вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/941/26
за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 194 311,80 грн.,-
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни на свою користь заборгованість за Типовим договором №5252/жб/2 від 09.02.2023 за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2023 по 31.10.2025 у розмірі 156 539,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 060,59 грн., 3 % річних у розмірі 7 084,53 грн., пеню у розмірі 8 626, 72 грн.
Судові витрати просить стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов типового індивідуального договору № 5252/жб/2 від 09.02.2023 в частині оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з березня 2023 року по жовтень 2025 року та плати за абонентське обслуговування за період з квітня 2024 року по вересень 2025 року. .
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
16.03.2026 від Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначив, що заборгованість виникла в наслідок не своєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію орендарями: ФОП Бурим С.О. в сумі 100 622,40 грн., ФОП Пухірська С А., ОСОБА_1 в сумі 47 948,93 грн., ФОП Грядун Т.М. 7968,63 грн., Всього : 156539,96 грн.
По заборгованості Фізичної особи-підприємця Бурим С.О. в т.ч. 100 622,40грн. було судове провадження "Наказ про примусове виконання по Справі 904/3546/25 від 20.10.2025р." та відкрито ВП № 79722776 від 02.12.2025р. По останнім заборгованостям частково проплачивається кожен місяць. По Грядун Т.М. борг сплачено.
Відповідач просить суд залучити при розгляді справи, копії платіжних документів: квитанція № 13 від 13.01.2026 у сумі 5000,00грн. квитанція № 8 від 12.02.2026 у сумі 5000,00грн. платіжна інструкція 0,04789864124.1 від 10.03.2026 у сумі 5000,00грн. платіжна інструкція 0,0,4792086617,1 від 11.03.2026 у сумі 9256,84 грн.
13.04.2026 від Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшли пояснення по справі відповідно до яких Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" підтверджує часткову оплату заборгованості відповідачем по справі №904/941/26, а саме: частково сплачено суму основного боргу, заявлену позивачем до стягнення у розмірі 22 968,63 грн., частково сплачено заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції у розмірі 1 288,21 грн., які позивачем зараховано відповідно до заяви відповідача наступним чином: 564,59 грн., інфляційні 326,45 грн., 3% річних 397,17 грн.
Позивач просив суд під час прийняття рішення врахувати часткову оплату заборгованості відповідачем по справі та стягнути з відповідача на користь позивача на підставі Типового індивідуального договору №5252/жб/2 від 09.02.2023 суму боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 133 571,33 грн., 3% річних у розмірі 6 758,08 грн., компенсацію за інфляційні втрати у розмірі 21 496 грн., пеню в розмірі 8 229,55 грн., а всього: 170 054,96 грн.
Враховуючи, що відповідач скористався правом на подання відзиву на позов та доказів, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".
У зв'язку з проведенням державної реєстрації змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №425086390 від 02.05.2025, вбачається, що власником нежитлового приміщення загальною площею 194,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 є Грядун Тетяна Михайлівна.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11381028 від 31.07.2006 власником нежитлового приміщення загальною площею 194,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 є Фізична-особа підприємець Грядун Олег Анатолійович.
Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 79562025 від 16.12.2024 та свідоцтва про право на спадщину за кордоном № 1033, спадкоємцем Грядуна Олега Анатолійовича є Грядун Тетяна Михайлівна, спадщина складається з нежитлового приміщення загальною площею 194,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських-формувань Грядун Тетяна Михайлівна має статус фізичної особи - підприємця.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 року "Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" до ДП "Криворізька теплоцентраль" передано об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (після перейменування - Покровський), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.
Таким чином з 01.10.2013 року виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 3 по вул. Будівельників є Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Грядун Тетяною Михайлівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 5252/жб/2 від 09.02.2023), відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (надалі Методика № 315). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (пункт 11 договору).
Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.
Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).
Відповідно до пункту 45 договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0.01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Факт поставки теплової енергії у період з 06.11.2022 по 27.03.2025 та з 24.10.2025 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на будинку № 3 по вул. Будівельників у місті Кривий Ріг.
