ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.02.2026Справа № 910/14120/25
Суддя Н. Плотницька, розглянувши справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Макарова, будинок 44, ідентифікаційний код 41348086)
доАкціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (01024, місто Київ, вулиця Чикаленка Євгена, будинок 42/4, ідентифікаційний код 14361575)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
ОСОБА_1
прозобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивачаБеженар Є.О.
від відповідачаБендюг І.А.
від третьої особиПетренко Н.О.
13.11.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" з вимогами до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" оформлене протоколом Комітету з проблемних кредитів № 24.25 від 05.09.2025 про задоволення прохання клієнта про призупинення нарахування відсотків та введення мораторію на примусове стягнення (судовий процес розпочато в травні 2025 року);
- застосувати мораторій на нарахування та сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) коштів за грошовим зобов'язанням за договором про надання банківських послуг № 093/4077096 від 22.03.2021 включаючи основну суму кредити, процентів комісії та інші платежі;
- застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) мораторій відповідно до абзацу 1 пункту 26 Закону України від 27.03.2025 № 4340-ІХ "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" та звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) від обов'язку сплати грошового зобов'язання, а саме від нарахування та сплати коштів за Договором про надання банківських послуг від 22.03.2021 № 093/4077096, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України фактично не розглянув заяву позивача від 20.08.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 22.03.2021 № 0934077096, оскільки оскаржуване рішення оформлене протоколом Комітету з проблемних кредитів не містить жодного посилання на вказану заяву позивача, не розглядає її зміст та не враховує підстави, визначені законом № 4340-ІХ. За твердженням позивача, банк фактично не розглянув заяву позивача по суті в межах передбаченого законом порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 відкрито провадження у справі № 910/14120/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.12.2025.
12.12.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19.12.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
19.12.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи.
22.12.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2026 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 12.01.2026.
07.01.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшов заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.01.2026 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшов заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Підготовче засідання призначене на 12.01.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026, суд в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 26.01.2026.
Підготовче засідання призначене на 26.01.2026 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026, суд в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 02.02.2026.
У підготовчому засіданні 02.02.2026, керуючись пунктом 3 частиною 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.02.2026.
10.02.2026 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення по справі.
В судове засідання 26.02.2026 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору.
У судовому засіданні 26.02.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.03.2021 між Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (банк за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (позичальник за договором, позивач у справі) укладено договір про надання банківських послуг № 093/4077096 та договір про зміни від 21.04.2022, за умовами якого та на підставі кредитних заявок позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 16 000 000 грн 00 коп. на платній строковій основі.
Відповідно до умов кредитного договору банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконати зобов'язання, що встановлені договором відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату послуг банку.
Для забезпечено виконання зобов'язань за договором, між банком, в якості кредитора, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якості поручителей, було укладено договір поруки №105/093/4077096 від 22 березня 2021 року. Також, банком укладені договори застави із позивачем від 22.03.2021 №147/093/4077096, згідно якого позивачем передано банку майно у заставу, на загальну оціночну вартість - 14 056 899 грн 19 коп.; з ТОВ "Еммануїл Фарм Юг" від 22.03.2021 № 148/093/4077096, стосовно майна переданого у заставу на загальну оціночну вартість - 1 589 445 грн 00 коп.; з ТОВ "Брокерідж-Сервіс" від 22.03.2021 №149/093/4077096, стосовно майна переданого у заставу на загальну оціночну вартість - 1 653 415 грн 00 коп.
20.08.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" звернулося до Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" із заявою вих.№200825-1 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 22.03.2021 № 093/4077096,
Відповідно до заяви позичальник повідомив банк що сукупний річний дохід товариства, за звітній 2021 рік становив 118 910 грн 70 коп., що не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України; договір про надання банківських послуг № 093/4077096 укладений 22.03.2021, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану"; для забезпечено виконання зобов'язань за договором, між банком, в якості кредитора, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якості поручителей, було укладено договір поруки № 105/093/4077096 від 22 березня 2021 року.
З переліку майна, яке було передано у заставу товариством, частина майна станом на день подання заяви, знаходиться на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), які включені до Переліку територій тимчасово окупованих російською федерацією, і це майно вибуло із володіння товариства не з його волі на цих територіях. Частка майна, яке вибуло із володіння товариства на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, в оціночній вартості всієї застави, що забезпечує виконання зобов'язань за договором, складає - 51,71 %.
За підсумками попереднього 2024 звітного року, сукупний річний дохід складав - 0,00 грн.
Відповідно до витягу з Протоколу Комітету з проблемних активів Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (КПК) № 24.25 від 05.09.2025 вбачається, що комітетом з проблемних кредитів було розглянуто запит DRD/ДРНПА:Alfa Farm/ group id 53167. Зміст запиту наступний: 1. Задовольнити прохання клієнта про призупинення нарахування відсотків (вже зроблено) та ввести мораторій на примусове стягнення (судовий процес розпочато в травні 2025 року). 2. Підготувати відповідь клієнту спільно з юридичним департаментом, враховуючи всі вимоги. 3. Продовжити судовий процес до прийняття остаточного рішення. Рішення КПК: Затверджено.
