16 квітня 2026 року Київ № 640/7471/21
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Білоноженко М.А.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Києві клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доОфісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону
провизнання протиправними та скасування рішення, наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 19.02.2021 №37дп-21 про притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, прийнятого у дисциплінарному провадженні №07/3/2-1003дс-238дп-20;
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 26.02.2021 №2дк про звільнення заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2021 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022 повернуто ОСОБА_1 заяву про уточнення позовних вимог в адміністративній справі №640/7471/21 - без розгляду та відмовлено в задоволенні заяви про залучення до участі у справі співвідповідача - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
06.10.2022 позивачем подано клопотання про об'єднання справ №640/7471/21 та №640/15352/22 в одне провадження.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа №640/15352/22 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправним та скасування наказу №20дк від 04.07.2022; зобов'язання відповідачів поновити позивача на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022 та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач зазначає, що відповідно до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 04 грудня 2020 року №890к, від 29 грудня 2020 року №936к, від 15 червня 2021 року №359к, від 15 грудня 2021 року №709к та від 04 липня 2022 року №158к, ОСОБА_1 у період з 04 грудня 2020 року по 04 липня 2022 року перебував у відпустці для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду (577 днів).
Так, відповідно до наказів керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 01 липня 2022 року №152к та від 04 липня 2022 року №158к ОСОБА_1 приступ до виконання обов'язків за посадою у зв'язку із закінченням відпустки.
Поряд з цим, наказом Генерального прокурора від 04 липня 2022 року №20дк визначено вважати заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону звільненим з 04 липня 2022 року у зв'язку із закінченням відпустки. Підставою зазначено наказ Генерального прокурора від 26 лютого 2021 року №2дк.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 об'єднано в одне провадження адміністративні справи №640/7471/21 та №640/15352/22. Присвоєно об'єднаним справам загальний №640/7471/21.
26.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/7471/21, які 27.04.2023 за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року прийнято адміністративну справу №640/7471/21 до свого провадження суддею Балаклицьким А.І.
У зв'язку з звільненням судді, в провадженні якого перебувала справа №640/7471/21, остання передана на повторний автоматизований розподіл між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Білоноженко М.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від справу №640/7471/21 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Під час розгляду адміністративної справи № 640/7471/21 у порядку спрощеного позовного провадження суд встановив, що 13.10.2022 Офісом Генерального прокурора в межах розгляду справи № 640/15352/22 було подано клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправним та скасування наказу від 04.07.2022 № 20дк, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до суду.
У поданому клопотанні представник Офісу Генерального прокурора зазначає, що позивачем пропущений встановлений частиною п'ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до суду з позовом про оскарження наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Зазначає, що причини пропуску строку, зазначені позивачем у клопотанні про його поновлення є неповажними, та просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Суд також встановив, що ОСОБА_1 у позовній заяві, поданій до Окружного адміністративного суду міста Києва 15.09.2022 просив поновити строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин. Втім питання про поновлення строку звернення до суду Окружний адміністративний суд міста Києва згідно з мотивувальною частиною ухвали від 26.09.2022 № 640/15352/22 при відкритті провадження не вирішував.
Згідно з доводами клопотання поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач обґрунтовував тим, що він після ознайомлення із наказом Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк 15.07.2022 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах розгляду справи № 640/7471/21 із заявою про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача. Водночас суд відмовив у задоволенні вказаної заяви з огляду на пропуск встановленого КАС України строку її подання. Позивач зазначає, що пропуск процесуального строку пов'язаний з тривалим розглядом заяви позивача про залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог. Наголошує, що позивач ознайомився з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022 у справі №640/7471/21 у день її надходження в кабінеті на сайті «Електронний суд» - 08.09.2022, після чого невідкладно звернувся до суду із окремим позовом.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовноі? заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним наказу від 04.07.2022, поновлення на роботі та стягнення коштів, а також клопотання Офісу Генерального прокурора про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення коштів, суд встановив наступне.
19.02.2021 Кадровою комісією ухвалено рішення № 37дп-21, згідно з яким заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
26.02.2021 на підставі рішення Кадрової комісії від 19.02.2021 № 37дп-21 Генеральний прокурор видав наказ № 2дк про звільнення заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2021 відкрито провадження у справі № 640/7471/21 за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення від 19.02.2021 № 37дп-21 та наказу від наказу від 26.02.2021 № 2дк.
04.07.2022 Генеральним прокурором прийнятий наказ № 20дк, згідно з яким заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 вважається звільненим з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») з 04.07.2022.
15.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявами про збільшення позовних вимог та залучення в якості співвідповідача Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022 у справі № 640/7471/21, заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог залишено без розгляду та відмовлено у залученні до справи співвідповідача - Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.
15.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, в якому просив суд: поновити пропущений строк на звернення з позовною заявою та відкрити провадження у справі; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк; зобов'язати Офіс Генерального прокурора та Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022; стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2022 до дати фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 2836,36 гривень.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд встановив, що позивач із позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, поновлення на роботі та стягнення коштів звернувся до суду 15.09.2022, тобто з пропуском встановленого частиною п'ятою статті 122 КАС України місячного строку звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі № 9901/165/20 вказала, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ зазначив: «[…] Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 вказав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
У справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід'ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява № 13343/87, пункт 36).
Також, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and оthers v. Spain, заяви №№38366/97, 38688/97, 40777/98, 40843/98, 41015/98, 41400/98, 41446/98, 41484/98, 41487/98 and 41509/98, пункт 51) та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Perez de Rada. Cavanilles v. Spain, заява № 28090/95, пункт 45) Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд встановив, що 15.07.2022, в межах строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про збільшення позовних вимог та залучення співвідповідача. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022, тобто після закінчення місячного строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу від 04.07.2022. Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2022 отримана позивачем 08.09.2022, позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 04.07.2022 № 20дк, поновлення на роботі та стягнення коштів подана 15.09.2025.
Суд зазначає, що наведені обставини свідчать про те, що позивач у спірних правовідносинах не допускав пасивної поведінки, що свідчила б про його байдужість до своїх прав. Навпаки, ОСОБА_1 вчиняв активні дії, спрямовані на оскарження наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 у судовому порядку - від подання заяви про збільшення позовних вимог у розумний строк до невідкладного звернення до суду з окремим позовом після ознайомлення з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва.
Суд також зазначає, що на момент подання ОСОБА_1 позову про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022, яким визначено дату звільнення позивача як 04.07.2022, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Кадрової комісії, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення Кадрової комісії від 19.02.2021 про накладення дисциплінарного стягнення та наказу Генерального прокурора від 26.02.2021 про звільнення позивача з посади, яким вказане стягнення реалізоване (без визначення дати). Вирішення судом спору про визнання протиправним та скасування рішення органу дисциплінарного стягнення та наказу про звільнення позивача з посади без надання правової оцінки наказу, яким визначено дату звільнення позивача з посади, та на підставі якого внесений відповідний запис до трудової книжки позивача, не є таким, що спрямований на досягнення завдань адміністративного судочинства в частині ефективності захисту прав позивача у випадку встановлення факту його порушення.
ЄСПЛ у справі «Корня проти Республіки Молдова» (Cornea v. the Republic of Moldova, заява № 22735/07, п.п. 21-26; констатовано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції) зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним й може підлягати в деяких випадках обмеженням. Суд повинен переконатись у тому, що застосовані заходи не обмежують та не знижують можливості доступу до суду таким чином, що порушується сам зміст цього права. Більше того, обмеження буде неспівмірним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету та якщо не існує розумної співмірності між застосованими заходами і переслідуваною метою (рішення у справі «Уейт і Кеннеді проти Німеччини», заява № 26083/94, пункт 59). Право на доступ до суду буде порушеним, коли регулювання не переслідує більше мету правової безпеки і належного управління правосуддям, а являє собою бар'єр, який перешкоджає особі добитися розгляду по суті своєї справи компетентним судом (рішення у справі «Цалкізіс проти Греції» (Tsalkitzis v. Greece, заява № 11801/04, пункт 44).
При вирішенні питання щодо наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду суд також враховує практику Верховного Суду, згідно з якою протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції (постанова від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22).
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем своєчасно вчинялися активні дії з метою оскарження наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 у судовому порядку, враховуючи відсутність невиправданих зволікань позивача із вчиненням вказаних дій, зважаючи на незначний термін пропуску строку звернення до суду та характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, зобов'язання Офіс Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022, а також стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2022 до дати фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 2836,36 гривень.
Враховуючи викладене, зважаючи на поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу від 04.07.2022, поновлення на роботі та стягнення коштів, та, відповідно, поновлення судом строку звернення до суду, суд зазначає про відсутність підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
За вказаних обставин клопотання Офісу Генерального прокурора про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог про протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, зобов'язання Офіс Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022, а також стягнення з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2022 до дати фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 2836,36 гривень, задоволенню не підлягає.
Суд також зазначає, що на момент постановлення вказаної ухвали Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону є такою, що перейменована на Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі наказу Генерального прокурора від 17.03.2023 № 74 «Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 № 66».
Враховуючи викладене, керуючись ст. 121, 122, 242, 244 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, зобов'язання Офіс Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022, а також стягнення з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2022 до дати фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 2836,36 гривень.
Відмовити Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про визнання протиправним та скасування наказу Генерального прокурора від 04.07.2022 № 20дк, зобов'язання Офіс Генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону або на рівнозначній посаді з 04.07.2022, а також стягнення з Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 05.07.2022 до дати фактичного поновлення на роботі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати - 2836,36 гривень.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Білоноженко М.А.