16 квітня 2026 року Київ справа № 320/58775/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (далі - ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід") із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить (з урахуванням заяви, поданої через "Електронний суд 09.04.2026): визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 00895860708, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.
В обґрунтування позову зазначено, що на підставі направлень виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві від 20.06.2024 № 14153/26-15-07-08-02, від 20.06.2024 № 14159/26-15-07-07-01, від 20.06.2024 № 14157/26-15-07-07-01, від 20.06.2024 № 14163/26-15-24-02-05, від 20.06.2024 № 14156/26-15-07-03-01 була здійснена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (далі - ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід") за період з 01.01.2017 по 31.03.2024. За результатами перевірки був складений акт від 17.07.2024 № 89678/Ж5/26-15-07-08-02/34350285 про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід".
ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" направило свої заперечення на Акт перевірки, в задоволені яких було відмовлено та направлено податкові повідомлення-рішення, № 00895860708 від 07.08.2024, № 09329624025 від 15.08.2024, № 09329724025 від 15.08.2024, № 09329324025 від 15.08.2024 № 09329524025 від 15.08.2024, № 09329424025 від 15.08.2024, рішення № 09329224025 від 15.08.2024 отримані 30.08.2024.
ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" направило скаргу до ДПС України на зазначені податкові повідомлення рішення. Скарга була розглянута та частково задоволена, та було скасовано ряд податкових повідомлень рішень.
В той же час податкове повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 00895860708 на суму 1 548 860,00 грн скасовано не було.
Відповідно до ППР № 00895860708 від 07.08.2024 та розрахунку, який додавався до нього, було застосовано до підприємства штрафні санкції за неподання повідомлення за формою 20-ОПП відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, п.8.1,8.4,8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у розмірі 298 860 грн. Також були застосовані штрафні санкції відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПК України 1 250 000,00 грн.
Разом з тим, позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням № 00895860708 від 07.08.2024 вважає його протиправним, зазначає про необґрунтованість та протиправність висновків службових осіб податкового органу викладених у акті про результати документальної планової перевірки та рішеннях за результатами розгляду скарг позивача.
Ухвалою суду від 03.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 29.01.2025 задоволено клопотання представника Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" - адвоката Чукітової Вікторії Віталіївни про розгляд справи в режимі відеоконференції у справі № 320/58775/24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 20.03.2025 представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.03.2025 просив суд у задоволенні позову відмовити.
У судовому засіданні 20.03.2025 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.
Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій зазначив про необґрунтованість відзиву відповідача, просив суд позов задовольнити.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.
Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (код ЄДРПОУ 34350285) є юридичною особою, яка зареєстрована 18.04.2006 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, керівником товариства є Куруч Людмила Василівна, основний вид діяльності: 64.30 Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти, додаткові: 64.19 Інші види грошового посередництва; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення).
На підставі направлень від 20.06.2024 № 14153/26-15-07-08-02, від 20.06.2024 № 14159/26-15-07-07-01, від 20.06.2024 № 14157/26-15-07-07-01, від 20.06.2024 № 14163/26-15-24-02-05, від 20.06.2024 № 14156/26-15-07-03-01 була здійснена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" за період з 01.01.2017 по 31.03.2024.
За результатами перевірки був складений Акт від 17 липня 2024 року № 89678/Ж5/26- 15-07-08-02/34350285 про результати документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (далі - Акт/Акт перевірки).
ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" направило свої заперечення на Акт перевірки, в задоволені яких було відмовлено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення : № 00895860708 від 07.08.2024, № 09329624025 від 15.08.2024, № 09329724025 від 15.08.2024, № 09329324025 від 15.08.2024 № 09329524025 від 15.08.2024, № 09329424025 від 15.08.2024, рішення № 09329224025 від 15.08.2024.
ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" направило скаргу до ДПС України на зазначені податкові повідомлення рішення. Скарга була розглянута та частково задоволена, та було скасовано ряд податкових повідомлень рішень: № 09329624025 та № 09329424025 від 15.08.2024.
Податкове повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 00895860708 залишено без змін.
Відповідно до податкового повідомлення - рішення № 00895860708 від 07.08.2024 та розрахунку до нього до позивача було застосовано штрафні санкції за неподання повідомлення за формою 20-ОПП відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, п.8.1,8.4,8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у розмірі 298 860 грн та штрафні санкції відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПК України - 1 250 000,00 грн.
Разом з тим, позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням № 00895860708 від 07.08.2024, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 00895860708 від 07.08.2024 та розрахунку до нього, до позивача було застосовано штрафні санкції за неподання повідомлення за формою 20-ОПП відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, п.8.1,8.4,8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у розмірі 298 860 грн та штрафні санкції відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПК України - 1 250 000,00 грн.
Так, податковим органом було застосовано штрафні санкції за неподання повідомлення за формою 20-ОПП по ряду об'єктів нерухомого майна (293 штуки), які розташовані за адресою:
- м. Одеса, вул. Віри Імбер, буд. 5;
- Одеська область, с. Крижанівка, вул. Софіївська буд. 2;
- Одеська область, с. Крижанівка, вул. Софіївська буд. 2а;
- Одеська область, с. Крижанівка, вул. Софіївська буд. 2б;
- Одеська область, с. Крижанівка, вул. Софіївська буд. 2в;
- Одеська область, с. Крижанівка, вул. Софіївська буд. 2г;
- м. Одеса, вул. Азарова Віце-адмірала, буд. 6 б;
- Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Марсельська буд. 33/3
- м. Одеса, вул. Морська, буд. 8а
- м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 6 корп. 1.
Як зазначив позивач основним видом діяльності ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" є продаж нерухомого майна і усі об'єкти відображені в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є за своєю суттю товаром, доказів зворотного відповідачем не надано.
Згідно п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів (абз.3 п.63.3 ст.63 ПКУ).
Форма "Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність" (далі - форма № 20-ОПП) затверджена наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 (далі - Наказ № 1588). Зазначений документ подається всіма платниками податків при наявності та виникненні в них об'єктів оподаткування, зокрема, юридичними особами (у т.ч. їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами-підприємцями.
Метою подання форми № 20-ОПП є надання органам Державної фіскальної служби інформації від платника податків про всі наявні в них об'єкти майна (які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність), їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються тощо). Такі об'єкти оподаткування та об'єкти, що пов'язані з оподаткуванням, можуть належати платникам податків не тільки на праві власності, але й на праві користування.
У формі № 20-ОПП не зазначаються товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг), так як про них ДФС отримує інформацію з іншої податкової звітності (декларацій з ПДВ, податку на прибуток, єдиного податку, податкового розрахунку за формою 1-ДФ тощо (роз'яснення ДПС у категорії 116.11 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу "ЗІР").
Навіть, якщо дослідити саму форму 20-ОПП, то не має відповідних критеріїв, які підходили саме для об'єктів нерухомості, які продаються, як товар.
Так, Код ознаки надання інформації 1 - перше подання інформації про об'єкт відбувається при першому поданні форми № 20-ОПП або під час постановки на баланс нового об'єкту. Але зазначені в розрахунку до оскаржуваного повідомлення - рішення об'єкти не знаходяться на балансі позивача.
Крім того, у формі 20-ОПП зазначено: Стан об'єкту: Будується / Готується до введення в експлуатацію; Експлуатується; Тимчасово не експлуатується; Непридатний до експлуатації; Об'єкт відчужено /повернено власнику; Зміна призначення/перепрофілювання; Орендується; Надається в оренду.
Але жоден із варіантів не підходить, адже об'єкт не експлуатується тощо.
Крім того, відповідно до п. 8.4. "Порядок обліку платників податків і зборів" затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Жодних строків подання 20-ОПП при відчужені майна чи його зміні Порядок не встановлює.
Отже, застосування штрафних санкцій до ПУАТ ЗНВК1Ф "ХАННЕР-СХІД" за неподання форми № 20-ОПП є необґрунтованим, оскільки податковий орган не врахував, що зазначені об'єкти нерухомості є товаром, а не об'єктами оподаткування. Відповідно до роз'яснень податкової служби, такі об'єкти не підлягають декларуванню у формі № 20-ОПП, оскільки інформація про них вже враховується в іншій податковій звітності. Крім того, нормативне регулювання не передбачає чітких вимог щодо декларування нерухомості, яка продається, що виключає можливість накладення санкцій. Дії податкового органу порушують принцип законності та перевищують їхні повноваження, тому дії податкового органу є неправомірними.
Крім того, Акт перевірки, розрахунок доданий до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відзив не містять роз'яснень як податковий орган отримав 293 штуки не подання повідомлень за формою 20-ОПП.
Щодо нарахування штрафних санкцій за порушення п. п. 69.8.3 пункту 69.8 статті 69 ПК України за порушення строків подання звітності про іноземні рахунки (FATCA) суд зазначає таке.
Як встановив суд, під час перевірки позивачем надавались пояснення щодо того, що у підприємства не має технічного доступу до системи для подання такої звітності.
Неодноразово зв'язувались із технічними спеціалістами ДПС України, але вирішити проблему не вдається, в підтвердження чого позивачем надано копії листів, які містяться в матеріалах справи.
Згідно з новою редакцією пункту 109.1 статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ. Ключова відмінність цієї дефініції від визначення до 1 січня 2021 року полягає в закріпленні самостійного нового критерію винного діяння (дії чи бездіяльності) платника податків.
Установлення вини у вчиненні податкового правопорушення можливе в разі доведення цього контролюючим органом. Тобто необхідною підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення такого правопорушення є встановлення контролюючим органом у встановлених пунктом 109.3 статті 109 ПКУ випадках вини платника, яка означає, що особа мала та може дотримуватися закріплених ПКУ правил і норм. У статті 112 ПКУ встановлено підстави, за яких особа вважається винною: установлення можливості дотримання особою правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил без цілеспрямованості дій (бездіяльності) особи є винною поведінкою, що порушує обов'язки, визначені за платником податків у статтях 16, 36 ПКУ.
Так, у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 821/2154/16 йдеться про те, що відповідно до приписів статті 109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (зокрема осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Тобто в бездіяльності ПУАТ ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" відсутній склад фінансового правопорушення, адже відсутня вина, а також була проявлена відповідна обачність.
Крім того, відповідно до Податкового повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 00895860708 перевіркою було встановлено, що ПУАТ "ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" не подано звіти про підзвітні рахунки за 2017 - 2022 роки.
Між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки укладено Угоду для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)" від 07.02.2017, ратифікованої Законом України від 29.10.2019 № 229-IX (далі - Угода).
Відповідно до ст. 2 Угоди сторони домовились отримувати та здійснювати обмін інформацією стосовно американських підзвітних рахунків.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки" від 20.03.2023 № 2970-ІХ (далі - Закон № 2970), який набрав чинності 28.04.2023, внесено до ПК України певні зміни, зокрема доповнено ст. 39-3, 118-1.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Закону № 2970 установлено, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами п. 69.8 ст. 69 ПК України у редакції, чинній станом на 31.12.2022. Положення ст. 39-3 ПК України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31.12.2023.
До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений ПК України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).
Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила.
Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПК України, яка набрала чинності 01.01.2024, неподання фінансовим агентом звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог ст. 39-3 ПК України тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
За визначенням пп. 14.1.257-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов'язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов'язки та нести відповідальність за порушення цих обов'язків у порядку, встановленому законом.
Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA.
Для цілей виконання вимог Угоди FATCA не є фінансовими агентами особи, визначені в Додатку II до Угоди FATCA.
Як передбачено у п. 1 ст. 4 Угоди "Трактування фінансових установ", кожна звітна фінансова установа України вважається такою, що виконує положення розділу 1471 Податкового кодексу США і на яку не поширюється положення про утримання, відповідно до нього, якщо Україна виконує свої зобов'язання відповідно до ст. 2 і 3 цієї Угоди стосовно такої звітної фінансової установи України, і звітна фінансова установа України:
a) ідентифікує американські підзвітні рахунки та щорічно доповідає компетентному органу України інформацію, яку вимагається надавати згідно з п. 2 ст. 2 цієї Угоди в часові межі та спосіб, описані в статті 3 цієї Угоди;
b) окремо для 2015 року і 2016 року щорічно повідомляє компетентному органу України назву кожної фінансової установи, яка не бере участь, якій було виконано виплати, та сукупну суму таких виплат;
c) виконує реєстраційні вимоги СВД FATCA, викладені на офіційному сайті;
d) за умови, що звітна фінансова установа України виступає в якості (i) кваліфікованого посередника (в контексті розділу 1441 Податкового кодексу США), що вирішила взяти на себе зобов'язання першочергового утримання відповідно до розділу 3 частини A Податкового кодексу США; (ii) іноземного товариства, що вирішило діяти в якості іноземного товариства, яке здійснює утримання, (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США); чи (iii) іноземного трасту, що вирішив діяти в якості іноземного трасту, який здійснює утримання (в контексті як розділу 1441, так і розділу 1471 Податкового кодексу США), утримує 30 відсотків з будь-якого платежу, який підлягає утриманню з американського джерела, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь; та e) у випадку звітної фінансової установи України, що не описана в підпункті 1(d) цієї статті, і яка виконує платіж, який підлягає утриманню з американського джерела, чи виступає в якості посередника стосовно такого платежу, будь-якій фінансовій установі, що не бере участь, звітна фінансова установа України надає будь-якому безпосередньому виконавцю такого платежу, що підлягає утриманню з американського джерела, інформацію, яка необхідна для здійснення утримання та звітування, що виникає у зв'язку з таким платежем.
У свою чергу, за визначенням п. 1 ст. 1 Угоди n) термін звітна фінансова установа України означає будь-яку фінансову установу України, яка не є непідзвітною фінансовою установою України;
o) термін непідзвітна фінансова установа України означає будь-яку фінансову установу України чи інший суб'єкт господарювання, який є резидентом України, що описаний в Додатку II як непідзвітна фінансова установа України чи в інший спосіб класифікується як іноземна фінансова установа, яка вважається такою, що виконує вимоги, або ж як фактичний власник, звільнений від виконання вимог згідно з відповідними постановами Міністерства фінансів США, що набирає чинності з дати підписання цієї Угоди.
Відповідно до п. 4 ст. 4 Угоди "Ідентифікація та трактування інших іноземних фінансових установ, які вважаються такими, що виконують вимоги, та фактичних власників, звільнених від виконання вимог" Сполучені Штати розглядають кожну непідзвітну фінансову установу України в якості іноземної фінансової установи, яка вважається такою, що виконує вимоги, чи фактичного власника, звільненого від виконання вимог, в залежності від ситуації, в контексті розділу 1471 Податкового кодексу США.
У Додатку ІІ до Угоди зазначено суб'єктів господарювання, які вважаються фактичними власниками, звільненими від виконання вимог, або фінансовими установами, які вважаються такими, що виконують вимоги, залежно від обставин, та нижченаведені рахунки виключаються з визначення фінансових рахунків.
Таким чином, обов'язок подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки покладений на фінансових агентів. У свою чергу, невиконання такого обов'язку тягне накладення на фінансового агента штрафу відповідно до п. 118-1.1 ст. 118-1 ПК України.
При цьому переліки небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA, встановлюються регуляторами ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг.
Під час проведення перевірки, а саме 25 червня 2024 року, позивачем було направлено до Головного управління ДПС у м. Києві лист № 25/06/2024 яким було повідомлене наступне:
"У зв'язку з проведенням документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2017 по 31.03.2024, ПуАТ "ЗНВКІФ "Ханнер-Схід" (Надалі "Товариство") цим листом повідомляє наступне:
На вимогу АТ "Райффайзен Банк" м. Київ, код банку 380805, Товариство зареєструвалось як підзвітна фінансова установа, що на підставі пункту 5 Порядку, здійснили реєстрацію в СВД США з метою виконання вимог Угоди FATCA.
Але позивач ніколи не мав і на теперішній час не має взаємовідносин з резидентами США, тобто немає необхідної інформації для подання звітності про підзвітні рахунки відповідно до вимог Угоди FATCA".
Зазначене пояснення Головним управлінням ДПС у м. Києві до уваги прийнято не було, в зв'язку з цим позивача було визнано винним в неподанні звітів про підзвітні рахунки та накладено штрафні санкції в сумі 1 250 000,00 грн.
Зазначені висновки ГУ ДПС у м. Києві є такими, що не відповідають положенням законодавства, виходячи з наступного.
03 березня 2017 року представник АТ "УкрСиббанк" звернувся до представника позивача з листом на електронну адресу klv33@ukr.net, яким позивача було повідомлено про необхідність реєстрації в FATCA.
Аналогічні вимоги були заявлені представником АТ "Райффайзен Банк Аваль" в листі від 03.04.2018, який було надіслану на вищевказану електронну адресу представника позивача.
В подальшому представником АТ "Райффайзен Банк Аваль" було надано детальну інструкцію щодо порядку реєстрації в FATCA, з конкретним покроковим зазначенням відомостей, які мали бути зазначені позивачем під час реєстрації.
Виконавши інструкції Банку позивачем було здійснено реєстрацію в FATCA, та отримано GIIN.
Відповідно до підпункту 14.1.257-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України фінансовий агент - будь-яка особа (крім фізичної особи), яка відповідає визначенню звітної фінансової установи України, у значенні, наведеному в Угоді FATCA, та/або підзвітної фінансової установи відповідно до Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS, та яка відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства, ухвалених на виконання положень Угоди FATCA та Багатосторонньої угоди CRS, зобов'язана застосовувати заходи належної комплексної перевірки до фінансових рахунків, подавати звіт про підзвітні рахунки до контролюючого органу, виконувати інші обов'язки та нести відповідальність за порушення цих обов'язків у порядку, встановленому законом.
Регулятори ринків фінансових послуг у межах повноважень, визначених законодавчими актами у сфері регулювання діяльності з надання фінансових послуг, встановлюють переліки небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA.
Для цілей виконання вимог Угоди FATCA не є фінансовими агентами особи, визначені в Додатку II до Угоди FATCA.
Для цілей Багатосторонньої угоди CRS особи, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів (є підзвітними фінансовими установами), визначаються відповідно до правил зазначеної Угоди, Загального стандарту звітності CRS та нормативно- правових актів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для реалізації Багатосторонньої угоди CRS.
Так, статтею 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" визначено, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо ринків капіталу та організованих товарних ринків, ринку послуг, пов'язаних з оборотом віртуальних активів, - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно відомостей, розміщених в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування, за кодом № 133653, зазначаємо що позивач є закритим недиверсифікованим венчурним корпоративним інвестиційним фондом.
Управляючою компанією є ТОВ "Компанія з управління активами "Одесбудінвест" (код ЄДРПОУ 34674406).
Згідно з частиною першою статті 63 Закону України "Про інститути спільного інвестування" компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією.
На підставі Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 743 від 03.06.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Одесбудінвест" видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами).
З аналізу вищевикладеного вбачається, що регулятором для ТОВ "КУА "ОДЕСБУДІНВЕСТ" та ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.10.2020 № 578 "Про встановлення переліку небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1134/35417 (далі - Рішення № 578), встановлено перелік небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, та мають надавати інформацію про підзвітні рахунки відповідно до Угоди тощо.
Так, відповідно до пункту 1 Рішення № 578 встановлено, що до переліку небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, та мають надавати інформацію про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), а також іншого міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору, належать професійні учасники ринків капіталу (за винятком тих, які відповідають критеріям, установленим у Додатку II до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)"), які на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять професійну діяльність на ринках капіталу, а саме:
- діяльність з торгівлі фінансовими інструментами - субброкерську діяльність;
- діяльність з торгівлі фінансовими інструментами - брокерську діяльність;
- діяльність з торгівлі фінансовими інструментами - діяльність з управління
портфелем фінансових інструментів;
- депозитарну діяльність - депозитарну діяльність депозитарної установи.
Пунктом 1 Рішення № 578 визначено виключний перелік небанківських фінансових установ, які зобов'язані надавати інформацію про підзвітні рахунки. Натомість, інститути спільного інвестування (корпоративні інвестиційні фонди) не підпадають під категорію небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" не відноситься до категорії небанківських фінансових установ, які зобов'язані виконувати обов'язки фінансових агентів відповідно до вимог Угоди FATCA, у позивача не виникло зобов'язання щодо подання звіту про підзвітні рахунки (2017 - 2023 роки).
З огляду на те, що ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід", з урахуванням Рішення НКЦПФР № 578, не віднесено до категорії фінансових агентів, позивач звільнений від обов'язку щодо подання звітів про підзвітні рахунки, у зв'язку з чим застосовані до позивача штрафні санкції на підставі пункту 1181.1 статті 1181 Податкового кодексу України є необґрунтованими.
Крім того, суд зазначає, що Відповідач у відзиві та у судовому засіданні не надав жодних пояснень щодо підстав нарахування штрафних санкцій за порушення п. п. 69.8.3 пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України, які стосуються строків подання звітності про іноземні рахунки
Отже, з огляду на те, що позивач не є фінансовим агентом та не має виконувати обов'язки встановлені п. п. 69.8.3. п. 69.8. ст. 69 ПКУ (подання звітів про підзвітні рахунки), а також не є спеціальним суб'єктом, до якого може бути застосована відповідальність, що передбачена п. 118.4. ст. 118 ПКУ, то застосування штрафних санкцій згідно актів перевірки є безпідставним, таким, що суперечить чинному податковому законодавству.
Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Отже, податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 07.08.2024 № 00895860708 є протиправним та підлягає скасуванню.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).
Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.
Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як випливає з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 23 232,90 грн. Відтак враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 23 232,90 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в м. Києві як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України податкове повідомлення - рішення від 07.08.2024 № 00895860708.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Ханнер-Схід" (місцезнаходження: м. Київ, Печерський узвіз, буд. № 19, код ЄДРПОУ 42922211) судовий збір у розмірі 23 232,90 грн (двадцять три тисячі двісті тридцять дві гривні дев'яносто копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.