65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1400/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву Плачинти Олександри Віталіївни про забезпечення позову (вх. №4-25/26 від 14.04.2026) до подання позовної заяви до Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, за участю ОСОБА_1 , який може отримати статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, -
14.04.2026 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) надійшла заява про забезпечення позову (вх. №4-25/26 від 14.04.2026) до подання позовної заяви до Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі по тексту - Одеська обласна організація), відповідно до якої заявник просить суд заборонити усім суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (зокрема, але не виключно, Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України) вносити будь-які зміни до відомостей про Одеську обласну організацію, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Реєстрі громадських об'єднань.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_2 зазначає, що вона має намір звернутися до суду з позовом до Одеської обласної організації про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом І (організаційного) засідання обласної ряди громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» від 11.04.2025. З рішенням Одеської обласної організації Плачинта О.В. ознайомилася лише через декілька місяців від моменту звернення з вимогою про надання протоколу. При цьому після отримання копії протоколу та ознайомлення з його змістом ОСОБА_2 встановила факти включення до протоколу недостовірної інформації щодо узгодження кандидатури Каневського Д.О. з делегатами звітно-виборчої XXI конференції на посаду голови громадської організації, а також голови її обласної ради та президії.
Проте, як стверджує ОСОБА_2 , така інформація не відповідає дійсності, оскільки делегати звітно-виборчої XXI конференції не пропонували на посаду голови організації саме ОСОБА_1 . Заявник стверджує, що ОСОБА_1 самостійно висунув свою кандидатуру, оскільки загального схвалення серед учасників засідання не отримував; деякі з членів обласної ради, в тому числі Плачинта О.В., мали намір запропонувати свої кандидатури, але Каневський Д.О. відхилив такі пропозиції та висунув на голосування лише свою кандидатуру, яка не була підтримана членами обласної ради та під час голосування. Таким чином, як повідомляє ОСОБА_2 , включена до протоколу інформація про підтримку всіма 21 членами кандидатури ОСОБА_1 є недостовірною.
Після проведення голосування засідання обласної ради фактично була заблоковано, але незважаючи на вказану обставину протокол І (організаційного) засідання обласної ряди громадської організації від 11.04.2025 був складений, оформлений та підписаний головою і секретарем засідання обласної ради.
ОСОБА_2 зазначає, що наразі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань включені відомості про перебування на посаді керівника Одеської обласної організації ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . З урахуванням вказаної обставини у Плачинти О.В. наявне побоювання про можливість у Каневського Д.О. скористатися вказаною обставиною шляхом включення до державного реєстру відомостей про обрання його на посаду керівника об'єднання.
З метою недопущення порушень прав членів громадської організації Плачинта О.В. просить вжити заходи забезпечення позову на час розгляду спору в суді, оскільки виконання рішення суду у даній справі у подальшому може бути неможливим. При цьому Плачинта О.В. повідомляє, що Каневський Д.О. може отримати статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
15.04.2026 до суду від Плачинти О.В. надійшли уточнення до заяви про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд заборонити Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України та іншим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України вносити зміни до відомостей про керівника та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені Одеської обласної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Реєстрі громадських об'єднань.
Уточнення до заяви про забезпечення позову були подані ОСОБА_2 у зв'язку з ознайомленням зі змістом постанови Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №916/3668/25 та необхідністю викладення прохальної частини заяви з урахуванням вимог процесуального закону.
Враховуючи подання ОСОБА_2 заяви про уточнення до моменту розгляду заяви про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для врахування таких уточнень під час розгляду заяви.
Розглянувши заяву Плачинти О.В. про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України).
Заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо (п. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 903/497/24 дійшла висновку, що з системного тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України вбачається, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
Таким чином, розглядаючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, суду слід оцінити наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову з урахуванням наданих заявником доказів та наведених доводів.
У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.
28.07.2005 було проведено державну реєстрацію Одеської обласної організації як юридичної особи, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Організаційно-правовою формою діяльності організації є громадське об'єднання.
Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі - Одеська обласна організація) є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації - Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі ВСА), що на добровільних засадах об'єднує власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, інших громадян - любителів автомототехніки (п. 1.1 Статуту Одеської обласної організації).
Розділом 5 Статуту Одеської обласної організації передбачено, що вищим керівним органом організації на період між конференціями є Обласна рада, яка обирається у складі, визначеному конференцією. Обласна рада обирає зі свого складу строком на 5 років голову та заступника.
11.04.2025 відбулося І (організаційне) засідання Обласної ряди громадської організації, до порядку денного якого були включені наступні питання:
1) про обрання голови громадської організації, голови її Обласної ради та президії Обласної ради;
2) про обрання заступника голови Обласної ради громадської організації;
3) про обрання президії Обласної ради громадської організації.
За результатом проведення І (організаційного) засідання Обласної ряди громадської організації були прийняті рішення, оформлені протоколом від 11.04.2025, про обрання головуючим на засіданні обласної ради Каневського Д.О., а секретарем - ОСОБА_4 ; про обрання головою громадської організації, а також її Обласної ради та президії - Каневського Д.О., заступником голови Плачинту О.В.; про обрання персонального складу президії обласної ради у кількості 7 осіб, в тому числі Плачинти О.В.
Зі змісту рішення, оформленого протоколом від 11.04.2025, можна встановити, що на засіданні брали участь члени обласної ради у кількості 21 осіб, з яких всі одноголосно підтримали прийняті на засіданні рішення. При цьому під час розгляду другого питання порядку денного ОСОБА_4 повідомляв, що кандидатура Каневського Д.О. запропонована з урахуванням попередньої консультації з делегатами звітно-виборчої XXI конференції.
Незважаючи на прийняття 11.04.2025 на І (організаційному) засіданні Обласної ряди громадської організації рішень, оформлених відповідним протоколом, наразі керівником Одеської обласної організації відповідно до актуальних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_3 . Проте згідно наданого ОСОБА_2 суду свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Верховний Суд у постанові від 15.01.2026 у cправі № 916/3668/25 дійшов висновку, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов'язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність.
Плачинта О.В. має намір звернутися до господарського суду з позовом до Одеської обласної організації про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом І (організаційного) засідання обласної ряди громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» від 11.04.2025. Таким чином, позивач має намір звернутися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а, отже, застосування обраного заходу забезпечення позову матиме наслідком ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Застосування судом заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій матиме наслідком неможливість внесення змін до відомостей про юридичну особу, зокрема щодо керівника та осіб, що уповноважені вчиняти юридичні дії від імені Одеської обласної організації. Таким чином, заявником запропоновано заборонити вчиняти чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.01.2026 у cправі № 916/3668/25.
За результатами дослідження наданих заявником доказів та надання оцінки доводам, наведеним у заяві про забезпечення позову до подання позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що вказані заходи спрямовані на захист корпоративних прав ОСОБА_2 з метою недопущення внесення до реєстру записів на підставі рішень, які заявник має намір оскаржити у суді.
Викладене вище, з урахуванням статусу відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення поданої ОСОБА_2 заяви шляхом заборони Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України та іншим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України вносити зміни до відомостей про керівника та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені Одеської обласної організації, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Реєстрі громадських об'єднань.
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Враховуючи обрання ОСОБА_2 такого виду заходу забезпечення позову як заборона суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо Одеської обласної організації, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
2. Заборонити Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України та іншим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України вносити зміни до відомостей про керівника та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів /65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Іцхака Рабіна, автостоянка №35; ідентифікаційний код 05508766/, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Реєстрі громадських об'єднань.
3. Звернути увагу ОСОБА_2 на необхідність подання позову протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали.
Стягувачем за ухвалою є ОСОБА_2 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АДРЕСА_1 /.
Боржником за ухвалою є Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів /65072, Одеська обл., місто Одеса, вул. Іцхака Рабіна, автостоянка №35; ідентифікаційний код 05508766/.
Ухвала набрала законної сили 16.04.2026 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна