Ухвала від 15.04.2026 по справі 308/11040/25

Справа № 308/11040/25

1-кс/308/1715/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 розглянувши клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025070000000343 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна, -

встановив:

18 березня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_5 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025070000000343 від 31 липня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб за попередньою змовою, з метою власного збагачення, здійснюють незаконне переправлення чоловіків призовного віку через державний кордон України поза пунктами пропуску за грошову винагороду в сумі 11 000 доларів США або 11 000 Євро з однієї особи.

Установлено, що громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 маючи намір незаконно перетнути державний кордон України в напрямку Угорщини передали невстановленій особі кошти в сумі 11 тис. доларів США кожен, за організацію перетину державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, проте при безпосередній спробі перетину кордону були затримані працівниками ДПС України.

За результатами проведених слідчих дій на даний час з'ясовано, що до даного злочину причетні наступні особи: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 .

Водночас, після затримання працівниками ДПС України при спробі незаконного перетину державного кордону України громадян України ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та проведення з ними відповідних слідчих дій, установлено, що свідок ОСОБА_9 проходить службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України на посаді офіцера психологічного супроводу з дислокацією в АДРЕСА_1 .

Органом досудового розслідування 05.08.2025 залучено ОСОБА_9 до конфіденційного співробітництва у цьому кримінальному провадженні.

В подальшому, під час перебування у частині НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України з дислокацією в АДРЕСА_1 , ОСОБА_9 за допомогою мобільного зв'язку зателефонував ОСОБА_17 , який повідомив, що незважаючи на невдалу спробу ОСОБА_9 незаконно перетнути державний кордон України в бік Угорщини, він виконає свої зобов'язання щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, оскільки ОСОБА_9 вже сплатив кошти за ці послуги.

Також, ОСОБА_17 повідомив ОСОБА_9 щоб той діяв за його інструкціями, або інструкціями осіб, які безпосередньо будуть здійснювати його доставку до заздалегідь визначених місць для подальшого незаконного перетину державного кордону України.

Надалі доставку ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, з м. Ковель до м. Мукачево з подальшим поселенням до готелю здійснив ОСОБА_18 на автомобілі «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 .

При цьому, для безперешкодного проїзду через блок пост «Нижні ворота», здійснювалась пересадка ОСОБА_9 у вантажний автомобіль VOLVO д.н.з. НОМЕР_3 з приховуванням ОСОБА_19 в спальній кабіні зазначеного автомобіля, за кермом якого перебував ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім того, установлено, що ОСОБА_18 раніше працював у НОМЕР_4 прикордонному загоні разом із ОСОБА_15 .

В подальшому 14.08.2025, ОСОБА_21 , на автомобілі «Шкода Октавія»д.н.з. НОМЕР_5 забрав ОСОБА_9 від готелю «Еліт», який розташований в смт. Чинадійово, Мукачівського району, після чого забрав ОСОБА_22 від готелю «Червона Гора», що в м. Мукачево, надалі від'їхавши від вказаного готелю де також забрав ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , провів інструктаж вказаним особам які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, та здійснив доставку вказаних осіб до околиць міста Мукачево, де здійснив їх пересадку в транспортний засіб «Ман» д.н.з. НОМЕР_6 у вантажний відсік серед продуктів харчування з метою приховування вказаних осіб на КПП ДПСУ за кермом якого перебував ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_9 , який діяв під контролем правоохоронних органів, був доставлений до прикордонного району з Румунією, а саме в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області та поселений до готелю «Едера».

Отримавши від ОСОБА_17 кінцеві інструкції щодо напрямку для безпосереднього перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску, ОСОБА_9 зв'язався з працівниками поліції та повідомив про дані обставини. З метою недопущення безпосереднього перетину державного кордону України ОСОБА_9 , контроль за вчиненням злочину було закінчено.

Також в ході проведення першої зустрічі з ОСОБА_9 02.09.2025 місті Львів, ОСОБА_17 спілкувався з ОСОБА_9 про незаконне його переправлення через державний кордон України, та причини, з яких це не вдалося зробити. Також, під час розмови із ОСОБА_9 ,ОСОБА_17 зателефонував ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відповідав за незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон, та з'ясовував причини з яких не вдалось це зробити.

Крім цього, 02.09.2025 ОСОБА_17 повернув ОСОБА_9 частину коштів у сумі 6 000 доларів США за невдалу спробу перетину кордону. 25.09.2025 ОСОБА_17 повернув ОСОБА_9 другу частину коштів у сумі 5 000 доларів США.

Таким чином до організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_9 , разом із вказаними вище особами причетний ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Разом з тим встановлено, що у відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, майно за адресою: АДРЕСА_3 , на праві власності частково належить ОСОБА_17 який є діючим адвокатом, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 002148, видане Радою адвокатів Львівської області 05.03.2021.

11.03.2026 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки Айфон 16 про мах;

- грошові кошти в сумі 11000 доларів США, номіналами по 100 доларів США кожна;

- мак бук Apple AIR s/n: C02K5BU3DRVC;

- мак бук Apple AIR s/n: 02ZXOMDLYWH;

- 3 конверти до сім-карт «Лайфсел»;

- металевий брелок у вигляді гранати, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- металевий конусоподібний виріб, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- муштук для куріння;

- 3 флеш носії об?ємом 16, 8, 16 ГБ;

Зважаючи на те, що вказані предмети є речовими доказами по кримінальному провадженню, так як можуть містити на собі сліди злочину, зокрема в мобільному телефоні може міститись інформація, щодо організаторів вчиненого кримінального правопорушення та інших співучасників вчинених злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, зокрема вилучені грошові кошти можуть бути отримані внаслідок протиправної діяльності та інші речі які мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, що необхідно дослідити в ході досудового розслідування, разом із цим, з метою унеможливити знищити сліди, які могли зберегтись на вказаних предметах, необхідно накласти на них арешт з метою забезпечення збереження вилучених речових доказів, проведення ряду відповідних експертиз по даному кримінальному провадженні, прокурор просить клопотання задовольнити.

У судове засідання прокурор з'явився, клопотання про арешт майна просив задовольнити в повному обсязі.

Представник власника майна в судове засідання з'явився, просив задовольнити клопотання частково, відмовити в частині накладенню арешту на грошові кошти, мобільний телефон, ноутбуки та флеш носії, зазначив, що з моменту вилучення вказаного в клопотанні майна минув майже місяць, однак жодної експертизи призначено не було, грошові кошти належать особисто ОСОБА_27 , оскільки він є підприємцем і має достатній дохід для накопичення вказаної суми.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управлінням Головного управлінням Національної поліції в Закарпатській області за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025070000000343 від 31.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

11.03.2026 проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено:

- мобільний телефон марки Айфон 16 про мах;

- грошові кошти в сумі 11000 доларів США, номіналами по 100 доларів США кожна;

- мак бук Apple AIR s/n: C02K5BU3DRVC;

- мак бук Apple AIR s/n: 02ZXOMDLYWH;

- 3 конверти до сім-карт «Лайфсел»;

- металевий брелок у вигляді гранати, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- металевий конусоподібний виріб, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- муштук для куріння;

- 3 флеш носії об?ємом 16, 8, 16 ГБ;

Слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом так як вищевказані речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Доводи захисника, на даному етапі слідчий суддя вважає передчасними, оскільки питання походження грошових коштів підялгає встановленню під час досудового розслідування, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що саме вказана сума в розмірі 11 000 доларів США фігурує в матеріалах справи як грошові кошти за переправлення осіб закордон, які особи сплачували фігурантам справи.

Щодо мобільних телефонів та ноутбуків, слідчим суддею встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_28 доступ до вказаних технічнх засобів органу досудового розслідування наданий не був, що ускладнює доступ до них і зняття інформації, а відтак потребує часу із залуенням спеціалістів .

З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а тому клопотання слідчого слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 11 березня 2026 року за місцем проживання ОСОБА_26 , із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме на:

- мобільний телефон марки Айфон 16 про мах;

- грошові кошти в сумі 11 000 доларів США, номіналами по 100 доларів США кожна;

- мак бук Apple AIR s/n: C02K5BU3DRVC;

- мак бук Apple AIR s/n: 02ZXOMDLYWH;

- 3 конверти до сім-карт «Лайфсел»;

- металевий брелок у вигляді гранати, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- металевий конусоподібний виріб, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору;

- муштук для куріння;

- 3 (три) флеш носії об?ємом 16,8,16 ГБ, шляхом заборони користуватись, розпоряджатись чи відчужувати вказане майно.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали було оголошено 16 квітня 2026 року о 16 год. 30 хв..

Слідчий суддя ОСОБА_1