07 квітня 2026 року м. Харків Справа № 922/4415/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Попков Д.О.
за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.
та представників учасників справи:
від Позивача - Почуєв В.А.;
від Відповідача 1: не з'явився;
від Відповідача 2 - Конопля О.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі №922/4415/25
за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків
до 1) Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ,
2) Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/4415/25 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків (далі- Позивач) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ (далі -Відповідач 1) та Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків (далі- Відповідач 2) про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі №922/4415/25 зокрема:
- задоволено заяву Позивача про призначення у справі комплексної судово- електротехнічної та судово-економічної експертизи;
-призначено у справі № 922/4415/25 комплексну судово-електротехнічну та судово- економічну експертизу;
-проведення судової експертизи доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
Провадження по справі зупинено на термін проведення судової експертизи, на вирішення експертів поставлено наступні питання:
1) Чи застосовані АТ «Харківобленерго» правильно та в повному обсязі параметри елементів мереж спільного використання, які нанесені на однолінійних схемах, зокрема трансформаторів, кабельних ліній, інших елементів електрообладнання технологічних електричних мереж КП «Харківводоканал» при визначенні обсягів електричної енергії в Актах з розподілу електричної енергії складених за період жовтень-листопад 2025 року по Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 1,01 від 01.01.2019 та Договору споживача про надання послуг з розподілу електроенергії № 4 від 01.01.2019 з урахуванням вимог пропорційного розподілення втрат електричної енергії, що надійшла в електричні мережі КП «Харківводоканал», та електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживачів, що були приєднані та споживали електричну енергію через технологічні електричні мережі КП «Харківводоканал» згідно додатків 3.3 «Перелік субспоживачів» до вищезазначених Договорів на виконання п. 5.9.1 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії?
2) З урахуванням відповіді на вищезазначене питання чи є рахунки на оплату вартості електричної енергії за період жовтень-листопад 2025 року, що виставлені Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» Комунальному підприємству «Харківводоканал», вірними?
Вказана ухвала мотивована необхідністю повного та об'єктивного встановлення обставин щодо дослідження та перевірки для оцінки судом фактичних обставин щодо виконання вимог пунктів 5.9.1, 5.9.2, 5.9.9 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, застосування Методики визначення технологічних втрат, дотримання відповідних технічних вимог, формул та коефіцієнтів пов'язаних з відніманням та пропорційним розподілом технологічних витрат електричної енергії у розрізі спірних періодів та субспоживачів, що були приєднані до технологічних електричних мереж КП «Харківводоканал» у спірний період, для чого необхідні спеціальні знання.
Не погодившись з означеною ухвалою, Відповідач 2 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі №922/4415/25 про призначення експертизи, відмовити у задоволенні клопотання Позивача про призначення експертизи та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зокрема, скаржник вважав, що судом першої інстанції при розгляді скарги порушено норми процесуального та матеріального права, а саме:
-судом призначено експертизу всупереч вимог ч. 1 ст. 99 ГПК України, тобто без обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи;
- необхідність у призначенні експертизи відсутня, оскільки відповіді на поставлені судом питання на вирішення експерта містяться в договорах споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №1,01, №4 від 01.01.2019 та нормах Кодексу комерційного обліку електричної енергії, де технологічні витрати електричної енергії розраховуються оператором системи розподілу на підставі вихідних даних для оформлення Додатка, зазначеного в п.18 Додатку №4 до Договорів, які Позивач був зобов'язаний надати протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця, оскільки Позивач не надав вказаних вихідних даних, розрахунки за розподіл електричної енергії споживачу (основному споживачу) проводяться оператором системи без урахування всіх визначених на підставі таких даних втрат (п.20 додатку №4 до договору);
- поставлені судом питання експерту мають правовий характер, оскільки містять посилання щодо застосування норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії;
-суд першої інстанції не надав оцінки доводам Відповідача -2, наведених у запереченнях на клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 2, призначено її до розгляду на 07.04.2026 о 12:45, заперечення Відповідача проти відкриття апеляційного провадження визнано необґрунтованими.
У відзиві на апеляційну скаргу Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначивши, що між сторонами існує спір щодо обсягів технологічних втрат у спірний період, а тому їх об'єктивне визначення, може бути встановлений експертом тільки за допомогою спеціальних знань, а тому призначення судом експертизи є правомірним.
Відповідач 1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 07.04.2026 року представник Відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Позивач заперечував проти доводів, апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Відповідача 1 у судове засідання не з'явився, в тому числі, не приєднався до участі в режимі відеоконференції, але був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності, оскільки він не скористався своїм правом участі у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (частина перша статті 100 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи.
Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Предметом розгляду у спорі є вимоги (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог вх. № 351 від 07.01.2026): до Відповідача 1 про зобов'язання провести перерахунок обсягів електричної енергії, спожитих за періоди жовтня - листопада 2025 року, розподілених під час виконання договорів споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, а до Відповідача 2 - про зобов'язання на підставі здійсненого перерахунку виставити нові рахунки на оплату вартості електричної енергії, спожитої за той же період за умовами договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 10.09.2025 № 25/9-ПД/25.
Підставою позову є неврахування Відповідачами при визначенні поставленого (розподіленого) Позивачу обсягу електричної енергії у спірні розрахункові періоди (у рахунках та актах купівлі-продажу електричної енергії) технологічних електричних втрат у мережах останнього, як основного споживача, що спричинені використанням субспоживачами його мереж для отримання електричної енергії на власні потреби.
В матеріалах справи наявні акти купівлі-продажу електричної енергії за розрахункові періоди жовтня-листопада 2025 року, що підписані Позивачем із зауваженнями щодо неврахування саме вищенаведених технологічних втрат.
На момент винесення оскаржуваної ухвали такі протиріччя між сторонами не усунуто, сам спір базується на різному тлумаченні сторонами вихідних технічних даних, які мають бути покладені в основу розрахунку спожитого Позивачем обсягу електричної енергії у спірні періоди.
За таких підстав судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що для вирішення такого спору необхідні спеціальні електротехнічні, а також економічні знання, тобто в іншій сфері, ніж право, що свідчить про наявність законних підстав до призначення у справі комплексної судової експертизи.
За змістом ч.ч.4-6 ст.99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, проте учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта; питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачами не було запропоновано своєї редакції питань експерту, проте зміст заперечень апелянта зводився до незгоди із наявністю підстав до призначення самої експертизи, оскільки неврахування у актах та рахунках такої величини як технологічні витрати електричної енергії обумовлено відсутністю усіх необхідних даних для проведення такого розрахунку, а також відсутністю самого додатку до Договору, яким передбачений порядок розрахунків технологічних втрат.
Отже, доводи апелянта щодо безпідставного обрання судом запропонованої Позивачем редакції питань експерту не приймаються до уваги судовою колегією.
Щодо доводів про правовий характер поставлених судом питань експерту через посилання на необхідність застосування норм Кодексу комерційного обліку електричної енергії, судова колегія зауважує, що зазначені норми насамперед враховують технічний характер питання, яке вони регулюють, отже посилання суду на необхідність їх врахування експертом не свідчить про правовий характер поставленого експерту питання.
Щодо доводів про відсутність оцінки судом заперечень Відповідача-2 в оскаржуваній ухвалі, то оцінка означених доводів і заперечень, зважаючи на їх зміст та характер, має здійснюватися на етапі оцінки обґрунтованості заявлених вимог та всіх доказів, що стосуються кола належних до встановлення обставин, тобто під час ухвалення рішення по суті спору, а відсутність відповідного відображення в оскаржуваній ухвалі суду не свідчить про порушення судом норм процесуального права при призначенні судової експертизи.
Щодо доводів апелянта про наявність в матеріалах справи достатніх доказів задля вирішення спору по суті та відсутності необхідності призначення у справі даної судової експертизи, то судова колегія звертає уваги апелянта, що суд апеляційної інстанції в даному апеляційному провадженні переглядає оскаржувану ухвалу суду лише на предмет дотримання судом вимог процесуального законодавства при її винесенні, але позбавлений можливості давати вказівки суду щодо розгляду цієї господарської справи по суті, зокрема, щодо доведеності обставин справи, якими сторони обґрунтовують свої вимоги або заперечення, обрання певних засобів доказування або надання переваги одних доказів над іншими.
На даній стадії процесу відповідно до принципу змагальності сторін, суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, в тому числі, вирішує питання щодо призначення у справі експертизи.
При цьому, за змістом ст. 126, 129 Конституції України, вплив на суддю при розгляді ним справи у будь-який спосіб забороняється; суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Факт наявності/відсутності порушень зобов'язань з боку конкретної сторони договору у спірних правовідносинах визначатиметься та оцінюватиметься судом за результатами оцінки всіх доказів у сукупності під час вирішенні позову по суті.
В свою чергу, врахування аргументів скаржника щодо достатності необхідних доказів під час апеляційного перегляду означеної ухвали за умов, коли справа по суті не вирішена, мало б наслідком втручання апеляційної інстанції у вирішення справи місцевим господарським судом з формулюванням «вказівок» на користь однієї зі сторін щодо доведеності чи достатності доказів відносно обставин, які становлять предмет спору, що є неприпустимим та порушує право сторони на розгляд справи законним судом.
Враховуючи те, що призначена у даній справі судова експертиза спрямована на встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування в межах заявлених вимог, а також те, що предмет спору має специфічні ознаки та для з'ясування спірних обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду щодо доцільності та обґрунтованості призначення у даній справі комплексної судово-електротехнічної та судово-економічної експертизи.
Інших доводів для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржником не наведено.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі № 922/4415/25 ґрунтується на дотриманні норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача 2.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі №922/4415/25-залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2026 у справі №922/4415/25- залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови підписано 15.04.2026.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Д.О. Попков