Ухвала від 14.04.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

14.04.2026р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в особі представника - адвоката Думича Андрія Миколайовича,

про грошові вимоги до боржника у сумі 651647,63 грн. (вх.№6073/25 від 26.09.25), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В. (свідоцтво № 1051 від 11.07.2013), -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

26.09.2025, тобто з порушенням строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Думича Андрія Миколайовича, про грошові вимоги до боржника у сумі 651647,63 грн. (вх.№ 6073/25).

Листом від 29.09.2025 господарський суд повідомив заявника, що питання про прийняття його заяви до розгляду буде вирішено після повернення матеріалів справи до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 17.12.2025 господарський суд повідомив заявника та інших учасників справи про те, що заява ОСОБА_1 відповідає загальним вимогам частини 3 статті 45 КУзПБ, тому приймається судом до розгляду, але судове засідання з її розгляду буде проведено після попереднього засідання господарського суду.

З матеріалів справи відомо, що 30.03.2026 суд постановив ухвалу за результатами попереднього засідання у цій справі.

Згідно з ухвалою суду від 01.04.2026 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 651547,63 грн. (вх.№ 6073/25 від 26.09.2025) на 14.04.2026, визнано явку уповноважених представників сторін у судове засідання необов'язковою, вирішено інші процедурні питання.

Про хід справи та про дату судового засідання заявник повідомлений шляхом оприлюднення відповідних оголошень на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-портала Судова влада України, інші учасники повідомлені шляхом доставки процесуальних рішень суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд», представнику заявника ухвала від 01.04.2026 направлена на електронну пошту та рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

Згідно вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

В судовому засіданні 14.04.2026 сторони участі не приймали, що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому засіданні за наявними документами.

В обґрунтування вимог у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на наявність невиплаченої ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості у загальному розмірі 651647,63 грн., що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 14.07.2025 у справі №905/169/25 (208/9903/24), та складається з 433880,51 грн. середнього заробітку за період листопада 2019 по січень 2022 року, 217767,12 грн. компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи представника заявника, рішення Господарського суду Донецької області по справі №905/169/25 (208/9903/24) з довідкою про набрання рішенням законної сили, паспортні дані заявника, копія заяви та наказу про прийняття на роботу від 20.09.2018, витяг з трудової книжки НОМЕР_2 , контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, копія наказу №216к від 25.09.19р., копія наказу №97п від 06.04.2021, копія наказу №455 від 19.07.2022, адвокатський запит від 07.06.2024, відповідь №151/10 від 29.07.2022 на адвокатський запит, довідка №507 від 24.07.2024, розрахунок компенсації втрати частини доходів.

ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подано до суду додаткові пояснення у справі від 13.04.2026 про результати розгляду заяв з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 01-41/2745/26 від 13.04.2026), в пункті 4 яких вказує, що визнає вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Розпорядником майна не подано до суду повідомлення про результати розгляду грошових вимог кредитора до боржника.

Частиною 4 статті 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За правилами частини 6 статті 45 цього Кодексу заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як вбачається з наданих документів, рішенням Господарського суду Донецької області від 14.07.2025 по справі №905/169/25 (208/9903/24) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 32281519) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час проходження ним військової служби за контрактом з 25.09.2019 по 18.07.2022 в розмірі 433880,51 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 217767,12 грн.; розподілено судові витрати.

У цьому рішенні господарський суд встановив, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Краснолиманське» з 20.09.2018.

25.09.2019 між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_3 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 3 роки.

Наказом № 216к від 25.09.2019 позивача було увільнено від роботи з 25.09.2019 на час проходження військової строкової служби із збереженням робочого місця та середнього заробітку; бухгалтерії підприємства забезпечити нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 згідно вимогам Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 протягом проходження військової строкової служби громадянином України у Збройних Силах України.

06.04.2021 наказом № 97к було внесено зміни до зазначеного вище наказу, зокрема встановлено строк увільнення від роботи із збереженням робочого місця та середнього заробітку з 25.09.2019 по 24.09.2022.

З 19.07.2022 на підставі наказу № 455 відповідачем зупинено нарахування середньої заробітної плати працівникам підприємства, які призвані на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади) у зв?язку із внесенням змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022, що набрали чинності 19.07.2022, та п. 3 ст. 119 КЗпП України.

Суд встановив, що у відповідача був обов?язок виплачувати позивачеві в період 25.09.2019-18.07.2022 середній заробіток за час проходження останнім військової служби, проте відповідач заборгував позивачу 433880,51 грн. з виплати середнього заробітку за період листопада 2019 по січень 2022 року. Суд виходив з того, що середній заробіток, що виплачується працівнику за час проходження ним військової служби відповідно до статті 119 КЗпП України, є гарантійною виплатою, передбаченою трудовим законодавством, що компенсує втрату заробітної плати під час виконання працівником конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, та належить до фонду оплати праці як складова заробітної плати у широкому розумінні. Оскільки відповідачем не надано доказів виплати позивачу такої заборгованості на дату судового засідання у цій справі, суд вважав заявлену вимогу обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наявність встановленого у цій справі факту невиплати позивачу суми заборгованості по заробітній платі, в даному випадку середнього заробітку за час проходження військової служби, господарський суд вважав, що позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати у заявленій сумі, а саме 217767,12 грн.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Господарського суду Донецької області від 14.07.2025 по справі №905/169/25 (208/9903/24) сторонами не оскаржувалась, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалась та набрало законної сили 05.08.2025. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Дійсно, преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Донецької області від 14.07.2025 по справі №905/169/25 (208/9903/24), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 14.07.2025 по справі №905/169/25 (208/9903/24), не подано належних доказів відсутності заборгованості перед заявником у розмірі 651647,63 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на заявлену суму.

Водночас, оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги хоча і є конкурсними, але не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в інтересах якого діє адвокат Думич А.М., до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 651647,63 грн., з яких 433880,51 грн. - середній заробіток за час проходження військової служби за контрактом та 217767,12 грн - компенсація втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати.

Зобов'язати розпорядника майна-арбітражного керуючого Карауш Ю.В. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 15.04.2026.

Суддя Н.В. Величко