Справа № 303/852/26
Провадження № 3/303/251/26
15 квітня 2026 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Іваненко О.В., з участю захисника ОСОБА_1 адвоката Бочко Л.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 577823 від 28.01.2026 року, 28 січня 2026 року, о 15 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_1 в смт.Чинадієво, по вул. Волошина, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у лікаря нарколога КНП «Лікарня Святого Мартина», висновок №4. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнав та пояснив, що 28.01.2026 року він був тверезий, не вживав ні алкогольні напої, ні наркотичні речовини. Працівники поліції безпідставно направили його до медичного закладу для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння. Він не керував транспортним засобом. У нього ампутована нога, має протез, а тому він хитався при проходженні огляду у лікарні. Він не міг здати зразок сечі для дослідження у зв?язку з нервовим напруженням та присутністю працівників поліції у туалеті.
25 лютого 2026 року до суду надійшло заперечення захисника ОСОБА_1 адвоката Бочко Л.І., в яких захисник зазначила, що з відеозапису долученого до матеріалів даної справи, запис розпочинається о 15 год 15 хв 10 сек., коли Інспектор підходить до автомобіля, який є припаркованим у спеціально відведеному для стоянки місці; транспортний засіб перебуває у нерухомому стані, двигун не працює, рух авто не зафіксований. ОСОБА_1 знаходиться на місці водія, однак сам по собі факт перебування особи в салоні автомобіля, який не рухається та фактично не використовується, не підтверджує здійснення керування у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів факту керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Також, як вже було вказано вище, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №577823 вказано, що водій ОСОБА_1 о 15 год 25 хв керував тз, водночас долучений відеозапис розпочинається о 15 год 15 хв, тобто за десять хвилин до часу, зазначеного у протоколі, при цьому автомобіль уже перебуває у нерухомому стані, що свідчить про наявність розбіжностей між фактичними обставинами, зафіксованими технічним засобом, та відомостями, внесеними до протоколу.
Таким чином, вважають, що у матеріалах справи відсутня доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 .
Як вбачається з відеозапису, інспектором висловлено підозру в перебуванні ОСОБА_1 саме у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим особу, що притягається до відповідальності, було доставлено до КНП «Лікарня Святого Мартина». З відеозапису видно, що з метою виникнення біологічної потреби сечовипускання/здачі біологічної матеріалу (сечі)/ ОСОБА_1 звертався до Інспектора з проханням надати воду, однак спочатку отримав відмову. Пізніше йому було надано лише порожній стакан без води з пропозицією самостійно набрати її з крана. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду та здачі аналізів, а лише пояснював, що не може у даний момент здати сечу.
Слід звернути увагу суду, що на 00:29 сек відеозапису, що відповідає 15 год 52 хв 03 сек реального часу, ОСОБА_1 звертається до лікаря з питанням, чи будуть у нього брати кров для аналізу, тоді лікар ОСОБА_2 пояснює, що такі дії проводяться лише при ДТП, аваріях та летальних випадках.
У свою чергу, з відео, яке починається о 16 год 14 хв Лікар (фельдшер) ОСОБА_2 , яка проводила огляд наголошує, що їй достатньо «трьох медичних показів для встановлення стану сп'яніння».
При цьому, чинним законодавством не передбачено встановлення лікарем стану наркотичного сп'яніння клінічно, без проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. (п. 6 Розділ ІІІ Інструкції)
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 січня 2026 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння по медичним показникам. Крім того, у самому висновку не зазначено, який саме вид сп'яніння встановлено - алкогольне, наркотичне чи інше, що має істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим із змісту висновку вбачається, що він складений виключно на підставі зовнішнього огляду лікаря, тобто за клінічними ознаками, без проведення будь-яких лабораторних досліджень біологічних зразків. Фактично наявність сп'яніння була констатована лише за суб'єктивною оцінкою клінічних проявів.
Варто наголосити, що однією з ознак стану сп'яніння, виявлених лікаркою та озвученою на відео є нестійка поза Ромберга. Поза (проба) Ромберга - це неврологічний тест для оцінки рівноваги та координації, при якому пацієнт стоїть нерухомо із заплющеними очима, витягнутими вперед руками та зведеними стопами.
Вважають, що вказаний критерій не може бути застосований до ОСОБА_1 , оскільки останній має ампутацію нижньої кінцівки на рівні стегна та користується протезом, що впливає на здатність виконання даної пози.
