Рішення від 16.04.2026 по справі 160/23329/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 рокуСправа №160/23329/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: 13 серпня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а саме військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку військ Російської Федерації за 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;

-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку військ Російської Федерації за 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо непроведення нарахування та виплати йому додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. за період виїздів позивача в райони проведення воєнних (бойових) дій задля забезпечення медичної евакуації поранених (хворих). Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.08.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

29 серпня 2025 року від відповідача Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що позивач проходів службу у 23 військовій санітарній летючці (ВСЛ), яка знаходиться на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 . Відповідно абз. 5 п. 1.2 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 (далі - Правил №280), фінансове забезпечення - система заходів, що включає фінансове планування, отримання, зберігання, економне, ефективне і цільове використання коштів відповідно до вимог чинного законодавства України, організацію обліку та звітності з метою виконання військовою частиною покладених на неї завдань. У відповідності до п. 1.5 Правил № 280 військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень). Відповідно абз. 4, 6 п. 1.5 Правил № 280 командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини. Первинні документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (виконавці документів) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні. Отже, позивач отримує грошове забезпечення, яке нараховує 23 ВСЛ, однак нараховане грошове забезпечення позивачу виплачує військова частина НОМЕР_1 . Отже, 23 ВСЛ нараховує (обчислює) грошове забезпечення позивачу, а військова частина НОМЕР_1 виплачує позивачу грошове забезпечення на підставі документів від 23 ВСЛ. До військової частини НОМЕР_1 від НОМЕР_3 ВСЛ не надходили документи на виплату додаткових винагород позивачу, які зазначені безпосередньо у позовній заяві. Отже, вимоги до військової частини НОМЕР_1 щодо визнання протиправним ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди за час виконання спеціальних завдань є необґрунтованими. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

01 вересня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначається, що участь його у бойових діях підтверджується відповідними бойовими розпорядженнями, в яких прямо вказується про безпосередню участь НОМЕР_3 військової санітарної летючки (ВСЛ) в оскражуваний період у бойових діях. Просить врахувати під час прийняття рішення надані до суду електронні докази, зокрема, скріншоти листування з месенджера про включення позивача до евакуаційних бригад НОМЕР_3 військової санітарної летючки. З цих підстав просить задовольнити позовні вимоги.

01 вересня 2025 року від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору надійшли пояснення третьої особи, в яких зазначається, що позивач не перебував і не перебуває на військовій службі КМС ЗСУ та докази, які б підтверджували протилежне, до суду не надано. Відтак, залучення КМС ЗСУ третьою особою у справі є необрґрунтованим.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 проходив військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період на посаді санітара медичного відділення 23 військової санітарної летючки.

На підставі розпорядження Командувача Медичних сил Збройних Сил України від 19.03.2022 № 510/3/519 ДСК (вх. № 11 ДСК) та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 , у складі команди солдат ОСОБА_1 був відряджений до м. Дніпро з метою забезпечення медичної евакуації поранених (хворих) залізничним транспортом НОМЕР_5 військово-санітарної летючки із зони відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).

На виконання наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.07.2018 № 258 та відповідного розпорядження з 21.03.2022 сформовану евакуаційну бригаду НОМЕР_3 військово-санітарної летючки було передано в оперативне підпорядкування начальнику Військово-медичного клінічного центру Східного регіону для забезпечення медичної евакуації поранених (хворих) спеціальними евакуаційними потягами.

З листа НОМЕР_3 військової санітарної летючки від 18.09.2024 №1892 вбачається, що згідно з бойовим розпорядженням Командування Медичних Сил ЗСУ, з 21 березня 2022 року ОСОБА_1 переданий в оперативне підпорядкування до командира військової частини НОМЕР_1 . Зазначено, що позивач виконував бойові завдання згідно з бойовими розпорядженнями Командування Медичних Сил ЗСУ та командира військової частини НОМЕР_1 . Підтвердженням відрядження позивача свідчать копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №36, витягу з наказу начальника НОМЕР_3 ВСЛ (по стройовій частині) від 01.09.2022 №107 та витягу з наказу начальника НОМЕР_3 ВСЛ (по стройовій частині) від 10.09.2022 №116.

Відповідно до бойових розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ): 1) від 20 липня 2022 року № 51039110, 2) від 26 липня 2022 року № 51034341, 3) від 03 серпня 2022 року № 51034561, 4) від 31 серпня 2022 року № 51035351, 5) від 09 вересня 2022 року № 51035610, 6) від 13 вересня 2022 року № 51035719, 7) від 21 вересня 2022 року № 51035963 23 військова санітарна летючка брала участь у бойових діях у період з 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022.

Однак, відповідачем не було виплачено позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000, 00 грн за участь у вищевказаних бойових діях.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (надалі - постанова №168).

Відповідно до п. 1 постанови №168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначений Міністром оборони України в Окремому дорученні від 23.06.2022 № 912/з/29, яке є обов'язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

Абзацами 3, 4 пункту 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Згідно з пунктом 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток № 1 або додаток № 2) обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Відповідно до пункту 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 3 до цього доручення).

Також, в окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29 наведено роз'яснення терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" (далі бойові дії або заходи).

Так, під безпосереньою участю у у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем, серед іншого: бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (надалі - Порядок №260).

З 01.02.2023 Порядок №260 доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023.

Зокрема, відповідно до п. 2 розділу ХХХІV Порядку №260 в редакції наказу від 25.01.2023 №44 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів у районах ведення воєнних (бойових) дій, ведення повітряного бою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії;

на території противника (в тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних (морських) цілей противника;

з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів;

відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

З огляду на наведене в окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29 визначення "безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів" здійснення позивачем медичної евакуації поранених (хворих) шляхом виїзду позивача в райони проведення воєнних (бойових) дій на підставі відповідних бойових розпоряджень відноситься до виконання бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями, що дає право на отримання додаткової винагороди.

На підтвердження правильності викладеного вище висновку свідчать також внесені з 01.02.2023 наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 уточнення до переліку заходів та бойових (спеціальних) завдань, які підпадають під наведені в постанові №168, та які дають право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн., в частині, що стосується медичного персоналу медичних частин та підрозділів.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що медичний персонал медичних частин та підрозділів, які здійснюють евакуацію поранених з районів ведення бойових дій, несуть подвійні ризики: за власне життя та життя поранених війсьовослужбовців.

Виконання завдань в районі ведення воєнних дій передбачає надання екстреної медичної допомоги в небезпечних умовах та/або під вогневим ураженням та/або під постійною загрозою артилерійських, ракетних, мінометних обстрілів.

Отже, в спірних правовідносинах здійснення медичної евакуації поранених шляхом виїзду позивача в райони проведення воєнних (бойових) дій розцінюється судом як виконання бойових (спеціальних) завдань із взабезпечення діючих угруповань військ безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.

Повертаючись до обставин справи.

ОСОБА_1 призвано по мобілізації 13.03.2022 санітаром медичного відділення 23 військової санітарної летючки, яка брала участь у виконанні бойових завдань згідно з бойовими розпорядженнями Командування Медичних Сил ЗСУ та командира військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами справи.

На підставі розпорядження Командувача Медичних сил Збройних Сил України від 19.03.2022 № 510/3/519 ДСК (вх. № 11 ДСК) та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 , у складі команди солдат ОСОБА_1 був відряджений до м. Дніпро з метою забезпечення медичної евакуації поранених (хворих) залізничним транспортом НОМЕР_5 військово-санітарної летючки із зони відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ).

На виконання наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 09.07.2018 № 258 та відповідного розпорядження з 21.03.2022 сформовану евакуаційну бригаду НОМЕР_3 військово-санітарної летючки було передано в оперативне підпорядкування начальнику Військово-медичного клінічного центру Східного регіону для забезпечення медичної евакуації поранених (хворих) спеціальними евакуаційними потягами.

З листа НОМЕР_3 військової санітарної летючки від 18.09.2024 №1892 вбачається, що згідно з бойовим розпорядженням Командування Медичних Сил ЗСУ, з 21 березня 2022 року ОСОБА_1 переданий в оперативне підпорядкування до командира військової частини НОМЕР_1 . Зазначено, що позивач виконував бойові завдання згідно з бойовими розпорядженнями Командування Медичних Сил ЗСУ та командира військової частини НОМЕР_1 . Підтвердженням відрядження позивача свідчать копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 19.03.2022 №36, витягу з наказу начальника НОМЕР_3 ВСЛ (по стройовій частині) від 01.09.2022 №107 та витягу з наказу начальника НОМЕР_3 ВСЛ (по стройовій частині) від 10.09.2022 №116.

Відповідно до бойових розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ): 1) від 20 липня 2022 року № 51039110, 2) від 26 липня 2022 року № 51034341, 3) від 03 серпня 2022 року № 51034561, 4) від 31 серпня 2022 року № 51035351, 5) від 09 вересня 2022 року № 51035610, 6) від 13 вересня 2022 року № 51035719, 7) від 21 вересня 2022 року № 51035963 23-а військова санітарна летючка приймал участь у забезпеченні медичної евакуації військовослужбовців у період з 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022.

Всупереч вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не спростовано того, що ОСОБА_1 , перебуваючи у складі НОМЕР_5 військової санітарної летючки, був залучений до виконання бойових завдань згідно з наявними у справі бойовими розпорядженнями.

Натомість, суд не приймає доводи відповідача про неотримання ним від 23 ВСЛ відомостей на підтвердження участі позивача у виконанні бойових завдань на території Харківської територіальної громади в 2022 році, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що з 21 березня 2022 року ОСОБА_1 переданий в оперативне підпорядкування до командира військової частини НОМЕР_1 . Зазначено, що позивач виконував бойові завдання згідно з бойовими розпорядженнями ІНФОРМАЦІЯ_3 та командира військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, саме відповідач мав володіти відомостями, які запитувалися ним у НОМЕР_3 ВСЛ в листі від 25.08.2025 №555/24857.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що він з 21.03.2022 згідно з бойовим розпорядженням Командуванням Медичних сил ЗСУ, був переданий в оперативне підпорядкування до командира військової частини НОМЕР_1 , та відповідно виконував бойові завдання згідно з бойовими розпорядженнями Командування Медичних сил ЗСУ, і тому, надавати подальші бойові розпорядження на виплату додаткової винагороди на адресу військової частини НОМЕР_1 повинна була військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а не, як вказує відповідач, 23 ВСЛ.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у пункту 48 постанови від 21.03.2024 у справі №560/3159/23, щодо того, що порушення порядку, визначеного Окремим дорученням щодо передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права позивача на таку винагороду.

Відповідач не здійснив заходів із збору документів та доказів з власної ініціативи, на підтвердження обставин, якими він заперечував проти заявлених позовних вимог, при цьому, вказавши позивачу на ненадання ним доказів, які перебувають у володінні суб'єкта, до якого заявлені вимоги.

Щодо доводів третьої особи про передчасність вимог позивача з огляду на ненадання ним доказів, на підтвердження неправильно та не в повному обсязі нарахованого грошового забезпечення.

Суд вказує, що у спорах з суб'єктом владним повноважень останній має доводити правомірність прийнятих рішень, дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснював виплату грошового забезпечення позивачу, відтак, відповідач володіє інформацією з приводу нарахованого та виплаченого позивачу в спірний період грошового забезпечення. Попри це, будь-яких відомостей щодо виплаченого ОСОБА_1 грошового забезпечення за спірний період до суду не надав.

На переконання суду, суб'єкт владних повноважень не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні відповідача.

Отже, дії відповідача у спірних правовідносинах не було вчинено у відповідності до вимог Закону, тому наявні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.

Вирішення питання про розподіл судового збору судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі п.1 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (Ідентифікаційний код: НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Військова частина НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (Ідентифікаційний код: НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку військ російської федерації за 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку військ російської федерації за 21.07.2022, 27.07.2022, 04.08.2022, 01.09.2022, 10.09.2022, 14.09.2022 та 22.09.2022 відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон

Попередній документ
135736374
Наступний документ
135736376
Інформація про рішення:
№ рішення: 135736375
№ справи: 160/23329/25
Дата рішення: 16.04.2026
Дата публікації: 20.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (02.06.2026)
Дата надходження: 28.05.2026
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАЛИШ Н І
суддя-доповідач:
МАЛИШ Н І
СЛАСТЬОН АННА ОЛЕГІВНА
суддя-учасник колегії:
БАРАННИК Н П
ЩЕРБАК А А