16 квітня 2026 рокуСправа №160/5509/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., перевіривши заяву про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у справі № 160/5509/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.05.2024 року у порядку письмового провадження прийнято рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у справі № 160/5509/24.
Дослідивши матеріали справи та заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає про таке.
Встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах передбачено статтями 382, 382-1 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає, що згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ч.3 ст.14 КАС України).
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
Із наданих відповідачем матеріалів слідує, що позивачеві на виконання рішення суду здійснено нарахування індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 року, із урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078
Відповідачем зазначено, утворена заборгованість буде виплачена позивачеві при виділенні відповідних коштів. Тобто, рішення суду частково виконане.
Відповідачем також надано докази щодо вжиття заходів із приводу надсилання до уповноваженого органу відповідних запитів для можливості виплати позивачеві утвореної заборгованості.
Із наведених позивачем обставин суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Суд зауважує, що відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість та її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування правового інституту встановлення судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року у справі № 160/5509/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна