10 квітня 2026 рокуСправа №160/537/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.01.2026р. через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
- визнати дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, протиправними;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/1193/21 від 01.04.2021, № 160/11132/22 від 05.10.2022, № 160/18177/22 від 17.01.2023, № 160/931/23 від 06.03.2023, № 160/17254/23 від 04.09.2023, № 160/32970/23 від 26.02.2024, № 160/16148/24 від 29.08.2024, № 160/9715/21 від 02.09.2021, № 160/7096/22 від 01.08.2022 за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є пенсіонером МНС України та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.11.2025р., в якій зокрема просив прийняти рішення щодо здійснення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справах: №160/1193/21 від 01.04.2021, №160/11132/22 від 05.10.2022, №160/18177/22 від 17.01.2023, №160/931/23 від 06.03.2023, №160/17254/23 від 04.09.2023, №160/32970/23 від 26.02.2024, №160/16148/24 від 29.08.2024, №160/9715/21 від 02.09.2021, №160/7096/22 від 01.08.2022 за період з 01.03.2019 року по 31.10.2025 року. Листом №79819-59469/Б-01/8-0400/25 від 30.12.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №160/1193/21, від 02.09.2021 у справі №160/9715/21, від 01.08.2022 у справі №160/7096/22, від 05.10.2022 у справі №160/11132/22, від 17.01.2023 у справі №160/18177/22, від 06.03.2023 у справі №160/931/23, від 04.09.2023 у справі №160/17254/23, від 26.02.2024 у справі №160/32970/23 та від 29.08.2024 у справі №160/16148/24 йому проведені відповідні перерахунки та нараховано доплату пенсії, при цьому, наведеними рішеннями суду не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.
Ухвалою суду від 09.02.2026р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач на виконання вимог ухвали суду від 09.02.2026р. відзиву на позов у встановлений ухвалою строк суду не надав, ухвалу від 09.02.2026р. про відкриття провадження у справі та позов з додатками відповідач отримав 12.02.2026р. та 12.01.2026р. відповідно в свій електронний кабінет згідно до вимог ст.ст. 18, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому останній вважається повідомленим належним чином з урахуванням наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається судом 10.04.2026р., в межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується наявною у справі копією листа відповідача від 30.12.2025р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №160/1193/21 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено повністю та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови №704, згідно оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.05.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2021 у справі №160/9715/21 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови № 704, згідно оновленої Довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області № 2007 від 06.05.2021, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.10.2021.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 у справі №160/7096/22 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01 січня 2021 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, оформленої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 26 квітня 2022 року № 2764, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 02.02.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 у справі №160/11132/22 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок нарахувань та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 по справі №160/1193/21 та від 02.09.2021 по справі №160/9715/21 та індексацію пенсії з 01.03.2022 без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 15.02.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі №160/18177/22 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: здійснити з 01.01.2021 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 в основному розмірі 90% від грошового забезпечення; здійснити з 01.01.2021 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.03.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №160/931/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: здійснити з 01.01.2018 перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум за документами, наявними у його пенсійній справі; провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Вказане рішення суду набрало законної сили 16.08.2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №160/17254/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області: здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2022 року пенсії за вислугу років з урахуванням індексації згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсію за вислугу років з урахуванням індексації згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених платежів.
Вказане рішення суду набрало законної сили 28.02.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі №160/32970/23 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок нарахувань та виплату пенсії ОСОБА_1 , за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 160/13792/23 без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 18.04.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у справі №160/16148/24 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексацій згідно із постановою КМУ від 16.02.2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" з 01.03.2022 року, згідно із постановою КМУ від 24.02.2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 року та щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою КМУ від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року, враховуючи встановлений розмір пенсії 90% від грошового забезпечення визначеного для перерахунку, та з урахуванням раніше виплачених сум.
Вказане рішення суду набрало законної сили 05.12.2024.
На виконання наведених судових рішень пенсійним органом були проведені відповідні перерахунки пенсії позивача та нараховано доплати, а саме:
- від 01.04.2021 у справі №160/1193/21 у сумі 159260,03 грн.;
- від 02.09.2021 у справі №160/9715/21 у сумі 21202,20 грн.;
- від 01.08.2022 у справі №160/7096/22 у сумі 4239,60 грн.;
- від 05.10.2022 у справі №160/11132/22 у сумі 56332,49 грн.;
- від 17.01.2023 у справі №160/18177/22 у сумі 186663,06 грн.;
- від 06.03.2023 у справі №160/931/23 у сумі 1628,34 грн.;
- від 04.09.2023 у справі №160/17254/23 у сумі 111306,75 грн.;
- від 26.02.2024 у справі №160/32970/23 у сумі 68000,00 грн.;
- від 29.08.2024 у справі №160/16148/24 у сумі 15450,00 грн., що підтверджується копіями листа відповідача від 30.12.2025, роздруківок з особистого кабінету позивача страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду України та не заперечується учасниками справи.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.11.2025р., в якій зокрема просив прийняти рішення щодо здійснення нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справах: №160/1193/21 від 01.04.2021, №160/11132/22 від 05.10.2022, №160/18177/22 від 17.01.2023, №160/931/23 від 06.03.2023, №160/17254/23 від 04.09.2023, №160/32970/23 від 26.02.2024, №160/16148/24 від 29.08.2024, №160/9715/21 від 02.09.2021, №160/7096/22 від 01.08.2022 за період з 01.03.2019 року по 31.10.2025 року.
Листом №79819-59469/Б-01/8-0400/25 від 30.12.2025р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №160/1193/21, від 02.09.2021 у справі №160/9715/21, від 01.08.2022 у справі №160/7096/22, від 05.10.2022 у справі №160/11132/22, від 17.01.2023 у справі №160/18177/22, від 06.03.2023 у справі №160/931/23, від 04.09.2023 у справі №160/17254/23, від 26.02.2024 у справі №160/32970/23 та від 29.08.2024 у справі №160/16148/24 йому проведені відповідні перерахунки та нараховано доплату пенсії, при цьому, наведеними рішеннями суду не було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів, що підтверджується змістом копії відповідного листа, наявною у справі.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, у зв'язку з чим позивач просить захистити його порушене право шляхом визнання таких дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/1193/21 від 01.04.2021, № 160/11132/22 від 05.10.2022, № 160/18177/22 від 17.01.2023, № 160/931/23 від 06.03.2023, № 160/17254/23 від 04.09.2023, № 160/32970/23 від 26.02.2024, № 160/16148/24 від 29.08.2024, № 160/9715/21 від 02.09.2021, № 160/7096/22 від 01.08.2022 за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000р. № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ установлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
У відповідності до приписів ст.4 Закону №2050-Ш передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-Ш Кабінетом Міністрів України був затверджений Порядок № 159, який містить аналогічні наведені вище положення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведені правові висновки узгоджуються і з правовими висновками Верховного Суду, які знайшли своє відображення у постановах від 17.09.2020р. у справі №300/544/19, від 08.06.2022р. у справі №661/3402/16-а, від 16.11.2022р. справі №674/22/17.
Крім того, у постановах згаданого суду від 05.03.2020р. у справі №140/1547/19 та від 15.05.2024р. у справі №200/5032/20-а Верховний Суд зазначив, що «Згідно з положеннями статті 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону № 2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.».
Такий же висновок зроблено Верховним Судом і у його більш пізнішій постанові від 15.05.2024р. у справі №200/5032/20-а.
Висновки щодо застосування наведених норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для врахування адміністративними судами при застосуванні згаданих норм права згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, із наведеного вище аналізу приписів законодавства та судової практики слідує, що суми компенсації втрати частини доходів, у разі порушення підприємствами, організаціями, установами (роботодавцями) строків (термінів) виплати грошових доходів, виплачуються громадянам у тому місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості (виплата основної суми доходу).
Так, як встановлено судом з матеріалів справи, нараховані доплати до пенсії позивача на виконання рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 у справі №160/1193/21 у сумі 159260,03 грн.; від 02.09.2021 у справі №160/9715/21 у сумі 21202,20 грн.; від 01.08.2022 у справі №160/7096/22 у сумі 4239,60 грн.; від 05.10.2022 у справі №160/11132/22 у сумі 56332,49 грн.; від 17.01.2023 у справі №160/18177/22 у сумі 186663,06 грн.; від 06.03.2023 у справі №160/931/23 у сумі 1628,34 грн.; від 04.09.2023 у справі №160/17254/23 у сумі 111306,75 грн.; від 26.02.2024 у справі №160/32970/23 у сумі 68000,00 грн.; від 29.08.2024 у справі №160/16148/24 у сумі 15450,00 грн., позивачеві виплачені ще не були, що підтверджується як копіями роздруківок з особистого кабінету позивача страхувальника на вебпорталі Пенсійного фонду України так і самим позивачем у його клопотанні від 24.01.2026р.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідні суми заборгованості ще не були виплачені позивачеві.
Наведена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.12.2025р. у справі №520/25464/23.
Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, з урахуванням положень чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, встановлених судом обставин у справі та висновків Верховного Суду, які наведені вище.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, відмовляючи позивачеві у проведенні такого перерахунку, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав та інтересів позивача своїми діями щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії, оскільки відповідні суми заборгованості по пенсійним виплатам, які утворилися внаслідок виконання судових рішень, ще не були виплачені позивачеві, відповідні позовні вимоги позивача є передчасними, а тому у задоволені даних позовних вимог позивачеві слід відмовити.
Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії (основної вимоги), а, відповідно, відсутні підстави для задоволення і похідних вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачеві компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/1193/21 від 01.04.2021, № 160/11132/22 від 05.10.2022, № 160/18177/22 від 17.01.2023, № 160/931/23 від 06.03.2023, № 160/17254/23 від 04.09.2023, № 160/32970/23 від 26.02.2024, № 160/16148/24 від 29.08.2024, № 160/9715/21 від 02.09.2021, № 160/7096/22 від 01.08.2022 за період з 01.03.2019 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв'язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.
При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за квитанціями про сплату №2896-1664-0627-9442 від 13.01.2026р. та №5906-0228-9671-3587 від 24.01.2026р., слід покласти на позивача за нормами ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва