8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" квітня 2026 р.м. ХарківСправа №922/4590/25
Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.
за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Управління освіти Краматорської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю «АС»
про визнання недійсними додаткових угоди та стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Вовк С.О.
відповідача - не з'явився.
Управління освіти Краматорської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АС", в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 02.02.2021 №1 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е укладеного між позивачем та відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду від 24.02.2021 №2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е укладеного між позивачем та відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду від 10.09.2021 №3/4 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е укладеного між позивачем та відповідачем;
- визнати недійсною додаткову угоду від 30.09.2021 №5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е укладеного між позивачем та відповідачем;
- стягнути з відповідача на користь позивача 491.885,28 грн та витрати зі сплати судового збору.
Позивач стверджує, що підписані з відповідачем додаткові угоди №№1, 2, 3/4, 5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е є недійсними. Ними збільшено ціну на товар (електричну енергію), закуплений на відкритих публічних торгах у відповідача, та відповідно зменшено кількість товару. Вказує, що збільшення ціни на предмет закупівлі після укладення договору можливе лише у виключних випадках.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 позовну заяву Управління освіти Краматорської міської ради залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/4590/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2026 у справі №922/4590/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/4590/25 та призначену справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні по суті 31.03.2026 у справі №922/4590/25 була оголошена перерва на 14.04.2026 о 13:00 год.
Присутній у судовому засіданні по суті 14.04.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги про визнання недійсними додаткові угоди від 24.02.2021 №2 від 10.09.2021 №3/4 , від 30.09.2021 №5 та про стягнення коштів у розмірі 491.885,28 грн. В частині позову про визнання недійсним додаткової угоди №1 зазначив, що помилково її було зазначено в позовній заяві.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 46 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
У відповідності до частини першої статті 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України).
Судом встановлено, що позивач не звертався до суду з окремою письмовою заявою про відмову від позовної вимоги , або про уточнення позовних вимог.
Правом на участь представника в судовому засіданні по суті 14.04.2026 відповідач не скористався, відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету ТОВ "АС" в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Заслухавши вступне слово представника позивача, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
За результатами проведення проведених відкритих торгів №UA-2020-11-05-011902-c між Управлінням освіти Краматорської міської ради (споживач) та ТОВ «АС» (постачальник) був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е (далі - Договір). За умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2021 році електричну енергію (за ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія, товар), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити цю електричну енергію на умовах цього Договору. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 01.01.2021 становить 2.650.150,00 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії в оператора системи розподілу. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби в електроенергії.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. Договору строк (термін) поставки (передачі) товару з 01.01.2021 до 31.12.2021 при наявності Заяви-приєднання згідно Додатку №1 до Договору. Місце поставки (передачі) товару - за місцем знаходження об'єктів замовника згідно Додатку №2 до Договору.
У відповідності до пункту 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення Договору становить 1,56447 грн без ПДВ, крім того ПДВ 0,31289 грн, всього з ПДВ 1,87736 грн.
Ціна за одиницю товару може змінюватися у випадках передбачених статтею 41 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 №114-ІХ шляхом оформлення сторонами двосторонньої угоди (пункт 5.2. Договору).
Пунктом 5.4. Договору передбачено, що вартість електричної енергії за цим Договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного в пункті 2.1. цього Договору, та становить 4.918.967,00 грн з ПДВ.
Розрахунковим періодом за цим Договором є один календарний місяць (пункт 5.5. Договору).
Згідно з пунктами 5.10., 5.11. Договору по закінченні розрахункового періоду постачальник зобов'язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі електричної енергії. Споживач зобов'язаний розглянути та підписати вказаний акт у строк, що не перевищує десяти робочих днів або дати вмотивовану відмову від підписання такого акту, у цей же строк. Споживач зобов'язаний сплатити вартість поставленої (спожитої) електричної енергії, по Акту приймання-передачі електричної енергії не пізніше 20 календарних днів після закінчення розрахункового періоду.
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та скріплення підписів печатками сторін (за наявності) та діє з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 13.1. Договору).
Положеннями пункту 13.4. Договору передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника. Сторони можуть внести зміни до Договору в разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягів видатків замовника, а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 дні з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. В разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю, постачальник письмово звертається до замовника (споживача) щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факти коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладення Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.
Додатковими угодами №№1, 2, 3/4, 5 сторонами вносилися зміни до Договору.
Так, Додатковою угодою від 02.02.2021 №1 у зв'язку з коливанням середньозваженої ціни електричної енергії на +34,54% (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 25.01.2021 №О-76), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 11.01.2021 до 2,02967 грн з ПДВ за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.428.919, 618 кВт*год.
Додатковою угодою від 24.02.2021 №2 у зв'язку з коливанням середньозваженої ціни електричної енергії на +16,15% (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 10.02.2021 №О-135/01), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.02.2021 до 2,1972 грн з ПДВ за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.252.710,864 кВт*год.
Додатковою угодою від 10.09.2021 №3/4 у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01.09.2021 №О-849), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.09.2021 до 2,37979 грн з 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.193.267,045 кВт*год.
Додатковою угодою від 30.09.2021 №5 у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 09.09.2021 №О-895), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.10.2021 до 2,58047 грн за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.153.031,498 грн.
Додатковою угодою від 22.11.2021 №6 сторони домовилися зменшити суму Договору та змінили очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 01.01.2021 становить 2.043.262,00 кВт*год. Також був змінений строк поставки товару (пункт 3.1. Договору): з 01.01.2021 до 11.11.2021. Крім того, сторони змінили загальну вартість електричної енергії на 4.632.073,51 грн.
На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу електричну енергію на загальну суму 4.632.073,51 грн, про що свідчать підписані між сторонами акти приймання-передачі електричної енергії від 19.02.2021 №138, від 18.03.2021 №347, від 13.04.2021 №530, від 11.05.2021 №665, від 07.06.2021 №794, від 12.07.2021 №892, від 09.08.2021 №1049, від 08.09.2021 №1180, від 11.10.2021 №1300, від 09.11.2021 №1399, від 17.11.2021 №1450.
Позивач повністю розрахувався з відповідачем за поставлену на підставі Договору електричну енергію, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень.
Листом від 30.05.2025 №53-1967вих-25 Краматорська окружна прокуратура звернулася до Управління освіти Краматорської міської ради, в якому повідомила про виявлені порушення при виконання умов Договору в частині збільшення ціни електричної енергії до 2,58047 грн з 1 кВт*год, тобто на 37% в порівнянні з початковою. А отже, є достатні підстави вважати, що додаткові угоди укладені в супереч вимогам частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Листом від 24.11.2025 №30.01-18/948 Управління освіти Краматорської міської ради звернулося до ТОВ "АС", в якому повідомило останнього про те, що укладені Додаткові угоди №№1, 2, 3/4 та 5 до Договору суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі", а отже підлягають визнанню недійсними. З метою врегулювання взаєморозрахунків Управління вимагало повернути надмірно сплачені кошти в сумі 491.885,28 грн, що утворилися внаслідок підвищення ціни на електричну енергію.
Втім, ТОВ "АС" відповіді на вказаний лист не надало, кошти в добровільного порядку не сплатило.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання недійсними укладених між Управлінням освіти Краматорської міської ради та ТОВ "АС" Додаткових угод №№1, 2, 3/4, 5 до Договору та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору).
З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
У частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Судом встановлено, що сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі №UA-2020-11-05-011902-c Договір, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов'язань, що узгоджується з приписами Закону України "Про публічні закупівлі".
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із системного аналізу наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
Так, за пунктом 2 частини п'ятої статті Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (див. пункти 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).
Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 206, 207 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 вказала, що зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
Отже, у постановах від 21.11.2025 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
(1) відбувається за згодою сторін, зокрема шляхом підписання додаткових угод до основного договору про закупівлю;
(2) збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
(3) коливання ціни такого товару на ринку має бути обґрунтоване і документально підтверджене постачальником;
(4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;
(5) така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
(6) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
У розрізі наведеного суд відзначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Суд ураховує, що застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов'язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 ЦК України.
Частиною першою статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є "правова передбачуваність" та "правова визначеність".
Принцип "правової визначеності" вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають будуть застосовано судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Отже, у вирішенні спору у справі судом враховуються наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
У відповідності до пункту 13.4. Договору істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 дні з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. В разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю, постачальник письмово звертається до замовника (споживача) щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факти коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладення Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.
Тобто, умовами спірного Договору була передбачена можливість та правові підстави зміни такої істотної умови договору як ціна.
Як було встановлено вище, під час дії Договору між Управлінням освіти Краматорської міської ради та ТОВ "АС" були підписані Додаткові угоди, зокрема:
- Додаткова угода від 02.02.2021 №1, якою у зв'язку з коливанням середньозваженої ціни електричної енергії на +34,54% (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 25.01.2021 №О-76), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 11.01.2021 до 2,02967 грн з ПДВ за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.428.919, 618 кВт*год. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 8,11% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
- Додаткова угода від 24.02.2021 №2, якою у зв'язку з коливанням середньозваженої ціни електричної енергії на +16,15% (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 10.02.2021 №О-135/01), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.02.2021 до 2,1972 грн з ПДВ за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.252.710,864 кВт*год. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 17,04% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
- Додаткова угода від 10.09.2021 №3/4, якою у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 01.09.2021 №О-849), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.09.2021 до 2,37979 грн з 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.193.267,045 кВт*год. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 26,76% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
- Додаткова угода від 30.09.2021 №5, якою у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії (експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 09.09.2021 №О-895), сторони дійшли згоди змінити ціну за одиницю товару в бік збільшення на 9,99% від попередньої ціни до здорожчання такого товару на ринку без збільшення загальної вартості договору з 01.10.2021 до 2,58047 грн за 1 кВт*год, за рахунок зменшення обсягів закупівлі - 2.153.031,498 грн. Тобто, внаслідок укладення означеної додаткової угоди ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена на 37,45% у порівнянні з її ціною станом на момент укладення Договору.
Таким чином, внаслідок укладення спірних Додаткових угод до Договору, ціна за 1 кВт*год електричної енергії була збільшена в загальному розмірі на 37,45%.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення змін до Договору згідно з вказаними додатковими угодами визначені експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати від 250.1.2021 №О-76, від 10.02.2021 №О-135/01, від 01.09.2021 №О-849, від 01.09.2021 №О-849.
Суд ураховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до споживача з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).
Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Суд виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).
Суд зазначає, що з наявних у матеріалах справи експертних висновків, якими відповідач обґрунтовував необхідність збільшення ціни за електричну енергію, судом не встановлено, що наведені документи містять відомості: 1) щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання / зменшення; що у них міститься; 2) аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами (зокрема, з моменту підписання спірного Договору) чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії у порівнянні з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни.
За таких обставин суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження правомірності зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом укладення додаткових угод №№1, 2, 3/4, 5, а саме: належного підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію в бік збільшення.
Положеннями частини першої статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу.Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що додаткові угоди №№1, 2, 3/4, 5 до Договору були укладені без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни електричної енергії в період виконання умов Договору, а також внаслідок їх укладення ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) була змінена більше ніж на 10% від початкової ціни договору про закупівлю, суд дійшов висновку, що додаткові угоди від 02.02.2021 №1, від 24.02.2021 №2, від 10.09.2021 №3/4, від 30.09.2021 №5 до Договору укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а отже, наявні правові та фактичні підстави для визнання вказаних додаткових угод недійсними на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України та про задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених коштів у сумі 491.885,28 грн, суд враховує наступне.
Положеннями частини першої статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Недійсність додаткових угод від 02.02.2021 №1, від 24.02.2021 №2, від 10.09.2021 №3/4, від 30.09.2021 №5 означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно Договором, а отже продаж електричної енергії та її оплата має здійснюватися сторонами відповідно до умов первісної редакції Договору, тобто виходячи з ціни 1,87736 грн з ПДВ.
Як свідчать матеріали справи, загальний обсяг спожитої позивачем електричної енергії становить 2.043.262,00 кВт*год. Таким чином загальна вартість електричної енергії становить 3.835.938,35 грн з розрахунку 1,87736 грн з ПДВ за 1 кВт*год. З огляду на це позивачем було переплачено відповідачу 796.135,16 грн.
Враховуючи визнання судом недійсними додаткових угод від 02.02.2021 №1, від 24.02.2021 №2, від 10.09.2021 №3/4, від 30.09.2021 №5 підстава для отримання відповідачем коштів відпала, отже такі кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, а тому у відповідності до статей 216, 1212 ЦК України підлягають поверненню позивачу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2024 у справі №918/323/23.
Суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів за додатковими угодами, які визнані судом недійсними, в частині різниці вартості купленої електричної енергії за ціною, визначеною під час укладення договору та вартості електричної енергії за такими додатковими угодами, пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії та здійснених позивачем платежів.
Разом із тим, позивач просить стягнути з відповідача лише 491.885,28 грн, така сума обумовлена тим, що розрахунок здійснювався позивачем, виходячи з ціни за електричну енергію, котра була погоджена сторона в Додатковій угоді від 02.02.2021 №1 до Договору, а саме - 2,02967 грн за 1 кВт*год., а не з основного договору за яким ціна визначена 1,87736 грн з ПДВ.
Враховуючи наведені обставини та з огляду на положення приписів статті 14 та частини другої статті 237 ГПК України (суд розглядає справу у межах заявлених вимог; при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог), суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 491.885,28 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 15.592,22 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними додаткові угоди від 02.02.2021 №1, від 24.02.2021 №2, від 10.09.2021 №3/4, від 30.09.2021 №5 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2020 №1129(21)Е, укладеного між Управлінням освіти Краматорської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «АС».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АС» (Україна, 61057, Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 2А, код ЄДРПОУ 31915956) на користь Управління освіти Краматорської міської ради (Україна, 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Катеринича, буд. 26, код ЄДРПОУ 02142885) грошові кошти в сумі 491.885,28 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 15.592,22грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "16" квітня 2026 р.
СуддяН.С. Добреля