ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.04.2026Справа № 910/952/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранеліс»
про стягнення 11 628,13 грн.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранеліс» про стягнення 11 628,13 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 04.03.2020 № 13S490-19401-20.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
Позивачем 09.02.2026 сформовано у системі «Електронний суд» документи на усунення недоліків позовної заяви, з яких вбачається, що позовну заяву приведено у відповідність до статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для подачі заяв по суті справи.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 16.02.2026 о 14:34.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 16.02.2026.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима Метал Сервіс» (станом на дату звернення із позовом змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранеліс») 04.03.2020 укладено договір № 13S490-19401-20, за умовами пункту 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у встановлений строк (строки) сталеві вироби у власність позивача, а позивач - прийняти та оплатити його вартість.
Відповідно до пунктів 1.2-1.4 договору найменування (асортимент) товару та вимоги щодо комплектності товару, який підлягає поставці за договором, визначаються Специфікацією (додаток № 1 до договору). Товар має бути новим, придатним для використання за призначенням, відповідати визначеним у Специфікації та документації на товар характеристикам, у тому числі, вимогам технічної специфікації (додаток № 2 до договору). Якість товару має відповідати сертифікатам відповідності та паспортам виробника, чинному законодавству України, в тому числі, державним стандартам України, технічним та/або іншим умовам, які пред'являються до товару даного виду та підтверджуються відповідними документами.
Пунктами 2.1-2.2 договору передбачено, що загальна сума складається із вартості окремих партій товару, зафіксованих сторонами у видаткових накладних та не повинна перевищувати 100 000 000,00 грн. Вартість (ціна) товару включає в себе вартість тари (упаковки) товару, вартість доставки товару до місця поставки за адресою, зазначеною у пункті 3.2 договору, а також компенсацію будь-яких та всіх понесених відповідачем витрат, пов'язаних з виконанням договору.
Умовами пунктів 3.11-3.12 договору визначено, що одержання (прийняття) товару позивачем підтверджується оформленою у відповідності до вимог законодавства України та підписаною уповноваженим представником позивача видатковою накладною та/або товарно-транспортною накладною. Право власності на товар переходить до позивача з моменту підписання уповноваженим представником позивача видаткової накладної.
Відповідно до пункту 9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2025 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2.3 договору позивач здійснює оплату за кожну партію товару на умовах 100% передоплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача на підставі отриманого від відповідача рахунку на оплату.
Матеріали справи не містять виставлених відповідачем позивачу рахунків на оплату.
Поряд з цим, позивач за період часу з 20.09.2022 по 16.05.2023 здійснив попередню оплату товару у загальному розмірі 8 841 7119,59 грн., що підтверджується платіжними інструкціями та банківськими виписками, долученими до матеріалів справи.
За приписами статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 3.2 договору відповідач здійснює поставку товару на склад позивача, розташований за адресою: місто Дніпро, вулиця Виробнича, 23, протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заявки позивача згідно пунктом 3.1 договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять письмових заявок позивача.
При цьому, відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 8 836 001,16 грн., що підтверджується видатковими накладними від 15.06.2022 № МС000001350, від 14.09.2022 № МС000001873, від 16.09.2022 № МС000001889, від 23.09.2022 № МС000001941, від 26.09.2022 № МС000001961, від 17.10.2022 № МС000002123, від 01.12.2022 № МС000002421, від 01.12.2022 № МС000002422, від 01.12.2022 № МС000002417, від 01.12.2022 № МС000002404, від 09.12.2022 № МС000002483, від 12.12.2022 № МС000002500, від 12.12.2022 № МС000002499, від 13.12.2022 № МС000002498, від 13.12.2022 № МС000002496, від 14.02.2023 № МС000000298, від 21.02.2023 № МС000000334, від 24.02.2023 № МС000000369 та № МС000000368, від 28.02.2023 № МС000000393, від 11.05.2023 № МС000001114, від 19.05.2023 № МС000001215.
Позивач направив відповідачу лист від 15.08.2023 № 49006.1.2-Сл-17723-0823, яким просив повернути на свій рахунок переплату за договором у розмірі 5 718,43 грн. (докази направлення наявні у матеріалах справи).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на момент звернення позивачем із розглядуваним позовом відповідачем попередню оплату у зазначеному розмірі не повернуто. Протилежного суду не доведено, доказів на спростування відповідачем не подано.
Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 5 718,43 грн. попередньої оплати підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 142,91 грн., нараховану за періоди часу з 16.08.2023 по 08.01.2026.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору передбачено, у разі порушення відповідачем строку (строків) поставки товару, визначеного в пункті 3.2 договору та у відповідній Специфікації, відповідач сплачує на користь позивача неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Наразі, суд зауважує, що сторонами в укладеному правочині, зокрема у пункті 3.2 договору, поставлено у залежність здійснення відповідачем постачання товару від моменту отримання письмової заявки позивача на таке постачання. У випадку отримання письмової заявки від позивача відповідач зобов'язаний здійснити постачання протягом 10 робочих днів з моменту отримання.
Як було встановлено судом, матеріали справи не містять письмових заявок позивача.
З огляду на наведене, позивачем не доведено суду факт прострочення відповідачем постачання товару на суму 5 718,43 грн.
Крім того, позивач листом від 15.08.2023 № 49006.1.2-Сл-17723-0823 просив відповідача повернути переплату за договором у розмірі 5 718,43 грн., а не попередню оплату за непоставлений товар.
Таким чином, вимога про стягнення пені у розмірі 4 142,91 грн., нарахованої на підставі пункту 6.2 договору за порушення відповідачем строку поставки товару є необґрунтованою та недоведеною і тому суд відмовляє у її задоволенні.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1 355,06 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період часу з вересня 2023 року по листопад 2025 року та 411,73 грн. 3% річних, нарахованих за період часу з 16.08.2023 по 08.01.2026.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем не вірно визначено початок періоду нарахування прострочення повернення передплати за договором.
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (частина 1 статті 253 Цивільного кодексу України).
Пунктом 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 (діяв на дату направлення листа) встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, з огляду на наведене у сукупності та враховуючи дату листа № 49006.1.2-Сл-17723-0823 (15.08.2023) відповідач був зобов'язання повернути позивачу переплату за договором у розмірі 5 718,43 грн. до 25.08.2023. Прострочення почалось з 26.08.2023.
Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням встановленої судом дати прострочення, у межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 407,03 грн., а інфляційні втрати - підлягають повному задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранеліс» (01000, місто Київ, проспект Бажана Миколи, будинок 10; ідентифікаційний номер 41312400) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 26-В; ідентифікаційний номер 03340920) 5 718,43 грн. основного боргу, 407,03 грн. трьох відсотків річних, 1 355,06 грн. інфляційних втрат та 1 712,76 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк