8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
16 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/973/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" ( 02092, м. Київ, вул. Алматинська,12, код ЄДРПОУ 16476839)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, м. Харків, пр. Науки, 54, код ЄДРПОУ 42831345)
про стягнення 1 170 263,63грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 099 985,13грн основного боргу, 19 890,14грн пені, 1 989,01грн 3% річних, 48 399,35грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, 14 044,00грн судового збору, 51 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому позивач зазначив, що належні докази на підтвердження факту надання правничої допомоги, в тому числі акт наданої правничої (правової) допомоги, у строки, передбачені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду).
Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та ухвалено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 13.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 07.05.2026 о 10:00.
15.04.2026 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "ІМЕКС МАКС" в межах суми 1 170 263,63грн, що є на рахунку IBAN:
НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Восток",
НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в АТ "А-Банк",
НОМЕР_4 в АТ "ПУМБ",
НОМЕР_5 в АТ АБ "РАДАБАНК",
НОМЕР_6 в АТ КБ "Приватбанк",
НОМЕР_7 в АБ "Укргазбанк",
НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 в АТ КБ "Приватбанк", а також на інших рахунках відповідача;
- накладення арешту на все рухоме та все нерухоме майно (в межах суми 1 170 263,63грн), що належить відповідачеві та/або знаходиться на балансі відповідача.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
В обґрунтування заяви позивач вказує на наявність значного розміру існуючої заборгованості відповідача перед позивачем, а саме: в розмірі 1,2 млн.грн, яку відповідач відмовляється погашати; на наявність кримінального провадження, відповідно до якого директор ТОВ "Приватний оператор тилу" підозрюється у тому, що він, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, та за попередньою змовою із директором ТОВ "Імекс Макс", заволоділи чужим майном шляхом обману (шахрайство) у великих розмірах, тобто підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України; на накладений арешт на майно ТОВ "Імекс Макс" в рамках кримінального провадження № 12025100050000982, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025 за ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України; на умисні дії відповідача, який зловживаючи своїми процесуальним правами, намагається всіма можливими способами ввести в оману суд та затягнути розгляд справи, з метою ускладнення розгляду справи та унеможливлення виконання судового рішення в майбутньому; інформації в мережі Інтернет про "шахрайські схеми" ОСОБА_1 , який є фактичним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Імекс Макс", а за даними прокурора в кримінальному провадженні № 12025100050000982, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2025 - ОСОБА_1 є директором ТОВ "Імекс Макс".
На переконання позивача, всі ці обставини можуть ускладнити чи зробити взагалі неможливим виконання рішення суду про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс") заборгованості у сумі 1 170 263,63грн.
Відповідно до ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст.136 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями цієї статті господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
В даному випадку, суд вважає, що позивачем в заяві про забезпечення позову не обґрунтовано достатньо, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог та не подано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин вчинення відповідачем дій, направлених на проведення відчуження грошових коштів, рухомого та нерухомого майна на користь інших осіб, зміна призначення нерухомого майна, його поділ, виділ чи об'єднання, тощо. Тобто доводи позивача ґрунтуються виключно на припущеннях.
Доводи, викладені позивачем у заяві про забезпечення позову, без надання будь-яких доказів реальності ускладнення чи неможливості виконання рішення суду з боку відповідача, не можуть слугувати достатньою підставою для вжиття заявлених заходів забезпечення позову. Водночас забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.
Як стверджує позивач, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 1,2 млн.грн, наявність якої спричинена ухиленням від виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Суд вважає за необхідне відзначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин та з огляду на те, що позивачем належним чином не доведено, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення він виконання рішення суду в разі його прийняття на користь позивача, а так само доказів того що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття відповідних заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (проголошення) суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала підписана 16.04.2026.
СуддяТ.А. Лавренюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.