про відмову у забезпеченні позову
16 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4682/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду заяви адвоката Борисевича Даніїла Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 від 23.03.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, привівши відомості щодо ОСОБА_1 у відповідність до постанови військово-лікарської комісії від 11.05.2020 та даних військового квитка серії НОМЕР_1 або надати мотивовану відмову у їх внесенні;
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви адвоката Борисевича Даніїла Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 від 23.03.2026 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, привівши відомості щодо ОСОБА_1 у відповідність до постанови військово лікарської комісії від 11.05.2020 та даних військового квитка серії НОМЕР_1 або надати мотивовану відмову у їх внесенні, з урахуванням висновків суду у цій справі;
3) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук;
4) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшук.
Одночасно з позовом представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони керівнику Камінь ІНФОРМАЦІЯ_1 видавати наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до набрання рішенням законної сили.
Заява обґрунтована наступним.
11.05.2010 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за гр. І ст. 67-а розкладу хвороб (наказ МО України 2008 р. №402).
Водночас, після встановлення мобільного застосунку “Резерв+» позивачем встановлено, що він є військовослужбовцем та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач).
Предметом спору є дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо постановки позивача на військовий облік.
Позивач звернувся до суду для захисту свого права як виключений з військового обліку, яке вважає порушеним відповідачем. У разі призову позивача на військову службу під час мобілізації, він набуде статусу військовослужбовця, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому наявні підстави для забезпечення позову.
Враховуючи предмет позову, законодавче регулювання призову на військову службу під час мобілізації, та те, що призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби позивача може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, вважає за необхідне просити суд забезпечити позов шляхом заборони керівнику ІНФОРМАЦІЯ_5 видавати наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 КАС України.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними фактичними підставами й підтверджуватись належними доказами, що відповідають змісту спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що змістом спірних правовідносин є дії територіального ТЦК та СП щодо внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як військовозобов'язаного.
Водночас, представник позивача, подаючи заяву про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони територіальним центрам комплектування та соціального забезпечення вчиняти дії щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією.
Суд звертає, увагу, що за своїм змістом перебування особи на військовому обліку не є тотожним з мобілізацією (призовом) цієї особи на військову службу.
Також з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем дій направлених безпосередньо на призов позивача на військову службу.
Таким чином, обраний представником позивача захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів на обґрунтування існування небезпеки заподіяння реальної шкоди правам та інтересам позивача, що полягають в його призові на військову службу, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить.
Відтак, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити в зв'язку із її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Судя Ф. А. Волдінер