Справа № 306/73/26
Провадження № 2/306/399/26
15 квітня 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі :
головуючого - судді : Вінер Е.А.
з секретарем : Чубірка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сваляві цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю ФК "Онлайн Фінанс", третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської обласі Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Представник позивача - адвокат Мельник М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ФК "Онлайн Фінанс", третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської обласі Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позову вказує, що 22.03.2021 року приватним виконавцем Лукеча Олександром Васильовичем відкрито виконавче провадження № 64912732 з примусового виконання виконавчого напису № 73869 від 09.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, яким передбачено звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс»» заборгованості в сумі 29 459,00 грн за кредитним договором 998991750 від 19 грудня 2019 року, укладеним з товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога", ідентифікаційний код юридичної особи 38569246, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1118-01 від 28 листопада 2018 є товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 39700642, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс". Про існування та відкриття виконавчого провадження позивач дізналась у січні 2026 року, оскільки завантажила застосунок «Дія» та побачила постанову про відкриття виконавчого провадження. Поштову кореспонденцію не отримувала, так як перебуває за кордоном. Вважає, що вказаний виконавчий напис, вчинений з порушенням норм чинного законодавства з підстав небезспірності вимог стягувача в частині розміру заборгованості. Позивач жодних нотаріальних дій для одержання кредиту не вчиняла, у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису. Вимоги мотивує тим, що виконавчий напис нотаріуса є незаконним, документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, не підтверджують безспірність заборгованості позивача, про зміну правонаступника за кредитним договором позивача не повідомляли. В зв"язку з викладеним просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 73869 від 09.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олександром Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" заборгованості в сумі 29 459,00 грн.(двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок) та стягнути з відповідача 1064,96 грн. судового збору.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2026 року справу №306/73/26 (провадження № 2/306/399/26) передано на розгляд судді Свалявського районного суду Вінер Е.А. (а.с. 22 ).
21 січня 2026 року суддею Свалявського районного суду Вінер Е.А. винесено ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 23).
03 лютого 2026 року на електронну адресу суду адвокатом позивача надіслано заяву про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень, оскільки 14 січня 2026 року з ОСОБА_2 укладено Договір про надання правничої допомоги, предмет позову: представництво інтересів Клієнта у Свалявському районному суді Закарпатської області у цивільній справі за позовною заявою про визнання виконавчого напису № 73869 від 09.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню. Просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Онлайн Фінанс" на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. та 1 064,96 грн. судового збору.
У судове засідання позивач та її адвокат не з'явились. Адвокат позивача на електронну адресу надала заяву про розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 55, 56).
Представник ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у судове засідання не з"явився, заяв про розгляд справи у відсутності чи відзиву на позов не надходило.
Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець Лукеча О.В. в судове засідання не з'явились.
Суд дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 73869, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 29 459, 00 грн, згідно кредитного договору від 19 грудня 2019 року, укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.13).
22 березня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Лукеча О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64912732 про виконання виконавчого напису за № 73869, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» 29 459, 00 грн (а.с.14).
Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, що регулюються нормами Закону України «Про нотаріат».
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчиняючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ цього Порядку).
Так, згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Постановою Кабінету Міністрів № 622 від 26.11.2014 року Перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та у постанові від 02 липня 2019 року по справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Адвокат позивача у позовній заяві вказує на те, що при вчиненні виконавчого напису не було надано нотаріусу доказів безспірності заборгованості, за наявності якої можливо було б вчинити виконавчий напис.
Відповідачем та приватним нотаріусом не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували існування безспірної заборгованості.
З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягненя витрат на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень та судового збору в розмірі 1064,96 грн.суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України - за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Вартість наданих послуг адвокатом визначена у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; ч.4 ст. 137 ЦПК України - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені".
На підтвердження витрат на правову допомогу суду додано договір про надання правничої допомоги від 14 січня 2026 року укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Мельник Мирославою Анатоліївною (а.с.33-34), актом приймання передавання наданих послуг від 28.01.2026 року (а.с.35), розрахунком судових витрат вартості правничої допомоги (а.с.36,37), платіжна інструкція №2.507194015.1 від 14.01.2026 року на суму 5000,00 гривень (а.с.38).
Враховуючи те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є компенсацією стороні, понесених нею витрат, позивачем доведено факт надання правової допомоги по захисту інтересів на суму 5000 грн., а тому вимогу необхідно задовольнити.
В порядку статті 141 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню сплачений судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 263-265, 268, 353-355 ЦПК України, ст.34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», суд
ухвалив:
Позов представника позивача Мельник М.А., яка діє в інтересах ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю ФК "Онлайн Фінанс", третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської обласі Лукеча Олександр Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 73869 від 09.10.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олександром Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс" заборгованості в сумі 29 459,00 грн (двадцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Онлайн Фінанс",ідентифікаційний код юридичної особи 42254696, місцезнаходження: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63, на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 5 000 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу та 1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2026 року.
Суддя Свалявського районного суду
Закарпатської області Е.А.Вінер