Справа № 308/3698/26
1-кс/308/1977/26
16 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -
встановив:
02 квітня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ужгородської окружної прокуратури надійшли матеріали УСБУ в Закарпатській області про те, що в порушення вимог ст. 79-1 та ст. 107 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» посадові особи Баранинської сільської ради безпідставно погоджували межі земельних ділянок при розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок розташованими у с. Баранинці з наступними кадастровими номерами: 2124880300:11:010:0496, 2124880301:11:010:0497, 2124880301:11:010:0498, 2124880300:10:015:0042, 2124880300:11:010:0500, які складалися на підставі архівних рішень Баранинської сільської ради від 31.12.1993 та 23.03.1995 щодо земельних ділянок, які фактично виділялись в іншому місці. Після внесення до Національної кадастрової системи земельних ділянок за кадастровими номерами 2124880300:11:010:0497 та 2124880300:11:010:0498, їх об'єднано в одну, якій присвоєно кадастровий номер 2124880300:11:010:0499.
Технічну документація із землеустрою на вказані вище земельні ділянки розробляв ФОП « ОСОБА_4 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010005 від 16.05.2013) та ФОП « ОСОБА_5 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010405 від 14.01.2016).
Встановлено, що до вчинення відповідного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді голови Баранинської сільської ради Ужгородського району.
Так, голова Баранинської сільської ради Ужгородського р-ну, Закарпатської обл. ОСОБА_6 , у змові із землевпорядником ФОП « ОСОБА_7 » та своєю знайомою ОСОБА_8 , мати якої ОСОБА_9 у 1993 році отримала земельну ділянку, реалізували злочинний механізм із заволодіння земельною ділянкою.
Тобто, ОСОБА_6 звернувся до своєї знайомої ОСОБА_8 , мати якої ОСОБА_10 , на підставі рішення 13 сесії 21 скликання Баранинської сільської ради Ужгородського р-ну, від 31.12.1993, отримала безоплатно у приватну власність 0,32 га землі з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства. Проте, згідно вимог ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ОСОБА_10 право власності на земельну ділянку не набула, оскільки межі її ділянки землевпорядна організація не визначала та нею не був одержаний державний акт про право власності на земельну ділянку.
В подальшому, 22.05.2025 ФОП « ОСОБА_5 », при наявності відомостей про встановлення межових знаків, погоджених представником органу місцевого самоврядування ОСОБА_11 , на підставі договору з ОСОБА_8 підготував технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо ділянки з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500, розміром 0,09 га, (28.05.2025 оформлена державна реєстрація в державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Львівській області).
Крім цього, ФОП « ОСОБА_5 » долучив до технічної документації інформацію про суміжні земельні ділянки та їх власників. Проте, наявні в Державному земельному кадастрі матеріали до яких мав доступ ОСОБА_5 (кадастрові плани) на суміжні ділянки свідчать, що територія на якій знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500 надавалась у власність ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується кадастровими планами суміжних земельних ділянок:
-2124880300:11:010:0456 (в описі меж від літери «Д» до ОСОБА_13 вказано ОСОБА_12 );
-2124880301:03:017:0087 (в описі меж від літери ОСОБА_14 до ОСОБА_15 вказано ОСОБА_12 ).
Завершення вчинення злочину із заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500 відбулося 27.06.2025 шляхом продажу ділянки ОСОБА_8 на користь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дружиною ОСОБА_6 .
Для підтвердження вказаної інформації, 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone XS», IMEI НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU 5732700;
- документи, а саме: копія рішення від 25.04.1991 «Про наділення земельних ділянок для ведення індивідуального підсобного господарства громадян», копія рішення від 02.10.1991 «Про виділення земельних ділянок громадянам під особисте підсобне господарство», «копія розпорядження №104 від 29.09.1994 «Про виділення земельних ділянок та видачу дозволів на будівництво індивідуальних житлових будинків», копія рішення від 10.02.2004 «Про передачу в приватну власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку», списки осіб щодо виділення їм земельних ділянок, які упаковані до спец пакету НПУ №WAR 1050198.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
З метою забезпечення збереження вилучених речових доказів та спеціальної конфіскації прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності та задовольнити таке в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав заяву у якій зазначив, що надав органу досудового розслідування всі паролі до телефону, отже відносно арешту мобільного телефону заперечує.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).
Слідчим суддею з доданого витягу ЄРДР встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025072030000052 від 11.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone XS», IMEI НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU 5732700;
- документи, а саме: копія рішення від 25.04.1991 «Про наділення земельних ділянок для ведення індивідуального підсобного господарства громадян», копія рішення від 02.10.1991 «Про виділення земельних ділянок громадянам під особисте підсобне господарство», «копія розпорядження №104 від 29.09.1994 «Про виділення земельних ділянок та видачу дозволів на будівництво індивідуальних житлових будинків», копія рішення від 10.02.2004 «Про передачу в приватну власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку», списки осіб щодо виділення їм земельних ділянок, які упаковані до спец пакету НПУ №WAR 1050198.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Разом з тим, що стосується вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone XS», IMEI НОМЕР_2 , то слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено доказове значення у даному кримінальному провадженні та не обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане майно.
Крім того слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста, тому необхідність вилучення таких слідчому судді не доведена.
Що стосується клопотання прокурора в частині накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
За наслідками судового розгляду, враховуючи перелік майна вказаного в клопотанні, слідчий суддя вважає, що накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене майно 01.04.2026 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме:
- копію рішення від 25.04.1991 «Про наділення земельних ділянок для ведення індивідуального підсобного господарства громадян», копію рішення від 02.10.1991 «Про виділення земельних ділянок громадянам під особисте підсобне господарство», «копію розпорядження №104 від 29.09.1994 «Про виділення земельних ділянок та видачу дозволів на будівництво індивідуальних житлових будинків», копію рішення від 10.02.2004 «Про передачу в приватну власність для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку», списки осіб щодо виділення їм земельних ділянок, які упаковані до спец пакету НПУ №WAR 1050198.
В іншій частині клопотання відмовити.
Мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone XS», IMEI НОМЕР_2 , який упаковано до спец. пакету НПУ NPU 5732700 повернути власнику ОСОБА_6 після здійснення слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні № 42025072030000052 копіювання інформації, що міститься у вказаних об'єктах, але не пізніше п'яти днів після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1