичну перевірку, який також допитаний судовому засіданні 13.01.2026 - жодним чином не зміг пояснити суду від кого саме, коли та з якої електронної скриньки надійшло відповідне звернення споживача, на підставі якого була призначена фактична перевірка.
Таким чином, суд констатує, що надані до матеріалів справи докази та пояснення, допитаних в судовому засіданні свідків підтверджують відсутність у Головного управління ДПС у м. Києві звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, як підстави для прийняття наказу ГУ ДПС у м. Києві № 1340-п від 25.02.2025 «Про проведення фактичних перевірок» щодо призначення та проведення перевірки магазину «GUZEMA» за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Ольгинська, 2/1 на підставі п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Таким чином, відсутність фактичної підстави для призначення перевірки позивача є такою, що безпосередньо впливає на відсутність права у контролюючого органу на проведення такої перевірки та об'єктивність прийнятих на її підставі рішень.
Отже, відповідачем не доведено наявність підстав в розумінні підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України для проведення фактичної перевірки позивача.
При цьому, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки, у тому числі у випадку допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Наведене вище також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.05.2024 у справі №420/19741/21.
Суд вважає дану практику релевантною у даних спірних правовідносин.
В цьому випадку, рішення про застосування фінансових санкцій не відповідають принципам обґрунтованості, оскільки воно ґрунтується на недопустимому доказі, яким є акт фактичної перевірки, адже призначення такої перевірки відбулось із порушенням вимог, встановлених Податковим кодексом України.
Водночас, з метою дотримання засади офіційного з'ясування всіх обставин та остаточного вирішення спору по суті суд вважає за необхідне розглянути доводи сторін щодо кожного податкового повідомлення-рішення, які є предметом оскарження.
Надаючи оцінку змісту виявлених порушень, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 08.04.2025 № 0316800707, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю, суд зазначає таке.
Порядок надання документів платниками податків контролюючому органу під час перевірки врегульовано статтею 85 ПК України.
Пунктом 85.2 статті 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 85.4 статті 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Згідно з пунктом 85.8 статті 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Враховуючи викладене, за запитом представника контролюючого органу платник податків зобов'язаний надавати засвідчені копії документів, які стосуються предмету перевірки.
Пунктом 85.6 статті 85 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Судом встановлено, що запитом про надання документів від 27.02.2025 (а.с. том 1 арк. 40) податковими перевіряючими було запитано у ТОВ «КІПСЕЙК» документи; станом на початок проведення перевірки такі документи надані не були.
Водночас, суд ураховує позицію Верховного суду, викладену у постанові від 08 вересня 2019 року (справа № 802/1069/13-а), у якій той зауважив, що обставина щодо порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, надати після початку перевірки всі документи, які пов'язані з предметом перевірки, не означає, що платник не має права додатково їх надати до прийняття контролюючим органом відповідного рішення за результатами перевірки та не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати при прийнятті рішення додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44,7 статті 44 ПК України, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Згідно із пунктом 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Таким чином, приписи пункту 44.6 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачають право платника податків, зокрема у період після закінчення перевірки, до дати прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки, надати такому контролюючому органу документи, які не були надані платником податків під час проведення перевірки.
Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що 26.03.2025 разом з доповненнями до заперечень на акт перевірки, в межах строків, передбачених пунктом 44.6 статті 44 та пункту 86.7 статті 86 ПК України копії усіх запитуваних документів були надані контролюючому органу, а тому на думку суду підлягали врахуванню, як під час прийняття розгляду заперечень на акт перевірки, так і оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведення перевірки.
Суд акцентує увагу, що Верховний Суд вже неодноразово аналізував положення статей 44.85 ПК України у їх взаємозв'язку і сформовані ним підходи щодо застосування означених норм податкового законодавства є усталеними.
Так, зокрема, але не виключно, в постановах від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 31 січня 2020 року у справі № 826/15328/18, від 02 липня 2024 року у справі № 320/14330/23, від 21 жовтня 2021 року у справі № 802/1464/17-а, від 23 травня 2024 року у справі № 380/5557/22 Верховний Суд сформулював такий висновок. Надання платником податків фінансово-господарських документів під час проведення перевірки є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку. Обов'язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з компетенцією контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі документів. Ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, але не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Отже, враховуючи викладене, суд констатує, що ТОВ «КІПСЕЙК» 26.03.2025, дата, яка передує даті прийняття податкових повідомлень-рішень від 08.04.2025 року № 0316800707, 0316790707, які є предметом оскарження у цій справі, було надано контролюючому органу документи, які запитувались під час проведення фактичної перевірки та надані у строки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 та п. 86.7 ст. 86 ПК України, що підтверджує відсутність порушень з боку платника податків за які його притягнуто до відповідальності, а тому податкове повідомлення-рішення від 08.04.2025 № 0316800707, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів є таким, що винесено протиправно.
Щодо податкового повідомлення - рішення від 08.04.2025 № 0316790707, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 542 800 (два мільйони п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. за платежем штрафні санкції за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, суд зазначає таке.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР).
Пунктом 12 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб?єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов?язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб?єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб?єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об?єкті). Згідно з статтею 20 Закону № 265 до суб?єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об?єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документами, що є підставою для внесення записів до товарних запасів є накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи тощо. В свою чергу, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб?єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для обліку товарних запасів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996, зі змінами від 16.10.2012 р. (далі - Закон № 996).
Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пункту 85.2 статті 82 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Слід зазначити, що положення Закону №265 не визначають порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов'язок суб'єктів господарювання вести такий облік.
Так, згідно підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об?єктів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Частиною третьою статті 8 Закону № 996 встановлено, що відповідальність за організацію бухобліку, а також за фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах та їх збереження протягом встановленого терміну несе керівництво підприємства відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону № 996 встановлено, що підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.
Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, організація бухгалтерського обліку ТОВ «КІПСЕЙК», затверджена наказом Товариства від 14.07.2023 № 1 «Про затвердження облікової політики», передбачають, що облік господарської діяльності підприємства здійснюється централізовано за основним місцем знаходження офісу, незалежно від відокремлених підрозділів (філій, магазинів, складів тощо). Оригінали документів зберігаються на центральному офісі, згідно із приписами пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.
Під час розгляду справи судом також встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що з 01.01.2025 по дату проведення фактичної перевірки ТОВ «КІПСЕЙК» на склад структурного підрозділу крамниця Ольгинська за адресою м. Київ, вул. Ольгинська 2/1 було придбано ювелірні вироби у 2 постачальників:
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до договору укладеного у спрощений спосіб на підставі видаткової накладної № 2 від 01.01.2025 року поставлено 93 найменування ювелірної продукції на загальну суму 923 727,00 грн.
- Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до договору укладеного у спрощений спосіб на підставі видаткової накладної № 5 від 23.01.2025 року поставлено 121 найменування ювелірної продукції на загальну суму 1 293 840,00 грн.
Поставлені ювелірні вироби прийняті на складський облік за складом структурного підрозділу Крамниця Ольгинська на рахунку БО 289 «Товари в торгівлі», що підтверджує наявність на обліку ТОВ «КІПСЕЙК» придбаних ювелірних виробів станом на дату проведення перевірки 27.02.2025.
Операції ТОВ «КІПСЕЙК» з оплати за придбання, переробку та доходи від реалізації продукції відображені рухом коштів по рахунках.
Всі докази на підтвердження зазначених обставин (картки разом із договорами, складеними на їх виконання первинними до документами) додані позивачем до позовної заяви та наявні в матеріалах справи.
При цьому, суд зауважує, що вказані первинні та бухгалтерські документи безпідставно було проігноровано та не враховано відповідачем під час розгляду заперечень на акт перевірки щодо сформованих висновків контролюючого органу.
Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «КІПСЕЙК» забезпечено облік товарів отриманих за результатами виконання господарських операцій з придбання ювелірних виробів та їх виготовлення з давальницької сировини на підставі складених під час виконання таких операцій первинних документів з подальшим взяттям їх до бухгалтерського обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, що свідчить про відсутність допущеного порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п'ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 30280,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3044 від 04 липня 2025, наявною в матеріалах справи. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на користь ТОВ «КІПСЕЙК» за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПСЕЙК» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 08.04.2025 № 0316800707, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн 00 коп. за платежем штрафні санкції за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.04.2025 № 0316790707, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві, яким до ТОВ «КІПСЕЙК» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 542 800 (два мільйони п'ятсот сорок дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. за платежем штрафні санкції за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КІПСЕЙК» (ЄДРПОУ: 45192004; адреса: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26-А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.