Разом з цим, з урахуванням положення пункту 5 договору власник нерухомого майна, обладнаного індивідуальними джерелами опалення зобов'язаний здійснювати оплату на постачання теплової енергії, яка складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
З 01.01.2022 внесено зміни до Методики № 315 та відповідно до розділу IV, п. 8 Методики № 315, який визначає обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку, що складає для 1-5 поверхових будинків 25%.
Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляються між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (розділ IV п. 12 Методики № 315).
Обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з індивідуальним опаленням або окремого приміщення з транзитними мережами опалення, через яке прокладені транзитні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення визначається відповідно до розділу II пункт 2.
На виконання умов зазначеного договору Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" здійснено постачання теплової енергії відповідачу протягом всього періоду передбаченого договором та щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду", що підтверджується актами подання теплоносія на будинок та актами припинення подання теплоносія, зведеними відомостями розподілу теплової енергії, звітами про споживання та виставленими для оплати рахунками-фактурами.
На підтвердження виконання своїх зобов'язань по договору щодо постачання теплової енергії позивачем надано рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг) за період з березня 2023 року по жовтень 2025 року на загальну суму 232 888,38 грн
Так, позивачем надано до суду: Рахунок - фактура № 48049 від 31 травня 2025 р. на суму 11 329,84 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48049 від 31 травня 2025 р., на суму 11 329,84 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48058 від 31 травня 2025 р., на суму 7 970,65 грн., Рахунок - фактура № 48058 від 31 травня 2025 р. на суму 7 970,65 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48060 від 31 травня 2025 р., на суму 26 554,88 грн., Рахунок - фактура № 48060 від 31 травня 2025 р. на суму 26 554,88 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48062 від 31 травня 2025 р., на суму 24 436,86 грн., Рахунок - фактура № 48062 від 31 травня 2025 р., на суму 24 436,86 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48064 від 31 травня 2025 р., на суму 15 775,31 грн., Рахунок - фактура № 48064 від 31 травня 2025 р., на суму 15 775,31 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48066 від 31 травня 2025 р., на суму 21 030,53 грн., Рахунок - фактура № 48066 від 31 травня 2025 р., на суму 21 030,53 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48076 від 31 травня 2025 р., на суму 18 261,32 грн., Рахунок - фактура № 48076 від 31 травня 2025 р., на суму 18 261,32 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48078 від 31 травня 2025 р., на суму 26 535,40 грн., Рахунок - фактура № 48078 від 31 травня 2025 р., на суму 26 535,40 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48080 від 31 травня 2025 р., на суму 23 868,84 грн., Рахунок - фактура № 48080 від 31 травня 2025 р., на суму 23 868,84 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48082 від 31 травня 2025 р., на суму 27 777,42 грн., Рахунок - фактура № 48082 від 31 травня 2025., на суму 27 777,42 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 48084 від 31 травня 2025 р., на суму 21 390,53 грн., Рахунок - фактура № 48084 від 31 травня 2025 р., на суму 21 390,53 грн., Акт передачі - прийняття теплової енергії (надання послуг) № 56567 від 31 жовтня 2025 р., на суму 7 956,80 грн., Рахунок - фактура № 56567 від 31 жовтня 2025 р., на суму 7 956,80 грн.
Відповідно до довідки стосовно відображення оплати в регістрах бухгалтерського обліку Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" №239 від 05.01.2026 Фізичною особою-підприємцем Грядун Тетяною Михайлівною було здійснено часткову оплату отриманої теплової енергії у розмірі 42 125,09 грн.
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" зазначає, що ним було зроблено Фізичній особі-підприємцю Грядун Тетяні Михайлівні перерахунок-коригування та зменшено суму заборгованості на 34 223,33 грн.
Фізична особа-підприємець Грядун Тетяна Михайлівна зазначає, що було здійснено оплату за отриману теплову енергію згідно договору №5252/жб/2 від 09.02.2023 у розмірі 22 968, 63 грн., що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки: № 8 на суму 5000, 00 грн., із призначенням платежу "плата за постачання теплової енергії зг дог №5252/жб/2 від 09.02.2023 за 2025 р Грядун Тетяна Михайлівна", № 13 на суму 5000, 00 грн., із призначенням платежу "cплата за теплову енергію зг дог №5252/жб/2 від 09.02.2023 за 2025 вт.ч. від Грядун Тетяна Михайлівна", платіжною інструкцією № 0.0.4789864124.1 на суму 5 000, 00 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору/рахунку № 5252/ж6/2, період 04.2025, назва організації ФОП Грядун Т.М., ПІП Грядун Т.М. ", платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від 09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]". та штрафних санкцій у розмірі 1288, 21 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від 09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]".
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати за поставлену теплову енергію у сумі 156 539,96 грн у період з березня 2023 року по березень 2025 року, жовтень 2025 року, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни на підставі Типового договору №5252/жб/2 від 09.02.2023 основної суми боргу за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2023 по 31.10.2025 у розмірі 156 539,96 грн., інфляційні втрати у розмірі 22 060,59 грн., 3 % річних у розмірі 7 084,53 грн., пеню у розмірі 8 626, 72 грн.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з поставкою позивачем теплової енергії за типовим договору про постачання теплової енергії від 09.02.2023 (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії 5252/жб/2 від 09.02.2023), виконанням/невиконанням відповідачем обов'язку щодо повної оплати обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
З наведеного вбачається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.
В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов'язок укласти договір з теплопостачальною організацією.
Виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач отримує такі послуги, оскільки від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався), та має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та теплопостачальною організацією.
Однак, за умов теплопостачання однією стороною та отримання теплової енергії іншою стороною, у сторін фактично склалися договірні правовідносини.
Як вбачається, позивач здійснював теплопостачання у будинку, в якому знаходяться нежитлове приміщення відповідача, отже, опалення до приміщення здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, що свідчить про те, що відповідач фактично отримував теплову енергію в належному йому приміщенні.
У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.
Слід зазначити, що відповідно статті 1 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, саме споживачі та постачальники теплової енергії є суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і, як наслідок, відносини у цій сфері встановлюються шляхом укладення договору про купівлю-продаж (постачання) теплової енергії між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Разом з цим, визначальним для вибору виду договору для укладення між теплопостачальною організацією та споживачем, і, як наслідок, тарифу, який застосовуватиметься у розрахунках між сторонами, є саме визначення категорії, до якої відноситься споживач: населення, яке є власниками, орендарями житлових приміщень (квартир) і отримує послуги з централізованого опалення, укладає із теплопостачальною організацією договір про надання послуг з централізованого опалення із зазначенням встановленого тарифу на послугу з централізованого опалення; фізичні особи-підприємці, які використовують, зокрема, нежитлові приміщення у структурі багатоквартирних житлових будинків для здійснення у них підприємницької діяльності, укладають з теплопостачальними організаціями договори купівлі-продажу теплової енергії із зазначенням у них встановленого тарифу для "інших споживачів".
Згідно з пунктом 1.5 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Тарифи формуються для таких категорій споживачів: населення; бюджетні установи; релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження виробничо-комерційної діяльності); інші споживачі. Тарифи для кожної категорії споживачів визначаються на підставі економічно обґрунтованого розподілу витрат, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії.
Частиною 1 статті 19 "Про житлово-комунальні послуги" визначалось, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Таким чином, між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Фізичною особою-підприємцем Грядун Тетяною Михайлівною укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (позивачем присвоєно договору про надання послуги з постачання теплової енергії № 5252/жб/2 від 09.02.2023).
Згідно з пунктом 4 Типового договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників приміщень відповідних будинків про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 05.11.2021 відповідач вважається таким, що приєднався до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.
Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, передбачено, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу № 315.
Пунктом 11 Індивідуального договору - обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу № 315.
Відповідно до частини шостої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Згідно з пунктом 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 - визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.
Постачальник (позивач) згідно приписів законодавства має право здійснювати нараховування відповідачу виходячи із загального обсягу спожитої теплової енергії Q опал. буд. на опалення будівлі/будинку у розрахунковому періоді, який (обсяг) визначається за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії (теплолічильника) багатоквартирного будинку та розподіляється, згідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг:
- на потреби опалення житлових/нежитлових приміщень (Q прим.) (у разі наявності);
- опалення місць загального користування (МЗК) та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення;
- на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення (ЗБП);
- втрати від транзитних мереж (у разі наявності).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням приписів пункту 34 договору, строк оплати поставленої теплової енергії у сумі 156 539,96 грн у період з березня 2023 року по березень 2025 року, жовтень 2025 року є таким, що настав.
Фізична особа-підприємець Грядун Тетяна Михайлівна зазначає, що було здійснено оплату за отриману теплову енергію згідно договору №5252/жб/2 від 09.02.2023 у розмірі 22 968, 63 грн., що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки: № 8 на суму 5000, 00 грн., із призначенням платежу "плата за постачання теплової енергії зг дог №5252/жб/2 від 09.02.2023 за 2025 р Грядун Тетяна Михайлівна", № 13 на суму 5000, 00 грн., із призначенням платежу "cплата за теплову енергію зг дог №5252/жб/2 від 09.02.2023 за 2025 вт.ч. від Грядун Тетяна Михайлівна", платіжною інструкцією № 0.0.4789864124.1 на суму 5 000, 00 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору/рахунку № 5252/ж6/2, період 04.2025, назва організації ФОП Грядун Т.М., ПІП Грядун Т.М.", платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]". та штрафних санкцій у розмірі 1288, 21 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]".
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" підтвердило часткову оплату заборгованості відповідачем по справі №904/941/26, а саме: частково сплачено суму основного боргу, заявлену позивачем до стягнення у розмірі 22 968,63 грн., частково сплачено заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції у розмірі 1 288,21 грн., які позивачем зараховано відповідно до заяви відповідача наступним чином: 564,59 грн., інфляційні 326,45 грн., 3% річних 397,17 грн.
Оскільки відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 10 000, 00 грн, до звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, згідно платіжної інструкції № 13 від 13.01.2026 та № 8 від 12.02.2026 у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за Типовим договором №5252/жб/2 від 09.02.2023 за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2023 по 31.10.2025 в частині 10 000, 00 грн слід відмовити.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відповідачем було сплачено суму боргу у розмірі 12 968,63 грн, після звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, згідно платіжної інструкції № 0.0.4792086617.1 від 11.03.2026, № 0.0.4789864124.1 від 10.03.2026. господарський суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за Типовим договором №5252/жб/2 від 09.02.2023 за поставлену теплову енергію за період з 01.03.2023 по 31.10.2025 у розмірі 12 968,63 грн на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 133 571,33 грн.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача на свою користь 7 084,53 грн 3% річних за загальний період з 01.05.2023 по 02.12.2025 та 22 060,59 грн інфляційні втрати за загальний період з 01.05.2023 по 19.02.2026.
Фізична особа-підприємець Грядун Тетяна Михайлівна зазначає та Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" підтверджує, що було здійснено часткову оплату штрафних санкцій у розмірі 1288, 21 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]".
Позивачем було зараховано сплату 564,59 грн., інфляційних втрат та 326,45 грн., 3% річних, відповідно до заяви відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки відповідачем було сплачено 564,59 грн., інфляційних втрат та 326,45 грн., 3% річних, після звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, згідно платіжної інструкції № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн господарський суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 564,59 грн., інфляційних втрат та 326,45 грн., 3% річних на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача за користь позивача 3% річних у розмірі 6 758,08 грн., компенсації за інфляційні втрати у розмірі 21 496 грн.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати за теплову енергію, позивач розрахував та просить суд стягнути суму пені у розмірі 8 626, 72 грн за загальний період з 01.05.2023 по 19.02.2026.
З приводу нарахування пені, суд зазначає наступне.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Відповідно до пункту 88 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22 період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов'язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо.
Тому на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 Господарського кодексу України. Формулювання, яке містить частина третя статті 549 Цивільного кодексу України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, в тому числі умови договору (у випадку відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня. (пункт 89 постанови)
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу). (пункт 91 постанови)
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої (пункт 92 постанови).
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснує, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором (пункт 93 постанови).
Інше тлумачення (розуміння) наведеного формулювання (ототожнення його зі строком нарахування) фактично унеможливлює застосування положень частини шостої статті 232 ГК України щодо шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій, оскільки на практиці сторони під час визначення в умовах договору відповідальності у вигляді пені майже завжди використовують формулювання щодо її нарахування "за кожен день прострочення", тим самим відтворюють визначення пені, закріплене в частині третій статті 549 ЦК України. (пункт 94 постанови).
Використання в пункті 45 типового договору словосполучення "за кожен день прострочення" щодо нарахування пені не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України строку нарахування штрафних санкцій.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 було доповнено Розділ IX Прикінцеві положення Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин пунктом 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Так, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, який скасовано 30.06.2023.
До того ж типовий договір на постачання теплової енергії від 09.02.2023, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства. Тому сторони на момент укладення договору розуміли, що строк нарахування пені вже не буде обмежений 6-місячним строком.
У той же час, як зазначено судом вище встановлений карантин скасовано 30.06.2023.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України "Про запобігання корупції" та зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Беручи до уваги, що позивач надав відповідачу житлово-комунальні послуги, відповідно заборонено нарахування неустойки (штрафу та пені) з початку карантину по 30.07.2023 (тридцять днів після скасування карантину).
Враховуючи викладене позовні вимоги про стягнення пені по 30.07.2023 задоволенню не підлягають.
З урахуванням приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", нарахування пені у спірних правовідносинах підлягає з 31.07.2023.
При цьому суд звертає увагу, що можливий строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продовжився на період дії карантину, і на цей же період нарахування штрафних санкцій було заборонено. При цьому продовжений строк закінчився з завершенням карантину, а тому нарахування штрафних санкцій за межами цього строку є неправомірним. Це стосується як пені, так і штрафу, що хоча і нараховується одномоментно, але також має строк свого можливого нарахування. Відповідно позовні вимоги про стягнення штрафу і пені задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція щодо відсутності підстав для стягнення пені викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2023 у справі №904/3296/23, від 07.08.2024 у справі №904/6487/23.
Разом з тим, Господарський кодекс України втратив чинність 28.08.2025, на підставі Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" № 4196-IX від 9 січня 2025 року.
Таким чином, пеня підлягає розрахунку з урахуванням положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (у період коли строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) станом на день втрати чинності Господарським кодексом України закінчився) та без урахування частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (у період коли строк нарахування штрафних санкцій (6 місяців згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України) станом на день втрати чинності Господарським кодексом України не закінчився).
Відповідно за зобов'язаннями, що виникли:
у березні 2023 року, строк оплати за якими настав 30.04.2023, пеня нараховується на суму боргу 4854,17 грн за період з 31.07.2023 до 01.11.2023 і складає 45,63 грн;
у листопаді 2023 року, строк оплати за якими настав 31.12.2023, пеня нараховується на суму боргу 5 799,92 грн за період з 01.01.2024 до 01.07.2024 і складає 106,14грн;
у грудні 2023 року, строк оплати за якими настав 31.01.2024, пеня нараховується на суму боргу 26 554,88 грн за період з 01.02.2024 до 01.08.2024 і складає 485,95грн;
у січні 2024 року, строк оплати за якими настав 29.02.2024, пеня нараховується на суму боргу 13 482,50 грн за період з 01.03.2024 до 01.09.2024 і складає 249,43грн;
у лютому 2024 року, строк оплати за якими настав 31.03.2024, пеня нараховується на суму боргу 15775,31 грн за період з 02.04.2024 до 02.10.2024 і складає 290,27грн;
у березні 2024 року, строк оплати за якими настав 30.04.2024, пеня нараховується на суму боргу 21 030,53грн за період з 01.05.2024 до 01.11.2024 і складає 389,06грн.
у листопаді 2024 року, строк оплати за якими настав 31.12.2024, пеня нараховується на суму боргу 513,66грн за період з 01.01.2025 до 01.07.2025 і складає 9,35грн.
у грудні 2024 року, строк оплати за якими настав 31.01.2024, пеня нараховується на суму боргу 18 535,40 грн за період з 03.02.2025 до 03.08.2025 і складає 337,34грн.
В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.
Фізична особа-підприємець Грядун Тетяна Михайлівна зазначає та Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" підтверджує, що було здійснено часткову оплату штрафних санкцій у розмірі 1288, 21 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн із призначенням платежу "оплата за теплову енергію зг.договору № 5252 ж/62 від09.02.23р, та штрафні санкції по справі 904/941/26 період 10.2025, назва організації/ФОП, ПІП Грядун Тетяна Михайлівна [7968.63+1288.21 штрафи]".
Позивачем було зараховано сплату 397,17 грн., пені, відповідно до заяви відповідача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Оскільки відповідачем було сплачено 397,17 грн., пені, після звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, згідно платіжної інструкції № 0.0.4792086617.1 на суму 9 256, 84 грн господарський суд вбачає підстави для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 397,17 грн., пені на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 3 023,70 грн (45,63грн + 106,14грн + 485,95грн + 249,43грн + 290,27грн + 389,06грн + 9,35грн + 337,34грн + 207,76 грн + 902,77 грн +365,52 грн +31,65 грн - 397,17 грн), в решті заявлених вимог про стягнення пені слід відмовити.
Щодо пояснень Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни про те, що заборгованість виникла в наслідок не своєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію орендарями: ФОП Бурим С.О., ФОП Пухірська С А., ОСОБА_1 господарський суд зазначає, що Грядун Тетяна Михайлівна як власник нежитлового приміщення загальною площею 194,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 має обов'язок оплачувати послуги з теплопостачання.
Доказів укладення договорів на теплопостачання щодо вказаного нежитлового приміщення з орендарями: ФОП Бурим С.О., ФОП Пухірська С А., Ігнатьев О.А. відповідач до суду не надав.
Крім того, зі змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3546/25, текст якого розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (на яке відповідач посилається у відзиві на позов) вбачається, що пунктом 4.1. договору оренди приміщення від 01.10.2021 передбачено, що за користування об'єктом орендар (Приватний підприємець Бурим Світлана Олександрівна) сплачує місячну орендну плату у розмірі 1.000,00 грн на рахунок ФОП Грядун О.А. до 10 числа поточного місяця та вартість комунальних послуг відповідно рахунків ТОВ "Сітісервіс-КР", ДП "Криворізька теплоцентраль", ВАТ "Дніпрообленерго", КП "Кривбасводоканал", "Єкоспецтранс" щомісячно.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3546/25 встановлено, що у орендаря (ПП Бурим С.О.) виник обов'язок компенсувати Фізичній особі-підприємцю Грядун Тетяни Михайлівни плату за комунальні послуги, які були надані КП “Кривбасводоканал» в період з 01.11.2021 по 01.09.2024, які підлягали сплаті щомісячно.
За таких обставин господарський суд погоджується із позивачем щодо визначення відповідачем у справі Фізичну особу-підприємця Грядун Тетяну Михайлівну як власника нежитлового приміщення загальною площею 194,4 кв.м за адресою: вул. Будівельників, будинок 3, приміщення 9 у місті Кривий Ріг.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про те, що є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 164 849,11 грн (133 571,33 грн заборгованість за поставлену теплову енергію + 6 758,08 грн 3% річних + 21 496,00 грн інфляційних втрат + 3023,70 грн пені).
Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, судовий збір у сумі 244,18 грн. (пропорційно частині позовних вимог щодо якої підлягає закриттю провадження у справі) підлягає поверненню особі, яка сплатила з Державного бюджету України.
Враховуючи, що на час прийняття рішення про закриття провадження у справі особа, яка сплатила судовий збір не подала відповідної заяви, господарський суд не вирішує питання про повернення сплаченого судового збору.
Водночас, господарський суд зауважує, що особа, яка сплатила судовий збір не позбавлена права звернутися із відповідним клопотанням після прийняття ухвалення про закриття провадження у справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 823,39 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі №904/941/26 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" 12 968,63 грн боргу за поставлену теплову енергію, 564,59 грн., інфляційних втрат, 326,45 грн., 3% річних, 397,17 грн., пені.
Позов Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни про стягнення 180 054,96 грн, задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Грядун Тетяни Михайлівни ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, ідентифікаційний код 00130850) 133 571,33 грн заборгованість за поставлену теплову енергію, 6 758,08 грн 3% річних, 21 496,00 грн інфляційних втрат, 3023,70 грн пені, 2 823,39 грн витрат по сплаті судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.04.2026
Суддя Ю.А. Бажанова