про відмову у закритті провадження
16 квітня 2026 р.Справа № 160/4787/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження заява військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
02.03.2026 року (26.02.2026 року направлено засобами поштового зв'язку) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач з урахуванням адміністративного позову на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2026 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо відсутності відповіді на заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.12.2025 року і зобов'язати вчинити певні дії, а саме:
- надати інформацію про акт або висновок службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- надати інформаційну довідку щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 викладеної в наказі №1717 і інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер стосовно обставин служби рідного брата гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- надати інформаційну довідку стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_2 є рідною сестрою гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), який був мобілізований у другий половині 2025 року і захищав державу від збройної агресії РФ. В кінці 2025 року брат позивача перестав виходити на зв'язок. Після декількох усних та письмових звернень до командування військової частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) позивачем був отриманий витяг за наказу №1717 від 17.12.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 про обставини зникнення безвісти її брата ОСОБА_3 . Пізніше, також позивачем було отримано сповіщення №ГПП1328 від 20.12.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) за підписом майора ОСОБА_4 , про те що її брат потрапив в полон при досить незрозумілих обставинах з'ясування цієї події (аеророзвідка, добровільний полон тощо). На думку позивача, при співставленні отриманих документів, з них можна встановити, що інформація від командира військової частини НОМЕР_1 викладена в наказі №1717 та інформація, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 не співпадає один одному і має суперечливий характер. Не погоджуючись з таким тлумаченням дій свого брата та намагаючись встановити достовірність фактів і обставин, на які посилаються керівники в/ч в означених документах, на підставі п. 1. ст. 6 ЗУ "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин", ст.. 20 ЗУ «Про звернення громадян» позивач звернулася до керівництва військової частини НОМЕР_1 із заявою від 26.12.2025 року про: надання висновку службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); надання інформаційної довідки щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 , викладеної в наказі №1717 і інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер; надання інформаційної довідки стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). Позивач стверджує, що її батько ОСОБА_5 та її мати ОСОБА_6 також зверталися до командування частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо отримання грошового забезпечення зниклого безвісти сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у відповідності до абз.4 п. 6, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Але батькам позивача була надана відмова на підставі абз. 10 п. 6, ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», а саме з посиланням що брат позивача здався у полон добровільно. Позивач вказує, що в таких відповідях є розбіжності в датах та тлумаченнях. Так, згідно витягу з наказу №1717 від 17.12.2025 року командира військової частини НОМЕР_1 про обставини зникнення безвісти брата позивача ОСОБА_3 дата зникнення 17.12.2025 р. та відсутнє встановлення і зазначення факту наявності кримінального або адміністративного правопорушення; в відповідях від 03.02.2026 року вже вказується дата 18.12.2025 року та знову йдеться мова про добровільну здачу у полон. Позивач вважає, що розбіжність в цих фактах, датах і тлумаченнях, та наслідки таких тлумачень заслуговують на певне з'ясування та встановлення їхньої достовірності з боку рідних осіб, на підставі діючого закону і встановленим ним порядком. В заяві від 26.12.2025 року позивач чітко зазначала питання, на які просила надати їй відповіді чи рішення. Отже на підставі ст. 20, ЗУ «Про звернення громадян», позивач зробила спробу вирішити питання в позасудовому порядку. Станом на момент подання цього позову, на заяву від 26.12.2025 року відповіді не отримано, висновку службового розслідування та відповідної інформації на підставі якої командування частини військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) стверджує, що брат позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) здався в полон добровільно - не отримано. В виплаті грошового забезпечення батькам позивача відмовлено. Адвокатський запит від 26.12.2025 року було проігноровано. На думку позивача, бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) полягає y відсутності відповіді на заяву від 26.12.2025 року та не надання: висновку службового розслідування щодо обставин зникнення безвісти або полону рідного брата ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); інформаційної довідки щодо причин розбіжності інформації від командира військової частини НОМЕР_1 викладеної в наказі №1717 та інформації, яка викладена в сповіщенні з ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не співпадає і має суперечливий характер; інформаційної довідки стосовно того, який військовий слідчий орган проводить слідство за фактом зникнення безвісти або полону рідного брата ОСОБА_2 - гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 03.03.2026 року передана судді Пруднику С.В.
09.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (заяви від 26.12.2024 року; адвокатського запиту від 26.12.2024 року та заяви ОСОБА_2 від 26.12.2025 року); позовної заяви із її копіями для вручення відповідачу (відповідачам), у відповідності до вимог ст. 160 КАС України з максимально чітко і зрозуміло сформованими позовними вимогами виходячи із приписів ст. 5 КАС України із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
23.03.2026 року (засобами електронного зв'язку на електронну адресу суду) та 25.03.2026 року (засобами поштового зв'язку до канцелярії суду) на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшли адміністративні позови із додатками.
В установлений Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
30.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. У задоволенні клопотань №1, №2 та №3 ОСОБА_2 про витребування доказів відмовлено повністю. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : інформацію про те, чи надходив до військової частини адвокатський запит адвоката Ільєнка Юрія Васильовича в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року? засвідчені належним чином, у відповідності до вимог ст. 94 КАС України - докази отримання адвокатського запиту адвоката ОСОБА_7 в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року (витяг з журналу реєстрації вхідних документів або інший доказ); чи надавалась відповідь військовою частиною НОМЕР_1 на адвокатський запит адвоката ОСОБА_7 в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року? В разі надання відповіді на адвокатський запит адвоката Ільєнка Юрія Васильовича в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 26.12.2025 року - подати такі докази до суду. Судом також вказано, шо в разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 подати суду: визначені пунктами 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та актуальні на час подання відомості щодо керівника (командира) військової частини НОМЕР_1 відповідального за виконання вимог даної ухвали суду, а саме: прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові, його адресу місця проживання чи перебування, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті). Судом також зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 30.04.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
14.04.2026 року від військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. За допомогою системи електронного документообігу до військової частини НОМЕР_1 надійшла заява від ОСОБА_2 від 26.12.2025 року, на яку посилається позивач, разом із заявою про пересилання до військової частини. За результатами розгляду заяви було надано відповідь та зазначено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2025 №5634, наказ про оголошення обставин зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 від 17.12.2025 №1717 вважається недійсним. Відповідь від 19.01.2026 року за вих.№2456/4866, була направлена на електронну адресу, зазначену у заяві: ІНФОРМАЦІЯ_4 Тобто, відповідачем не було вчинено протиправної бездіяльності, адже відповідь на заяву позивача від 26.12.2025 року була надана відповідачем 19.01.2026 року. Також, 29.01.2026 року за допомогою системи електронного документообігу до військової частини НОМЕР_1 надходила заява від ОСОБА_8 (матері полоненого) та ОСОБА_9 (батька полоненого) про здійснення виплат частини грошового забезпечення солдата ОСОБА_3 . За результатами розгляду заяви 03.02.2026 року було надано відповідь про відмову у здійсненні виплат через те, що солдат ОСОБА_3 на даний час вважається таким, що добровільно здався у полон 18.12.2025 року, копії знаходяться в матеріалах справи. Отже, відсутня протиправна бездіяльність з боку відповідача, а тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню, адже на звернення позивача відповідачем було надано відповідь у строки та в межах інформації, яка була наявна у розпорядженні на момент її підготовки. Разом з тим, обсяг наданої інформації був зумовлений фактичними даними, що містилися у відповідача станом на дату формування відповіді, а також обмеженнями щодо доступу до окремих відомостей та необхідністю їх уточнення. Таким чином, надання відповіді не може розцінюватися як ненадання інформації або протиправна бездіяльність, оскільки відповідач діяв добросовісно, у межах наявної інформації та відповідно до вимог чинного законодавства.
14.04.2026 року від військової частини НОМЕР_1 до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій відповідач вказує, що до військової частини не надходив запит адвоката Ільєнка Юрія Васильовича від 26.12.2025 року, у зв'язку із чим відповідь не надавалась. Докази направлення запиту матеріали справи не містять. На виконання вимог ухвали суду відповідач зазначив, що відомості відносно керівника військової частини НОМЕР_1 зазначені у виписці з ЄДР. Відповідно до виписки керівник (командир) військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 .
14.04.2025 року від військової частини до суду надійшла заява про закриття провадження у даній справі з огляду на приписи п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Аргументи даної заяви зводяться до наступного. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не отримала відповідь на свою заяву від 26.12.2025 року. Натомість, відповідачем було направлено відповідь на її заяву 19.01.2026 року (докази направлення були додані разом із відзивом на позовну заяву). В той же час, відповідачем було повторно надано відповідь на заяву позивача 11.04.2026 року та надано акт службового розслідування від 16.01.2026 року. Повторна відповідь надіслана на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендованим листом із описом. Отже відповідач вважає, що справа підлягає закриттю в порядку п.8 ч.1 ст.238 КАС України. У частині 2 ст.132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. При цьому у разі закриття провадження застосовується механізм повернення судового збору, а не його стягнення. У випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України сплачений судовий збір може бути повернутий позивачу за наслідками подання ним відповідного клопотання в порядку, визначеному Законом №3674-VI. Аналогічні за змістом висновки вже неодноразово викладались Верховним Судом в постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 260/3162/22, від 08 вересня 2022 року у справі № 826/6378/17, від 13 листопада 2024 року у справі №120/18952/23, від 31 жовтня 2024 року у справі № 520/5353/24 тощо. Саме тому, повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позову може бути вирішено за його клопотанням відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відтак, відповідач просить суд: провадження у адміністративній справі №160/4787/26 за позовом ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Розглянувши подані документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду заяви про закриття провадження, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Приписами п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З аналізу наведених вище правових положень КАС України вбачається, що для закриття провадження відповідно до вказаної норми необхідним є настання сукупності наступних обставин: самостійне виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень після звернення позивача до суду з відповідним позовом, а також можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача внаслідок виправлення оскаржуваних порушень, без визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними.
Відсутність хоча б однієї з названих ознак виключає можливість закриття провадження за заявленим позовом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 800/369/17, зазначено, що у розумінні пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Таким чином, для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправним.
Судом враховується, що відповідачем було направлено відповідь на заяву позивача 19.01.2026 року (докази направлення були додані разом із відзивом на позовну заяву). Також, відповідачем було повторно надано відповідь на заяву позивача 11.04.2026 року та надано акт службового розслідування від 16.01.2026 року. Повторна відповідь надіслана на електронну адресу позивача: ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендованим листом із описом.
Втім, суд зазначає, що як на момент до відкриття провадження у даній справі так і на момент прийняття судом ували суду про відкриття провадження, у суду були відсутні докази щодо надання військовою частиною НОМЕР_1 відповіді на заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 26.12.2025 року.
Тобто, сам по собі факт усунення обставин, які стали підставою для звернення до суду, не свідчить про визнання відповідачем протиправності своїх дій чи бездіяльності.
Втім, суд вважає, що для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, з урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування, суд дійшов висновку, що заява військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у даній справі не підлягає задоволенню.
Враховуючи вище викладене, керуючись статтями 12, 238, 243, 248, 256, 257, 260, 262Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 про закриття провадження - відмовити.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С. В. Прудник