Таким чином, огляд гр. ОСОБА_1 у медичному закладі - КНП «Лікарня Святого Мартина» на стан наркотичного сп'яніння проведений з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року №1452/735, зокрема з порушенням п. п. 6, 7, 8 розділу ІІІ Інструкції, яка вказує на обов'язковість проведення лабораторних досліджень для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини з метою виявлення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння, а тому відповідно до приписів п. 21 Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння вважаються недійсними.
При цьому, слід зазначити, що виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння, передбачених п. 4 розділу І Інструкції не є доказом перебування водія у стані наркотичного сп'яніння, а є підставою для проведення огляду такого водія у встановленому законом порядку, що прямо вказано у п. 2 розділу І цієї Інструкції, за результатами якого відповідний стан сп'яніння знайде або не знайде підтвердження.
Інших доказів, які б підтверджували факт перебування гр. ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння матеріали справи не містять.
Враховуючи зазначене вище, просила закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Допитна у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що вона є лікарем-наркологом КПН «Лікарня Святого Мартина». Вона проводила огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння. Він поводив себе нервово, часом агресивно. Ознак алкогольного сп'яніння у нього не виявлено. У нього був встановлений ністагм вліво, розширені зіниці, перепади настрою, нестійка поза Ромберга. ОСОБА_1 не надав зразок сечі, внаслідок чого вона позбавлена була можливості провести дослідження та встановити стан наркотичного чи медичного сп'яніння ( ОСОБА_1 повідомив її, що вживає нестероїдні протизапальні препарати, зокрема Немісил), а тому у висновку зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'яніння по медичним показникам. Вона складала акт огляду, в якому зазначила результати огляду, на підставі чого склала Висновок, роздрукувала три примірники, але ОСОБА_1 відмовився від отримання своєї копії.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні у справі докази, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється наявними у справі доказами, якими відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та інші.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП додано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4 від 28.01.2026 року, згідно якого у ОСОБА_1 встановлено стан сп?яніння по медичним показникам.
Відповідно до акту медичного огляду КНП «Лікарня Святого Мартина» № 4 від 28.01.2026 року, проведено огляд ОСОБА_1 , останній був напружений, роздратований, збуджений, метушливий. Скаржився на фантомні болі в ампутованій лівій нозі. Лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу не проводилася, так як ОСОБА_1 відмовився здати біологічне середовище. Відповідно до п. 25 даного акту, заключний діагноз (за результатами огляду та тестів) - стан сп'яніння по медичним показникам.
У вказаних вище висновку та акті огляду не зазначено вид сп'яніння: наркотичне чи алкогольне сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. При цьому алкогольне сп'яніння виключається з огляду на п.17 та п. 18 Акту огляду - запах алкоголю відсутній, використання технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видиховому повітрі - не проводилося.
Відповідно до п.6 та п8 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Як вбачається з відеозапису, акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4 від 28.01.2026 року, ОСОБА_1 не надав зразок біологічного середовища, а тому при огляді ОСОБА_1 не застосувалися спеціальні технічні засоби, тести (скринінгові лабораторні дослідження) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. З огляду на те, що позитивний результат тесту не встановлений, не проводилося підтверджуюче дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
За таких обставин, лікарем закладу охорони здоров'я у відповідності до вимог Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, стан наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 не встановлений.
Відповідно до положень п.22 розділу ІІІ вказаної Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З огляду на вищевказане, суд не бере до уваги висновок та акт медичного огляду № 4 від 28 січня 2026 року, складені КНП «Лікарня Святого Мартина», оскільки вони не відповідають вищевказаній Інструкції і не є належними доказами перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння.
Відмова ОСОБА_1 здати зразок біологічного середовища (сечу) для проведення лабораторних досліджень на визначення стану наркотичного сп'яніння як лікарем так і працівниками поліції не кваліфікувалася як відмова від проходження від медичного огляду на стан сп?яніння та порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, як об?єктивна сторона правопорушення, передбаченого диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22 грудня 2010 року в справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпцій, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, у тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.1 цього Кодексу), вимог ст.62 Конституції України та ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні правопорушення має бути доведена належними, достовірними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, в матеріалах справи відсутні докази для спростування пояснень ОСОБА_1 та його захисника, наданих в суді щодо недотримання процедури проведення огляду водія транспортного засобу на стан сп'яніння, а тому вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, ст.130 ч.1, 245, 247, 252, 266, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП України, суддя,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мукачівського
міськрайонного суду О. В. Іваненко