номер провадження справи 5/207/25
01.04.2026 Справа № 908/3666/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363)
До відповідачів:
1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3; вул. Марії Сахно, буд. 25а, с. Малі Щербаки, Василівський район, Запорізька область, 71614; код ЄДРПОУ 31312577)
2 - ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
про стягнення 1 660 679,85 грн.,
За участю представників сторін:
Від позивача: Плескачова Т.В. (в залі суду) - довіреність № 19/4-02/86 від 27.01.2026, ордер серії АР № 1288172 від 01.01.2026, посвідчення ЗП001824 від 27.09.2018;
Від відповідача-1: Богатиренко О.В. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АІ № 2081252 від 19.12.2025; свідоцтво № 4309/10 від 30.09.2010;
Від відповідача-2: Богатиренко О.В. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АІ № 2081247 від 19.12.2025; свідоцтво № 4309/10 від 30.09.2010;
08.12.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до відповідачів: 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА", 2 - ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 у розмірі 1 660 679,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом у розмірі 1 500 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками на суму 156 367,35 грн., прострочена комісія в розмірі 4 312,50 грн.
08.12.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Згідно з ч. 6 ст. 176 ГПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Приписами ч. 7 ст. 176 ГПК України закріплено, що інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 176 ГПК України).
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру за № 2102035 від 08.12.2025, адреса реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є: АДРЕСА_1 .
За результатами запиту щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, згідно відповіді № 2102066 від 08.12.2025 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) 1 довідка ВПО, фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі № 908/3666/25 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.01.2026 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
22.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач-1 заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 06.01.2026 № 908/3666/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 12.01.2026 о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду використанням підсистеми "Електронний суд".
08.01.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
Ухвалою суду від 12.01.2026 розгляд справи № 908/3666/25 у підготовчому засіданні відкладено на 09.02.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов'язковою. Призначене судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд" та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.
02.02.2026 від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач не погодився із запереченнями відповідачів - 1 та 2 та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Крім цього, 03.02.2026 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення в підтвердження заявлених позовних вимог
Також, 04.02.2026 від АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - ЗОУ АТ "Державний ощадний банк України" до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи уточненого розрахунку заборгованості перед державою за договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2026 № 908/3666/25 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.03.2026 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
24.02.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від представника відповідачів надійшли письмові заперечення щодо відповіді на відзив.
Ухвалою суду від 04.03.2026 розгляд справи по суті відкладено на 19.03.2026 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 19.03.2026 за участю представників позивача та відповідачів - 1, 2 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 01.04.2026 о12 год. 00 хв., яке вирішено здійснювати в режимі відеоконференцзв'язку.
Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 01.04.2026 здійснювалось в режимі відеоконференції і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд" ЄСІКС.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги посилаючись на те, що 24.05.2021 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІАНА» (Позичальник, Відповідач - 1) укладений договір кредитної лінії № 1105 (Договір) за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9% та частково забезпечений гарантією держави, в рамках Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1151 (Порядок) та укладеного між Міністерством фінансів України та АТ «Ощадбанк» Договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 (Договір гарантії). З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії, між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 (Поручитель-1, Відповідач-2) укладений договір поруки № 1 від 24.05.2021 (Договір поруки). Згідно з умовами п. 2.1. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання за договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021, з усіма додатковими договорами, угодами, додатками, змінами та доповненнями до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору. Банк виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9 %", укладеним під державну гарантію на портфельній основі, в повному обсязі та надав ТОВ «ЛІАНА» (відповідачу-1, Позичальнику) кредит перерахувавши на його поточний рахунок 6 000 000,00 грн. кредитних коштів. У зв'язку з тим, що Відповідачами - 1 та 2 допущено порушення зобов'язання за договором кредитної лінії №1105 від 24.05.2021, станом на 05.11.2025 загальна заборгованість перед Банком за Договором становить 1 660 679,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом - 1 500 000,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 156 367,35 грн.; прострочена комісія - 4 312,50 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів - 1-2 загальну суму заборгованості у розмірі 1 660 679,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом у розмірі 1 500 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками на суму 156 367,35 грн., прострочена комісія в розмірі 4 312,50 грн.
Представник відповідачів - 1 та 2 заперечив проти позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву обґрунтовуючи тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" створене 10.01.2001; місцезнаходження Товариства з моменту створення і по сьогоднішній день: Запорізька область, Василівський район, село Малі Щербаки, вул. Марії Сахно, буд. 25-А. Для здійснення підприємницької діяльності товариство на договірних відносинах використовувало сільськогосподарські угіддя, які розташовуються на території Степногірської селищної територіальної громади Василівського району Запорізької області. Впродовж п'ятнадцяти років ТОВ "ЛІАНА" співпрацювало з АТ "Державний ощадний банк України" та мало бездоганну кредитну історію. Відповідачі не заперечують проти фактичних обставин справи щодо укладення договору кредитної лінії, договорів поруки та отримання відповідачем-1 кредитних коштів від АТ "Державний ощадний банк України". В той же час, невиконання відповідачем-1 умов Договору кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 щодо повернення коштів зумовлено обставинами, які перебувають поза межами впливу ТОВ "ЛІАНА", а саме: військова агресія Російської Федерації проти України та введення воєнного стану, тимчасова окупація населеного пункту Долинка Василівської міської територіальної громади з 26.02.2022 і по сьогоднішній день. Наразі 100% орендованих товариством сільськогосподарських угідь знаходяться в тимчасовій окупації. На всій території, яку обробляло товариство, велися бойові дії із збройними силами РФ, падали снаряди, руйнувалася інфраструктура, мінувалися поля. З 26.02.2022 господарська діяльність ТОВ "ЛІАНА" призупинена на 100%: товариство не здійснює операцій по рахунках у банку, не веде виробництво та не отримує доходів, що свідчить про неможливість продовжувати нормальну господарську діяльність. Відповідач-2 - ОСОБА_1 , яка є одноосібним учасником ТОВ "ЛІАНА", є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується відповідними довідками. Крім того, майно, яке перебувало у власності відповідача-2, знаходиться в зоні бойових дій. 22.12.2022 ОСОБА_1 звернулась з повідомленням до Кам'янець Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про реєстрацію кримінального провадження №12022242000001271 від 22.12.2022; правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини). 13.01.2023 р. ТОВ «ЛІАНА» звернулось з листом №01-23 до голови Запорізької обласної державної адміністрації, в якому з огляду на неможливість виконання Товариством податкових обов'язків, просило: Департамент агропромислового розвитку Запорізької обласної державної адміністрації включити ТОВ «ЛІАНА» до переліку суб'єктів господарювання (сільськогосподарських підприємств) Запорізької області, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили у 2022 році. 23.06.2025 керівником ТОВ "ЛІАНА" на адресу АТ "Державний ощадний банк України" та на адресу філії - Запорізького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" направлені листи щодо неможливості виконання зобов'язань за кредитними договорами у зв'язку з форс-мажорними обставинами; просив надати відстрочку від виконання зобов'язань до моменту деокупації територій та відновлення підприємницької діяльності. Нажаль, банк не пішов на зустріч відповідачам - 1 та 2, а запропонував реструктуризацію боргу або погашення заборгованості чи реалізації майна в добровільному порядку, що є неприйнятним з огляду на неможливість здійснення господарської діяльності відповідачами - 1-2 та відсутність доходу. Також відповідач-1 19.12.2025 звернувся до позивача із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за Договором кредитної лінії № 1105. З огляду на вищевикладене, невиконання відповідачем-1 умов Договору кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 спричинено конкретною об'єктивною обставинною (форс-мажором - війною). Відповідачі заперечують проти примусового стягнення заборгованості в судовому порядку з огляду на наведене обґрунтування, форс-мажорні обставини та просять застосувати до спірних правовідносин мораторій, що передбачений Законом № 4340-ІХ "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану". Просили у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
У відповіді на відзив Позивач додатково вказав, що форс-мажор не звільняє від обов'язку виконати зобов'язання, він звільняє виключно від відповідальності за невиконання зобов'язання (неустойка у формі штрафу та пені, відшкодування збитків). Позивач дійсно мав намір врегулювати з Позичальником/Поручителем питання погашення заборгованості шляхом проведення реструктуризації заборгованості за кредитом, без проведення судової процедури, але на всі пропозиції Банку Відповідачі відповіли відмовою, натомість запропонували Позивачу відстрочити виконання кредитних зобов'язань до моменту деокупації територій та відновлення підприємницької діяльності, що є неприйнятним для АТ «Ощадбанк». Наявні умови за кредитом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАНА» не відповідають визначеним пунктами 23, 24 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України умовам та вимогам, необхідним для застосування мораторію за грошовим зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАНА». Просить суд позов задовольнити.
Представник відповідачів - 1, 2 підтримав заперечення на відповідь на відзив зазначивши, що наразі 100% орендованих Відповідачем-1 сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні активних бойових дій. На всій території, яку обробляло ТОВ «ЛІАНА», велися бойові дії із збройними силами російської федерації, падали снаряди, руйнувалася інфраструктура, мінувалися поля. Населення села Малі Щербаки у квітні 2022 року було примусово евакуйовано. В подальшому все село, а також підприємство Відповідача-1 було повністю зруйноване. Вищеописані події свідчать про те, що вони не залежать від волі Відповідачів; військові дії мають надзвичайний характер та унеможливлюють виконання Відповідачами зобов'язань. Банк не надає значення наступним фактам: бездоганна кредитна історія Відповідача-1; факт повідомлення податкових органів про неможливість подання звітності; неодноразові звернення до Банку з повідомленнями про неможливість виконання зобов'язань за кредитним договором та прохання відтермінувати повернення кредитних коштів до завершення військового стану. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
01.04.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників сторін, суд
15.03.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА", код ЄДРПОУ 31312577 (відповідач-1 у справі) подано до АТ "Ощадбанк" Заяву ММСП на участь у Програмі "Доступні кредити 5-7-9%", що реалізується Урядом України, та Кредитну заявку з клопотанням про надання кредитних коштів у сумі 3 000 000,00 грн.
24.05.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ "Ощадбанк" (Банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" (Позичальник, відповідач-1 у справі) укладений Договір кредитної лінії № 1105 (далі - Кредитний договір/Договір), за умовами якого Банк зобов'язався надати, а Позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього Договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим Договором (2.1 Договору).
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, сума максимального ліміту кредитування становить 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 копійок. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 23 травня 2024 року.
Цільове призначення кредиту: поповнення оборотного капіталу. Кредит надається траншами та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на рахунки Позичальника (п.п. 3.8, 3.9 Договору).
Графік збільшення/зменшення ліміту кредитування, визначений у п. 3.3 розділу 3 Договору.
В пункті 3.11 Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього Договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим Договором.
Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з п. 3.3 цього Договору (підпункт 3.11.1 Договору).
Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у підпункті 3.5.1 пункту 3.5 Кредитного договору, відповідно до змісту якого визначено, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування із застосуванням формули: БПС = Індекс UІRD (3m) + Маржа, де:
БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором;
індекс UІRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
Підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Кредитного договору визначено, що на момент укладення Договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої пп. 3.5.1 цього Договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,9 % процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої Базової процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3 цього Договору.
За змістом пп. 3.5.3 п. 3.5 Договору, перегляд Базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1 цього Договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього Договору по повного виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором. При цьому застосовуються індекс UІRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме: станом на 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (далі - дата перегляду процентної ставки). Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1 Договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних, Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (Максимальна процентна ставка).
Відповідно до п. 3.16, Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату Банку процентів в порядку та в розмірах, визначених цим Договором.
Згідно з умовами підпунктів 3.16.1, 3.16.2 пункту 3.16 Кредитного договору, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якої включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється:
1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається;
2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього Договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим Договором строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається.
Проценти нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії Договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем.
Умовами пункту 3.6 Договору також встановлений особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Так, у вказаному пункті Договору визначено, що приймаючи до уваги умови Програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов Програми та належного виконання ним умов цього Договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності Програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов Договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за Договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору;
- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за Договором проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 3 (три цілих) процента річних;
- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальником компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в пункті 3.19. Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені Договором.
З урахуванням умов Програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами Програми (підпункт 3.18.1 Договору).
Зі змісту п.п. 3.19, 3.22 Договору, зокрема, слідує, що з метою виконання зобов'язання Позичальник здійснює перерахування коштів для погашення заборгованості за цим Договором (в т. ч. погашення простроченої заборгованості) з використанням рахунку НОМЕР_2 (код Банку 313957) та Банк зараховує зазначені кошти з вказаного рахунку на рахунок для обліку заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням. Позичальник доручає Банку здійснити зарахування коштів в погашення заборгованості Позичальника за відповідним зобов'язанням в порядку в черговості), визначеному п. 3.20 цього Договору. Позичальник доручає Банку, а Банк набуває право (але не зобов'язаний) здійснювати договірне списання коштів з поточних рахунків Позичальника у розмірі сум, що підлягають сплаті (компенсації/відшкодуванню) Позичальником на користь Банку за цим Договором при настанні строку виконання зобов'язання (його частини).
Відповідно до п. 8.6 Кредитного договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором частково, в розмірі індивідуальної ставки в розмірі 50% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.
Так, на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2020 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (надалі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1317 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році" (надалі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - Гарант) та АТ "Ощадбанк" (далі - Бенефіціар) укладений Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (далі - Договір гарантії).
За умовами п. 2.1 Договору гарантії, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Пункт 2.7 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов'язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.
Пунктами 3.1 - 3.3 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 5.1, п. 5.5 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами. Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
24.05.2021 Банком та ТОВ "ЛІАНА" також був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору № 1105 від 24.05.2021, згідно з яким сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору (п. 2.1).
Згідно з підпунктами 2.2.1.2, 2.2.1.3 пункту 2.2 Додаткового договору, Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятими для себе. Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та Договором про надання Гарантії.
У п. 2.7 Додаткового договору № 1 визначено, що в доповнення до інших комісійних винагород, передбачених кредитним договором, Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за здійснення Банком операції з управління кредитом, що пов'язана з отриманням Гарантії. Сплата комісійного винагороди здійснюється в розмірі 0,1 відсотка річних, яка нараховується щомісячно на діючий ліміт кредитування, помножений на ставку індивідуальної гарантії, станом на останній банківський день кожного місяця/останній банківський день користування Позичальником кредитними коштами протягом строку включення кредитної операції до портфеля кредитів, що розраховуються щомісячно за методом 30/360. Сплата комісійної винагороди здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
З метою забезпечення належного виконання Позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021, між Банком (Кредитором) та ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2 у справі) укладений Договір поруки № 1 від 24.05.2021
Відповідно до умов п.п. 2.1, 2.2 вищезазначеного Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Поручитель, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором.
Згідно з п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителя за цим Договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
У пп. 3.2.2, 3.2.3 пункту 3.2 Договору поруки встановлено, що у випадку повного або часткового невиконання Боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушення зобов'язання, а Поручитель та Боржник з моменту порушення Боржником зобов'язання відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так і від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Згідно з пп. 3.2.4 пункту 3.2 Договору поруки, з метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний, пред'явити (направити) Поручителю вимогу. Не направлення Кредитором вимог не позбавляє Кредитора права вимагати у Поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4 цього Договору, та направив Поручителю вимогу, вимога Кредитора єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному Кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення Кредитором у вимозі розмірі зобов'язання, що підлягають виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою Кредитора для визначення грошових зобов'язань Боржника перед Кредитором за Кредитним договором (пп. 3.2.8 пункту 3.2 Договору поруки).
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами (пп. 10.1.1 Договору порук).
З положень пп. 4.3.1 Кредитного договору слідує, що Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
Відповідно до пп. 4.2.6 Кредитного договору, з підстав, передбачених п. 3.13 цього договору, Банк має право відмовитись від надання кредиту, призупинити або відкликати кредит (вимагати повернення суми кредиту (основної суми боргу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом, разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають до сплати за цим договором).
Зі змісту п. 3.13 Договору слідує, що Банк має право призупинити надання кредиту (траншу) або відмовитись від надання Позичальнику кредиту (траншу) частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту (траншу) та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (траншу) (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у випадках, визначених у підпунктах цього пункту Договору.
Зокрема, у випадку якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи визначенні цим Договору та з урахуванням Програми або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим Договором (пп. 3.13.2 п. 3.13 Договору).
Відкликання Банком кредиту з підстав, визначених п. 3.13 цього Договору здійснюється шляхом направлення Позичальнику, в порядку, визначеному п. 8.4 цього Договору, вимоги про відкликання кредиту. Сторони підтверджують, що відмова Банку від наступних видач кредиту не є односторонньою зміною умов цього Договору. Позичальником зобов'язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим Договором (п.п. 3.14, 3.15 Кредитного договору).
В пункті 8.4 Кредитного договору передбачено, що сторони за взаємною згодою встановили, що будь-які повідомлення, вимоги, згоди та інший обмін інформацією, що направляються сторонами одна одній, повинні бути здійснені у письмовій формі. Такі повідомлення вважаються направленими належним чином, якщо вони доставлені адресату кур'єром або відправлені цінним листом (із описом вкладення)/рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у статті 9 цього договору (якщо інша адреса не повідомлена однією стороною іншій стороні відповідно до умов цього договору), або отримані однією стороною від іншої сторони особисто під розпис, крім випадків, коли інший спосіб відправлення повідомлень прямо передбачений умовами цього договору. Датою направлення таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв'язку відправника.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору кредитної лінії №1105 від 24.05.2021 Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 24.05.2021 суму 3 000 000,00 грн. на рахунок Позичальника, відкритий в банку для отримання кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3 .
Через неналежне виконання Позичальником умов Договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, процентів за користування кредитом та комісії у встановлений пп. 3.11.1, п. 3.16 Договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 Договору правом на відкликання кредиту та 25.09.2023 направив Позичальнику (на вказану у договорі адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_3) вимогу № 107.10-19/60582/2023 від 25.09.2023 про відкликання кредиту, згідно з якою вимагав в строк не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги здійснити дострокове повернення всієї суми кредиту, сплатити заборгованість за процентами за користування кредитом та комісіями на загальну суму 3 524 567,32 грн.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ "Ощадбанк" в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 Договору гарантії звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою від 06.12.2023 № 70/4-01/1490 на сплату за Гарантією в розмірі 1 500 000,00 грн., що складає 50% від простроченої суми основного боргу за кредитом.
Як вбачається з виписки Банку по рахунку Позичальника, здійснено зарахування суми 1 500 000,00 грн. від Гаранта. На виконання п. 6.1 Договору гарантії, 03.01.2024 Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив на рахунку виникнення простроченої заборгованості ТОВ "ЛІАНА" перед державою в сумі 1 500 000,00 грн.
Позивач 27.05.2025 направив відповідачам - 1 та 2 (на вказану у договорі адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_3 та засобами поштового зв'язку) повідомлення про перехід прав кредитора, в яких, зокрема, було повідомлено про перехід до держави прав кредитора за Договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 та за відповідним Договором поруки, у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом; Банк вимагав погасити заборгованість за Кредитним договором у строк до 06.06.2025.
Також 27.05.2025 позивач направив ТОВ "ЛІАНА" (на вказану у договорі адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_1 (на адресу електронної пошти та засобами поштового зв'язку) вимоги про виконання Поручителем зобов'язань, забезпечених порукою, а саме: порушених ТОВ "ЛІАНА" зобов'язань за Договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021, у 10-денний строк з дати направлення вимоги.
Відповідачі - 1 та 2 не заперечили проти отримання вищевказаних повідомлень Банку.
Проте, заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителем погашена не була, доказів зворотного відповідачами - 1 та 2 суду не надано.
В матеріалах справи міститься копія листа ТОВ "ЛІАНА" від 23.06.2025 на адресу позивача щодо неможливості виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з АТ "Ощадбанк", у зв'язку з форс-мажорними обставинами, в якому зокрема, просив зупинити усі дії, пов'язані з примусовим стягненням; надати відстрочку щодо виконання зобов'язань до моменту деокупації території, повного відновлення підприємницької діяльності та можливості повернення контролю над знищеним викраденим майном і документацією.
На вказане вище звернення ТОВ "ЛІАНА" позивачем надано відповідь листом №55/5.4-05/91119/2025 від 10.07.2025, в якому, зокрема, запропоновано спільно розробити проведення реструктуризації на запропонованих Банком умовах або застосування інших інструментів добровільного врегулювання заборгованості.
У відповідь на лист директора ТОВ "ЛІАНА" б/н від 15.07.2024 щодо врегулювання заборгованості, в тому числі за Договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021,Банком пропонувалось врегулювати заборгованість перед державою та погасити її в повному обсязі у строк шість місяців (щомісячно рівними частинами), після чого Банк готовий буде розглянути питання щодо реструктуризації боргу за вказаним Кредитним договором.
Також, ТОВ "ЛІАНА" звернулось до Банку із заявою від 19.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за Договором кредитної лінії № 1105, керуючись Законом України № 4340-ІХ від 27.03.2025 "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану".
Невиконання Позичальником та Поручителем своїх зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки відповідно, стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, у зв'язку з чим АТ "Державний ощадний банк України" просить суд стягнути солідарно з відповідачів - 1 та 2 загальну суму заборгованості у розмірі 1 660 679,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом у розмірі 1 500 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками на суму 156 367,35 грн., прострочена комісія в розмірі 4 312,50 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).
З положень ст.ст. 610, 611 ЦК України слідує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України, зокрема, визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України).
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою, гарантією. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до приписів ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Відповідачі у спільному відзиві, посилаючись на неможливість виконання зобов'язань, внаслідок військової агресії Російської Федерації та тимчасової окупації території Запорізької області, яка є місцезнаходженням та місцем провадження господарської діяльності ТОВ "ЛІАНА", заперечили проти примусового стягнення заборгованості в судовому порядку з огляду на форс-мажорні обставини, просили застосувати до спірних правовідносин мораторій, що передбачений Законом № 4340-ІХ "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану".
Щодо вказаних заперечень відповідачів суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента України й наразі не припинений.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ "ЛІАНА" є: Запорізька область, Василівський район, село Малі Щербаки, вул. Марії Сахно, буд. 25А (з 22.03.2022 по 26.04.2022 входило до переліку тимчасово окупованих територій України, з 27.04.2022 по теперішній час - до переліку активних бойових дій).
До форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належать обставини визначені у частині другій ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", за змістом якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема (але невиключно): загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години.
З положень частини третьої статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" слідує, що Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Суд зазначає, що введений в України з 24.02.2022 воєнний стан, який на станом на зараз не припинений, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення.
Однак форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
При цьому, чинним законодавством України передбачено звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором, якщо таке невиконання чи неналежне виконання спричинене форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Так, в силу приписів ч. 1 ст. 617 ЦК України, існування обставин непереборної сили, внаслідок яких сталося порушення зобов'язання, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а не підставою для звільнення від фактичного виконання такого зобов'язання.
З урахуванням викладеного, наявність форс-мажорних обставин (збройна агресія РФ та введений у зв'язку із цим воєнний стан, тимчасова окупація територій, активні бойові дії) може бути підставою лише для не застосування заходів відповідальності (зокрема, пені та штрафів), які у цій справі Позивачем незаявлені.
Отже, наведені відповідачами доводи щодо форс-мажорних обставин не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, а негативні наслідки щодо здійснення господарської діяльності, що настали для відповідачів -1, -3, у зв'язку із форс-мажорними обставинами, на які вони посилаються, не є підставою для невиконання прийнятих на себе зобов'язань.
10.08.2025 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 № 4340-IX, яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктами 23-29 наступного змісту:
Пункт 23 "Протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб'єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:
1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";
3) виконання зобов'язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:
а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або
б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;
4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту (позики);
5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або
загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;
6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень".
Пункт 24: "Позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики)…"
Пункт 25: "Кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.
Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.
У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.
Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим…".
"…Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду".
Пункт 26: "У разі прийняття кредитором рішення про застосування мораторію або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу, з дня отримання кредитором заяви позичальника протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення або скасування:
1) позичальник звільняється від обов'язку сплати грошового зобов'язання за договором кредиту (позики);
2) зупиняється вчинення будь-яких дій щодо примусового звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики), та щодо примусового стягнення заборгованості за договором кредиту (позики) з позичальника та особи, яка є поручителем, майновим поручителем виконання зобов'язань за договором кредиту (позики);
3) зупиняється нарахування грошового зобов'язання за договором кредиту (позики) (пункт 26 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України)".
Отже, Закон № 4340-IX запроваджує тимчасове матеріально-правове припинення обов'язку виконання грошового зобов'язання; регулює наслідки на стадії виконання зобов'язання і примусового стягнення, але не забороняє суду встановлювати наявність боргу та присуджувати його до стягнення.
З системного аналізу пунктів 23-29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України вбачається ряд умов для застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту, серед яких, прийняття кредитором рішення про застосування мораторію за результатами розгляду відповідної заяви позичальника або якщо кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви не прийняв жодне з рішень, передбачених пунктом 25 цього розділу.
Таким чином, застосування мораторію у вигляді звільнення від обов'язку сплати грошових зобов'язань за Кредитним договором є за своєю правовою природою саме відстроченням виконання зобов'язання і не впливає на можливість задоволення позову, однак є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішення згідно з пунктом 10-7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі № 908/3666/25, ТОВ "ЛІАНА" звернулось до Банку із заявою від 19.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за Договором кредитної лінії № 1105, керуючись Законом України № 4340-ІХ від 27.03.2025 "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану".
Станом на час прийняття рішення у цій справі доказів застосування мораторію сторонами суду не надано.
Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості у розмірі 1 660 679,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом у розмірі 1 500 000,00 грн., прострочена заборгованість за відсотками на суму 156 367,35 грн. та прострочена комісія в розмірі 4 312,50 грн. за Договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021, враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказані суми розраховані вірно, відповідають вимогам договору, чинного законодавства та підлягають солідарному стягненню з відповідачів - 1 та 2.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, відповідачами не виконані зобов'язання належним чином та порушено строк оплати у повному обсязі.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідачі не надали належних та допустимих доказів сплати заборгованості.
Позивач і відповідач-1 є суб'єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики.
До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесяп проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати па кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді па кожен аргумент. Міра, до якої суд мас викопати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс 'Горіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія Л, N 303-Л, н. 29). Хоча національний суд мас певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, и. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах № 910/13407/17 та № 915/370/16.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів - 1-2 у рівних частинах, а саме по 12 455,10 грн. з кожного.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" (вул. Марії Сахно, буд. 25а, с. Малі Щербаки, Василівський район, Запорізька область, 71614; код ЄДРПОУ 31312577) та ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) заборгованість за договором кредитної лінії № 1105 від 24.05.2021 на загальну суму 1 660 679 (один мільйон шістсот шістдесят тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 85 коп., з яких: прострочена заборгованість за основним боргом у розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., прострочена заборгованість за відсотками на суму 156 367 (сто п'ятдесят шість тисяч триста шістдесят сім) грн. 35 коп. та прострочена комісія в розмірі 4 312 (чотири тисячі триста дванадцять) грн. 50 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІАНА" (вул. Марії Сахно, буд. 25а, с. Малі Щербаки, Василівський район, Запорізька область, 71614; код ЄДРПОУ 31312577) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 455 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. Госпітальна, буд. 12-Г, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Запорізького обласного управляння Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (пр. Соборний, буд. 48, м. Запоріжжя, 69063; код ЄДРПОУ 02760363) витрати зі сплати судового збору у розмірі 12 455 (дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 10 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повний текст рішення складено та підписано 13.04.2026.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.