Справа № 308/3698/26
1-кс/308/1964/26
14 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -
встановив:
02 квітня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ужгородської окружної прокуратури надійшли матеріали УСБУ в Закарпатській області про те, що під час дії воєнного стану та заборони на безоплатну передачу земель комунальної власності згідно пп 5 п 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, депутати та службові особи Баранинської сільської ради Ужгородського району у 2024-2025 рр вчиняли неправомірні дії щодо протиправного вибуття з комунальної власності земельних ділянок на території с. Баранинці, що спричинило настання тяжких матеріальних наслідків.
Так, посадові особи та депутати Баранинської сільської ради в порушення вимог ст. 79-1 та ст. 107 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» приймали рішення про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною конфігурації земельної ділянки, довжин сторін, точок координат, без зміни площі, а також рішення про затвердження відповідної технічної документації, у т.ч. щодо земельних ділянок розташованими у с. Бараниці з наступними кадастровими номерами: 2124880301:03:008:0004, 2124880301:03:001:0071, 2124880301:03:017:0260, 2124880300:11:010:0461, 2124880300:11:012:0138.
Опрацюванням документації на ділянки встановлено, що серед іншого вона містить схеми розташування земельних ділянок разом з каталогами координат і довжин ліній, які неправомірно змінюють поточне розташування та конфігурацію вказаних земельних ділянок у межах с. Баранинці, а саме фактично переносять їх у нове місцерозташування на узбіччя автомобільної дороги державного значення М-06 «Київ-Чоп».
Як наслідок, від імені власників зазначених вище земельних ділянок на адресу державного кадастрового реєстратора подано заяви про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру у зв?язку із виправленням відомостей про координати поворотних точок та проведено відповідні зміни.
Також встановлено, що в порушення вимог ст. 79-1 та ст. 107 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» посадові особи Баранинської сільської ради безпідставно погоджували межі земельних ділянок при розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок розташованими у с. Бараниці з наступними кадастровими номерами: 2124880300:11:010:0496, 2124880301:11:010:0497, 2124880301:11:010:0498, 2124880300:10:015:0042, 2124880300:11:010:0500, 2124880300:14:011:0079, 2124880300:14:011:0080 які складалися на підставі архівних рішень Баранинської сільської ради від 31.12.1993 та 23.03.1995 щодо земельних ділянок, які фактично виділялись в іншому місці. Після внесення до Національної кадастрової системи земельних ділянок за кадастровими номерами 2124880300:11:010:0497 та 2124880300:11:010:0498, їх об'єднано в одну, якій присвоєно кадастровий номер 2124880300:11:010:0499.
Технічну документація із землеустрою на вказані вище земельні ділянки розробляв ФОП « ОСОБА_4 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010005 від 16.05.2013) та ФОП « ОСОБА_5 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010405 від 14.01.2016), у т.ч. як директор ПП «Ужгеостар».
Встановлено, що до вчинення відповідного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа-підприємець, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, землевпорядник ФОП « ОСОБА_5 », у т.ч. як директор ПП «Ужгеостар», спільно у змові головою Баранинської сільської ради Ужгородського р-ну, Закарпатської обл. ОСОБА_6 , через знайому останнього - ОСОБА_7 , мати якої ОСОБА_8 у 1993 році отримала земельну ділянку, та з депутатом Баранинської сільської ради поточного скликання ОСОБА_9 , через його матір ОСОБА_10 , реалізували злочинний механізм із заволодіння ряду земельних ділянок.
Так, ОСОБА_6 звернувся до своєї знайомої ОСОБА_7 , мати якої ОСОБА_8 на підставі рішення 13 сесії 21 скликання Баранинської сільської ради Ужгородського р-ну, від 31.12.1993, отримала безоплатно у приватну власність 0,32 га землі з цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства. Проте, згідно вимог ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990, ОСОБА_11 право власності на земельну ділянку не набула, оскільки межі її ділянки землевпорядна організація не визначала та нею не був одержаний державний акт про право власності на земельну ділянку.
В подальшому, 22.05.2025 ФОП ОСОБА_5 , при наявності відомостей про встановлення межових знаків, погоджених представником органу місцевого самоврядування ОСОБА_12 , на підставі договору з ОСОБА_7 підготував технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо ділянки з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500, розміром 0,09 га, 28.05.2025 оформлена державна реєстрація в (ГУ Держгеокадастру у Львівській області).
Крім цього, ФОП ОСОБА_5 долучив до технічної документації інформацію про суміжні земельні ділянки та їх власників. Проте, наявні в Державному земельному кадастрі матеріали до яких мав доступ ОСОБА_5 (кадастрові плани) на суміжні ділянки свідчать, що територія на якій знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500 надавалась у власність ОСОБА_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначене підтверджується кадастровими планами суміжних земельних ділянок:
-2124880300:11:010:0456 (в описі меж від літери «Д» до ОСОБА_14 вказано ОСОБА_13 );
-2124880301:03:017:0087 (в описі меж від літери ОСОБА_15 до ОСОБА_16 вказано ОСОБА_13 ).
Завершенням вчинення злочину із заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 2124880300:11:010:0500 відбулося 27.06.2025 шляхом її продажу ОСОБА_7 на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дружиною ОСОБА_6 .
Крім цього, ПП «Ужгеостар» згідно технічного завдання, погодженого 08.11.2019 виконавцем інженером-землевпорядником ОСОБА_5 і затвердженого замовником ОСОБА_10 , складено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо ділянки з кадастровим № 2124880301:03:017:0260, до якої долучено витяг з рішення № 17 сесії Баранинської сільської ради від 18.10.2019, підписане сільським головою ОСОБА_6 , яким громадянці ОСОБА_10 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у с. Баранинці, урочище «Табла-2».
Згідно заяви ОСОБА_10 та підготовленої ПП «Ужгеостар» технічної документації, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_18 (ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області) 22.11.2019 внесла зміни до національної кадастрової системи в частині виправлення відомостей про координати поворотних точок меж земельної ділянки.
Як наслідок, державний кадастровий реєстратор вчинила не передбачені земельним законодавством дії з переміщення місця знаходження земельної ділянки в урочищі «Табла-2» в с. Баранинці на узбіччя автодороги М-06 «Київ-Чоп», яка відповідно до детального плану визначається як землі комерційного призначення (торгівля).
Для підтвердження вказаної інформації, 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro» ІМЕІ НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), належний гр. ОСОБА_5 , який упаковано спец пакету НПУ №NPU6403940.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
З метою забезпечення збереження вилучених речових доказів та спеціальної конфіскації прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності та задовольнити таке в повному обсязі.
Власника майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність його задоволення виходячи із наступного.
Згідно п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст. 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею з доданого витягу ЄРДР встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025072030000052 від 11.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro» ІМЕІ НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), належний гр. ОСОБА_5 , який упаковано спец пакету НПУ №NPU6403940.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
Разом з тим, слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено доказове значення у даному кримінальному провадженні та не обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане майно.
Крім того слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста, тому необхідність вилучення таких слідчому судді не доведена.
За наслідками судового розгляду, враховуючи перелік майна вказаного в клопотанні, слідчий суддя вважає, що накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У задоволенні клопотання - відмовити.
Мобільний телефон марки «Apple» моделі «iPhone 14 Pro» ІМЕІ НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_3 ), належний ОСОБА_5 повернути власнику після здійснення слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні № 42025072030000052 копіювання інформації, що міститься у вказаних об'єктах, але не пізніше п'яти днів після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1