Справа № 303/3209/26
2-о/303/89/26
про залишення заяви без руху
16 квітня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення ОСОБА_3 померлим.
Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 175 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 306 ЦПК України.
Вивчивши подану заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У своїй заяві ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки заявниця діє від імені та в інтересах неповнолітніх дітей відповідно до ст. 242 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства».
Разом з тим, посилання заявника на підстави звільнення від сплати судового збору є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі ст. 56 ЦПК України, що визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Так, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Водночас, згідно з нормами ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом. Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена.
ОСОБА_1 у поданій заяві зазначає, що звертається до суду в інтересах дітей, діє як їх законний представник в розумінні ст. 59 ЦПК України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до ст. 56 ЦПК України.
При цьому, представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до ст. 56 ЦПК України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє представників, які звертаються в інтересах іншої особи від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням осіб, пільги для яких встановлені п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю).
Таким чином положення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у цьому випадку застосуванню не підлягають, оскільки характер заявлених вимог не відповідає передбаченим законом підставам для звільнення від сплати судового збору. Відтак, судовий збір підлягає обов'язковій сплаті на загальних підставах, а неподання документа про його сплату є самостійною підставою для залишення заяви без руху.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження у розмірі 665,60 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Зак. обл/Мукачівська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313141206000007383; код класифікації доходів бюджету 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір; призначення платежу «судовий збір за позовом (ПІБ чи найменування), Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області, та долучити відповідні платіжні документи до заяви.
Крім того, учасниками у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи (ч. 3 ст. 42 ЦПК України). Положеннями ч. 4 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Як вже було згадано, ОСОБА_1 у поданій заяві зазначає, що звертається до суду в інтересах двох дітей, діє як їх законний представник.
Разом з тим, у поданій заяві заявником зазначено саме ОСОБА_1 , а не дітей, яких представляє їхній законний представник.
Таким чином, необхідно викласти заяву в редакції, що відповідатиме вимогам ЦПК України. При цьому, необхідно конкретизувати хто саме є заявником (заявниками) у цій справі. Додатково при цьому слід врахувати також і положення ч. 7 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Окремо звертається увага і на те, що заявником визначено як заінтересованих осіб ОСОБА_2 , військову частину НОМЕР_1 , Міністерство оборони України. Натомість сповіщення надійшло на ім'я ОСОБА_4 , яка не визначена заявником як заінтересована особа, що свідчить про невизначеність кола учасників справи та підлягає уточненню.
Крім того, у справах про оголошення фізичної особи померлою до участі у справі як заінтересована особа підлягає залученню відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки саме на нього покладається обов'язок здійснення державної реєстрації смерті особи на підставі рішення суду.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд звертає увагу заявника, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний