15 квітня 2026 року № 320/6356/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Діска А.Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Гoлoвного упpaвлiння Пенсiйногo фoндy Укpaїни в м. Києвi та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України № 230/96-ВР на виконання Рішень Конституційного Суду України від 07.04.2021 № 1-р(ІІ)/2021 та від 20.03.2024 року № 4-р(І)/2024;
- зобов'язати Гoлoвне упpaвлiння Пенсiйногo фoндy Укpaїни в м. Києвi та Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, виходячи з актуального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом про Держбюджет на відповідний рік, починаючи з 04.04.2024 року без обмеження її максимальним розміром;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на ОСОБА_1 користь різницю (заборгованість) між фактично отриманою та належною до виплати сумою пенсії за період з 04.04.2024 року по 31.01.2026 року у розмірі 239 460 (двісті тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 коп.
Ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та встановлено 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків та клопотання про поновлення строку, у якому просить поновити строк та зазначає, що позивач перебував у стані правомірного очікування на виконання добровільного рішення про перерахунок пенсії. Крім того, з 29.07.2025 по 12.02.2026 тривав процес адміністративного оскарження та уточнення позиції органу ПФУ у добровільному перерахунку пенсії. Позивач зазначає, що намагався врегулювати спір та зміна рішення про відмову ПФУ створила стан правової невизначеності, тому за таких обставин строк пропущено з поважних причин.
Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що ніяким законом не встановлені інші, ніж шість місяців, строки звернення до суду з адміністративним позовом у зв'язку із порушенням права особи внаслідок невиплати вказаного підвищення, яке не було нараховане пенсійним органом.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд також враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені в постанові від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19, згідно яких для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду; в той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отримуючи щомісячно пенсію, позивач повинен був знати, що вона виплачується в меншому розмірі, ніж це передбачено законом.
Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Висновки суду узгоджуються з практикою Верховного суду викладеною в постанові від 31.10.2024 у справі №120/8436/24, від 23.12.2024 у справі № 120/7981/24.
Крім того, суд зазначає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду у встановлений законом строк.
Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та не надано будь-яких доказів на підтвердження необізнаності та неможливості звернення до Київського окружного адміністративного суду у встановлений законодавством строк.
Суд не вважає зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки такі посилання не впливають на переривання установленого процесуального строку та не спростовують обізнаність позивача про розмір пенсії.
Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне в період з 03.04.2024 по 10.08.2025 звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить підстав для його поновлення.
Таким чином, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, позовна заява в частині позовних щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 04.04.2024 по 10.08.2025, відповідно до ст. 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 230/96-ВР, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.2021 № 1-р(ІІ)/2021 підлягає поверненню.
Дані висновки суду узгоджується з практикою Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 12.12.2024 по справі №580/7734/24, постанові від 14.01.2025 по справі №580/7605/24, постанові від 03.02.2025 по справі №580/7690/24.
Керуючись статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з позовною заявою до суду.
Клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії за період з 04.04.2024 по 10.08.2025 повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання тексту ухвали.
Суддя Діска А.Б.