Ухвала від 16.04.2026 по справі 916/1507/21

УХВАЛА

16 квітня 2026 року

м. Київ

cправа № 916/1507/21(916/2307/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Погребняк В.Я., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 916/1507/21(916/2307/25)

за позовом Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватного підприємства "Сюіта 2006"

про визначення частки в майні, яким боржник володіє спільно з іншими особами,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 01.01.2026 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні подання (позовної заяви) ВДВС.

Постановою Верховного Суду від 02.04.2026 у справі № 916/1507/21(916/2307/25) касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 у справі №916/1507/21(916/2307/25) залишено без змін.

ОСОБА_1 07.04.2026 подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1507/21(916/2307/25), яким стягнути з ОСОБА_2 на користь заявника витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2026 постановлено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/1507/21(916/2307/25) без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частин 1, 2 ст. 126 цього Кодексу витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, як убачається з матеріалів справи та постанови Верховного Суду від 02.04.2026, поданий ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу за своїм змістом не містив заперечень проти доводів касаційної скарги, а фактично був спрямований на їх підтримку, у зв'язку з чим судом касаційної інстанції такий відзив кваліфіковано як заяву про приєднання до касаційної скарги.

Оскільки до такого відзиву не було додано доказів сплати судового збору, він залишений Верховним Судом без розгляду.

За таких обставин ОСОБА_1 фактично підтримувала вимоги скаржника, касаційну скаргу якого залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Крім того, відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 02.04.2026 у справі №916/1507/21(916/2307/25), судові витрати за результатами касаційного перегляду покладено на скаржника, вимоги якого ОСОБА_1 фактично підтримувала під час касаційного розгляду справи.

Отже, з урахуванням результатів касаційного перегляду, відсутні підстави для покладення на іншу сторону, зокрема скаржника, обов'язку відшкодувати заявниці витрати на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не пов'язані із належним здійсненням процесуальних прав заявниці як сторони у справі та не спрямовані на захист її прав та інтересів у спорі, який завершився не на її користь.

Крім того, враховуючи, що відзив заявниці залишено судом касаційної інстанції без розгляду, відповідні процесуальні дії не можуть вважатися такими, що вплинули на результат вирішення спору або зумовили необхідність понесення витрат, які підлягають розподілу, а тому не може бути підставою для розподілу судових витрат.

З огляду на викладене, підстави для ухвалення додаткового рішення у розумінні ст. 244 ГПК України відсутні.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №916/1507/21(916/2307/25) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Погребняк

В. Пєсков