про залишення позову без розгляду
16 квітня 2026 року Київ Справа № 320/2340/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали адміністративного позову заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Броварська територіальна громада в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерська селищна територіальна громада в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівська селищна територіальна громада в собі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимська сільська територіальна громада в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Калитянська селищна територіальна громада в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Броварська районна державна адміністрація Київської області (Броварська військова адміністрація Київської області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
02.02.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Броварська територіальна громада в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерська селищна територіальна громада в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівська селищна територіальна громада в собі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимська сільська територіальна громада в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Калитянська селищна територіальна громада в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Броварська районна державна адміністрація Київської області (Броварська військова адміністрація Київської області) про визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів з належного утримання захисних споруд - протирадіаційних укриттів №125008, №125028, №125029 та зобов'язання відповідача привести у стан готовності вказані вище захисні споруди, що знаходяться за адресою: вул. Шевченко, 14, м. Бровари, Київська обл., з метою використання їх за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом МВС України №579 від 09.07.2018.
В якості підстав позову зазначено, що Броварською окружною прокуратурою в ході вивчення стану додержання законів при використанні захисних споруд цивільного захисту населення на території Броварського району Київської області виявлено факти порушень відповідачем законодавства у вказаній сфері, що призвело до надання захисним спорудам цивільного захисту - протирадіаційним укриттям №125008, №125028, №125029 в Комунальному некомерційному підприємству «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» територіальних громад Броварського району Київської області статусу обмежено готових до експлуатації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 09.02.2023 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву Заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Шайтанової Марії Геннадіївни в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Броварська територіальна громада в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерська селищна територіальна громада в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівська селищна територіальна громада в собі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимська сільська територіальна громада в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Калитянська селищна територіальна громада в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Броварська районна державна адміністрація Київської області (Броварська військова адміністрація Київської області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,- залишено без руху, у зв'язку з відсутністю обґрунтування, щодо ГУ ДСНС України у Київській області не надано законом повноваження звернення до суду саме з такими позовними вимогами, а саме з позовом про спонукання до приведення в належний стан певних будівель чи споруд та відсутністю доказів сплати судового збору за дві вимоги не майнового характеру.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №925/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/2340/23 передано 27.11.2023 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 01.12.2023 позовну заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Шайтанової Марії Геннадіївни в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Броварська територіальна громада в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерська селищна територіальна громада в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівська селищна територіальна громада в собі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимська сільська територіальна громада в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Калитянська селищна територіальна громада в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Броварська районна державна адміністрація Київської області (Броварська військова адміністрація Київської області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 позовну заяву було повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 апеляційну скаргу керівника Броварської окружної прокуратури Київської області задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 скасовано, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
До суду надійшли матеріали справи №320/2340/23 та передані на розгляд судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви із засвідченими належним чином копіями додатків, документу про сплату судового збору та доказами направлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи.
На виконання ухвали суду від 02.12.2024 надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 зупинено провадження у справі №320/2340/23 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі №420/22303/23.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 поновлено провадження у справі №320/2340/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У справі, що розглядається заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів з належного утримання захисних споруд - протирадіаційних укриттів №125008, №125028, №125029 та зобов'язання відповідача привести у стан готовності вказані вище захисні споруди, що знаходяться за адресою: вул.Шевченко, 14, м.Бровари, Київська обл., з метою використання їх за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту", затверджених Наказом МВС України №579 від 09.07.2018.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Умови та особливості звернення до адміністративного суду прокурора визначені статтею 53 КАС України.
Так, частиною 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 статті 53 КАС України).
Ключовим питанням як у справі № 420/22303/23, так і у справі, що розглядається, є наявність або відсутність у прокурора права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі органу ДСНС з вимогами зобов'язального характеру щодо суб'єкта, на якого покладено обов'язок належного утримання захисної споруди.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту урегульовані Кодексом цивільного захисту України, яким, зокрема, також визначено і повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частини 8 статті 32 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Частиною 15 статті 32 Кодексу цивільного захисту України установлено, що контроль за створенням фонду захисних споруд цивільного захисту, готовністю його об'єктів до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи спільно з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Законом № 2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».
Цим же Законом № 2228-IX Кодекс цивільного захисту України було доповнено статтею 17-1 Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб'єкт владних повноважень:
- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;
- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей;
- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.
Надалі, з 29.10.2022 року набрали чинності норми Закону України від 06.10.2022 року №2655-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності», яким пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України після слів «адміністративного суду щодо» доповнено словами «допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо», а після слів «здоров'ю людей» - словами «з інших підстав, визначених законом».
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 ( далі - Положення № 1052 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Підпунктом 48 пункту 4 Положення № 1052 (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) передбачено, що ДСНС, відповідно до покладених на неї завдань, складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту; застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).
Отже, не зважаючи на зміни у Кодексі цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06.10.2022 року № 2655-IX), указані норми Положення № 1052 в частині застосування виду заходів впливу не змінилися.
На час виникнення спірних правовідносин у цій справі, Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), був визначений механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку.
За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку № 138, балансоутримувачі захисних споруд - це власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації); а утримання захисних споруд - це комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138, у редакції, чинній на час звернення до суду).
Крім того, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) установлені Законом України від 05.04.2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Саме в цьому Законі наведені види та форми заходів державного нагляду (контролю), зокрема у вигляді планових та позапланових заходів, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону № 877-V).
Отже, за наведеного нормативно-правового регулювання та аналізуючи приписи пункту 17-1 Кодексу цивільного захисту України (у редакції Закону України від 06.10.2022 року №2655-IX), у взаємозв'язку з Положенням № 1052, суд вказує, що органам ДСНС надано право звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб'єктів господарювання, що свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров'ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, що за своєю суттю є заходом реалізації застосування санкції, передбаченої приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України.
Можливість самостійного звернення до суду органу ДСНС з позовними вимогами зобов'язального характеру до відповідальних суб'єктів, як захід контролю не встановлена, оскільки за наведеного нормативно-правового регулювання питання повноважень органу ДСНС звертатися до суду, як позивач, вирішено законодавцем через наділення указаного суб'єкта владних повноважень контролюючими функціями у вигляді здійснення державного нагляду (контролю), які реалізуються шляхом застосування відповідних заходів реагування до суб'єктів господарювання або оскарження дій щодо недопуску до перевірки посадових осіб ДСНС.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що за наведеного нормативно-правового регулювання (після набрання чинності Законом № 2655-IX) коло повноважень органів ДСНС щодо права звернення до адміністративного суду не змінилося і є обмеженим, а отже, ГУ ДСНС у Київській області не може бути позивачем у цій справі, у зв'язку з чим прокурор у позовній заяві визначив орган, в особі якого він звернувся до суду та захищає інтереси держави, який не має самостійного права на звернення із цим позовом, тобто не може набути статусу позивача.
Аналогічний висновок Верховним Судом сформовано і у справі № 520/16197/23, в якій Суд, аналізуючи попередню практику Верховного Суду у подібній категорії справ, указав, що на відміну від попередньої редакції указаної норми щодо відсутності у територіального органу ДСНС права на звернення до суду з позовами у цій категорії, законодавець у чинній редакції пункту 48 частини 2 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, передбачив право на звернення до суду цього органу також і з інших підстав, визначених законом.
Також у справі № 520/16197/23 Верховний Суд, з-поміж іншого, зазначив, що у контексті порушеного питання варто також зауважити, що частина 4 статті 4 Закону № 877-V визначає, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
За висновком Верховного Суду № 520/16197/23 указані норми також визначають пряму кореляцію між законодавчим положенням та повноваженням контролюючого органу здійснювати той чи інший вид державного нагляду за діяльністю суб'єктів господарювання. Тому, не зважаючи на те, що пункт 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України, у редакції Закону № 2655-ІХ, передбачає, що коло правовідносин, у яких територіальний орган ДСНС може бути позивачем, хоча і розширилось, тобто перестало бути виключним, проте потребує чіткої кореляції із положенням закону, який би передбачив відповідний випадок, за якого ДСНС може подати до суду позовну заяву. Іншими словами, у чинній редакції пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України окреслена прив'язка правової підстави звернення до суду із нормою закону, і лише за її наявності ДСНС може набути статусу позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що законодавець у відповідних профільних нормативно-правових актах не наділив ДСНС правом на звернення до суду із позовом щодо приведення у стан готовності захисних споруд та, відповідно, правом на оскарження бездіяльності балансоутримувачів щодо допущеного неналежного стану таких захисних споруд, а отже, і прокурор не може від його імені заявити такий позов.
Таку правову позицію підтримано Верховним Судом надалі і в інших справах, зокрема №400/10777/23, №160/26224/23, №560/16769/23, №420/22303/23, та інших подібних спорах і такі висновки узгоджуються з попередньою практикою Верховного Суду, зокрема у справах №260/4120/22, №560/10015/22, №160/9125/22 та №260/4044/22, висновки у яких було сформовано ще до набрання чинності Законом № 2655-ІХ.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Частиною 3 та 4 статті 240 КАС України встановлено, що про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до комунального некомерційного підприємства "Броварська багатопрофільна клінічна лікарня" територіальних громад Броварського району Київської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Броварська територіальна громада в особі Броварської міської ради Броварського району Київської області, Великодимерська селищна територіальна громада в особі Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівська селищна територіальна громада в собі Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Зазимська сільська територіальна громада в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області, Калитянська селищна територіальна громада в особі Калитянської селищної ради Броварського району Київської області, Броварська районна державна адміністрація Київської області (Броварська військова адміністрація Київської області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Парненко В.С.