09 квітня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1481/24
Господарський суд Миколаївської області у складі:
судді Л.М. Ільєвої
при секретарі судового засідання І.С. Степановій
за участю представників:
від позивача (заявника) - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління поліції охорони в Миколаївській області про поновлення строку для пред'явлення на виконання судового наказу та видачу дублікату судового наказу (вх. № 4428/26 від 31.03.2026 р.) у справі № 915/1481/24 за заявою Управління поліції охорони в Миколаївській області про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича заборгованості в сумі 1050,00 грн., -
27.11.2024 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Управління поліції охорони в Миколаївській області про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича (боржника) заборгованості за договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024 в розмірі 1050,00 грн.
Заяву обґрунтовано невиконанням з боку фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
02.12.2024 р. Господарським судом Миколаївської області по справі № 915/1481/24 заяву про видачу судового наказу задоволено, видано судовий наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн.
31.03.2026 р. від Управління поліції охорони в Миколаївській області до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. №4428/26), в якій заявник просить суд поновити строк для пред'явлення на виконання судового наказу по справі № 915/1481/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн. і видати дублікат вказаного судового наказу. Заява мотивована тим, що судовий наказ від 02.12.2024 р. у справі №915/1481/24 набрав законної сили та був направлений на адресу УПО Миколаївської області 27.02.2025 р., але з невідомих причин стягувачем не був отриманий.
На підтвердження факту сплати судового збору за видачу дубліката судового наказу заявником подано до суду квитанції про сплату №3674-5000-5657-1643 від 09.03.2026 р. на суму 40,00 грн. та №1015-9870-1916-7117 від 31.03.2026 р. на суму 59,84 грн.
В п.п. 19.1, 19.2 п. 19 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається. Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.04.2026 р. у справі № 915/1481/24 заяву Управління поліції охорони в Миколаївській області про поновлення строку для пред'явлення на виконання судового наказу та видачу дублікату судового наказу (вх. № 4428/26 від 31.03.2026 р.) прийнято до провадження, та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 09 квітня 2026 року о 09:40.
В судове засідання, призначене на 09.04.2026 р., представники сторін не з'явились. Однак, згідно положень ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши матеріали заяви Управління поліції охорони в Миколаївській області, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, виданий Господарським судом Миколаївської області судовий наказ від 02.12.2024 р. у справі № 915/1481/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн. був направлений судом 27.02.2025 супровідним листом на адресу стягувача - Управління поліції охорони в Миколаївській області. Однак, вказаний судовий наказу з невідомих причин стягувачем не був отриманий, у зв'язку з чим 21.07.2025 року стягувач звернувся до суду із заявою про видачу копії вказаного судового наказу. Зазначена заява стягувача була задоволена судом, та заявнику надано можливість ознайомитись з матеріалами справи та зробити відповідні копії.
Також 22.07.2025р. Управління поліції охорони в Миколаївській області зверталось до суду із заявою про видачу дубліката судового наказу, але ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.08.2025р. заяву повернуто без розгляду.
В подальшому 09.03.2026 Управління поліції охорони в Миколаївській області звернулось до господарського суду із заявою про видачу дубліката судового наказу (вх. №3054/26), в якому зазначило, що виданий судовий наказ від 02.12.2024 р. у справі №915/1481/24 не було отримано з невідомих причин, або втрачено, що призвело до унеможливлення примусового виконання винесеного рішення, тому просило видати дублікат судового наказу від 02.12.2024р. по справі №915/1481/24 адвокату Рябець Г.Я.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.03.2026 у справі № 915/1481/24 у задоволенні заяви Управління поліції охорони в Миколаївській області про видачу дублікату судового наказу (вх. № 3054/26 від 09.03.2026 р.) було відмовлено, оскільки строк для пред'явлення судового наказу до виконання закінчився.
З наведеного вище випливає, що зазначений судовий наказ від 02.12.2024 р. по справі №915/1481/24 не був отриманий стягувачем та не пред'являвся ним до виконання.
Звернення заявника до суду із заявою тільки у березні 2026 року про видачу дублікату наказу обґрунтовано відсутністю на підприємстві протягом тривалого часу юрисконсульта.
Відтак, вказані обставини свідчать, що Управління поліції охорони в Миколаївській області було втрачено оригінал судового наказу суду від 02.12.2024 р. № 915/1481/24 під час поштового пересилання останнього.
Наразі матеріали справи не містять доказів отримання стягувачем судового наказу від 02.12.2024 р. та звернення його до примусового виконання.
Так, втрата судового наказу господарського суду є підставою для видачі дублікату такого наказу, однак до закінчення встановленого строку для пред'явлення наказу до виконання.
У відповідності до приписів п. 19.4 Розділу ХІ “Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за параметром пошуку код ЄДРПОУ 40109016 Управління поліції охорони у Миколаївській області є органом державної влади.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий наказ від 02.12.2024 р. у справі №915/1481/24 набрав законної сили 14.01.2025 р. та був направлений стягувачу 27.02.2025 р.
Таким чином, 3-місячний строк пред'явлення до примусового виконання судового наказу господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 р. у справі № 915/1481/24 був до 15.04.2025 р.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, заявник послався на втрату судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 року під час його поштового пересилання, а відтак заявником пропущено строк, встановлений для пред'явлення виданого судом наказу до виконання, не з його вини, а через його втрату.
Згідно з ч. 1 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Виходячи з аналізу положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними.
Приймаючи до уваги наведені обставини, на думку суду, причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виданого 02.12.2024 р. господарським судом у даній справі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн. є поважними, тому заява Управління поліції охорони у Миколаївській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного судового наказу у даній справі до виконання підлягає задоволенню.
Поряд з цим, враховуючи поновлення судом стягувачу строку для пред'явлення до виконання судового наказу господарського суду у даній справі від 02.12.2024 р. та втрату вказаного судового наказу, суд вважає за необхідне видати стягувачу дублікат такого наказу суду відповідно до приписів п.п. 19.4 п. 19 Розділу ХІ “Перехідні положення» ГПК України.
Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Наразі судом враховано, що відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах “Бурдов проти Росії», “Горнсбі проти Греції».
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа “Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення Європейського суду від 15.10.2009 р.).
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, суд зазначає, що поновлення пропущеного строку для пред'явлення судового наказу до виконання та видача дублікату судового наказу спрямоване саме на захист прав заявника.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви Управління поліції охорони в Миколаївській області.
Керуючись п.п. 19.1, 19.2, 19.4 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення", cт.ст. 329, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Управління поліції охорони в Миколаївській області про поновлення строку для пред'явлення на виконання судового наказу та видачу дублікату судового наказу (вх. № 4428/26 від 31.03.2026 р.) у справі № 915/1481/24 задовольнити.
2. Поновити строк для пред'явлення до виконання судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 р. у справі №915/1481/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн.
3. Видати Управлінню поліції охорони в Миколаївській області дублікат судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.12.2024 р. по справі № 915/1481/24 про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 40109016) заборгованості у розмірі 1050/одна тисяча п'ятдесят/грн. 00 коп. та витрат по сплаті судового збору в сумі 302/триста дві/грн. 80 коп.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Ухвалу підписано 14.04.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва
02 грудня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/1481/24
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви (вх. № 14920/24 від 27.11.2024) Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 40109016) про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 1050,00 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
27.11.2024 року до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Управління поліції охорони в Миколаївській області про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича (боржника) заборгованості за договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024 в розмірі 1050,00 грн. Заяву обґрунтовано невиконанням з боку фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича умов вказаного договору в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Згідно ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Серед документів, які додаються заявником відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, визначено копію договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З наданої до заяви копії договору від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024 вбачається, що за умовами п. 1.1 договору боржник як замовник доручає, а заявник як виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єкту та обслуговування сигналізації на вказаному об'єкті. За цим договором виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння ним. Охорона об'єкту здійснюється виконавцем у дні і години, вказані у дислокації (додаток № 1 до договору) (п. 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору ціна охоронних послуг за цим договором є договірною і визначається сторонами в розрахунку та протоколі визначення договірної ціни (додатки № 2, 3 до договору), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з додатком № 2 до договору “Розрахунок» сторони погодили, що загальна вартість охорони по усім послугам за рік складає 4800,00 грн. (у т.ч. ПДВ 800,00 грн.), та за місяць - 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ 66,67 грн.).
Відповідно до додатку № 3 до договору “Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони» сторонами досягнута домовленість про договірну ціну на здійснення заходів охорони, яка становить 400,00 грн. в місяць (з ПДВ).
Додатковою угодою № 1 до договору сторони внесли зміни до спірного договору та визначили, що у звязку з припиненням оренди ППКОП Оріон 4 т. 3.2 з 01.06.2024 р. вартість послуг охорони УПО зменшено з 400,00 грн. до 350,00 грн. в місяць. Додаткова угода № 1 набрала чинності з 01.06.2024 р.
Згідно з п.п. 2.5 - 2.7 договору оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування плати, встановленої п. 2.1 цього договору на рахунок виконавця до 10 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці. Перший платіж замовник здійснює впродовж 2 банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі замовник здійснює відповідно п. 2.5 договору. Датою оплати (датою виконання замовником зобов'язань) є дата зарахування грошей на рахунок виконавця.
Пунктами 2.9, 2.10 договору встановлено, що до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірника акту приймання наданих послуг, які останній зобов'язаний протягом 5 перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення. За умови неповернення замовником підписаного акту приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений в п. 2.9 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.
Відповідно до п. 2.12 договору у випадку ненадходження оплати у встановлений п. 2.5 цього договору строк виконавець має право припинити надання послуг охорони за договором з першого числа місяця, наступного за місяцем оплата за який не проведена або проведена не в повному обсязі без письмового повідомлення замовника до повного погашення заборгованості. У випадку непогашення заборгованості виконавець має право розірвати договір в односторонньому порядку.
Пунктом 9.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання строком на 1 рік.
Так, за ствердженнями заявника, всупереч умовам договору від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024, боржником не була внесена плата за надані послуги з охорони за серпень - жовтень 2024 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1050,00 грн. Факт надання послуг за вказаний період підтверджується актами прийому - здачі наданих послуг:
- № ЦТО-062022 від 31.08.2024 р. за серпень 2024 року на суму 350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58,33 грн.);
- № ЦТО-070194 від 30.09.2024 р. за вересень 2024 року на суму 350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58,33 грн.);
- № ЦТО-078355 від 31.10.2024 р. за жовтень 2024 року на суму 350,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58,33 грн.).
Заявником надсилався лист-претензія № 3894/43/34/3/01-2024 від 15.10.2024 р., але відповідь на нього не отримана.
Як стверджує заявник, боржником оплата за надані послуги з охорони за серпень - жовтень 2024 року своєчасно не здійснена, тому заборгованість за спірним договором становить 1050,00 грн.
Так, на підтвердження наведених в заяві обставин заявником, крім копії договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024, надано також копії додатку № 2 до договору “Розрахунок», додатку № 3 до договору “Протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони», додаткової угоди № 1 до договору, актів прийому - здачі наданих послуг № ЦТО-062022 від 31.08.2024 р. за серпень 2024 року, № ЦТО-070194 від 30.09.2024 р. за вересень 2024 року та № ЦТО-078355 від 31.10.2024 р. за жовтень 2024 року, листа-претензії № 3894/43/34/3/01-2024 від 15.10.2024 р. з доказами направлення боржнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в т.ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Розглянувши заяву Управління поліції охорони в Миколаївській області про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича (боржника) за договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024 в розмірі 1050,00 грн., суд не встановив передбачених ст. 152 ГПК України підстав для відмови у видачі судового наказу.
Враховуючи викладене, а також положення ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 6, 7, 20, 175, 193, 198 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги щодо стягнення суми заборгованості за договором про централізовану охорону майна на об'єкті з реагуванням наряду поліції охорони від 26.01.2024 р. № 244/34/3-2024 в розмірі 1050,00 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 147-148, 154, 155 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 40109016) заборгованість у розмірі 1050/одна тисяча п'ятдесят/грн. 00 коп.
2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Топалова Дениса Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 40109016) витрати по сплаті судового збору в сумі 302/триста дві/грн. 80 коп.
Стягувач: Управління поліції охорони в Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 52; код ЄДРПОУ 40109016).
Боржник: фізична особа-підприємець Топалов Денис Юрійович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
3. Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачу.
4. Повідомити заявника та боржника про те, що у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
5. Повідомити боржника, що:
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.159 ГПК України, у разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили.
Дата набрання судовим наказом законної сили: ______________________________.
Наказ дійсний для пред'явлення до виконання у строки, визначені ст.12 Закону України “Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016р.
Дата видачі судового наказу стягувачу: _____________________________________.
Суддя Людмила Михайлівна Ільєва