Як вбачається з листа Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 12410/1904 від 10.09.2025, 05.09.2025 на засіданні Комітету з проблемних кредитів було розглянуто дане звернення та прийнято рішення щодо застосування мораторію для ТОВ "ДП Альфа Фарм" на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором надання банківських послуг № 093/4077096 від 22.03.2021 включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі. Також, банк повідомив позичальника, що порядок застосування мораторію розповсюджується виключно на примусове стягнення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення Комітету з проблемних кредитів Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", оформлене протоколом за результатами розгляду запиту DRD/ДРНПА: Alfa Farm/group id 53167, є неправомірним та таким, що прийняте з порушенням вимог Закону України № 4340-ІХ і фактичних обставин справи, оскільки не містить жодного посилання на вказану заяву позивача, не розглядає її зміст та не враховує підстави, визначені Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 № 4340-IX. За твердженням позивача, банк фактично не розглянув заяву позивача по суті в межах передбаченого законом порядку.
З огляду на викладене позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" оформлене протоколом Комітету з проблемних кредитів № 24.25 від 05.09.2025 про задоволення прохання клієнта про призупинення нарахування відсотків та введення мораторію на примусове стягнення (судовий процес розпочато в травні 2025 року);
- застосувати мораторій на нарахування та сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) коштів за грошовим зобов'язанням за договором про надання банківських послуг № 093/4077096 від 22.03.2021 включаючи основну суму кредити, процентів комісії та інші платежі;
- застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) мораторій відповідно до абзацу 1 пункту 26 Закону України від 27.03.2025 № 4340-ІХ "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" та звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" (ЄДРПОУ 41348086) від обов'язку сплати грошового зобов'язання, а саме від нарахування та сплати коштів за Договором про надання банківських послуг від 22.03.2021 № 093/4077096, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно із частинами першою, другою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Пунктом I Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 № 4340-IX, що набрав чинності 10.08.2025, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23 - 36.
За змістом пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб'єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:
1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";
3) виконання зобов'язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:
а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або
б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту (позики);
5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;
6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.
Відповідно до пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).
Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
У заяві зазначаються:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності);
2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);
4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або
загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;
5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;
6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов'язань за договором кредиту (позики);
7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов'язання за договором кредиту (позики);
8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики).
До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.
Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.
Згідно із пунктом 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.
Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.
Пунктом 26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України унормовано, що у разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування: 1) позичальник звільняється від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором кредиту (позики); 2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов'язань за договором кредиту (позики); 3) зупиняється нарахування грошового зобов'язання за договором кредиту (позики).
Як вже зазначалось, у листі № 0026702/24338-25 від 24.09.2025 відповідач зазначив, що 05.09.2025 на засіданні Комітету з проблемних кредитів було розглянуто дане звернення та прийнято рішення щодо застосування мораторію для ТОВ "ДП Альфа Фарм" на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором надання банківських послуг № 093/4077096 від 22.03.2021 включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі.
Нормами пунктів 23 - 29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України не встановлено ані порядок ухвалення ані форму рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію. А тому вирішення цих питань є компетенцією самого банку, та здійснюється відповідно до його внутрішніх процедур.
Проте, суд зазначає, що а ні витяг з Протоколу Комітету з проблемних активів Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (КПК) № 24.25 від 05.09.2025, а ні лист Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 12410/1904 від 10.09.2025 не є та не можуть вважатися рішенням про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію, оскільки вказані документи не містить посилання на заяву позивача, не розглядають її змісту.
Водночас, дата виникнення мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту чітко передбачена у пункті 26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 розділом "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, в силу вимог пункту 26 цього розділу, мораторій є таким, що діє з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої пунктом 24 цього розділу, а саме з 21.08.2025 (дата звернення із заявою про застосування мораторію та дати отримання кредитором цієї заяви). Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Альфа Фарм" на період з 21.08.2025 та протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування, звільнено від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 22.03.2021 № 093/4077096.
Окрім того, за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6)).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).
При цьому обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
У цій справі позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" оформлене протоколом Комітету з проблемних кредитів № 24.25 від 05.09.2025 про задоволення прохання клієнта про призупинення нарахування відсотків та введення мораторію на примусове стягнення (судовий процес розпочато в травні 2025 року).
При цьому позивач зазначає, що його право та інтерес порушені відповідачем, оскільки в результаті розгляду заяви про застосування мораторію № 200825-1 від 20.08.2025 банком призупинено нарахування відсотків та введення мораторію на примусове стягнення, тоді як у заяві позивача не містилося вимог про примусове стягнення, що свідчить про підміну предмета звернення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту його порушених прав, а саме, обраний позивачем спосіб захисту щодо визнання протиправним та скасування рішення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", оформленого протоколом Комітету з проблемних кредитів № 24.25 від 05.09.2025 про задоволення прохання клієнта про призупинення нарахування відсотків та введення мораторію на примусове стягнення (судовий процес розпочато в травні 2025 року) не призведе до відновлення його порушених прав, зокрема, звільнення від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором про надання банківських послуг № 093/4077096 від 22.03.2021. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" оформлене протоколом Комітету з проблемних кредитів № 24.25 від 05.09.2025 .
З урахуванням зазначеного та встановлених судом обставин, не може бути задоволена вимога позивача про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання, оскільки відповідне рішення про застосування мораторію приймається кредитором за відповідною процедурою, передбаченою пунктами 23-25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та за наслідками оцінки кредитором відповідності позичальника критеріям, встановленим законом, тоді як суд не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншої особи (у даному випадку - кредитора).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 16.04.2026
Суддя Н.Плотницька