16 квітня 2026 рокуСправа №160/31675/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рищенко А. Ю.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
03.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, з вимогами:
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області від 16 жовтня 2025 року №2233к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області від 22 жовтня 2025 року №1461о/с «По особовому складу», про реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
- Поновити ОСОБА_1 на службі в званні старшого лейтенанта поліції (номер жетона 0151585), в Національній поліції України на посаді інспектора взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області з 23 жовтня 2025 року.
- Стягнути з Головного управління національної поліції в Дніпропетровській на корить, моральну шкоду в розмірі 25000 грн.;
- Стягнути Головного управління національної поліції в Дніпропетровській на мою корить ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23 жовтня 2025 року по день фактичного поновлення на службі, судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката.
- Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 в званні старшого лейтенанта поліції (номер жетона 0151585), в Національній поліції України на посаді інспектора взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
- Зобов'язати відповідача Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області самостійно здійснити нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 23.10.2025 року по день поновлення його на посаді
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та про звільнення зі служби в поліції, прийняті відповідачем є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.12.2025 року представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваних наказів про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та про звільнення його зі служби в поліції є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу Національній поліції України.
Наказом від 28.11.2024 року №1355 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький).
22.10.2025 року наказом ГУНП №1461 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби за п.3 ч.1 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» (У зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 23.10.2025 року.
Підставою видання наказу про звільнення зі служби ОСОБА_1 зі служби в поліції став наказ ГУНП від 15.08.2025 року №2233к, яким на останнього було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
Підставою притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування проведеного на підставі наказу ГУНП від 29.08.2025№1984, у межах строків, визначених наказом ГУНП від 12.09.2025 № 2109 щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Службовим розслідуванням встановлено, що 25.08.2025 року до ГУНП в Дніпропетровській області від т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП надійшов рапорт від 25.08.2025 № 161733-2025 про те, що керівником групи моніторингу зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» - начальником відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП в Київській оперативного капітаном поліції ОСОБА_2 було доведено зміст та вимоги наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 19.08.2025 № 499дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до окремих поліцейських зведеного підрозділу «КОРД».
Керівником групи моніторингу З «КОРД» - начальником відділення моніторингу та контролю полку поліції, особливого призначення «КОРД» ГУНІ в Київській області капітаном поліції ОСОБА_2 доведено вимоги наказу ЗП «КОРД» від 19.08.2025 № 499 ДСК до старшого лейтенанта поліції Кожушного.М.М
В матеріалах справи наявний відео-доказ, яким підтверджено факт доведення наказу ЗП «КОРД» від 19.08.2025 №499ДСК.
Оскільки комісією з проведення службового розслідування встановлено, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 22.10.2025 №1461 о/с.
Позивач вважає, що оскаржувані накази про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та про звільнення зі служби в поліції, прийняті відповідачем протиправно, у зв'язку з цим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов'язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Зобов'язання дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя та сумлінно виконувати свої службові обов'язки закріплено і у тексті Присяги на вірність Українському народові, яку складає особа, яка вступає на службу в поліції (стаття 64 Закону № 580-VIII).
Згідно із статтею 19 Закону № 580-VIII, у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 1 якого службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Таким чином, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законних і підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина 1 статті 15 Дисциплінарного статуту).
Згідно з пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893), службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
З матеріалів службового розслідування видно, що за результатами службового розслідування 27.09.2025 року складено висновок про результати службового розслідування за відомостями, викладеними у рапорті т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП від 29.09.2026 №203446-2025, щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області.
Висновком службового розслідування встановлено, що 25.08.2025 року до ГУНП в Дніпропетровській області від т.в.о. командира ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП надійшов рапорт від 25.08.2025 № 161733-2025 про те, що керівником групи моніторингу зведеного підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» - начальником відділення моніторингу та контролю полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» ГУНП в Київській оперативного капітаном поліції ОСОБА_2 було доведено зміст та вимоги наказу командира зведеного підрозділу «КОРД» від 19.08.2025 № 499дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» до окремих поліцейських зведеного підрозділу «КОРД».
Після доведення вимог зазначеного наказу ЗП «КОРД» від 19.08.2025 року №499 інспектор взводу №3 роти №5 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , повідомив, що зміст наказу йому зрозумілий, однак виконувати його він відмовився.
Дисциплінарна комісія проаналізувавши та оцінивши наявні матеріали службового розслідування, прийшла до висновку, що за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини 3 статті 1 та частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, підпунктів 1,3 пункту 1 та підпунктів 2,4 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції інспектора взводу №3 роти №5 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, затвердженої 10.12.2024 командиром полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області, що виразилося у безпідставній відмові 19.08.2025 року від виконання наказу зведеного підрозділу «КОРД» від 19.08.2025 № 499дск «Про виконання бойового (спеціального) завдання» щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України , в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, застосувати до інспектора взводу №3 роти №5 ППОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0151585) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Отже, встановивши наявність обставин, що характеризують позивача та його професійну діяльність, відповідач у висновку службового розслідування зробив висновок про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
У свою чергу, приписами частин першої, третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно частини четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, зокрема, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відтак, при оцінці співмірності обраного керівником виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, наявність (відсутність) непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком і, як підсумок, наявність (відсутність) причинного зв'язку із тим чи не сталася ця подія внаслідок особистої безвідповідальності, низьких ділових та моральних якостей позивача та його неналежного ставлення до службових обов'язків.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, звільнення з органів Національної поліції як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу і повинно застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків.
У даному випадку, суд звертає увагу на розділ ІІ Положення про підрозділи поліції особливого призначення, затвердженого наказом МВС № 987 від 04.12.2017, згідно якого до завдань підрозділів поліції особливого призначення відноситься участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. За рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції, підрозділи поліції особливого призначення, можуть брати участь в обороні України відповідно до Закону України «Про оборону України» шляхом безпосереднього ведення бойових дій у ході відсічі збройної агресії РФ та/або інших держав проти України під час дії воєнного стану.
Тобто, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейських підрозділів поліції особливого призначення в умовах воєнного стану, що пов'язано з їх особливою підготовкою та статусом, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку.
У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
У даному випадку слід враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20, згідно якого, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Також суд зазначає, що посилання позивача на неможливість виконати наказ у зв'язку з неналежним морально-психологічним станом в ході проведення службового розслідування було спростовано.
Опитана начальник відділу психологічного забезпечення кадрового забезпечення Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковник поліції ОСОБА_3 , повідомила, що зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 здійснювались заходи психологічного супроводу психологами на медичному пункті тимчасового базування («Медична рота») УДМД ДПОП «ОШЕЬБ «Лють», а також штатними психологами. Останнього було включено (10.08.2025) до групи психологічної підтримки та допомоги. Штатний психолог проводив психологічні інтервенції та заходи психокорекцп (11.08.2025; 12.08.2025; 13.08.2025; 14.08.2025; 16,08. 2025). На момент доведення бойового наказу, гострих стресових реакції у ОСОБА_1 не спостерігалось, що підтвердило, що останній здатний до виконання бойового (спеціального) завдання.
Також, в матеріалах справи відсутні докази (довідка, висновок лікаря, запис звернення до лікаря, тощо), які б підтверджували, що позивач станом на 19.08.2025 за станом здоров'я не міг виконувати бойове завдання.
Разом з тим, суд звертає увагу, що чинним законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Так, проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
У свою чергу, законодавством регламентовано спеціальний режим роботи органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану. Особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відтак, невиконання позивачем наказу від 19.08.2025 №499 дск в бойових умовах без обґрунтування належних на те підстав є ухиленням від виконання своїх посадових та військових обов'язків, а тому така бездіяльність з боку позивача є дисциплінарним проступком в розумінні Дисциплінарного Статуту.
Підсумовуючи усе викладене вище суд констатує, що дисциплінарною комісією зроблено цілком обґрунтовані висновки про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення службової дисципліни.
В той же час, суду не надано жодного доказу, який би свідчив на користь того, що при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем не були враховані характер проступку та/або його наслідки, а також особа позивача, його характеристика, ступінь вини, та інші обставини, які що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, а також встановлену Дисциплінарним статутом Національної поліції України дискрецію керівника у виборі виду дисциплінарного стягнення, суд приходить до висновку, що такий вид стягнення, як звільнення зі служби в поліції є пропорційним покаранням за вчинений дисциплінарний проступок.
Таким чином, приймаючи оскаржувані накази щодо позивача відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування спірних наказів та поновлення позивача на службі в поліції, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко