Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 686/23636/13-к
Провадження № 1-кп/689/94/26
16 квітня 2026 року с-ще Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 , та його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ярмолинці кримінальне провадження, відомості про яке 01 серпня 2013 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013240050000187 про обвинувачення
громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Хмельницького, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, та
громадянки України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки міста Хмельницького, проживала за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України,
встановив:
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 . Просив продовжити строк тримання під вартою терміном на 60 діб.
Своє клопотання мотивував таким:
ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що 01.08.2013, будучи об'єднаним єдиним умислом із ОСОБА_8 , спрямованим на здійснення розбійного нападу, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_10 , розподіливши між собою ролі, за яким ОСОБА_6 мав утримувати ОСОБА_10 з метою подолання опору, а ОСОБА_8 за допомогою ножа мала перерізати шию ОСОБА_10 , вирішили вбити ОСОБА_10 та заволодіти належним їй майном і грошовими коштами.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 спільно із ОСОБА_8 , 01.08.2013 в період часу із 11:30 год. до 14:00 год., прибули до будинку АДРЕСА_4 , де ОСОБА_6 піднявся на четвертий поверх та зайшов до квартири ОСОБА_10 , де знаходилась потерпіла ОСОБА_10 і її малолітній син ОСОБА_11 . Одразу після цього, ОСОБА_8 , яка знаходилась на вулиці, роздивившись по сторонах, переконалась, що сторонніх осіб, які могли б завадити вчиненню злочину немає, піднялась також до квартири ОСОБА_10 .
Знаходячись в квартирі, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , застосовуючи фізичне насильство, нанесли численні удари руками в область життєво важливого органу - голови ОСОБА_10 та у рішучій формі пред'явили вимогу передати їм належні потерпілій грошові кошти. Коли потерпіла ОСОБА_10 відмовилася виконати злочинну вимогу, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повалили ОСОБА_10 на ліжко спальні вказаної квартири, вставили у рот кляп, зав'язали за спиною руки та висловили повторну вимогу надати їм грошові кошти.
ОСОБА_8 накинула на шию ОСОБА_10 ремінь червоного кольору та здушуючи шию утримувала її, а ОСОБА_6 обшукавши квартиру знайшов грошові кошти у сумі 1700 гривень, які положив до кишень своєї одежі. Проте даною сумою ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не задовольнили свої злочинні бажання до збагачення та вирішили продовжувати вимагати у ОСОБА_10 передачі грошових коштів негайно.
ОСОБА_6 знайшов у другій кімнаті квартири малолітнього сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , 2007 р.н., та на очах ОСОБА_10 почав викручувати йому руки, після чого глумлячись, здушив своїми руками шию ОСОБА_11 і, проявляючи свою грубу силу, продовжив змушувати ОСОБА_10 видати їм грошові кошти.
ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_10 , з метою заволодіння майном та грошовими коштами, з особливою жорстокістю завдаючи ОСОБА_10 особливих фізичних та психічних страждань шляхом мордування, мучення, вчиняючи вказані дії в присутності сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що такими діями завдають останньому особливих психічних страждань, розподіливши між собою ролі, за яким ОСОБА_6 , притисши ОСОБА_10 до ліжка своїми руками, почав утримувати її, а ОСОБА_8 взявши на кухні вказаної квартири кухонний ніж, яким з особливою жорстокістю, стала наносити колюче-ріжучі удари у шию ОСОБА_10 , і вони не зважаючи на малолітнього ОСОБА_11 , розуміючи, що позбавляють життя людини на очах близького родича, продовжили свої злочинні дії.
В наслідок численних (понад одинадцяти колюче-ріжучих) ножових ударів в область шиї ОСОБА_10 , які нанесла ОСОБА_8 , настала смерть ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , переконавшись, що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство з метою приховування злочину, витягнули малолітнього ОСОБА_11 із-під ліжка. Після чого ОСОБА_8 , утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 , взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлючи, що вони таким чином, скоюють вбивство з метою приховування іншого злочину, а також завдаючи ОСОБА_11 особливих психічних страждань, наніс численні колюче-ріжуче поранення в область шиї ОСОБА_11 , внаслідок чого настала смерть малолітнього ОСОБА_11 .
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому із корисливих мотивів, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. у приміщенні квартири АДРЕСА_5 , спільно із ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, шляхом перерізання горла, вбили ОСОБА_10 , після чого заволоділи її грошовими коштами у сумі 1700 гривень.
Окрім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 будучи об'єднані єдиним злочинним умислом на застосування фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_10 з метою заволодіння належними їй грошовими коштами та майном, 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год., в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , застосовуючи насильство небезпечне для життя ОСОБА_10 , в переконливій формі стали вимагати грошові кошти і майно.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 нанесли численні удари руками в область життєво важливого органу - голови ОСОБА_10 та у рішучій формі пред'явили вимогу передати їм, належні потерпілій грошові кошти. Коли потерпіла ОСОБА_10 відмовилася виконати злочинну вимогу, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 повалили ОСОБА_10 на ліжко спальні, вказаної квартири, де ОСОБА_8 навалилась усією масою свого тіла на ОСОБА_10 та почала стискати своїми руками шию ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 , заклавши за спину ОСОБА_10 її руки став утримувати, і спільно з ОСОБА_8 вимагати передачі грошових коштів негайно.
В подальшому ОСОБА_6 наказав ОСОБА_8 зняти ремінь чорного кольору із її джинсів, яким зв'язав закладені за спину руки ОСОБА_10 , після чого наказав ОСОБА_12 знайти у квартирі ганчірку та виготовити кляп. ОСОБА_8 в туалеті вказаної квартири взяла господарську ганчірку та розірвавши її, передала ОСОБА_6 , який одну частину ганчірки засунув ОСОБА_10 до рота, а іншою перев'язав голову, через рот, щоб не випадав кляп. Після чого вони продовжили вимагати у ОСОБА_10 грошові кошти. ОСОБА_8 утримуючи ОСОБА_10 накинула на її шию ремінь червоного кольору, який знайшла в квартирі та перекрутивши кінці, почала здушувати шию ОСОБА_10 , а ОСОБА_6 в цей час обшукував квартиру з метою пошуку грошових коштів. ОСОБА_6 знайшов в коридорній шафі гроші в сумі 1000 гривень та обшукавши гаманець чорного кольору, який належав ОСОБА_10 , де знайшов ще 700 гривень, після чого вказані кошти положив до кишень своєї одежі. Проте даною суму ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не задовольнили свої злочинні бажання до збагачення та вирішили продовжувати вимагати у ОСОБА_10 грошові кошти.
ОСОБА_6 знайшов у другій кімнаті квартири малолітнього сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , 2007 р.н., який від вказаних подій налякано плакав, приніс його до спальної кімнати, де лежала на ліжку ОСОБА_11 , яку в цей час душила ОСОБА_8 , поставив ОСОБА_11 наперед себе та почав викручувати йому руки, після чого став здушувати своїми руками шию ОСОБА_11 , глумлячись, таким чином проявляючи свою зверхність та примушуючи ОСОБА_10 видати їм грошові кошти. ОСОБА_6 придушивши малолітнього ОСОБА_11 кинув його на підлогу.
Надалі, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , усвідомивши, що ОСОБА_10 не бажає надавати їм інших грошових коштів, а також з метою приховування злочину шляхом численних ножових ударів в область шиї ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , заподіяли їм смерть.
Своїми злочинними діями, які виразились у розбої, нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_8 , вчинили розбійний напад на ОСОБА_10 в ході якого вбили її та заволоділи грошовими коштами у сумі 1700 гривень.
Окрім того, 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , маючи умисел на вбивство двох осіб, повалили ОСОБА_10 на ліжко спальної кімнати вказаної квартири.
Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_6 прижав своїми руками ОСОБА_10 до ліжка, присікаючи опір, а ОСОБА_8 , взявши на кухні вказаної квартири кухонний ніж, з особливою жорстокістю стала наносити ним колюче-ріжучі удари у шию ОСОБА_10 , при цьому вона не зважала на малолітнього ОСОБА_11 , розуміючи, що позбавляють життя людини на очах її близького родича.
В наслідок численних (понад одинадцяти колюче-ріжучих) ножових ударів в область шиї ОСОБА_10 , які нанесла ОСОБА_8 , настала смерть ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , переконавшись що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство двох осіб, витягнули ОСОБА_11 із-під ліжка. Надалі ОСОБА_8 , утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 , взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлючи, що вони таким чином, скоюють вбивство двох осіб з метою приховування іншого злочину, а також завдаючи ОСОБА_11 особливих психічних страждань, наніс численні колюче-ріжуче поранення в область шиї ОСОБА_11 , внаслідок чого настала його смерть.
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_6 спільно із ОСОБА_8 , шляхом перерізання горла вбили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Окрім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , маючи умисел на вбивство малолітньої дитини, усвідомлюючи, що ОСОБА_11 не виповнилось 14 років, вирішили його вбити шляхом перерізання горла.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , переконавшись, що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство малолітньої дитини, з метою приховування злочину, витягнули малолітнього ОСОБА_11 із-під ліжка. У подальшому ОСОБА_8 утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлючи, що вони таким чином, скоюють вбивство малолітнього, з метою приховування іншого злочину, а також завдаючи ОСОБА_11 особливих психічних страждань, наніс чисельні колюче-ріжучі поранення в область шиї ОСОБА_11 , внаслідок чого настала його смерть.
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті малолітній дитині, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_8 шляхом перерізання горла вбили малолітню дитину - ОСОБА_11 , 2007 р.н.
Окрім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 01.08.2013 року в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_6 , маючи умисел на умисне вбивство ОСОБА_10 із особливою жорстокістю, шляхом спричинення ОСОБА_10 особливих фізичних страждань внаслідок мордування, мучення та вчинення вказаних дії на очах малолітнього сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що такими діями завдадуть останньому особливих моральних страждань, розподіливши між собою ролі, за яким ОСОБА_6 мав утримувати ОСОБА_10 , щоб вона не чинила опору, а ОСОБА_8 за допомогою ножа мала перерізати шию ОСОБА_10 , вирішили вбити ОСОБА_10 .
Відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_6 прижав своїми руками ОСОБА_10 до ліжка, присікаючи опір, а ОСОБА_8 , взявши на кухні вказаної квартири кухонний ніж, з особливою жорстокістю, стала наносити ним колюче-ріжучі удари у шию ОСОБА_10 при цьому вона не зважала на малолітнього ОСОБА_11 , розуміючи, що позбавляють життя людини на очах близького родича.
В наслідок численних (понад одинадцяти колюче-ріжучих) ножових ударів в область шиї ОСОБА_10 , які нанесла ОСОБА_8 , настала смерть ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 переконавшись що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на умисне вбивство із особливою жорстокістю, витягнули ОСОБА_11 із-під ліжка. Надалі ОСОБА_8 утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що вони таким чином, завдають ОСОБА_11 особливих психічних страждань, наніс чисельні колюче-ріжучі поранення в область шиї ОСОБА_11 , внаслідок чого настала смерть малолітнього ОСОБА_11 .
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому із особливою жорстокістю, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_8 , з особливою жорстокістю, шляхом спричинення ОСОБА_10 особливих фізичних страждань внаслідок мордування, мучення та вчинення вказаних дії на очах малолітнього сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що такими діями завдають останньому особливих моральних страждань, вбили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Окрім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , маючи умисел на вбивство з метою приховування інших злочинів, а саме розбійного нападу на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і вбивства ОСОБА_10 вирішили вбити ОСОБА_11 .
Так, відповідно до розподілених ролей, після вчинення розбійного нападу, заволодівши грошовими коштами та майном, ОСОБА_6 , почав утримувати ОСОБА_10 своїми руками на ліжку у спальні вказаної квартири, а ОСОБА_8 , взявши на кухні вказаної квартири кухонний ніж, яким з особливою жорстокістю, стала наносити колюче-ріжучі удари у шию ОСОБА_10 , і не зважаючи на малолітнього ОСОБА_11 , розуміючи, що позбавляють життя людини на очах близького родича, продовжили свої злочинні дії.
В наслідок численних (понад одинадцяти колюче-ріжучих) ножових ударів в область шиї ОСОБА_10 , які нанесла ОСОБА_8 , настала смерть ОСОБА_10 .
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 переконавшись що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на умисне вбивство з метою приховування злочину, витягнули ОСОБА_11 із-під ліжка. У подальшому ОСОБА_8 утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлючи, що вони таким чином, скоюють вбивство двох осіб з метою приховування іншого злочину, наніс численні колюче-ріжуче поранення в область шиї ОСОБА_11 , заподіявши таким чином смерть останньому.
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з метою приховати інший злочин або полегшити його виконання, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 9 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_8 , з метою приховування інших злочинів, а саме розбійного нападу на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і вбивства ОСОБА_10 шляхом перерізання горла вбили ОСОБА_11 .
Окрім того, 01.08.2013 ОСОБА_6 , попередньо вступивши у злочинну змову з ОСОБА_8 , прийняли рішення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 під час розбійного нападу і заздалегідь домовились про його спільне виконання.
Так, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. по 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_10 , з метою заволодіння майном та грошовими коштами, з особливою жорстокістю завдаючи ОСОБА_10 особливих фізичних страждань шляхом мордування, мучення, вчиняючи вказані дії в присутності сина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що такими діями завдають останньому особливих моральних страждань, розподіливши між собою ролі, за яким ОСОБА_6 утримував ОСОБА_10 , щоб вона не чинила опору, а ОСОБА_8 за допомогою ножа нанесла численні ножові колюче-різанні поранення в область шиї ОСОБА_10 , і таким чином вбили її.
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 переконавшись що ОСОБА_10 мертва, реалізовуючи злочинний умисел спрямований на умисне вбивство з метою приховування злочину, вчиненому із особливою жорстокістю, витягнули ОСОБА_11 із-під ліжка. Надалі ОСОБА_8 утримуючи ОСОБА_11 за руки та одежу, не давала чинити опору, а ОСОБА_6 взявши до рук кухонний ніж, з особливою жорстокістю, усвідомлючи, що вони таким чином, скоюють вбивство з метою приховування іншого злочину, а також завдаючи ОСОБА_11 особливих психічних страждань, наніс численні колюче-ріжучі поранення в область шиї ОСОБА_11 , внаслідок чого настала смерть малолітнього ОСОБА_11 .
Своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 попередньо вступивши у злочинну змову із ОСОБА_8 прийняли рішення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_10 , під час розбійного нападу і заздалегідь домовились про його спільне виконання. ОСОБА_8 01.08.2013 в період часу із 11:00 год. до 14:00 год. в приміщенні квартири АДРЕСА_5 спільно із ОСОБА_6 , шляхом перерізання горла вбили ОСОБА_10
Великою Палатою Верховного Суду 18.02.2026 винесено постанову у справі № 686/23636/13-к стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , якою скасовано вирок Хмельницького міськрайонного суду від 24.09.2014, ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 23.01.2015 та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2016 та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Цією ж постановою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 18.04.2026 включно.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду від 14.04.2026 у справі призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 383/546/15-к, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів, що, зокрема, метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За правилами частин першої та другої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 на сьогодні не змінились.
Посилання на ризики, зазначені у статті 177 КПК України, виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець та житель АДРЕСА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше судимий; обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України:
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, усвідомлює їх тяжкість, категорію вказаних кримінальних правопорушень, суспільний резонанс (убивство матері на очах у її малолітньої дитини та вбивство самої дитини), а також те, що йому загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі та його реальне відбування у місцях несвободи, що дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений переховуватиметься від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини. А у разі переховування останнього виникне ряд суттєвих перешкод для повного та об'єктивного судового розгляду.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, позаяк такі речі та документи ще не були досліджені судом першої інстанції в порядку нового судового розгляду. Тобто може вчинити дії, направлені на знищення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів, що обґрунтовується тим, що у разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, він зможе вільно пересуватися та здійснювати будь-який вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів на свою користь.
Усі дані ризики об'єктивно та беззаперечно підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування.
Виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою: крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, необхідно врахувати в сукупності всі обставини, у тому числі:
- вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень - ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких суспільно-небезпечних діянь, передбачених п. п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, що об'єктивно та переконливо підтверджується конкретними доказами, зібраними з дотриманням процедури, визначеної кримінальним процесуальним законом України;
- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується - відповідно до санкції ч. 4 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна, та згідно із санкцією ч. 2 ст. 115 КК України - від 10 до 15 років позбавленням волі або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому п. 6 ч. 2 цієї статті;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого - ОСОБА_6 має повних 48 років, тобто він є людиною молодого віку, відтак може безперешкодно ухилитись від суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України тощо.
Таким чином, на думку прокурора, наведені ризики, відомості про особу обвинуваченого, а також характер інкримінованих йому злочинів свідчать про те, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, на даному етапі не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
За наведених обставин, застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить його належну поведінку під час розгляду справи і запобігання уникнення правосуддя, що буде виправданим та відповідатиме Закону.
Прокурор просив на підставі п.1.2 ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави, оскільки кримінальне провадження відбувається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також злочину, який спричинив загибель людини.
Просив врахувати, що судовий розгляд не може бути завершений до закінчення строку дії постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2026 про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою (до 18.04.2026 включно).
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, кожен окремо, проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обвинувачений пояснив, що вину не визнає. Зазначив, що припущення прокурора про наявність ризиків є необґрунтованими.
Заслухавши учасників та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що підстави, зокрема, обставини та ризики, заявлені прокурором, не відпали, є доведеними. Клопотання прокурора слід задовольнити.
Судом встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 686/23636/13-к обрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 18 квітня 2026 року включно. Це рішення мотивоване тим, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів; тримання під вартою необхідне з метою запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, зокрема їх переховуванню від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень, забезпечення можливості проведення нового розгляду судом першої інстанції, а також забезпечення виконання процесуальних рішень у справі.
За правилами частин першої та другої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На даний час досягнення цієї мети є актуальним, оскільки лише розпочато новий розгляд.
Прокурор довів підстави застосування запобіжного заходу - наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 на сьогодні не змінились.
Обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених п. п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України у тій мірі, що достатня на цій стадії (без оцінки доказів по суті).
Суд погоджується з тим, що і надалі наявні такі ризики, зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 686/23636/13-к та у клопотанні прокурора:
1) передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, усвідомлює їх тяжкість, категорію вказаних кримінальних правопорушень, суспільний резонанс (убивство матері на очах у її малолітньої дитини та вбивство самої дитини), а також те, що йому загрожує покарання у виді довічного позбавлення волі та його реальне відбування у місцях несвободи, що дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений переховуватиметься від суду з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини. А у разі переховування останнього виникне ряд суттєвих перешкод для повного та об'єктивного судового розгляду.
2) Передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, позаяк такі речі та документи ще не були досліджені судом першої інстанції в порядку нового судового розгляду. Тобто може вчинити дії, направлені на знищення доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
3) Передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів, оскільки зможе вільно пересуватися та здійснювати будь-який вплив на вказаних осіб з метою зміни їх показів на свою користь.
4) Передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки покарання за попереднім вироком не зупинили його від вчинення нових злочинів. Також він може вчинити такі дії з метою забезпечення себе коштами та майном, необхідними для існування.
Суд на підставі п.п. 1 та 2 ч.4 ст.183 КПК України не визначає розмір застави, оскільки кримінальне провадження відбувається щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також злочину, який спричинив загибель двох людей.
За означеного прокурор довів перед судом підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стійких соціальних зв'язків, які б стримували обвинуваченого та забезпечували б його належну процесуальну поведінку, судом не було встановлено.
На основі викладеного та керуючись статтею 331 КПК України,
постановив:
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят діб, тобто до 14 червня 2026 року включно.
Строк дії ухвали - з 16 квітня 2026 року до 14 червня 2026 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, є обов'язковою для негайного виконання, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом семи днів з дня винесення рішення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту отримання копії рішення.
Судді: ОСОБА_13
ОСОБА_14
ОСОБА_15