Справа № 687/3/26
Провадження № 2/686/4882/26
заочне
15 квітня 2026 року
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Чевилюк З.А.
при секретарі Томашівській А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку
ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія'Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 49535 грн., з яких сума кредиту 10000 грн., сума процентів за користування кредитом 19855 грн., нараховані позивачем проценти за 144 календарних днів 13680 грн. штрафні санкції 5000 грн., комісії за надання кредиту 1000 грн. та судовий збір 2422,40 грн.,витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
04.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено письмовий електронний Договір №5224885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким надано кредит у розмірі 10 000 грн. на строк 360 днів під 0,95% в день.
Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через платіжну систему, на підставі укладеного договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перд первісним кредитором, 31.07.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Догвоору факторингу №31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Заборгованість відповідача у розмірі 49 535 грн., з яких10000 грн.-сума кредиту, 19855 грн.-сума процентів за користування кредитом та 13 680 грн. процентів нараховані за 144 дні після здійсненої уступки права вимоги в межах строку кредитування, залишилась непогашеною. Позивачем нараховані штрафні санкції 5000 грн. та заявлені до стягнення комісії 1000 грн.
Неможливість досудового врегулювання спору зумовили звернення до суду з даним позовом.
Сторони до суду не з'явилися, повідомлені про час та дату судового засідання в установленому порядку. Представник позивача позов підтримав та клопотав про розгляд справи за відсутності. При відсутності заперечень з боку позивача, суд вважає за можливе заочно розглянути справу та винести заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково.
04.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено письмовий електронний Договір №5224885 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким надано кредит у розмірі 10 000 грн. на строк 360 днів під 0,95% в день.
Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулося через платіжну систему, на підставі укладеного договору №210222-1 про організацію переказу коштів від 21.02.2022 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перд первісним кредитором, 31.07.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Догвоору факторингу №31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Заборгованість відповідача у розмірі 49 535 грн., з яких10000 грн.-сума кредиту, 19855 грн.-сума процентів за користування кредитом та 13 680 грн. процентів нараховані за 144 дні після здійсненої уступки права вимоги в межах строку кредитування, залишилась непогашеною. Позивачем нараховані штрафні санкції 5000 грн. та заявлені до стягнення комісії 1000 грн.
Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності з положеннями ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України особа, яка уклала кредитний договір та отримала кошти повинна виконувати його належним чином та повернути кошти у відповідності з умовами кредитного договору.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтями 7 та 8 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що продавець (виконавець, постачальник) товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності та у разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації про себе, визначену законодавством, а покупець, який приймає (акцептує) пропозицію іншої сторони щодо укладення електронного договору, зобов'язаний повідомити про себе інформацію, необхідну для його укладення.
Згідно зі ст.10 ЗУ «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 ЗУ «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору.
Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» закріплено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 даного Закону, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Існування кредитних відносин підтверджено зібраними у справі доказами.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього закону.
Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.( Постанова Великої Палати ВС від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про підставність заявленого позову в частині стягнення суми боргу та доведеність зібраними по справі доказами.
Таким чином, заборгованість відповідача у розмірі 43535грн., з яких10000 грн.-сума кредиту, 19855 грн.-сума процентів за користування кредитом та 13 680 грн. процентів нараховані за 144 дні після здійсненої уступки права вимоги в межах строку кредитування, залишилась непогашеною. Позивачем нараховані штрафні санкції 5000 грн. та заявлені до стягнення комісії 1000 грн.
Нарахована комісія не підлягає стягненню внаслідок нікчемності умови договору, що встановлює її стягнення.
Нараховані штрафи не можуть бути стягнені на користь позивача
Судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог, відповідно до ст.141 ЦПК.
Витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, в порядку передбаченому ст. 137ЦПК.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 - 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 549, 625, 629, 610, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія'Фінтраст Україна» суму заборгованості в розмірі 29855 грн. та судовий збір 1460 грн.,витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дати проголошення рішення до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2026 року.
Суддя З.А.Чевилюк