06 квітня 2026 року м. Харків Справа № 905/45/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Бессонової О.В.
за участю Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», арбітражної керуючої Бурцевої Ірини Юріївни, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво», представника Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ»
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (вх. №403 Д/1) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25
за заявою кредитора (заявника): Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво», Запорізька область, місто Запоріжжя
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», Донецька область, місто Добропілля (код ЄДРПОУ 36103076)
про відкриття провадження у справі про банкрутство,-
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво» (далі - ТОВ «АЛД Інжиніринг та будівництво») про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (далі - ТОВ «Корум Шахтспецбуд»).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі №905/45/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корум Шахтспецбуд».
Ухвала суду мотивована тим, що суд встановив наявність усіх передбачених КУзПБ умов для відкриття такої справи. Зокрема, суд виходив із того, що між сторонами існує грошове зобов'язання, підтверджене рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже є безспірним. Боржник не заперечував наявність заборгованості та не довів її погашення, що свідчить про невиконання ним своїх зобов'язань перед кредитором. Крім того, суд дійшов висновку про відсутність спору про право, оскільки вимоги кредитора вже підтверджені судовим рішенням, та про те, що ці вимоги не були задоволені до підготовчого засідання.
Доводи боржника щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження відповідно до пункту 1-6 Прикінцевих положень КУзПБ суд відхилив, оскільки боржник не довів належними доказами, що весь його єдиний майновий комплекс знаходиться на тимчасово окупованій території та що саме ці обставини унеможливлюють виконання зобов'язань.
Таким чином, з урахуванням наявності безспірної заборгованості, її непогашення та недоведеності підстав для відмови у відкритті справи, суд дійшов висновку про необхідність відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвала Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25 оскаржувалась ТОВ «Корум Шахтспецбуд» в апеляційному порядку та залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2025 по справі № 905/45/25 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 905/45/25 залишено без змін.
27.02.2026 через підсистему «Електронний суд» від Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, скаржник просить суд:
- залучити до участі у справі № 905/45/25 Середу Віталія як уповноважену особу ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», про що винести ухвалу;
- скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 по справі №905/45/25 та ухвалити нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корум Шахтспецбуд» з заявою ТОВ «АЛД Інжиніринг та будівництво».
В обґрунтуванні апеляційної скарги, скаржник зазначає, що:
- суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема пункт 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства. На його думку, суд повинен був відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, оскільки невиконання боржником зобов'язань перед кредитором зумовлене збройною агресією проти України, а основне майно боржника знаходиться на тимчасово окупованій території. Єдиний майновий комплекс боржника фактично розташований на окупованій території, зокрема у Василівському районі Запорізької області, і підприємство втратило доступ до цього майна. У зв'язку з цим товариство не може використовувати активи у господарській діяльності та виконувати свої зобов'язання. Крім того, через окупацію підприємство втратило доступ до первинних документів, зокрема тих, що підтверджують дебіторську заборгованість. Це, на його думку, унеможливлює реалізацію майнових прав та стягнення коштів з контрагентів;
- місцевий суд неповно з'ясував обставини справи та не надав оцінки доводам боржника щодо відсутності майна на підконтрольній території України, інше нерухоме майно у боржника відсутнє, а отже весь його майновий комплекс знаходиться саме на окупованій території. Внаслідок цього, на думку скаржника, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
04.03.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво» надійшло клопотання про зловживання процесуальними правами, в яких останнє зазначає, що:
- ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство була предметом апеляційного перегляду за скаргою самого боржника, за результатами якого її залишено без змін, а в подальшому - предметом касаційного перегляду, за результатами якого Верховний Суд також залишив судові рішення без змін. Отже, законність та обґрунтованість цієї ухвали вже остаточно перевірена судами вищих інстанцій;
- апеляційна скарга уповноваженої особи засновника не містить жодних нових доводів або обставин, які б не були предметом розгляду під час попереднього апеляційного та касаційного перегляду. Навпаки, як зазначає кредитор, ця скарга фактично повністю дублює аргументи боржника, зокрема щодо неправильного застосування пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ та обставин, пов'язаних із перебуванням майна на тимчасово окупованій території;
- у поданій апеляційній скарзі відсутнє належне обґрунтування того, яким саме чином оскаржуваною ухвалою вирішено питання про права чи обов'язки засновника боржника. Тобто, на думку кредитора, скаржник не довів наявність у нього процесуального інтересу у перегляді судового рішення, що є обов'язковою умовою для реалізації права на апеляційне оскарження. З огляду на це, подання такої апеляційної скарги не спрямоване на захист прав, а має на меті затягування розгляду справи про банкрутство та перешкоджання реалізації процедур, передбачених КУзПБ. У зв'язку з цим він кваліфікує дії уповноваженої особи як зловживання процесуальними правами у розумінні статті 43 Господарського процесуального кодексу України;
- кредитор посилається на положення частини п'ятої статті 272 ГПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду під час апеляційного перегляду справи. Саме ця обставина, на думку кредитора, має місце у даному випадку, оскільки доводи нової скарги повністю співпадають із доводами, які вже були оцінені судами.
Таким чином, кредитор обґрунтовує своє клопотання тим, що повторне подання апеляційної скарги іншою особою за відсутності нових доводів, після завершення апеляційного та касаційного перегляду, є процесуально недопустимим та свідчить про зловживання процесуальними правами, що має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення скарги.
02.04.2026 від Підприємства з іноземними інвестиціями у формі приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що:
- ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, оскільки кредитором належними доказами підтверджено існування та прострочення грошового зобов'язання боржника, яке встановлене рішенням суду, не погашене та не спростоване, а також відсутній спір про право, що повністю відповідає вимогам статті 39 КУзПБ для відкриття провадження у справі про банкрутство;
- доводи боржника (які фактично повторює і уповноважена особа) щодо застосування пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ були обґрунтовано відхилені судом, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Зокрема, подані боржником документи (бухгалтерські довідки) не відповідають вимогам до доказів, відсутня повна фінансова звітність, не надано інформації про рух коштів, активи та зобов'язання, а також не доведено відсутність у боржника грошових коштів чи майнових прав;
- сам факт наявності прибутку у боржника за 2023 рік спростовує твердження про неможливість виконання грошових зобов'язань, а отже виключає підстави для застосування спеціальної норми воєнного періоду;
- надані боржником відомості про майно є неповними, фрагментарними та не охоплюють усі активи, зокрема не підтверджують відсутність грошових коштів та дебіторської заборгованості, а також не містять доказів вжиття заходів щодо її стягнення.
- апеляційна скарга не містить обґрунтування правового зв'язку між оскаржуваною ухвалою та правами чи обов'язками засновника боржника, тобто не доведено, яким саме чином ухвала порушує права скаржника.
06.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє зазначає, що:
- апеляційна скарга уповноваженої особи не містить нових доводів та фактично дублює аргументи боржника, які вже були предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанцій у даній справі. При цьому кредитор наголошує, що ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство була залишена без змін як апеляційним судом, так і Верховним Судом, а відтак її законність та обґрунтованість вже перевірена та підтверджена, що виключає можливість повторного перегляду цих самих доводів у межах нового апеляційного провадження;
- щодо доводів про застосування пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ кредитор зазначає, що вони є необґрунтованими, оскільки боржником не доведено необхідних умов для застосування цієї норми. Зокрема, не підтверджено, що невиконання зобов'язань зумовлене саме збройною агресією, а також не доведено, що весь єдиний майновий комплекс боржника перебуває на тимчасово окупованій території;
- боржник подає вибіркову та неповну інформацію щодо свого майнового стану, зокрема не надає повного пакету фінансової звітності, не розкриває структуру активів і зобов'язань, не надає банківських виписок, оборотно-сальдових відомостей та інших документів, які дозволили б об'єктивно встановити його фінансовий стан. При цьому з наданої фінансової звітності вбачається, що у боржника наявні значні активи, зокрема дебіторська заборгованість у розмірі сотень мільйонів гривень, яка входить до складу єдиного майнового комплексу та не доведена як така, що перебуває на окупованій території. Відтак твердження про відсутність активів на підконтрольній території є необґрунтованими;
- наявні істотні суперечності у поданих боржником документах, зокрема розбіжності у вартості та складі майна, відсутність частини додатків до бухгалтерських довідок, відсутність дат та реквізитів у документах, що свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів;
- боржник не надає доказів вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, у тому числі з пов'язаних осіб, а також не надає доказів руху активів, що може свідчити про їх зменшення або виведення;
- боржник фактично продовжує господарську діяльність, має працівників, здійснює фінансові операції, а його управлінська діяльність та документація знаходяться на підконтрольній території, що також спростовує доводи про повну втрату можливості здійснювати діяльність.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
У судове засідання від 06.04.2026 з'явились: Середа Віталій Вікторович як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», арбітражна керуюча Бурцева Ірина Юріївна, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво», представник Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ». Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час там місце повідомлені належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
До Господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД Інжиніринг та будівництво» (далі - ТОВ «АЛД Інжиніринг та будівництво») про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» (далі - ТОВ «Корум Шахтспецбуд»).
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корум Шахтспецбуд».
Ухвала Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25 оскаржувалась ТОВ «Корум Шахтспецбуд» в апеляційному порядку та залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2025 по справі № 905/45/25 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 у справі № 905/45/25 залишено без змін.
25.02.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Донецької області від уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Шахтспецбуд» - адвоката Середи В.В. надійшла заява про надання доступу до електронної справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2026 задоволено заяву уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Шахтспецбуд» - адвоката Середи В.В.; внесено дані Середи Віталія Вікторовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №905/45/25 в підсистемі "Електронний суд" як представника ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Шахтспецбуд»; надано ОСОБА_1 , доступ до електронної справи №905/45/25 в підсистемі "Електронний суд".
Середа Віталій Вікторович як уповноважена особа ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» вирішив звернутися до апеляційного суду зі скаргою на ухвалу місцевого суду про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та викладеним доводам сторін, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Згідно з положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Відтак реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За приписами ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене за результатами розгляду спору про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (ч.2 ст. 255 ГПКУкраїни).
Таким чином, положеннями Господарського процесуального кодексу України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14).
Особа наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою законом можливістю мати процесуальні права та обов'язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом) в силу закону, з урахуванням визначеного статтею 4 Господарського процесуального кодексу України суб'єктного складу осіб, які можуть належати до учасників господарського процесу;
Процесуальна дієздатність (тобто можливість суб'єкта безпосередньо реалізувати передбачені Господарським процесуальним кодексом України як загальні - стаття 42 Господарського процесуального кодексу України, так і визначені окремими нормами Господарського процесуального кодексу України спеціальні процесуальні права та виконати обов'язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
1) доведення особою (суб'єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки тощо);
2) обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
3) стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі №905/45/25, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Корум Шахтспецбуд», визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛД Інжиніринг та будівництво" у сумі 3 089 182,22 грн, а саме: 2 992 958,22грн - вимоги четвертої черги; 24 224,00 грн - вимоги першої черги; 72 000,00 грн - вимоги першої черги; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд"; введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю " Корум Шахтспецбуд"; призначено розпорядником майна ТОВ "Корум Шахтспецбуд" арбітражну керуючу Бурцеву Ірину Юріївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №353 від 28.02.2013, адреса: 69041, м.Запоріжжя, а/с 1) та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Шахтспецбуд" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
В обґрунтування підстав для звернення з апеляційною скаргою Середа Віталій Вікторович як уповноважена особа ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» зазначає, що відкриття процедури банкрутства обмежує корпоративні права засновника, зокрема можливість управління товариством, впливу на його діяльність, розпорядження майном та отримання економічного результату від діяльності підприємства. Також він вказує, що засновник не був залучений до розгляду питання про відкриття провадження, що позбавило його можливості висловити свою позицію.
Обґрунтовуючи необхідність свого залучення до справи, скаржник посилається на те, що він визначений (уповноважений) рішенням засновника як особа, яка представляє його інтереси, а відтак має право брати участь у справі про банкрутство, тому він просить суд апеляційної інстанції залучити його до участі у справі як уповноважену особу засновника.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України містять імперативні норми про осіб, які мають право апеляційного оскарження судових рішень.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за Господарським процесуальним кодексом України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за Кодексом України з процедур банкрутства.
Водночас перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
За приписами ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов'язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник та які розглядаються у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексу України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження.
Враховуючи наведені правові висновки, особи, віднесені до І та ІІ груп, належать до учасників справи про банкрутство (непозовного провадження), у якій вирішуються основні процедурні питання (у межах судових процедур, визначених ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства), відтак вказані особи наділені повною процесуальною дієздатністю у такій справі, зокрема, й правом на оскарження ухвалених у ній судових рішень.
Натомість, особи, які віднесені до ІІІ групи (інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір) зазвичай стають учасниками справи про банкрутство у зв'язку з тим, що суд у межах справи про банкрутство розглядає та вирішує у відокремленому позовному провадженні спір за участю цих осіб.
Віднесення за ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства певних осіб, щодо прав або обов'язків яких вирішується спір у відокремленому позовному провадженні в межах справи про банкрутство, до категорії "інших учасників справи про банкрутство" не свідчить про наділення таких осіб статусом учасника самої справи про банкрутство в силу закону.
Отже, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, не належать до учасників справи про банкрутство (за винятком тих осіб, які одночасно належать до І та ІІ груп), а їх процесуальний статус доцільно визначити саме як "учасники відокремленого позовного провадження у справі про банкрутство".
При цьому, сам факт залучення ухвалою суду певного суб'єкта як учасника до відокремленого провадження ще не означає автоматичне наділення такого суб'єкта статусом учасника справи про банкрутство.
Крім того, при вирішенні питання щодо статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника колегія суддів враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.
Вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України.
Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має підтвердити підстави представництва доказами в порядку статей 74-79 ГПК України, надавши, зокрема, відповідне рішення, оформлене протоколом вищого органу управління боржника.
Обсяг процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство, визначений Законом про банкрутство (Кодекс України з процедур банкрутства від 21.10.2019), залежить від змісту рішення вищого органу управління боржника. Рішення вищого органу управління боржника, яке, зокрема, може мати форму протоколу загальних зборів учасників товариства боржника, є єдиним можливим доказом підтвердження повноважень уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Тому суд, здійснюючи легітимацію відповідного учасника у справі про банкрутство, зобов'язаний надати оцінку відповідному рішенню вищого органу управління боржника щодо його належності (з'ясувати склад учасників та розмір їх часток на момент прийняття відповідного рішення, здійснити перевірку наявності необхідного кворуму під час прийняття відповідного рішення тощо).
Розглядаючи заяву такої особи про вступ у справу, господарський суд перевіряє повноваження представника (уповноваженої особи) засновників (учасників, акціонерів) боржника на участь у справі, оформлені протоколом загальних зборів, не вирішуючи питання щодо дійсності/недійсності рішення органу управління товариством в цілому або у відповідній частині.
Аналіз наведених правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що реалізація процесуальних прав уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника у справі про банкрутство пов'язується з належним підтвердженням її повноважень та участю у справі в установленому процесуальному порядку.
При цьому господарський суд, розглядаючи питання про участь такої особи у справі, зобов'язаний перевірити наявність відповідних повноважень та належність їх підтвердження, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14.
Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 ГПК України.
Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи.
Вказані висновки також узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 16.06.2023 у справі № 913/567/19.
Отже, за загальним правилом набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку статті 234 ГПК України. Саме з набранням законної сили такою ухвалою уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав - брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) боржника пов'язана з фактом набуття такою особою статусу учасника справи про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про її залучення до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви такої особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2025 у справі № 913/375/23).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт не звертався до суду першої інстанції із заявою про вступ у справу про банкрутство як уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів), а суд першої інстанції відповідно не надавав оцінку, зокрема Рішенню одноосібного учасника ТОВ «Корум Шахтспецбуд» від 03.02.2026, дотримання порядку його прийняття і не приймав рішення про залучення особи до участі у справі за результатами розгляду відповідної заяви.
Матеріали справи містять ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.03.2026, якою внесено дані ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №905/45/25 в підсистемі "Електронний суд" як представника ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум Шахтспецбуд»; надано ОСОБА_1 , доступ до електронної справи №905/45/25 в підсистемі "Електронний суд".
Колегія суддів зауважує, що вказаною ухвалою жодним чином не вирішувалось процесуальне питання щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника справи як уповноваженої особи засновників боржника.
Зазначена ухвала має виключно технічний характер та спрямована на забезпечення доступу відповідної особи до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд», що саме по собі не є тотожним залученню особи до участі у справі у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, внесення відомостей про особу до електронної справи та надання їй доступу до матеріалів справи не свідчить про набуття нею процесуального статусу учасника справи, не наділяє її правами та обов'язками, визначеними статтею 42 ГПК України, та не є підставою для визнання за такою особою права на апеляційне оскарження судового рішення.
Тобто, матеріали справи не містять доказів звернення Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» до суду першої інстанції із заявою про вступ у справу про банкрутство в якості уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів), а також відсутні докази розгляду судом першої інстанції питання щодо надання йому відповідного процесуального статусу.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що Середа В.В. не набув процесуального статусу учасника справи про банкрутство у встановленому законом порядку.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення Середи В.В. до суду першої інстанції із заявою про вступ у справу №905/45/25 про банкрутство, відповідно Господарським судом Донецької області не постановлялась ухвала про визнання Середи В.В. як уповноваженої особи засновника боржника, учасником справи про банкрутство.
Враховуючи наведене, апелянт не є належним суб'єктом апеляційного оскарження, оскільки не набув процесуального статусу учасника справи про банкрутство та не довів наявності у нього права на апеляційне оскарження відповідного судового рішення.
Враховуючи, що Середа Віталій Вікторович як уповноважена особа ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» не був легітимований судом першої інстанції як учасник у справі № 905/45/25, судова колегія дійшла висновку про відсутність у нього на час звернення з апеляційною скаргою належної процесуальної дієздатності, складовою якої є право оскарження судових рішень (у даному випадку ухвали суду першої інстанції від 27.08.2025 про відкриття провадження у справі про банкрутство).
Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/24368/14, а також у постанові від 16.06.2023 у справі № 913/567/19.
Щодо залучення до участі у справі № 905/45/25 Середу Віталія як уповноважену особу ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», колегія суддів зазначає таке.
Враховуючи практику Верховного Суду та аналізуючи норми чинного законодавства, питання щодо залучення уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника до участі у справі про банкрутство підлягає вирішенню саме господарським судом першої інстанції, у провадженні якого перебуває справа, за результатами розгляду відповідної заяви такої особи з постановленням ухвали у порядку статті 234 ГПК України. Саме з моменту набрання законної сили такою ухвалою особа набуває статусу учасника справи та відповідного обсягу процесуальних прав, передбачених статтею 42 ГПК України, у тому числі права на апеляційне оскарження судових рішень.
За таких обставин апеляційний суд не наділений повноваженнями щодо первинного вирішення питання про надання особі статусу учасника справи про банкрутство, оскільки його функція полягає у перевірці законності та обґрунтованості судового рішення, зокрема щодо спірного питання - залучення до участі у справі уповноваженої особи засновників.
З огляду на викладене, вимога ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі як уповноваженої особи засновників боржника не підлягає розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки вирішення такого питання віднесено до виключної компетенції суду першої інстанції.
Крім того, в апеляційній скарзі Середа Віталій Вікторович як уповноважена особа ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б.В. (DTEK ENERGY B.V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» зазначає, що його права порушено, посилаючись на те, що ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство фактично обмежено корпоративні права засновника боржника, зокрема право на участь в управлінні товариством, вплив на його господарську діяльність, розпорядження майном, а також можливість отримання економічного результату від діяльності підприємства.
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника має право на оскарження судових рішень, постановлених у справі про банкрутство та у справах, які розглядалися в межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи постановлені відповідні судові рішення до чи після призначення такої особи уповноваженою особою, однак за наявності доведення відповідного правового зв'язку між оскаржуваним судовим рішенням та порушенням інтересів такої особи (п. 120 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі №910/24368/14).
Для реалізації відповідного права суд зобов'язаний (якщо йому відомо) повідомити уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про судові засідання у справі про банкрутство, а також про судові засідання у справах, які розглядаються у межах справах про банкрутство.
Такий обов'язок існує лише щодо уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника, яка належним чином легітимована, тобто виникає з моменту постановлення ухвали суду про визнання такої уповноваженої особи учасником справи про банкрутство (п. 172 постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14).
Відповідно до статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України особа, яка не брала участі у справі, має право на апеляційне оскарження лише у випадку, якщо судовим рішенням безпосередньо вирішено питання про її права, інтереси чи обов'язки, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним і випливати зі змісту судового рішення.
Вказане означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Тобто, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
У свою чергу рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Згідно з ч.14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство корпоративні права учасників боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог учасника боржника - юридичної особи про виділення частки майна боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
Засновники (учасники, акціонери боржника, як власники корпоративних прав (частки у статутному капіталі) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за загальним правилом не беруть у ній безпосередньої участі, проте не втрачають корпоративних прав та інтересів у цій справі, в тому числі через субсидіарну відповідальність, а також стосовно відновлення платоспроможності боржника або отримання майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів та ліквідації банкрута.
Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено участі учасників або їх представників в провадженні на стадії порушення справи про банкрутство.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваним судовим актом не вирішувалося питання щодо корпоративних або майнових прав учасників боржника, його обов'язків в розумінні вимог Кодексу України з процедур банкрутства (ч. 5 ст. 41; ч. 5 ст. 44; ч. 4 ст. 50; п.5 ч. 1 ст. 64; ч. 5 ст.65 Кодексу України з процедур банкрутства).
Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 09.04.2019 у справі № 916/1717/17.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи Середи Віталія Вікторовича про порушення його прав як уповноваженої особи засновника боржника є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 27.08.2025 вирішено виключно питання, пов'язані із відкриттям провадження у справі про банкрутство, визнанням грошових вимог ініціюючого кредитора та введенням процедури розпорядження майном боржника. При цьому зазначена ухвала не містить висновків щодо прав, інтересів чи обов'язків Середи В.В., не встановлює для нього жодних юридичних наслідків та не зачіпає безпосередньо його правовий статус.
Саме по собі посилання скаржника на можливий вплив відкриття провадження у справі про банкрутство на корпоративні права засновника боржника не може бути підставою для визнання порушення його прав у розумінні статей 17, 254 ГПК України, оскільки такий зв'язок має бути очевидним, безумовним і випливати безпосередньо зі змісту оскаржуваного судового рішення, а не ґрунтуватися на припущеннях або опосередкованих наслідках.
Отже, у даному випадку відсутній належний правовий зв'язок між скаржником та оскаржуваним судовим актом, що свідчить про відсутність у Середи В.В. процесуального інтересу у перегляді цього рішення та виключає можливість визнання його суб'єктом апеляційного оскарження.
За таких обставин, апеляційне провадження за поданою ним скаргою підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав для її розгляду по суті.
Окремо апеляційний суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство вже була предметом перегляду судом апеляційної та касаційної інстанцій.
Зі змісту апеляційної скарги уповноваженої особи вбачається, що скаржник фактично повторно посилається на ті самі обставини та правові доводи, які вже були предметом дослідження та оцінки судів всіх інстанцій, зокрема щодо неправильного застосування судом першої інстанції пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, наявності обставин, пов'язаних із збройною агресією, розташуванням майна боржника на тимчасово окупованій території, відсутністю доступу до активів і документів, а також неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
Проаналізувавши постанову суду апеляційної інстанції та постанову Верховного Суду у цій справі, колегія суддів зазначає, що наведені доводи вже були предметом всебічної перевірки, отримали належну правову оцінку та обґрунтовано відхилені судами, які дійшли висновку про недоведеність боржником обставин, передбачених пунктом 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, як підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Отже, доводи апеляційної скарги уповноваженої особи не містять нових фактичних обставин чи правових аргументів, які б не були предметом дослідження судів апеляційної та касаційної інстанцій, та зводяться до незгоди із вже наданою судами правовою оцінкою, що не може бути підставою для повторного апеляційного перегляду судового рішення.
За таких обставин, беручи до уваги те, що скаржник не має статусу учасника справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», у зв'язку з чим позбавлений права на апеляційне оскарження визначеного ним судового рішення у такій справі, а оскаржуваною ухвалою не вирішувалось питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що Середа Віталій Вікторович не є належним суб'єктом апеляційного оскарження у розумінні процесуального закону та норм Кодексу України з процедур банкрутства, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25 підлягає закриттю.
Керуючись статтею 234, пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Середи Віталія Вікторовича як уповноваженої особи ДТЕК ЕНЕРДЖІ Б. В. (DTEK ENERGY B. V.) - засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Корум Шахтспецбуд», на ухвалу Господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі № 905/45/25 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст складено 16.04.2026
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян