16.04.2026 Справа № 914/2054/23(914/1119/26)
Господарський суд Львівської області у складі судді Цікала А. І., розглянувши заяву Корякіна Дмитра Вадимовича
про:відвід судді Цікала А. І.
у справі:№ 914/2054/23(914/1119/26)
за позовом:Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф»
до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс»
до відповідача-2:Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича
до відповідача-3:Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер»
до відповідача-4:Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант»
про:визнання недійсним договору про відступлення права вимоги; визнання недійсними результати електронного аукціону і застосування наслідків нікчемного правочину
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2054/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ Компані» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», провадження в якій відкрито ухвалою суду від 25.07.2023. Зазначена справа перебуває на стадії судової процедури ліквідація банкрута, введеної постановою суду від 14.11.2023. Повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» виконує арбітражний керуючий Бандура Іван Васильович.
10.04.2026 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 1224 надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс», до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича, до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер», до відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторська компанія «Гарант», в якій позивач просить:
1. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №27/09/19 від 27.08.2019 укладений між ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ТОВ «Софт-Плюс».
2. Визнати недійсними результати електронного аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу «Право грошової вимоги на загальну суму 828 353,46 грн до ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» у справі про банкрутство № 911/408/17, яка розглядається Господарським судом Київської області», оформленого протоколом про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024.
3. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024, укладений між ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякін Дмитро Вадимович за результатами електронного аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024 з продажу права грошової вимоги, оформленого протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2026, зазначеній позовній заяві присвоєно єдиний унікальний номер справи 914/2054/23(914/1119/26) та передано таку для розгляду судді Цікалу А. І., в провадженні якого перебуває справа № 914/2054/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Плюс» (відповідача-1).
13.04.2026 до суду за вх. № 10261/26 від Корякіна Дмитра Вадимовича надійшла заява про відвід судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26).
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Заява Корякіна Дмитра Вадимовича про відвід обґрунтована тим, що суддя Цікало А. І. розглядав справу № 914/2054/23(914/1985/24) між тими ж самими сторонами, з тих самих підстав і про той самий предмет, як і в цій справі.
Провадження у тій справі було відкрито 11.09.2024, рішення ухвалено - 17.06.2025.
Заявник вказує, що з огляду на імперативні приписи ст. 177, 195 ГПК України, справу №914/2054/23(914/1985/24) суд повинен був розглянути у строк, що не перевищує чотирьох місяців.
Більше того, рішення суду першої інстанції про задоволення позову, було скасовано судом апеляційної інстанції, та підтверджено судом касаційної інстанції, оскільки позивач у встановленому законом порядку не звертався до Господарського суду Львівської області з заявою про визнання договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 між ТзОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д. В. недійсним.
ОСОБА_1 зазначає, що незаконні дії судді Цікало А. І. у справі №914/2054/23(914/1985/24), викликають у нього повну зневіру до судової системи України.
ОСОБА_1 стверджує, що своїми незаконними діями у справі №914/2054/23(914/1985/24), суддя Цікало А.І., піддав його катуванню (навмисно заподіяв моральні страждання).
Заявник наголошує, що його незгода з рішеннями судді у справі №914/2054/23(914/1985/24), не є підставою для подачі даної заяви.
ОСОБА_1 вказує, що підставою цієї заяви є свідоме порушення суддею чинних норм законодавства при прийнятті таких рішень, що підтверджує сумніви у його неупередженості та об'єктивності.
ОСОБА_1 окремо зазначає, що до Вищої ради правосуддя ним подано скаргу, щодо вчинення дисциплінарних проступків суддею Цікало А. І., під час розгляду справи №914/2054/23(914/1985/24).
Заявник наголошує, що не довіряє судді Цікало А.І. розглядати цю справу.
ОСОБА_1 зазначає, що суддя Цікало А. І. знаючи закони, у справі №914/2054/23(914/1985/24) приймав рішення, які суперечать нормам матеріального і процесуального права, порушуючи при цьому основні засади (принципи) господарського судочинства та фактично позбавив його доступу до правосуддя, чим безсумнівно підтвердив, що є інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості та об'єктивності.
ОСОБА_1 вказує, що у противному випадку, можна стверджувати, що суддя Цікало А.І. не знає закони, а отже є некомпетентним і не здатен здійснювати правосуддя.
На думку Корякіна Д. В., зазначені обставини є підставою для відводу судді Цікала А. І. від розгляду справи № 914/2054/23(914/1119/26).
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об'єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Як з'ясовано з заяви про відвід судді, заявник вказує, що має сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Цікала А. І., адже останнім ухвалювалось судове рішення у справі №914/2054/23(914/1985/24), яке було скасовано судом апеляційної інстанції. Також, заявник зазначає, що справа №914/2054/23(914/1985/24) була розглянута поза межами розумного строку розгляду справи.
Суд зазначає, що як випливає із практики ЄСПЛ та правових позицій Верховного Суду, розумний строк розгляду справи - це оціночне поняття, яке не має фіксованих часових меж і визначається в кожній справі індивідуально з урахуванням сукупності обставин.
Також, заявником не обгрунтовано якими саме діями у справі №914/2054/23(914/1985/24), судді Цікало А. І. піддав його катуванню (моральним стражданням).
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).
Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 р. № 6-рп2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Заявлена підстава відводу за своєю суттю зводиться до незгоди Корякіна Д. В. з процесуальною діяльністю судді Цікала А. І. в іншій справі №914/2054/23(914/1985/24).
Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.
Саме тому, законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину четверту, якою встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 р. зазначено: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
З урахуванням наведених обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи те, що заява про відвід надійшла раніше ніж за три робочі дні до судового засідання, справа № 914/2054/23(914/1119/26) підлягає передачі для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 2, 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Передати справу № 914/2054/23(914/1119/26) для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачений ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.
Веб-сторінка на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://court.gov.ua/fair/sud5015.
Суддя Цікало А.І.