вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 910/15022/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сковородіної О.М.
суддів: Колесника Р.М.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Фурсов Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 (суддя - К.В. Полякова, повний текст складений 19.01.2026)
за результатами розгляду скарги заступника Генерального прокурора на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича в межах справи №910/15022/23
за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання її повернути
за участю представників сторін:
від прокуратури: Волкожа С.В.;
від позивача: Литвиненко Ю.А.;
від відповідача: не з'явився;
від ВДВС: не з'явився
Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання її повернути.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/15022/23 у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог відмовлено. Позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Усунуто перешкоди державі в особі Київської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) на земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002. Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051) 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 05.08.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 910/15022/23 скасовано, а рішення Господарського суду м. Києва від 28.01.2025 залишено в силі.
Через систему "Електронний суд" від прокурора до суду першої інстанції надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича. За змістом скарги, скаржник просив суд: 1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Б.Я. з повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду міста Києві від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23 про зобов'язання СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002; 2) скасувати повідомлення № 79828196 про повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документа від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23, винесене 16.12.2025 старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедиком Б.Я.; 3) зобов'язати Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розпочати примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23 про зобов'язання СГТОВ Агрокомбінат «Хотівський» повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2025 прийнято до розгляду скаргу прокурора на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича у справі № 910/15022/23.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 скарга задоволена частково, визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Б.Я. з повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду міста Києві від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23 про зобов'язання СГТОВ Агрокомбінат "Хотівський" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" 28.01.2026 у встановлений процесуальний строк через електронний кабінет подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.
За доводами скаржника, суд при винесенні ухвали не врахував того, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі обов'язково зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Відсутність у виконавчому документі відомостей, передбачених цією статтею, згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону, покладає на виконавця обов'язок повернути такий документ стягувачу протягом трьох робочих днів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов'язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження майна щодо якого є обов'язок вчинити дії.
Резолютивна частина виконавчого документа має бути чіткою та дозволяти виконавцю ідентифікувати об'єкт без додаткових роз'яснень. Наявність лише кадастрового номера без вказівки населеного пункту, району чи області позбавляє виконавця можливості встановити, чи належить ця місце вчинення виконавчих дій до його виконавчого округу. Виконавець не наділений правом самостійно визначати спосіб та порядок виконання, а лише виключно в межах резолютивної частини рішення, викладеної у виконавчому документі.
Апелянт вважає, що додавання документів до заяви про відкриття провадження не нівелює невизначеності змісту самого виконавчого документа. Державний виконавець не має права самостійно виправляти помилки у виконавчому документі або доповнювати його зміст відомостями, які в ньому відсутні, навіть якщо такі відомості містяться у доданих до заяви матеріалах. Інформація, зазначена стягувачем у заяві, має допоміжний характер і призначена для полегшення роботи виконавця вже після відкриття провадження. Вона не може підміняти собою належність виконавчого документа.
Суд першої інстанції помилково розтлумачив статтю 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо права виконавця отримувати інформації. Права та обов'язки виконавця, передбачені цією статтею, виникають у виконавця виключно після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
16.02.2026 через систему «Електронний суд» від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання погоджується з позицією суду першої інстанції та просить апеляційний господарський суд залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження, справу № 910/15022/23 призначено до розгляду на 04.03.2026 та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15022/23.
05.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15022/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.04.2026.
У судове засідання 15.04.2026 з'явився прокурор та представник позивача, просили апеляційний суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача (скаржника) у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 про відкладення розгляду апеляційної скарги була отримана апелянтом в електронному кабінеті 05.03.2026, тобто, апелянт належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, дослідивши пояснення учасників справи, апеляційним судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/15022/23 позовні вимоги заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю. Усунуто перешкоди державі в особі Київської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації права оренди за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) на земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002. Зобов'язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002. Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) на користь Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код 00034051) 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.
29.08.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 у справі № 910/15022/23 видано накази.
Стягувач звернувся до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою №08/226-4443 від 28.11.2025 про примусове виконання судового рішення. Зі змісту вказаної заяви вбачається, що стягувачем було зазначено місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, а саме: «по вул. академіка Заболотного, 1-Б у Голосіївському районі міста Києва».
До заяви були додані: оригінал наказу Господарського суду м. Києва від 29.08.2025 у справі №910/15022/23; довіреність на представника стягувача; опис меж; кадастровий план земельної ділянки; відомості з державного реєстру речових прав про об'єкт речових прав з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, з якого вбачається адреса: м. Київ, вулиця Заболотного Академіка; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, яким встановлена адреса: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Академіка Заболотного.
Старшим державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедиком Б.Я. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» із посиланням на відсутність у виконавчому документі адреси місцезнаходження земельної ділянки, яку необхідно передати.
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 3 ст. 2, ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних принципів господарського судочинства є диспозитивність.
Даний принцип означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Приписом статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (стаття 326 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Згідно і статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавці.
За доводами скаржника, суд при винесенні ухвали не врахував того, що відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі обов'язково зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. Відсутність у виконавчому документі відомостей, передбачених цією статтею, згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону, покладає на виконавця обов'язок повернути такий документ стягувачу протягом трьох робочих днів.
Судовою колегією досліджено наказ Господарського суду міста Києва №910/15022/23 від 29.08.2025, та встановлено, що в ньому відображений зміст резолютивної частини рішення ухваленого судом у цій справі.
Таким чином, доводи скаржника про відсутність в виконавчому документі резолютивної частини рішення, та, як слід, правомірність його повернення, не знайшли свого підтвердження.
Крім того, решта реквізитів, які є обов'язковими для виконавчого документа та встановлені вимогами ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" теж наявні в наказі суду, а саме: назва - «Наказ» і дата видачі документа - « 29.08.2025», найменування органу - «Господарський суду міста Києва», прізвище, ім'я, по батькові - «К.В. Полякова» та посаду посадової особи - «Суддя», яка його видала; дата прийняття - « 28.01.2025» і номер рішення - « 910/15022/23», згідно з яким видано документ; повне найменування для юридичних осіб стягувача - «Київська міська рада» та боржника - «Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"», їх місцезнаходження для юридичних осіб - « 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 та 08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова відповідно» ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника для юридичних осіб за наявності - « 22883141 та 00849405 відповідно»; резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень - «Зобов'язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, пл. Паширова, 1; ідентифікаційний код 00849405) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002»; дату набрання рішенням законної сили - « 05.08.2025»; строк пред'явлення рішення до виконання - «до 05.08.2028 включно».
Отже, виконавчий документ в повній мірі відповідає вимогам частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", та відповідно, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність у державного виконавця підстав для його повернення за приписами п.6 ч.4 ст. 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Що стосується доводів апелянта про те, що наявність у виконавчому документі лише кадастрового номера земельної ділянки без вказівки адреси її місцезнаходження, є достатньою підставою для повернення виконавчого документа, оскільки, закон не містить норми, що встановлює безпосередньо обов'язок виконавця перевірити інформацію про місцезнаходження майна щодо якого є обов'язок вчинити дії, апеляційна інстанція виходить з наступного.
Згідно з приписами ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
За приписами ч.3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
Тобто, перевірка державним виконавцем юрисдикційної належності виконавчого документа для прийняття/або не прийняття його до виконання є тим самим необхідним комплексом дій які має вчинити державний виконавець відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Аналогічним є перевірка і інших публічних відомостей про сторін виконавчого провадження, як-то їх ідентифікаційні номери, адреси місцезнаходження, чинність судового рішення тощо.
В даному випадку державний виконавець при прийнятті наказу до виконання мав встановити чи віднесено до його повноважень проведення виконавчих дій щодо повернення земельної ділянки, яка має певний кадастровий номер - 8000000000:79:107:0002, зазначений у виконавчому документі.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (стаття 79-1 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Як встановлено ч.2 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.
За приписами п. 2 ч.1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, як її місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності).
Отже, за кадастровим номером, який є належним ідентифікатором через публічний доступ до порталу Держгеокадастру, державний виконавець мав можливість встановити адресу місцезнаходження земельної ділянки за для вирішення питання прийняття/або не прийняття наказу до виконання.
Крім того, згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Судовою колегією досліджено матеріали скарги на дії державного виконавця та встановлено, що разом із заявою № 08/226-4443 від 28.11.2025 про примусове виконання судового рішення до відділу державної виконавчої служби стягувачем, зокрема, подано: опис меж земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; відомості з державного реєстру речових прав про об'єкт речових прав з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, з якого вбачається адреса: м. Київ, вулиця Заболотного Академіка; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, яким встановлена адреса: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Академіка Заболотного.
Зі змісту заяви № 08/226-4443 від 28.11.2025 вбачається, що стягувачем було зазначено місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, а саме: «по вул. академіка Заболотного, 1-Б у Голосіївському районі міста Києва».
Відтак, наявність у виконавчому документі кадастрового номеру земельної ділянки -№8000000000:79:107:0002, що підлягає поверненню в межах виконавчого провадження, зазначення стягувачем адреси земельної ділянки за змістом заяви № 08/226-4443 від 28.11.2025, направлення разом з заявою № 08/226-4443 від 28.11.2025 стягувачем опису меж земельної ділянки; кадастрового плану земельної ділянки; відомостей з державного реєстру речових прав про об'єкт речових прав з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, з якого вбачається адреса: м. Київ, вулиця Заболотного Академіка; витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером №8000000000:79:107:0002, яким встановлена адреса: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Академіка Заболотного, надало можливість державному виконавцю повною мірою вважати належним пред'явлення до виконання наказу суду до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність дій та визнання неправомірними дій старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Б.Я. з повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду міста Києві від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23 про зобов'язання СГТОВ Агрокомбінат "Хотівський" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002.
Щодо посилання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" на постанову Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду від 27.07.2023 у справі №211/4347/15-ц.
Після дослідження вказаної постанови, колегія суддів зауважує, що предмет розгляду даної апеляційної скарги та постанови Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду від 27.07.2023 у справі №211/4347/15-ц не є тотожними, оскільки, предметом розгляду Верховного суду було неотримання боржником за місцем своєї реєстрації та проживання постанов про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту. В матеріалах справи були відсутні докази направлення боржнику копій постанов, оскільки у всіх постановах зазначена адреса, за якою вона знята з реєстраційного обліку та не проживає. Верховним судом досліджувалось питання правильності зазначення адреси (місцезнаходження, проживання) фізичної особи та підстав державного виконавця для перевірки такого (місцезнаходження, проживання) боржника - фізичної особи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятої ухвали наведено місцевим судом, підстав для її скасування не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в ухвалі висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/15022/23 про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Б.Я. з повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу господарського суду міста Києві від 29.08.2025 у справі № 910/15022/23 про зобов'язання СГТОВ Агрокомбінат "Хотівський" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 16,0345 га з кадастровим номером 8000000000:79:107:0002 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/15022/23 за результатами розгляду скарги заступника Генерального прокурора на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі №910/15022/23 за результатами розгляду скарги заступника Генерального прокурора на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кедика Богдана Ярославовича - залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/15022/23 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 16.04.2026.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 (двадцяти) днів до Верховного Суду відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сковородіна
Судді Р.М. Колесник
А.І. Тищенко