Справа 243/868/26
Провадження 2/243/666/2026
Іменем України
15 квітня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю секретаря Рудь Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ВІН Фінанс» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 18.12.2018 між ТОВ «ФК «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № AG4572274, в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії кредитодавця за № L8674854, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти. 01.07.2019 року ТОВ «ФК «Дінеро» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» уклали Договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором у розмірі 19084,99 грн. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого загальний розмір заборгованості за договором станом на 23.02.2022 склав 19084,99 грн., з яких: 8900,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1285,00 грн. заборгованість за відсотками, 8899,99 грн. заборгованість по штрафах/ по пені в валюті кредиту. Крім того у зв'язку із невиконанням відповідачем умов кредитного договору позивачем нараховано суму збитків інфляційних трат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 4 201,42 грн. та суму збитків з урахуванням 3% річних - 1730,84 грн. У зв'язку з чим, просять суд поновити строк позовної давності для подання даного позову та стягнути суму заборгованості за кредитним договором № L8674854 від 18.12.2018 року у загальному розмірі 25 146,25 грн., яка складається з: суми заборгованості - 19 213,99 грн., суми інфляційних втрат - 4 201,42 грн., суми 3% річних - 1 730,84 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі та позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і який не подав відзив на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ТОВ «ВІН ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 грудня 2018 року між ТОВ "ФК "Дінеро" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № AG4572274, предметом якої є надання позичальнику позики в обумовленій сумі на умові строковості, зворотності та платності. Згідно спеціальних умов для короткострокового кредиту сума кредиту становить 5500 грн, потенціальний ліміт кредитної лінії становить 20000 грн., штраф, якщо є: 50 %, відсоткова ставка, в день 0,50 %, реальна річна відсоткова ставка 178,80 %, дата повного погашення: 17 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1.2 спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4572274, спеціальні умови для короткострокового кредиту договору кредитної лінії були створені лише тоді, коли позичальник прочитав, оцінив та прийняв Умови користування Порталом, Політику конфіденційності, Паспорт споживчого кредиту, Загальні умови Договору кредитної лінії та Пропозицію Кредитора щодо Спеціальних Умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії, що були надані Позичальнику через Особистий кабінет на Порталі.
Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту та загальні умови договору кредитної лінії.
Відповідно до Додаткових угод № АМ 8602417 від 21 грудня 2018 до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4572274, укладеного між ТОВ "ФК "Дінеро" та ОСОБА_1 , зазначено, що ТОВ "ФК "Дінеро" встановлено ліміт кредитної лінії у сумі 6875,00 грн., сума кредиту 1300,00 грн., потенційний ліміт кредитної лінії у сумі 20000,00 грн.; надана сума кредиту 6800,00 грн., відсоткова ставка в день 0,51%, реальна річна відсоткова ставка 183,73 %, штраф, якщо є: 50 %, дати повного погашення: 17.01.2019, 31.01.2019, 14.02.2019, 16.03.2019.
Відповідно до Додаткових угод № АМ1752815 від 24 лютого 2019 року до Спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG4572274 укладеного між ТОВ "ФК "Дінеро" та ОСОБА_1 , зазначено, що ТОВ "ФК "Дінеро" встановлено ліміт кредитної лінії у сумі 8900,00 грн., сума кредиту 2100,00 грн., потенційний ліміт кредитної лінії у сумі 20000,00 грн.; надана сума кредиту 8900,00 грн., відсоткова ставка в день 0,74%, реальна річна відсоткова ставка 265,50 %, штраф, якщо є: 50 %, дата повного погашення: 16.03.2019, 15.04.2019, 29.04.2019, 13.05.2019.
Договір та додаткові угоди до нього укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір та додаткові угоди до нього підписано електронним підписом, що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно із довідкою про ідентифікацію, складеною ТОВ "Дінеро" ОСОБА_1 за договором № AG4572274 (№ L8674854) на підставі заявок на кредит, отримала грошові кошти: 18.12.2018 у сумі 5500 грн; 26.12.2018 у сумі 1300,00 грн.; 24.12.2019 у сумі 2100,00 грн.
01.07.2019 року між ТОВ "ФК "Дінеро" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено Договір відступлення права вимоги № 01072019, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Дінеро" передає (відступає) ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" приймає належні ТОВ "ФК "Дінеро" права Вимоги до Боржників, у тому числі за кредитним договором № L8674854 від 18.12.2018 року відносно ОСОБА_1 , вказаним у Реєстрі боржників до Договору відступлення права вимоги № 01072019 від 01.07.2019.
Згідно з Протоколу № 1706 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", було змінено найменування Товариства та затверджено наступне повне найменування товариства Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІН ФІНАНС".
Відповідач не виконала умови взятого на себе зобов'язання за договором № AG4572274 від 18.12.2018, не погашала кредит, внаслідок чого станом на 23.02.2022 утворилась заборгованість у розмірі 19084,99 грн. з яких: 8900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1285,00 грн. - заборгованість за відсотками, 8899,99 грн. - заборгованість по штрафах/ по пені в валюті кредиту.
Також, позивачем було здійснено нарахування за ч.2 ст. 625 ЦК України за період 23.02.2019 до 23.02.2022 на суму боргу 19084,99 грн. 3% річних - у сумі 1719,22 грн. та інфляційні втрати у сумі 4173,21 грн.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання недопустима.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договори є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Суд звертає увагу на те, що позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № L8674854 від 18.12.2018 року у загальному розмірі 25146 грн. 25 коп., з яких: сума заборгованості - 19213 грн. 99 коп., інфляційних втрат 4201 грн. 42 коп., сума 3% річних 1730 грн. 84 коп.
Однак із матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором станом на 23.02.2022 складає 19084,99 грн.
Таким чином, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № AG 4572274 (L8674854) від 18.12.2018 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 24977 грн. 42 коп., з яких: сума заборгованості - 19084 грн. 99 коп., інфляційних втрат - 4201 грн. 42 коп., сума 3% річних - 1730 грн. 84 коп.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку позовної давності для подання позову, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).
Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин.
Відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.
Відповідно до пункту 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введенного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким пунктом 19 розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 в редакції Закону №3450-IX від 08.11.2023.
Пункт 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.
Враховуючи встановлення на всій території України карантину, на період дії якого строки позовної давності продовжувалися, та зупинення перебігу строку позовної давності на період дії воєнного стану, введеного в Україні, при зверненні з позовом до суду у січні 2026 року позивачем не пропущено строк позовної давності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 36 від 25 квітня 2024 року, укладеного з Адвокатським бюро "Анастасії Міньковської"; копію додаткової угоди до Договору №36 про надання правової допомоги від 25 квітня 2024 року; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським Бюро "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно якого вартість за підготовку позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості становить 5000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Стороною відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду подано не було, факт неспівмірності даних витрат не доведено. Тому підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача відсутні.
На підставі наведеного з урахуванням положень статей 137, 141 ЦПК України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає пропорційному стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2644,56 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4966,50 грн. (99,33%).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 516-517, 525, 526, 527, 530, 610, 615, 625,627-629, 1046, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», юридична адреса: 04112, Київська область, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 38750239, заборгованість за договором кредитної лінії №L8674854 (№AG4572274) від 18 грудня 2018 року у загальному розмірі 24 977 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) гривень 42 копійок, з яких: сума заборгованості - 19084 (дев'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 99 коп., інфляційних втрат - 4201 (чотири тисячі двісті одна) грн. 42 коп., сума 3% річних - 1730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 84 коп., судовий збір у розмірі 2644 (дві тисячі шістсот сорок чотири) гривні 56 копійок та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4966 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят шість) гривень 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С.Г. Пронін