ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/10493/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 910/10493/24
за позовом Керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут»
2) Централізованої системи підліткових клубів «Щасливе дитинство»
про визнання договору недійсними та стягнення 21 664,33 грн
За участі представників:
прокуратури: Лисиця Г.С.;
позивача: не з'явився;
відповідача-1: Севастьянов М.В.;
відповідача-2: не з'явився;
Керівник Солом'янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» та Централізованої системи підліткових клубів «Щасливе дитинство», у якому просить:
- визнати недійсним договір № 60В200-806-24-b про постачання електричної енергії споживачу від 28.03.2024, укладений між відповідачами;
- стягнути з відповідача-2 на користь відповідача-1 21 664,33 грн, а з відповідача-1 одержані ним за рішенням суду 21 664,33 грн стягнути в дохід держави.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідач-2 мав прийняти рішення про відмову відповідчу-1 в участі у відкритих торгах та зобов'язаний був відхилити його тендерну пропозицію на підставі підпункту 11 пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, з огляду на те, що кінцевим бенефіціарним власником відповідача-1 є особа, до якої застосовано санкції. Наведене, на переконання прокурора, вказує на те, що закупівля UA-2024-03-29-006301-a здійснена та договір № 60В200-806-24-b від 28.03.2024 укладено з порушенням вимог законів України «Про публічні закупівлі» та «Про санкції», що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України із застосування наслідків недійсності, передбачених частиною 3 статті 228 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.
06.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у порядку усунення недоліків, розглянувши які, суд вважає за можливе відкрити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
24.09.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому, серед іншого викладено клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального провадження.
27.09.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.
02.10.2024 від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
03.10.2024 від прокуратури надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2024 розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.12.2024.
У підготовче засідання 05.12.2024 з'явились прокурор та представник відповідача-1, представники позивача та відповідача-2 не з'явились, причини неявки не повідомили.
У підготовчому засіданні 05.12.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 13.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 позивача та відповідача-2 було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 13.01.2025.
У підготовче засідання 13.01.2025 з'явились прокурор та представники відповідача-1, відповідача-2, представник позивача не з'явився, причини неявки не повідомив. У підготовчому засіданні 13.01.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 позивача було повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.02.2025.
В подальшому у судових засіданнях призначених на 03.02.2025, 24.02.2025, 31.03.2025, оголошувалася перерва.
07.04.2025 від відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку справи № 922/3456/23.
У судове засідання 10.04.2025 з'явився прокурор, представники позивача та відповідачів не з'явились, причини неявки не повідомили. У судовому засіданні 10.04.2025 прокурор надав пояснення, проти зупинення провадження у справі не заперечував.
Оскільки відповідно до частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, суд з метою розгляду клопотання відповідача-1 повернувся до підготовчого провадження.
У судовому засіданні 10.04.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 клопотання відповідача-1 задоволено та зупинено провадження у справі № 910/10493/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3456/23; зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що викликали його зупинення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 поновлено провадження у справі № 910/10493/24 та призначено підготовче засідання на 16.04.2026.
08.04.2026 від відповідача-1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2026 заяву відповідача-1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
13.04.2026 від прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку справи № 927/994/23.
15.04.2026 від відповідача-1 надійшли заперечення проти задоволення клопотання прокуратури.
У підготовче засідання 16.04.2026 з'явились прокурор та представник відповідача-1, представники позивача та відповідача-2 не з'явились, причини неявки не повідомили.
Представник прокуратури у підготовчому засіданні підтримав заявлене клопотання про зупинення провадження у справі, просив його задовольнити.
Представник відповідача-1 у підготовчому засіданні надав усні пояснення, зазначивши про відсутність підстав для зупинення провадження у справі із підстав, наведених у клопотанні прокуратури, водночас погодився у тім, що правовий висновок об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/994/23 може мати суттєве значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з чим не наполягав на раніше поданих запереченнях, а у вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі поклався на розсуд суду.
У судовому засіданні 16.04.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали про зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Так, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Щодо подібності правовідносин, то таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт. При цьому на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (такі правові висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
Як встановлено судом, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 23.10.2025 передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 927/994/23 для відступу від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23.
Передаючи справу № 927/994/23 на розгляд об'єднаної палати, Верховний Суд в ухвалі від 23.10.2025 зазначив, зокрема, таке:
- предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з покупця за договором поставки вартості придбаного ним, але не оплаченого товару, а також штрафних санкцій та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості; спірне питання, передане на розгляд касаційного суду, полягає у тому, чи правомірним є стягнення заявлених у позові грошових коштів з відповідача - СТОВ «Батьківщина» на користь позивача - ПрАТ «Украгро НПК», при тому, що: (І) кінцевим бенефіціарним власником товариства позивача є особа, на яку накладені персональні економічні санкції, - ОСОБА_1 , крім того його дружина є громадянкою рф; (ІІ) договір є недійсним, оскільки був укладений під впливом тяжкої обставини та з перевищенням директором СТОВ «Батьківщина» своїх повноважень, а також нікчемним, оскільки порушує публічний порядок і законодавство про захист економічної конкуренції; (ІІІ) відсутнє порушене право кредитора і невиконане зобов'язання боржника, оскільки судом у межах справи № 927/730/25 вжито заходи забезпечення позову, якими, зокрема, заборонено позивачу та відповідачу виконувати умови договору;
- Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 строком на 3 роки; Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.06.2024 «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до якого застосовано (скасовано або змінено) персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до ОСОБА_1 строком на 10 років;
- відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації» (далі - Постанова № 187) до прийняття та набрання чинності Законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, установлено мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (особи, пов'язані з державою-агресором): (І) громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; (ІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; (ІІІ) юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; (IV) юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті;
- якщо застосовувати правову позицію, викладену постановах від 27.05.2025 у справі № 910/17647/18 та від 15.04.2025 у справі № 910/1418/23, то у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як такі, що «пов'язані з державою-агресором», це є підставою для відмови в позові; за змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2024 у справі № 927/994/23, у разі з'ясування, що позивач підпадає під визначення осіб, зазначених у пункті 1 Постанови № 187 як такі, що «пов'язані з державою-агресором», це не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення виконання майбутнього судового рішення під час виконавчого провадження;
- існує неоднакове правозастосування Верховним Судом пункту 1 Постанови № 187 в аспекті того, чи підлягає застосуванню зазначений у цьому пункті мораторій щодо виконання грошових зобов'язань на користь осіб, пов'язаних з державою-агресором, на будь-якій стадії судового процесу, обмежуючи суб'єктивне право осіб-кредиторів (стягувачів) у реалізації ними права вимоги до зобов'язаної сторони як шляхом звернення за судовим захистом, так і шляхом примусового виконання, чи вказаний мораторій, як такий, що означає відстрочення виконання певних зобов'язань а не звільнення юридичних осіб України від виконання зобов'язань за укладеними ними угодами, не має бути підставою для припинення зобов'язання та відмови у захисті порушеного права;
- законодавець передбачив певні особливості, пов'язані із примусовим виконанням рішень, якщо стягувачами у виконавчому провадженні є особи, пов'язані з державою-агресором, з метою акумулювання майна для майбутнього звернення стягнення; водночас законодавством не передбачено такої підстави для відмови в позові про стягнення заборгованості як пов'язаність особи з державою-агресором або введення мораторію на виконання грошового зобов'язання.
При цьому в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 927/994/23 зазначено, що відповідач наполягає на тому, що оскільки кінцевий бенефіціарний власник товариства позивача - ОСОБА_1 є особою, на яку накладені персональні економічні санкції, крім того його дружина є громадянкою рф, позивач є особою, «пов'язаною з державою-агресором» в розумінні пункту 1 Постанови № 187, а тому на нього поширюється мораторій на виконання грошових зобов'язань, за якими позивач є кредитором (у тому числі і грошового зобов'язання, що є об'єктом цього позову до відповідача).
Об'єднана палата ухвалою від 21.11.2025 прийняла справу № 927/994/23 до розгляду.
Суд враховує відмінність обставин справи № 910/10493/24 із справою № 927/994/23, яка полягає у відмінності суб'єктного складу, предмету спору та правового регулювання, водночас враховуючи підстави передачі справи № 927/994/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, за результатами розгляду справи № 927/994/23 може бути сформований висновок щодо застосування мораторію на виконання грошових зобов'язань, встановленого Постановою № 187, до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, на яку накладені персональні економічні санкції та щодо правових наслідків застосування такого мораторію.
У цьому висновку суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену зокрема в ухвалах від 14.01.2026 у справі № 915/802/24, від 19.02.2026 у справі № 924/562/24, від 18.03.2026 у справі № 910/8243/24, від 19.03.2026 у справі № 920/766/24, від 26.03.2026 у справі № 910/16025/24, де Верховний Суд зупиняв касаційне провадження у аналогічних справах зі справою № 910/10493/24 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 927/994/23.
Варто зауважити, що єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різного тлумачення законодавства у подібних спірних правовідносинах, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Зважаючи на викладене, а також на наявність спільних рис між спірними правовідносинами у справах № 910/10493/24 та № 927/994/23 за їхнім змістом, суд встановив наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Відтак суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокуратури та зупинити провадження у справі № 910/10493/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 927/994/23.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання першого заступника керівника Солом'янської окружної прокуратури міста Києва про зупинення провадження у справі задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 910/10493/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 927/994/23.
3. Зобов'язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2026.
Суддя Т.П. Капцова