Рішення від 16.04.2026 по справі 305/206/26

Справа № 305/206/26

Провадження по справі 2/305/71/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ємчука В.Е.

за участі секретаря судового засідання Веклюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.04.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено Договір № 2110268912992. Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі: а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. На виконання умов укладеного договору позикодавець перерахував грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 4500.00 грн. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогодні строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110268912992. Також, 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110268912992. Таким чином, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110268912992. Заборгованість за договором відповідач не погашає, проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2110268912992 від 12.04.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 78358,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 73858.60 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 32802,45 , з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28302.85 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, і інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн. Зазначає, що попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв'язку з пред'явленням даного позову та розгляду справи складає 2662,40 грн, яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 13000,00 грн - витрат на правничу допомогу. З огляду на викладене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором № 2110268912992 від 12.04.2021 у розмірі 32802,45 грн, а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Копію позовної заяви з додатками Позивач направив ОСОБА_1 26.01.2026.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.01.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та надано Відповідачу п'ятнадцятиденний термін з дня вручення ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов.

Відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження по справі була направлена за місцем проживання, але поштова кореспонденція повернута до суду з відміткою уповноваженої особи "Укрпошти" від 26.02.2026 про те, що адресат відсутній за вказаною адресою, й відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі 26.02.2026, отже останній день для подання відзиву на позов був 13.03.2026.

З огляду на відсутність відомостей про місце перебування ОСОБА_1 , Рахівський районний суд 25.03.2026 розмістив оголошення на офіційному сайті судової влади, є також належним повідомленням Відповідача відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що Відповідач в установлений законом строк відзив не подав, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною п'ятою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Суд встановив, що 12.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 уклали Договір про надання фінансових послуг № 2110268912992 "Стандартний". Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 4500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з умовами цього договору, його додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у розмірі: а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в). д) тип процентної ставки - фіксована.

З цим Договором, Графіком платежів (Додаток №2 до Кредитного договору) та Паспортом споживчого кредиту відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений до укладення Договору й до них приєднався підписавши Договір, зокрема проставивши 12.04.2021 електронний підпис одноразовим ідентифікатором D5, відповідно до Закону України "Про електронну комерцію", що має таку саму юридичну силу як власноручний підпис.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 провадження № 61-7203 св 20 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, зазначений вище договір, який укладений був з Відповідачем включає всі істотні умови для відповідного виду договору та він підписаний сторонами, зокрема Відповідачем шляхом підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає статті 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" та ст. 639 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

Згідно з повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Вей фор пей" підтверджено, що на підставі договору № 2110268912992 на картку НОМЕР_1 12.04.2021 о 22:18:18 годині було перераховано 4500 гривень.

Відповідач отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі не заперечував факту отримання вказаних коштів на платіжну картку.

Таким чином Позивач виконав умови договору, надавши Відповідачу кредитні кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, у порушення умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованість Відповідача становить 78358,20 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 73858.60 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0, 00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн, нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 32802,45 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28302,85 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0,00 грн, заборгованість за комісіями - 0,00 грн, інфляційні збитки - 0,00 грн та нараховані 3% річних - 0,00 грн.

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Позивач надав докази відступлення прав вимоги від первинного кредитора правонаступнику.

Так, зокрема, згідно з матеріалами, наданими Позивачем, 01.12.2021 було укладено договір № 1-12, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110268912992, який у реєстрі значиться за №16849, сума заборгованості ОСОБА_1 32802,45 грн, де сума боргу за тілом кредиту 4499,60 гривні та заборгованість за процентами 28302,85 гривні.

Також, згідно з договором № 10-01/2023 від 10.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2110268912992, який у реєстрі боржників значиться за №9508, сума заборгованості ОСОБА_1 78358,20 гривні, де сума боргу за тілом кредиту 4499,60 гривні та заборгованість за процентами 73858,60 гривні.

Таким чином, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2110268912992.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимоги частини 1 статті 44 ЦПК України передбачають обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що також встановлено статтею 12 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 83 ч. 3 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України, відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Отже, Позивач належними та допустимими доказами довів факт укладення договору позики, та договору факторингу, за яким він набув права вимоги первинного кредитора, та наявність заборгованості у ОСОБА_1 .

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконання ним зобов'язань за договором.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріально права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції в установлений законом строк.

Враховуючи те, що Позивач надав обґрунтовані та правові докази порушення та невиконання Відповідачем умов договору, а Відповідач жодних доказів відсутності у нього заборгованості перед Позивачем не надав, суму заборгованості не заперечував, з іншими заявами до суду не звертався, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в обсязі заявлених вимог стягнення боргу з Фукаляка в сумі 32802,45 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги (01.12.2021) в сумі 28302,85 грн.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме: судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, суд приходить до такого.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

На підтвердження факту надання адвокатом правничої допомоги у зв'язку із розглядом цієї справи, разом із позовною заявою позивачем Позивач надав суду документи: Копія Договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" з додатками, прайс лист Адвокатського об'єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС", заявку на надання правової допомоги №1373 від 01.12.2025, витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, де зазначено, що вартість надання усної консультації склала 4000 гривень, а складення позовної заяви 9000 гривень.

Суд вважає, що вказані витрати не відповідають обсягу проробленої адвокатом роботи та підлягають зменшенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов'язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19) зазначено, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі №757/29103/20 (провадження №61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн, відповідно до суми задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 247, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" заборгованість за Договором про надання фінансових послуг №2110268912992 "Стандартний" від 12.04.2021 в сумі 32802,45 грн (тридцять дві тисячі вісімсот дві гривні 45 копійок), з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4499,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 28302,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" судові витрати в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок), що були понесені на оплату судового збору, та 5000 грн (п'ять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Відомості про учасників справи:

Позивач - "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс, 306, код ЄДРПОУ: 44276926, тел. +38(044) 374-01-51, E-mail: info@collect-center.com.ua;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

Суддя: В.Е. Ємчук

Попередній документ
135733320
Наступний документ
135733322
Інформація про рішення:
№ рішення: 135733321
№ справи: 305/206/26
Дата рішення: 16.04.2026
Дата публікації: 20.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.04.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 28.01.2026
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
26.02.2026 15:00 Рахівський районний суд Закарпатської області
25.03.2026 13:10 Рахівський районний суд Закарпатської області
16.04.2026 10:10 Рахівський районний суд Закарпатської області