про повернення позовної заяви
16 квітня 2026 року Київ № 320/56727/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Ірпінської міської ради Шелевея Р.В. № 116 від 14.10.2025 року про скасування наказу начальника відділу земельних ресурсів Кіпіша І. № 15-03ПА від 27.06.2025 року про присвоєння поштової адреси багатоквартирному житловому будинку в м. Ірпінь, вул. Соборна, 122/1, відображене у Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес ЄДЕССБ Реєстраційний номер в СДЕССБ: ARO1:6223-5048-8738-3181 від 14.10.2025 року.
- визнати протиправними дії начальника Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів Ірпінської міської ради Шелевея Р.В. щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про наказ № 116 від 14.10.2025 року шляхом зміни статусу версії № 1 рішення по адресі реєстраційний номер ARO1:6223-5048-8738-3181 (присвоєння) від 30.06.2025 року з "діючий" на "архівний" та створення версії № 2 рішення по адресі реєстраційний номер ARO1:6223-5048-8738-3181 (анулювання) від 14.10.2025 року;
- зобов?язати внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про скасування версії № 2 рішення по адресі реєстраційний номер AR01:6223-5048-8738-3181 (анулювання) від 14.10.2025 року.
- зобов?язати внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про присвоєння поштової адреси згідно наказу начальника відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів в межах повноважень Кіпіша І. № 15-03ПА від 27.06.2025 року шляхом створення у Реєстрі будівельної діяльності нової версії документа реєстраційний номер ARO1:6223-5048-8738-3181 зі статусом «чинний», із посиланням на рішення суду та попередню (архівну) версію №1, з відображенням у Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес ЄДЕССБ.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 позовну заяву залишено без руху із встановленням п'ятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання до суду.
У встановлений термін представником позивача подано клопотання про усунення недоліків на виконання ухвали від 04.02.2026. В якості додатку до клопотання про усунення недоліків вказано «Уточнена позовна приведена у відповідність до вимог ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду у редакції від 16.02.2026 року (подається окремим процесуальним документом», проте вказана заява не долучена до клопотання. Наведене підтверджується Актом ВДЗК Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 вказані додатки відсутні в матеріалах клопотання про усунення недоліків.
Так, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 про залишення позовної заяви було чітко зазначено недоліки позовної заяви, які необхідно усунути, визначено спосіб та строки їх усунення. Проте, представником позивача вимоги вказані в ухвалі суду були виконані частково, а саме суду було надано квитанцію про сплату судового збору, який необхідно було сплатити при звернення до суду з позовною заявою.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд виходив з наступного.
Так, відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
До того ж, частина друга указаної статті визначає, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Також, статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.
Так, частиною першої вказаної статті визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною п'ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачці був наданий п'ятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення її недоліків.
Перш за все варто зауважити, що КАС України саме на позивача покладає обов'язок оформлення позовної заяви відповідно до вимог, які визначені його положеннями, а саме: статтями 160, 161 КАС України.
Суддя, отримавши матеріали позовної заяви, перевіряє її відповідність указаним вимогам, і у разі встановлення недоліків позовної заяви, вказує про це в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, надаючи позивачеві строк на їхнє усунення.
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Недоліки можуть стосуватися як позовної заяви (змісту та форми), так і порядку її подання. При цьому, оцінка позовної заяви та констатація недоліків у ній є суб'єктивною.
Водночас, беручи до уваги завдання суду забезпечити розгляд і вирішення справи в розумний строк, суд може не залишати позовну заяву без руху, якщо недоліки є неістотними, і можуть бути усунуті в процесі підготовки справи до судового розгляду.
Суд звертає увагу, що у своїй практиці Верховний Суд неодноразово зауважував, що надмірний формалізм судів до позовної заяви не має допускатись, і лише з несуттєвих недоліків, тих які не впливають на вирішення спору, позовна заява не має залишатись без руху, а потім повертатись, адже цим чиняться перешкоди у доступі особи до правосуддя.
Між тим, у кожному випадку, суддя має оцінити, чи є виявлені ним недоліки суттєвими і чи за їхньої наявності може бути вирішена справа з дотриманням всебічного, повного і неупередженого її розгляду.
Європейський суд з прав людини у справі “UNION ALIMENTARIA SANDERSS.. проти Іспанії» №11681/87, рішення від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України» №3236/03, рішення від 03.04.2008 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Підсумовуючи наведене, суд констатує, що сукупність допущених позивачем недоліків у позовній заяві та додатках до неї, а також їхнє неусунення на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, слугують достатньою підставою для повернення позовної заяви.
Одночасно суд роз'яснює, що в силу вимог частини восьмої статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання протиправними дій - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова