Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 квітня 2026 року Справа№200/786/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Загацької Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у відмові в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років за п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», з врахуванням пільгової вислуги років для визначення розміру пенсії - 28 років 08 місяців 10 днів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по вислузі років, з 13.09.2025 (з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії) відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», на підставі пільгової вислуги років для визначення розміру пенсії 28 років 08 місяців 10 днів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що є пенсіонером Національної поліції України, має статус учасника бойових дій. На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 26.04.2018 № 166 о/с, згідно з пункту 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було звільнено у запас (за власним бажанням), з 30.04.2018, з посади старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Бахмутського відділу поліції. Даним наказом оголошена календарна вислуга років - 21 рік 06 місяців 24 дні. Наказом ГУНП в Донецькій області від 19.12.2025 №572 о/с колишньому майору поліції ОСОБА_1 оголошена вислуга років пільговому обчисленні - 28 років 08 місяців 10 днів. В вересні 2025 року, позивачка звернулась через вебпортал електронних послуг пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку її пенсійної виплати з урахуванням служби в АТО як учаснику бойових дій. Проте, листом від 24.09.2025 Головним управлінням ПФУ в Донецькій області було відмовлено у проведенні перерахунку. Таку відмову вважає безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. В обґрунтування заперечень вказував, що органи Пенсійного фонду не мають відповідних повноважень щодо розрахунку вислуги років. Дане питання належить до компетенції уповноважених структурних підрозділів, які несуть відповідальність за правильність і достовірність їх встановлення. Таким чином, органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення, перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу. Разом з тим, позивач не звертався із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії (через уповноважений структурний підрозділ), з урахуванням вимог Порядку №3-1.
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В. перебувала у відпустці з 31.03.2026 по 13.04.2026 включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 26.04.2018 № 166 о/с, згідно з пункту 7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнена у запас (за власним бажанням), з 30.04.2018, з посади старшого інспектора сектору інформаційної підтримки Бахмутського відділу поліції. Даним наказом оголошена календарна вислуга років - 21 рік 06 місяців 24 дні.
З 01.05.2018 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 52% грошового забезпечення, з розрахунку вислуги років для призначення пенсії яка становила 27 років (календ.21,6).
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
В вересні 2025 року, ОСОБА_1 звернулась через вебпортал електронних послуг пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку її пенсійної виплати з урахуванням служби в АТО як учаснику бойових дій.
Вказана заява ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884 зареєстрована 15.09.2025 за вх. №38340/Б-0500-25 розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 24.09.2025 № 39075-38141/Б-02/8-0500/25 Головним управлінням повідомлено позивачку, то те, що відповідно до електронної пенсійної справи наявне посвідчення учасника бойових дій (від 21.06.2018 НОМЕР_1 ), відповідно до якого ОСОБА_1 отримує відповідну надбавку. Пенсію було призначено з 01.05.2018 на підставі заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років та документів, наданих структурним підрозділом за останнім місцем служби, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення. Згідно п.2 Постанови Правління ПФУ від 02.03.2023 № 10-1 «Про внесення змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за № 572/39628 внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, заява про призначення (перерахунок) пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом №2262, за формою, наведеною у додатку 1 цього Порядку, до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ) за останнім місцем служби, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсії. Отже, для призначення/перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262 Головним управлінням радило звернутись з заявою встановленого зразку та відповідними документами до структурного підрозділу за останнім місцем служби. Іншого чинним законодавством не передбачено.
21.11.2025 представник позивача звернулась до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з адвокатським запитом, в якому просила надати інформації чи зарахований строк служби в зоні АТО в трикратному розмірі, тобто один місяць служби за три місяці при здійсненні розрахунку вислуги років в календарному та пільговому обчисленні для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та підготовки подання про призначення пенсії на направлення до ГУПФУ в Донецькій області.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області листом від 27.11.2025 у відповідь на адвокатський запит від 21.11.2025 повідомило, що згідно з пунктом «а» статті 12 Закону пенсія за вислугу poків призначається звільненим зі служби поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року i на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців i більше. За нормами Закону, право на пенсію за вислугу poків визначається за календарною вислугою poків. Тобто, звільненому зі служби 30 квітня 2018 року поліцейському, для призначення пенсії за вислугу poків Законом встановлена вислуга 23 календарних роки та 6 місяців і більше. На день звільнення зі служби, 30 квітня 2018 року, ОСОБА_1 мала наявну в календарному обчисленні вислугу лише 21 рік 06 місяців 24 дні. Документи ОСОБА_1 були направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 12 Закону за вислугу років у зв'язку з досягненням нею на день звільнення зі служби 45-рiчного віку, наявності страховою стажу 25 років i більше, з яких не менше ніж 12 календарних років i 6 місяців становить служба в органах внутрішніх справ та Національної поліції, при цьому періоди проходження служби зараховуються в календарному обчисленні.
27.11.2025 представник позивача звернулась до Головного управління Національної поліції в Донецькій області з адвокатським запитом, в якому просила, крім іншого, внести зміни в наказ ГУНП від 26.04.2018 № 166 о/с про звільнення ОСОБА_1 , де вказати календарну та пільгову вислугу років.
Головне управління Національної поліції в Донецькій області листом від 24.12.2025 у відповідь на адвокатський запит від 27.11.2025 повідомило, зокрема, що пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї Постанови. Відповідно пункту 3 Постанови особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, пільгова вислуга враховується для визначення розміру пенсії. Згідно з проведеним розрахунком вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення зі служби в поліції, у пільговому обчисленні складає 28 років 08 місяців 10 днів.
Також до вказаного листа було додано витяги з наказів ГУНП в Донецькій області від 26.04.2018 № 166 о/с в частині звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та від 19.12.2025 № 572 о/с в частині оголошення останній вислуги років на день звільнення у пільговому обчисленні.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 19.12.2025 №572 о/с колишньому майору поліції ОСОБА_1 оголошена вислуга років пільговому обчисленні - 28 років 08 місяців 10 днів.
Вважаючи відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України врегульовано Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII).
Згідно статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
17.07.1992 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.
Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не було дотримано порядку подачі заяви про перерахунок пенсії.
Так, ст. 102 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до положень ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1 (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку, заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 991/27436.
Відповідно до другого абзацу п. 1 Розділу IV. Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії Порядку № 3-1 - Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що пенсію позивачці вже призначено, то вона правомірно звернулась до відповідача з заявою про проведення перерахунку вже призначеної пенсії згідно з умовами діючого законодавства, надавши при цьому додаткові документи, які, на її думку, дають право на подальше підвищення пенсії.
Тому, помилковими є міркування про те, що позивачкою не було дотримано порядку подачі заяви про перерахунок пенсії.
В той же час, згідно п. 6 Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Так, фактичні обставини даної справи свідчать, що у поданій позивачкою заяві ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884, зареєстровану 15.09.2025 за вх. №38340/Б-0500-25, остання просила: «перерахувати та призначити мені пенсію за вислугою років, адже при призначенні мені пенсії у 2018 році при призначенні пенсії, мені не було включено пільговий стаж при виконанні службових обов'язків. У разі відмови надати обгрунтовану відповідь для звернення до Головного пенсійного фонду України та оскарження в суді».
Проаналізовані вище правові норми дають підстави для висновку, що ними встановлений імперативний припис щодо обов'язку відповідача як органу, що призначає пенсію, розглянути подану відповідно до Порядку №3-1 заяву про перерахунок пенсії та прийняти за наслідками такого розгляду рішення.
Відповідач цих приписів не дотримався і не розглянув заяву позивача ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884, за установленим Порядком №3-1 правилами та не прийняв жодного рішення.
Замість прийняття рішення відповідач обмежився надсиланням позивачу листа з роз'ясненням порядку звернення за призначенням пенсії.
Таким чином, відповідач допустив бездіяльність щодо розгляду заяви позивача, а не відмовив йому у переведенні перерахунку пенсії.
Крім того, згідно статті ст.36 Закону України «Про адміністративну процедуру» №2073-IX від 17.02.2022 (далі Закон №2073-IX) адміністративне провадження відповідно до цього Закону розпочинається, зокрема, за заявою особи щодо забезпечення реалізації її права, свободи чи законного інтересу або виконання нею визначеного законом обов'язку, у тому числі щодо отримання адміністративної послуги.
Згідно з ч.1 ст.40 Закону №2073-ІХ, заява повинна містити: найменування адміністративного органу, до якого вона подається; відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; зміст вимоги заявника; дату складення заяви.
Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.
У відповідності до положень ст.42-43 Закону №2073-IX, заява реєструється адміністративним органом в день її надходження.
Відмова в реєстрації заяви не допускається.
Адміністративний орган у день надходження заяви на вимогу заявника або його представника видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням.
У разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
Таким чином, аналізуючи положення Закону №2073-ІХ суд доходить висновку, що відмова суб'єкта владних повноважень у вчиненні дій щодо розгляду звернення особи виключно з формальних підстав, без дотримання процедури залишення заяви без руху у разі наявності відповідних підстав, є прямим порушенням цього Закону. Така бездіяльність адміністративного органу суперечить як меті, так і змісту адміністративного провадження, що має забезпечувати ефективну, доступну та справедливу реалізацію прав особи у публічно-правових відносинах.
Щодо посилань відповідача на невідповідність форми заяви формі встановленого зразка.
Суд вказує на те, що навіть якщо подана заява не відповідає встановленій формі, це не може бути підставою для її не розгляду, оскільки невідповідність заяви встановленій формі за наявності у ній необхідної інформації та наявності у відповідача відповідних документів не може бути підставою для позбавлення права на пенсійне забезпечення.
До того ж, ані Порядок №3-1, ані Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не містять таку підставу для відмови у перерахунку пенсії як невідповідність заяви про його проведення затвердженій формі, а подана заява містила необхідну інформацію і стосувалась саме перерахунку пенсії позивачки, документи щодо якого знаходяться в пенсійній справі та були додатково надані позивачкою.
У зв'язку з цим суд звертає увагу на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Суд враховує, що відповідач не прийняв жодного рішення за заявою позивачки, а отже не оцінював і не умотивовував наявності чи відсутності підстав для переведення перерахунку її пенсії.
При цьому суд, як орган уповноважений виключно на перевірку законності та обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, позбавлений можливості приймати замість відповідача таке рішення, оскільки це буде свідчити про перебирання на себе судом повноважень, наданих виключно органу Пенсійного фонду.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень у спірних відносинах не реалізував свої дискреційні повноваження та допустив бездіяльність, яка носить характер протиправної.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Поняття дискреційних повноважень наведене у п.7 ч.1 ст.2 Закону №2073-IX дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: дискреційне повноваження передбачено законом; дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
Так, з огляду на те, що за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії позивача, відповідачем не було прийнято рішення про відмову у перерахунку та виплаті пенсії позивача, суд доходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги зобов'язального характеру є передчасними.
Водночас, суд, за загальним правилом, не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх передбачених підстав для відповідного перерахунку у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки вказане не входить до предмету судової перевірки, виходить за межі заявлених позовних вимог та є дискреційним повноваженням відповідача.
Вищенаведене дає підстави для висновку, що прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по вислузі років, з 13.09.2025 (з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії) відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», на підставі пільгової вислуги років для визначення розміру пенсії 28 років 08 місяців 10 днів, без попередньої перевірки усіх законодавчо визначених умов і підстав для такого перерахунку може призвести до прийняття необґрунтованого рішення, яке, у свою чергу, спричинить нарахування та виплату пенсії на підставі показника, що не підлягає застосуванню, або ж на користь особи, яка не має законного права на такий перерахунок.
Враховуючи те, що пенсійним органом рішення по суті питання перерахунку пенсії позивачки не приймалось, суд вважає передчасними вимоги позивачки про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії по вислузі років, з 13.09.2025 (з дня звернення із заявою про перерахунок пенсії) відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», на підставі пільгової вислуги років для визначення розміру пенсії 28 років 08 місяців 10 днів.
У зв'язку із цим суд вважає, що такі вимоги позивача є передчасними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що оскільки заяву позивача не було розглянуто відповідно до Порядку №3-1, відповідачем не досліджено та не надано оцінку всім обставинам, які мають значення для вирішення питання щодо перерахунку пенсії, а тому ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 13.09.2025 ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884, зареєстровану 15.09.2025 за вх. №38340/Б-0500-25, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх дій та бездіяльності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у спосіб, відмінний від того, який обрав позивач.
У зв'язку із звільненням позивачки від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл.Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 13.09.2025 ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884, яка зареєстрована 15.09.2025 за вх. №38340/Б-0500-25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 13.09.2025 ВЕБ-05001-Ф-С-25-194884, яка зареєстрована 15.09.2025 за вх. №38340/Б-0500-25, з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено 16.04.2026.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В.Загацька