Справа № 298/1661/25
Номер провадження 2/298/426/25
15 квітня 2026 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої - судді Ротмістренко О.В.,
за участі секретаря судового засідання Каналош М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Великий Березний за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області звернувся позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» (надалі також - ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф») з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 056, 47 грн., судового збору в розмірі 2 422, 40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на ту обставину, що 26.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» (надалі також - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНИ») та гр. ОСОБА_1 укладено Договір № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір). Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 26.01.2020 13:15:23, (шляхом одноразового ідентифікатора у вигляді коду) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України. Укладення Кредитного договору здійснювалось сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Позивача, доступ до якої забезпечувався Відповідачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Як ідеться у позові, відповідач здійснив всі необхідні дії, спрямовані на укладання Кредитного договору, шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки (поточний/картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний Відповідачем), на рахунок якої в подальшому перераховано грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Кредит видавався строком на 5 днів, шляхом перерахування (через послуги переказу) Кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок, вказаний Відповідачем.
В подальшому у зв'язку із неможливістю у повному обсязі та у встановлений строк виконати Відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, Відповідач ініціював продовження користування кредитом, внаслідок чого додатковими договорами строк користування кредитом сторони продовжили до 19.03.2020.
Як зазначив позивач, кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.
В порушення вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач здійснив платежі на суму 4 585,00 грн., дата останнього платежу 13.03.2020 р., не виконав свої зобов'язання, що передбачені умовами Кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом (Графік платежів за кредитним договором додається). У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.
22 лютого 2021 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 42753492 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134 уклали Договір факторингу №015-220221, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за Договором № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 2854 .
21 жовтня 2024 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42827134, та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» Код ЄДРПОУ 42655697 уклали Договір факторингу №20241021/1, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІРОКО ФІНАНС», включно і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за Договором № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 74 .
За твердженням позивача, відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку з чим Позивач вимушений звернутись із даним позовом до Відповідача про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за Кредитним договором. Станом на 04 грудня 2025 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 23 056,47 (двадцять три тисячі п'ятдесят шість гривень 47 копійок) грн., а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) - 7 000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування - 12 530,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 3 526,47 грн.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 17.12.2025 вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Направлено відповідачу дану ухвалу та запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення подати відзив на позовну заяву та протягом п'яти днів з дня вручення відповіді на відзив - заперечення, з дотриманням правил, встановлених ст.ст. 178, 180 ЦПК України.
31.12.2025 на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначила, зокрема, таке.
Посилаючись на положення статті 257 ЦПК України, вказуючи те, що договірні правовідносини виникли у 2020 році, строк виконання зобов'язань настав у 2020 році, а позов подано лише у 2025 році, констатувала про порушення позивачем строку позовної давності.
Крім того, відповідач наполягала на недоведеності права вимоги позивача. Так, як ідеться у відзиві, позивач не є первинним кредитором та посилається на договір факторингу. Водночас відповідач зауважує про відсутність належного та допустимого доказу включення саме зобов'язання відповідача до предмета відступлення, ненадання належного реєстру боржників, відсутність доказів повідомлення відповідача про заміну кредитора.
Також відповідач у відзиві на позов наполягає про відсутність доказів укладення договору саме відповідачем, оскільки Позивач посилається на електронний договір, однак ним не надано технічних логів, не підтверджено IP-адресу, не доведено ідентифікацію особи, не доведено належність номера телефону відповідачу на момент укладення договору.
Крім того, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач констатує про необґрунтованість розрахунку заборгованості. За її твердженням, наданий розрахунок не підтверджений первинними бухгалтерськими документами, не містить прозорого механізму нарахувань, є внутрішнім документом позивача.
За наведених обставин відповідач просила суд застосувати строк позовної давності до заявлених позовних вимог та відмовити ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» у задоволенні позову в повному обсязі.
13.01.2026 через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, у якому, наполягаючи на необхідності задоволення позовних вимог, посилаючись на пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії, зазначає, що заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає до задоволення, оскільки строк позовної давності у даній справі не перевищує встановленого законом трирічного строку. Належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт відступлення ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги по позичальнику ОСОБА_1 по договору 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на користь ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф». Крім того, позивач, наводячи ряд аргументів, наполягає на тому, що Кредитний договір укладений між сторонами у встановленому законом порядку та підписаний з боку відповідача електронним цифровим підписом.
Також представник позивача вказав, що позивачем подано детальний розрахунок заборгованості за Кредитним договором, що наявний у відповідача перед позивачем за станом на день звернення до суду з вказаним позовом. Крім того, вказав, що відповідач отримала суму коштів, передбачену, умовами Кредитного договору, на належний їй картковий рахунок, який відповідач вказала в Кредитному договорі, та відповідач належними доказами у справі вказану обставину не спростувала. Крім того, у зв'язку з запереченням відповідачем факту отримання кредитних коштів представник позивача просив витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і у Відповідача виписку по картці НОМЕР_1 , про зарахування/надходження коштів із дня довогору і протягом 3-ох банківських днів.
Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23.02.2026 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у АТ КБ «Приватбанк» (юридична адреса та фактичне місцезнаходження: 01001, Україна, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д. Поштова скринька: help@privatbank.ua) виписку про рух коштів, а саме - надходження на картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , з 26.01.2020 і протягом 3-ох банківських робочих днів.
На виконання вказаної ухвали суду 07.04.2026 надійшла відповідь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
У судове засідання, призначене до розгляду на 15.04.2026, представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час, місце та дату розгляду справи, не з'явився, водночас подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання, призначене до розгляду на 15.04.2026, відповідач, будучи належним чином повідомленою про час, місце та дату розгляду справи, не з'явилася. Клопотань про відкладення судового розгляду від відповідача не надходило.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Суд ухвалив проводити судовий розгляд за відсутності осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, виходячи з їх належності, достовірності та достатності, суд встановив таке.
Матеріалами справи підтверджено, що 26.01.2020 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 481464 про надання коштів у позику, в тому числі, на умовах споживчого кредиту (надалі - Кредитний договір). Як убачається з Кредитного договору, такий з боку відповідача підписано електронним цифровим підписом.
Згідно з умовами Кредитного договору Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою; позика видається строком на 5 днів. Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором; сторони погодили наступну процентну ставку за користування позикою: 1.3.1. Акційна процентна ставка становить 1,90 процентів від суми позики за кожен день користування позикою (693,50 процентів річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору; стандартна процента ставка складає 1,90% від суми позики за кожний день користування позикою (693,50 процентів річних); у випадку прострочення Клієнтом виконання зобов'язань за Договором чи неможливості виконання зобов'язань у повному обсязі, застосовується стандартна процентна ставка, відповідно до п. 3.4., 3.5. цього Договору; сукупна вартість позики за акційною ставкою складає 109,50 % від суми позики (у процентному виразі) або 7 665,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 9,50% від суми позики (у процентному виразі) або 665,00 грн. (у грошовому виразі); сукупна вартість позики за стандартною процентною ставкою складає 109,50 % від суми позики (у процентному виразі) або 7 665,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування позикою 9,50% від суми позики (у процентному виразі) або 665,00 грн. (у грошовому виразі); позика надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на у зарахування вимог Клієнта до Боржників) (п.п. 1.1 - 1.6).
Відповідно до умов Кредитного договору невід'ємною частиною Договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», які розміщені на сайті www.credit7.ua.
Разом з Кредитним договором відповідачем підписано за допомогою електронного підпису графік платежів до Договору про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту № 481464 від 26.01.2020, а також паспорт споживчого кредиту, в якому передбачено основні умови кредитного договору.
Як убачається, Кредитний договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що опублікований в особистому кабінеті Відповідача на веб-сайті www.credit7.ua, підписаний електронним підписом та акцептований Відповідачем, 26.01.2020 13:15:23.
Матеріалами справи підтверджено, що Кредитодавець надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 7 000,00 грн. шляхом зарахування на кредитну картку № НОМЕР_3 , що емітована на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Вказаний факт підтверджується, листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 30.03.2026 № 20.1.0.0.0/7-260325/64328-БТ, випискою за договором № б/н за період 26.01.2020-29.01.2020, листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 16.09.2025 № 1-1609, в якому зазначено, що 26.01.2020 13:17:01 на суму 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки , номер транзакції в системі iPay.ua - 47282924, призначення платежу: Зарахування 7 000, 00 грн. на карту НОМЕР_1 .
Водночас матеріалами справи підтверджено, що Відповідач ініціював продовження користування кредитом.
Так, Додатковим договором від 31.01.2020 строк користування кредитом продовжено до 06.02.2020; додатковим договором від 06.02.2020 - до 12.02.2020; додатковим договором від 12.02.2020 - до 18.02.2020; додатковим договором від 18.02.2020 - до 24.02.2020; додатковим договором від 24.02.2020 - 01.03.2020; додатковим договором від 01.03.2020 - до 07.03.2020; додатковим договором від 07.03.2020 - до 13.03.2020; додатковим договором від 13.03.2020 - до 19.03.2020.
Як убачається з вказаних договорів, у вказаних договорах сторони погодили, зокрема, розмір процентної ставки за кожен день користування кредитом та орієнтовну загальну вартість кредиту на день укладення відповідного додаткового договору.
Вказані договори також з боку відповідача підписані електронним цифровим підписом, та такі містять всю інформацію про особу відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач не оспорювала ту обставину, що всі зазначені у кредитному договорі та додаткових договорах до нього відомості щодо ОСОБА_1 відповідають дійсності.
При цьому заяв до правоохоронних органів з приводу неправомірного використання таких даних будь-якою іншою особою відповідач не подавав.
Ураховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не спростував жодними належними, допустимими і достовірними доказами укладення із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Кредитного договору та додаткових договорів до нього.
Як зазначає позивач, кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Натомість відповідач здійснив платежі на суму 4 585,00 грн., дата останнього платежу 13.03.2020, не виконав свої зобов'язання, що передбачені умовами Кредитного договору, як своєчасне повернення отриманих коштів та сплату процентів за користування кредитом,
Так, як убачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором у зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання Кредитного договору у Відповідача станом на 04 грудня 2025 року утворилася заборгованість за таким договором у розмірі 23 056, 47 а саме: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) - 7 000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування - 12 530,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн.; інфляційне збільшення - 3 526,47 грн.
22 лютого 2021 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» Договір факторингу №015-220221, згідно з яким ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно, і до гр. ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , за Договором № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 року, порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 2854.
21 жовтня 2024 року ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір факторингу №20241021/1, згідно з яким ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги щодо боржників ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», зокрема, до ОСОБА_1 за Договором № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 (порядковий номер згідно реєстру прав вимоги 74).
Вказані обставини підтверджуються доданими до позовної заяви та відповіді на відзив копіями: Договору факторингу №015-220221 від 22 лютого 2021 року, додаткової угоди № 2 до Договору факторингу №015-220221 від 22 лютого 2021 року від 19.05.2021, платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 25.05.2021, витягу з акту прийому-прийняття прав вимоги № №015-220221 від 22 лютого 2021 року (додаткової угоди № 2 до Договору факторингу №015-220221 від 22 лютого 2021 року), Договору факторингу №20241021/1 від 21 жовтня 2024 року, платіжної інструкції кредитного переказу коштів від 29.10.2024, витягу з реєстру прав вимоги № 20241021/1 від 21.10.2024, сформованого 04.12.2025.
Як ідеться у позові, за станом на 04 грудня 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 23 056,47 грн., яка складається з 7 000,00 грн. заборгованості за основним зобов'язанням, 12 530,00 грн. - залишку заборгованості по процентам за користування.; 3 526,47 грн. інфляційного збільшення.
Вказані обставини підтверджуються доданими до позовної заяви розрахунком заборгованості за Кредитним договором від 04.12.2025 та розрахунком заборгованості за Договором № 481464 від 26.01.2020 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 21.02.2021.
В матеріалах справи міститься копія досудової вимоги, адресованої ОСОБА_1 ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф», в якій товариство інформує відповідача, що за станом на 13.03.2025 сума боргу перед новим кредитором складає 19 530, 00 грн. з рекомендацією щодо погашення такої.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ФК «АРТЕМІДА-Ф» повідомляло відповідача про те, що товариство є новим кредитором, яке згідно з квитанцією про поштове відправлення надіслано на адресу відповідача 14.03.2025.
Як зазначає позивач, всупереч умов Кредитного договору відповідач тривалий час своєчасно не здійснює повернення кредиту, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. У зв'язку з наведеним Позивач звернувся в суд з вказаним позовом.
Вирішуючи порушене у позові питання, суд виходить з такого.
На законодавчому рівні визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін,спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва;виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 вбачається, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз наданих позивачем доказів дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі доведено факт укладення Кредитного договору між первісним кредитором та ОСОБА_1 , факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 7 000, 00 грн., неналежного виконання останньою умов Кредитного договору, що призвело до порушення графіку погашення кредиту за кредитним договором, виникнення у зв'язку з цим заборгованості по кредиту та нарахування відповідних процентів. Крім того, належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт переходу права вимоги від ТОВ ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та від ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до позивача та факт звернення останнього до боржника з вимогою погасити наявну за Кредитним договором заборгованість.
Заявлені відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності відхиляються судом, оскільки в силу вимог п. п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України позивачем цей строк не пропущено.
Враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявленої в позові заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь відповідача вказаної заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
З огляду на те, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Представник позивача також заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано копію договору про надання правової допомоги № 211090074 від 02.12.2025, розрахунок суми судових витрат на суму 7000,00 грн., акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання Правової допомоги від 02.12.2025, платіжну інструкцію від 07.12.2025 № 2229.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з такого.
Згідно з ч. ч. 1 - 6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, яка є малозначною, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (реквізити позивача: код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) заборгованість Договором № 481464 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.01.2020 в розмірі 23 056 (двадцять три тисячі п'ятдесят шість) гивень 47 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (на наступні реквізити: код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО банку 300528) судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф», місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери, буд. 87, офіс 54, код ЄДРПОУ 42655697.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Повний текст рішення складено 15.04.2026.
Головуюча О.В. Ротмістренко