Справа 688/1713/26
№ 2-з/688/4/26
Ухвала
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування,
встановив:
15.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом на підставі ст. 1224 ЦК України та визнати за нею право власності на все спадкове майно після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку (0,1 га) за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 6810700000:01:002:09824; особисту зброю, що належала спадкодавцю на законних підставах (карабін марка та модель ДДМ4 М4АІ RIП Daniel Defense, ДД4034549), пістолет (марка та модель - Storm ХК 000352); невиплачені суми грошового забезпечення бойових виплат та грошової компенсації за всі невикористані дні відпусток, що належали спадкодавцю, а також на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках померлого.
Ухвалою Шепетівського мівськрайонного суду Хмельницької області від 16.04.2026 відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання о 09 год 45 хв 12.05.2026.
16.04.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку з кадастровим номером 6810700000:01:002:0984, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації вчиняти щодо них будь-які реєстраційні дії. Подану заяву мотивує тим, що вона та відповідач є спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона 20.11.2025 подала у Першу шепетівську нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 , у звязку з чим їй стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини після померлого звернувся також відповідач ОСОБА_2 . Оскільки між ними виник спір щодо спадкового майна, вона звернулась до суду із позовом про усунення ОСОБА_2 від права спадкування після смерті ОСОБА_3 07.05.2026 спливає шестимісячний строк, після якого будуть видані свідоцтва про право на спадщину за законом, а тому існує ризик відчуження відповідачем майна, що належить спадкодавцю до ухвалення рішення у справі.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (пункти 4 частини 1 статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Подібних висновків дійшла Велика Палати Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
В контексті оцінки балансу інтересів сторін у питанні забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього майна, зазначені обставини дають суду підстави дійти висновку про перевагу інтересів саме позивача, адже саме його інтереси у разі невжиття відповідних заходів та задоволення позову потерпатимуть більше, оскільки їх відновлення буде більш ускладненим ніж відновлення інтересів відповідача, у разі вжиття таких заходів та відмови у задоволенні позову.
Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав за №438347794 від 06.08.2025 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 50,6 кв.м, житловою площею 27,3 кв.м, зареєстрований за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав за №438346659 від 06.08.2025 земельна ділянка розміром 0,1 га з кадастровим номером 6810700000:01:002:0984, зареєстрована за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 17.11.2025 Шепетівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №83327040 від 20.11.2025 у спадковому реєстрі 20.11.2025 зареєстровано спадкову справу №74896941 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд вважає, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на житловий будинок та земельну ділянку та заборони вчиняти щодо них будь-які реєстраційні дії спроможне забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача. Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до обмеження прав позивача на ефективний судовий захист його прав.
При цьому, обраний вид забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне майно та заборони вчиняти щодо нього будь-які реєстраційні дії не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки обмежується лише можливість розпорядитися цим спірним майном та вчиняти щодо нього будь-які реєстраційні дії. Будь-які права інших осіб, що не є учасниками судового процесу, не порушуються у зв'язку із вжиттям такого заходу.
За наведених обставин, виходячи з обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи, що такі види забезпечення позову є співмірними й відповідають заявленим позовним вимогам, а також те, що обраний вид забезпечення позову не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача ОСОБА_2 , з метою запобігання дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що подану заяву слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 149, 151 - 153, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права спадкування задовольнити.
Накласти арешт на житловий будинок, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , який зареєстрований за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2836333768060).
Накласти арешт на земельну ділянку розміром 0,1 га з кадастровим номером 6810700000:01:002:0984, яка зареєстрована за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №2220448268107).
Заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації вчиняти реєстраційні дії щодо реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо нерухомого майна, а саме щодо житлового будинку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки розміром 0,1 га з кадастровим номером 6810700000:01:002:0984.
Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати учасникам справи для відома.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Суддя: Світлана КОЗАЧУК