Справа № 686/4249/26
Провадження № 2-а/686/110/26
16 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі головуючої - судді Павловської А.А.,
з участю секретаря судового засідання Солдатової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
В провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває вище вказаний адміністративний позов, в якому позивач просить скасувати постанову №6095 від 12.05.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення, а провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно постанови №6095 від 12 травня 2025 року він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 26 січня 2025 року. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч 3 ст 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн Вважає притягнення до відповідальності безпідставним, а накладення штрафу необґрунтованим. Процедура направлення повістки, притягнення до відповідальності та передача на виконання у примусовому порядку потягнула велику кількість порушень відповідачем. З початку повномасштабного вторгнення росії позивач неодноразово прибував до центру комплектування, однак тривалий час у призові відмовляли через його незадовільний стан здоров'я. За період дії воєнного стану ОСОБА_1 виконував добросовісно усі обов'язки військовозобов'язаного громадянина - перебував на військовому обліку, мав актуальний військово-обліковий документ, встановив застосунок “Резерв+», декілька разів проходив ВЛК, останні з яких 07 липня 2025, 29 квітня 2025 року, а перед тим 03 липня 2024 року. Тобто на час нібито направленої повістки на 26 січня 2025 року позивач мав повністю оновлені військово-облікові дані. Але у випадку отримання повістки обов'язково б з'явився. Як вбачається з оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 не прибув за повісткою 26.01.2025, а протокол був оформлений більше ніж 3 місяці з моменту виявлення - 29.04.2025, отже рішення мало б бути про закриття провадження, а не притягнення до відповідальності. Крім того, з 10 липня 2025 року позивач перебуває на військовій службі у частині НОМЕР_1 та наразі виконує завдання на Покровському напрямку. На момент призову ТЦК та СП не повідомив його про прийняту постанову про накладення штрафу.
В судове засідання позивач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, подав до суду відзив, в якому просив в позові відмовити, вважаючи оскаржувану постанову законною і обґрунтованою.
Враховуючи вище зазначені обставини, суд вважає за можливе судовий розгляд справи провести за відсутності позивача, представників сторін в судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження, в силу ч. 3 ст. 268 КАС України, згідно котрої неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що 13.01.2026 на ім'я позивача відповідачем було відправлено рекомендованим листом ДП «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_1 повістку № 1897898 про явку для уточнення даних на 26.01.2025.
Повістка повернута 13.01.2025 без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
12.05.2025 відносно позивача начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено постанову №6095, в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебував у розшуку через неприбуття 26.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №1897898, яку не отримав, чим порушив, зокрема, ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за котре передбачено ч. 3 ст. 210-1КУпАП, під час дії особового періоду. Вказаною постановою на позивача було накладено штраф в сумі 17000 грн.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єктвладнихповноваженьповинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дійсно, адреса позивача, зазначена в повістці, та адреса її надіслання відповідає тій, яку позивач зазначає в позовній заяві як власну. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів своїх доводів своєчасного уточнення даних, що виключало б потребу їх уточнювати, яка потягла за собою надсилання відповідної повістки.
Водночас відповідно до ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Про факт неявки позивача до відповідача на призначену дату 26.01.2025 відповідач дізнався саме в цю дату - 26.01.2025, тобто тримісячний строк, впродовж якого можливим був би розгляд відповідної справи, минув 26.04.2025, тоді як оскаржувану постанову складено 12.05.2025.
За таких обставин суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення закрити, однак не з зазначеної позивачем підстави - п. 1 ст. 247 КУпАП, а за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу), з огляду на що позов слід задовольнити частково.
Понесені позивачем судові витрати складаються із судового збору в сумі 665,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. (позивач заявив суму цих витрат 7000 грн., однак до них включено 1 год. участі в судовому засіданні у справі на суму 1000 грн., що матеріалами справи не підтверджується). Оскільки позов немайнового характеру задоволено частково, судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі: (665,60 грн. + 6000 грн.) : 2 = 3332,80 грн.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.7,9, 210-1, 247, 251,278-280, 293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3332,80 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його складення до Сьомого адміністративного апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: