вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" квітня 2026 р. Справа№ 927/1038/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мальченко А.О.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Линник А.М.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026
у справі № 927/1038/25 (суддя А.С. Сидоренко)
за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради
до ОСОБА_1
Фермерського господарства «СТУПАКІВКА-АГРО»
про визнання додаткової угоди недійсною та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання, -
У жовтні 2025 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури (далі також - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради (далі також - Рада) до Господарського суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) та Фермерського господарства «СТУПАКІВКА-АГРО» (далі також - Господарство) про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 від 24.07.2014, укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 та зобов'язання відповідачів повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі №927/1038/25:
- закрито провадження в частині позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 ;
частково задоволено позовні вимоги Прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020, визнано недійсним п. 6 Додаткової угоди від 12.10.2020;
у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 - відмовлено. Стягнуто з Фермерського господарства «СТУПАКІВКА-АГРО» на користь Чернігівської обласної прокуратури 302,80 грн судового збору.
Закриваючи провадження в частині позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 , - суд першої інстанції керувався нормою ч. 3 ст. 231 ГПК України та виходив з того, що рішенням у справі №733/201/22 вже розглянуто аналогічні вимоги Прокурора про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020 та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 заявлені Прокурором в інтересах Ради до ОСОБА_1 . При цьому, підстави позову на нормативно-правове обґрунтування позовних вимог є ідентичними.
Задовольняючи частково позовні вимоги Прокурора про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020, суд першої інстанції застосував статті 3, 202, 203, 215, 509, 628 ЦК України, статті 13, 15, 33 Закону України «Про оренду землі», статті 116 ЗК України, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та дійшов висновку про те, що оспорюваний Прокурором правочин суперечить нормам законодавства лише в частині визначення строку дії договору, однак, інші умови відповідають вимогам чинного законодавства. Суд також підкреслив, що Господарство реалізувало право, передбачене п. 8 Договору оренди землі від 24.07.2014 та ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на пролонгацію дії цього договору, що також підтверджується встановленими судом обставинами користування Господарством спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору та відсутності заперечень Ради щодо такого користування.
Встановлене слугувало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Прокурора про зобов'язання відповідачів повернути спірну земельну ділянку.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Прокурор вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Зокрема, ОСОБА_1 не було дотримано встановленої цією нормою процедури пролонгації договору оренди земельної ділянки, тому, відсутні правові підстави стверджувати, що оспорюваний Прокурором договір є чинним.
Прокурор підкреслює, що укладення додаткової угоди до договору оренди в частині внесення змін до строку його дії відбулося без рішення сесії міської ради, що суперечить вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України». Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини (постанови КЦС ВС від 06.03.2019 №145/374/17, від 22.03.2019 №394/559/17).
Крім цього, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що ФГ «Ступаківка-Агро» продовжує використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 незважаючи на те, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився ще у серпні 2021 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц визначила, що залежно від фактичних обставин справи, вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.
Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 04.03.2018 у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц (пункт 97)).
Тому позовна вимога, яка заявлена до ОСОБА_1 та ФГ «Ступаківка-Агро» про повернення Ічнянській міській раді Прилуцького району земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 у даному випадку є такою, що спрямована на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, а суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні вказаної вимоги.
Помилковими є висновки суду про те, що відсутні порушення інтересів держави в особі Ічнянської міської ради, адже порушення полягають у протиправному продовженні користування ФГ «СТУПАКІВКА-АГРО» земельною ділянкою, що є власністю територіальної громади, всупереч прямому її волевиявленню. Порушення порядку набуття речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення обмежує державу, територіальні громади в особі уповноважених органів у її використанні та залученні якнайбільшої суми грошових коштів до бюджету шляхом продажу прав на неї на земельних торгах (аукціоні), позбавляє можливості інших фізичних та юридичних осіб реалізувати свої законні права на отримання земельної ділянки у користування, отримавши перемогу у відповідних торгах.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/1038/25 та призначено розгляд скарги на 09.04.2026. Учасникам апеляційного провадження встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 25.03.2026. Ухвалою суду також витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1038/25.
Прокурор наполягає на неправильному застосуванні судом першої інстанції норми ч. 3 ст. 231 ГПК України, оскільки судом помилково встановлено, що відносно ОСОБА_1 вже було вирішено спір про той самий предмет з тими ж матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду та з тим самим колом учасників.
25.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Відповідачів на апеляційну скаргу Прокурора, у якому представник ОСОБА_1 , та Господарства просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення, - без змін. Зауважує, що судом першої інстанції було повно, всебічно та об'єктивно проаналізовано процедуру поновлення договорів оренди землі, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Натомість, Прокурором в апеляційній скарзі свідомо ігнорується той факт, що Рада не надавала відмови щодо поновлення строку дії договору оренди, а отже, договір оренди було поновлено в силу закону.
Представником відповідачів у відзиві вказано про те, що орієнтовний розмір судових витрат, понесених відповідачами за розгляд справи у суді апеляційної інстанції складає 30000,00 грн. У відзиві також висловлено прохання покласти судові витрати на Прокурора.
У судове засідання 09.04.2026 з'явились Прокурор, представник ОСОБА_1 та Господарства.
Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідачі заперечили проти задоволення апеляційної скарги у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю її доводів, просили апеляційну скаргу Прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Представник Ради у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що Рада належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення судового засідання.
Судова колегія, вислухавши думку сторін щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності Ради, дійшла висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи без участі учасника справи, який не з'явився.
Так, згідно з частинами 1 та 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
Водночас, колегія звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
09.04.2026 у судовому засіданні колегією суддів було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури, відзиву відповідачів, дослідивши докази наявні у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 16.04.2014 №25-64/14-14-сг надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279, площею 11,9782 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
24.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), загальною площею 11,9782 га, яка знаходиться на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
Згідно п.2.3 Договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0279, площею 11,9782 га, в тому числі рілля 11,9782 га, форма власності - державна. На земельній ділянці немає розміщених об'єктів нерухомого майна, а також інших об'єктів інфраструктури.
Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п.15 Договору земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації права користування земельною ділянкою, що виникає згідно договору, за актом приймання-передачі (п. 20 Договору).
Відповідно до п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.
24.07.2014 сторонами Договору підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди.
07 серпня 2014 року право оренди земельної ділянки було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 (номер запису про інше речове право 6594499).
01.08.2017 ОСОБА_1 створено Фермерське господарство «Ступаківка-Агро».
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-7564/14-18-сг від 27.09.2018 та акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018, земельна ділянка з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 площею 11,9782 га передана у комунальну власність Ічнянської міської об'єднаної територіальної громади.
Рішенням Ічнянської міської ради від 12.12.2018 №1058-VII прийнято у комунальну власність Ічнянської міської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Ічнянської об'єднаної територіальної громади Ічнянського району, Чернігівської області, загальною площею 9554,28 га, з них 9175,0532 га згідно акту прийняття-передачі земельних ділянок від 27.09.2018 та 379,2328 га згідно акту прийняття-передачі земельних ділянок від 23.11.2018.
28.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Ічнянської міської ради із заявою, в якій просив укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 24.07.2014, а саме:
- замінити сторону орендодавця з «Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області» на «Ічнянська міська рада»;
- пункт 4 договору викласти у наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,9782 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0279, форма власності - комунальна»;
- абзац другий пункту 5 викласти у новій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить ____»;
- продовжити термін на 7 років
- надати згоду на передачу в суборенду ФГ "Ступаківка-АГРО".
- інші умови Договору залишити без змін.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Ічнянською міською радою прийнято рішення № 4692-VII від 08.07.2020 «Про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 24.07.2014 року гр. ОСОБА_1 кадастровий номер 7421788600:03:000:0279», яким вирішено укласти додаткову угоду оренди землі укладеного 24.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області та гр. ОСОБА_1 , а саме:
- замінити сторону орендодавця з «Головне управління Держземагенства у Чернігівській області» на «Ічнянська міська рада»;
- пункт 2 договору викласти в новій редакції: «В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0279, площею 11,9782 га, форма власності - комунальна»;
- пункт 5 договору викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1708057 гривень 03 коп. (один мільйон сімсот вісім тисяч п'ятдесят сім гривень 03 коп.)»;
- пункт 9 викласти в новій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у наступних формах та розмірах: у грошовій формі безготівково, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. Станом на момент укладання додаткової угоди сума орендної плати, що вноситься орендарем за використання земельної ділянки складає 68322 гривні 28 коп. (шістдесят вісім тисяч триста двадцять дві гривні 28 коп.)»
- надати згоду гр. ОСОБА_1 на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-АГРО» земельної ділянки площею 11,9782 га, цільове призначення 01.02, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7421788600:03:000:0279, місце розташування: Чернігівська область, Ічнянський район, на території колишньої Ступаківської сільської ради, без зміни їх цільового призначення на строк, що не перевищує строку визначеного договором оренди землі.
- інші умови Договору залишаються незмінними.
- доручити міському голові чи секретарю міської ради (в разі виконання секретарем обов'язків міського голови) укласти додаткову угоду з гр. ОСОБА_1 на вищевказаних умовах.
До матеріалів справи додано витяг з протоколу засідання Ічнянської міської ради п'ятдесятої сесії сьомого скликання від 08.07.2020.
12.10.2020 між Ічнянською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), пунктами 5, 6 якої крім іншого, продовжено термін дії договору на новий строк; пункт 8 Договору викладено в новій редакції: «Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279, площею 11,9782 га, зареєстровано 02.12.2019 за територіальною громадою в особі Ічнянської міської ради; право оренди земельної ділянки зареєстровано за гр. ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 24.07.2014 та додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін до договору оренди землі, дата укладання договору 24.07.2014, дата закінчення дії 24.07.2028.
За інформацією Ічнянської міської ради № 02-04/2431 від 05.06.2025, зокрема, земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0279 використовується (засіяна сільськогосподарськими культурами), про що складено акт обстеження від 03.06.2025.
За інформацією Головного управління ДПС у Чернігівській області № 2695/5/25-01-24-02-06-1 від 29.05.2025 станом на 29.05.2025 податковий борг з орендної плати за ОСОБА_1 не обліковується; за Фермерським господарством «Ступаківка-АГРО» податковий борг не обліковується.
Предметом спору у справі, що переглядається, є вимоги Прокурора про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 від 24.07.2014, укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 та зобов'язання відповідачів повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279.
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у частині вимог про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279) заявлених Прокурором до ОСОБА_1 та про часткове задоволення інших вимог.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Щодо закриття провадження у справі.
За змістом статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо: суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Як встановлено судом першої інстанції, у травні 2022 року заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради звернувся до Ічнянського районного суду з позовом до ОСОБА_1 (третя особа: Фермерське господарство «Ступаківка-Агро») про визнання недійсними додаткових угод та повернення земельних ділянок.
В обґрунтування позову посилався на те, що на підставі наказів Головного управління Держземагентства у Чернігівській області від 16.04.2014 №25-72/14-14-сг, №25-64/14-14-сг, №25-73/14-14-сг, №25-74/14-14-сг, №25-75/14-14-сг, №25-76/14-14-сг, №25-77/14-14-сг, №25-78/14-14-сг з ОСОБА_1 24.07.2014 укладено договори оренди земельних ділянок площею 11,9782 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279, площею 30,1518 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280, площею 5,1036 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0281, площею 6,5410 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0282, площею 1,6158 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0283, площею 3,4679 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0284, площею 20,5864 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0285, площею 22,3327 га ріллі з кадастровим номером 7421788600:03:000:0286 для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
У подальшому, використовуючи можливість реалізації права на створення фермерського господарства, як визначає Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV, ОСОБА_1 01.08.2017 створено Фермерське господарство «Ступаківка-Агро».
Маючи намір внести зміни до договорів оренди земельних ділянок, ОСОБА_1 у травні 2020 року звернувся до Ічнянської міської ради із заявами про укладення додаткових угод до договорів оренди від 24.07.2014.
Як вбачається з заяв, орендар пропонує внести зміни до договорів в частині заміни орендодавця, форми власності земельної ділянки, нормативної грошової оцінки, продовжити термін дії договорів на 7 років, а також погодити передачу земельних ділянок в суборенду ФГ «СТУПАКІВКА-АГРО».
За результатами розгляду заяв ОСОБА_1 , на черговій сесії Ічнянської міської ради прийнято рішення від 08.07.2020 №№ 4688-VII, 4689-VII, 4690-VII, 4691-VII, 4692-VII, 4693-VII, 4694-VII, 4694-VII та 4695-VII, згідно яких сесія Ічнянської міської ради вирішила замінити сторону орендодавця в договорах оренди, форму власності земельних ділянок, нормативно грошову оцінку та розмір орендної плати, а також надати згоду на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-Агро» земельних ділянок.
Рішеннями сесії міському голові чи секретарю міської ради доручено укласти додаткові угоди до договорів оренди землі на вказаних вище умовах. Окрім того, на сесії міської ради вирішено, що інші умови до договору залишаються незмінними. На виконання рішень сесії від 12.10.2020 року укладено додаткові угоди до договорів оренди від 24.07.2014 року, в яких окрім іншого вирішено питання внесення змін до п. 8 договорів земельних ділянок з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286, в частині строку їх дії, а саме визначено, що договори укладено на 14 років.
Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, повідомивши про це письмово орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. Проте, як вбачається з рішень сесії питання внесення змін до договорів оренди в частині зміни строку їх дії не розглядалося, термін їх дії не обговорювався. Також у заявах на внесення змін до договорів мається допис про вирішення питання внесення змін щодо терміну дії договорів оренди земельних ділянок та визначення їх строку 7 років, проте додаткові угоди укладено з зазначенням терміну дії договорів оренди 14 років, що свідчить про те, що секретарем міської ради на власний розсуд визначено новий термін дії договорів, не дивлячись на те, що рішення сесією Ічнянської міської ради з цього приводу не приймалося.
Договори оренди земельних ділянок від 24.07.2014 укладені на 7 років, їх реєстрація відбулася 07.08.2014, а тому термін їх дії закінчився 07.08.2021. Відповідно до вимог п. 37 договорів оренди землі, дія договору припиняється у разі закінчення строку на який його укладено, а орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Не дивлячись на те, що термін дії договорів закінчився, орендар продовжує користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286, про що свідчать акти обстеження земельних ділянок від 04.10.2021.
З урахуванням викладеного Прокурор просив визнати недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279 від 24.07.2014 (б/н), що укладені між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0281 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0282 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0283 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0284 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0285 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1; недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0286 від 24.07.2014 (б/н), що укладена між Ічнянською міською радою в особі секретаря Колос Валентини Григорівни та ОСОБА_1 та зобов'язати Фермерське господарство «СТУПАКІВКА-АГРО» повернути Ічнянській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами: 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286.
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15.03.2023 у справі №733/201/22, яке залишено без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18.12.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.05.2025, у задоволенні позову заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 (третя особа: Фермерське господарство «Ступаківка-Агро») про визнання недійсними додаткових угод та повернення земельних ділянок відмовлено.
Під час розгляду справи №733/201/22 встановлено, що 01.08.2017 ОСОБА_1 було створено Фермерське господарство «Ступаківка-Агро».
Відповідно до п. 5.1 та 7.1 Статуту Фермерського господарства «Ступаківка-Агро» засновником (власником) фермерського господарства є громадянин України ОСОБА_1 , який також є головою вказаного господарства; до земель Господарства належать землі, що є у приватній власності та користуванні власника Господарства, які засвідчені відповідно Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, Державним актом на право власності на земельну ділянку, землі орендовані у юридичних та фізичних осіб.
Орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 7421788600:03:000:0279, 7421788600:03:000:0280, 7421788600:03:000:0281, 7421788600:03:000:0282, 7421788600:03:000:0283, 7421788600:03:000:0284, 7421788600:03:000:0285, 7421788600:03:000:0286 є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Згідно з нормами чинного законодавства, зокрема згідно ст. 1, 5, 7 Закону України «Про фермерське господарство», з дати реєстрації фермерського господарства обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство.
Для ведення фермерського господарства на орендованих ОСОБА_1 зазначених вище земельних ділянках ним створено Фермерське господарство «Ступаківка-Агро». Тому належним відповідачем по позовних вимогах, що є об'єктом судового розгляду у справі суд визнав саме Фермерське господарство «Ступаківка-Агро», а не ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі, що переглядається, в частині позовних вимог заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсною Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 , підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи Прокурора про неправильне застосування ч. 3 ст. 231 ГПК України спростовуються встановленими вище обставинами.
Щодо розгляду позовних вимог по суті.
За змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон України «Про оренду землі».
Суд враховує, що 16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8, з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Розділ IX «Перехідні положення» Закону про оренду землі доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту: «Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону про оренду землі).
Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте, саме Законом України «Про оренду землі» врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв'язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов'язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.
Стаття 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву «Поновлення договору оренди землі» та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).
Частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі № 903/1030/19 зазначено таке: «Частини п'ята та шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення».
Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п'ятій-восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.
Тож статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.05.2020 ОСОБА_1, як користувач земельної ділянки, звернувся до Ічнянської міської ради із заявою щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 24.07.2014, в якій, крім іншого, просив продовжити термін дії договору на 7 років. Крім того, у вказаній заяві ОСОБА_1 було детально викладено умови майбутньої додаткової угоди.
Ічнянська міська рада прийняла рішення від 08.07.2020 щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі від 24.07.2014, погодивши умови визначені ОСОБА_1 у поданій заяві від 28.05.2020, крім умови про поновлення договору оренди землі на 7 років. Проте заперечень щодо поновлення договору Ічнянська міська рада в рішенні від 08.07.2020 також не висловила. Заперечень щодо поновлення договору оренди землі орендарю в листі-повідомленні також не направляла.
12.10.2020 між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), якою, крім іншого, продовжено термін дії договору на новий строк (п.6 Додаткової угоди).
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначає, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
У правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та № 159/5756/18).
У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Також, судом касаційної інстанції зауважено, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.
При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, задекларувавши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України «Про оренду землі» орган державної влади чи місцевого самоврядування зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.
Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.
Якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування знехтував обов'язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.
При цьому, колегія суддів враховує, що допущені органами державної влади неточності або помилки повинні служити на користь постраждалих осіб, особливо якщо не йдеться про інші конфліктуючі індивідуальні інтереси. Іншими словами, ризик будь - якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи (див., наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Максименко та Герасименко проти України» (Maksymenko and Gerasymenko v. Ukraine), заява № 49317/07, пункт 64, від 16 травня 2013 року, з подальшими посиланнями).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки ОСОБА_1 дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, він може вважатись таким, що набув право «правомірного очікування», натомість орендодавець знехтував своїм обов'язком добросовісно виконати свої обов'язки та не розглянув питання поновлення договору на сесії міської ради, при цьому не висловлюючи заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.
Такий висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/5179/20 і об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що звернення до Ічнянської міської ради з повідомленням про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк не ФГ «СТУПАКІВКА-АГРО» (до якого після реєстрації фермерського господарства перейшли обов'язки землекористувача), а ОСОБА_1 не може свідчити про недобросовісність дій відповідачів, оскільки останній є засновником та головою ФГ «СТУПАКІВКА-АГРО».
Отже, укладення між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 додаткової угоди від 12.10.2020, за відсутності заперечень позивача проти поновлення договору оренди землі, в цілому, не суперечить чинному законодавству, окрім п. 6 в якому сторони виклали пункт 8 Договору оренди землі від 24.07.2014 в новій редакції: «Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Водночас недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За умовами статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Абзацом першим частини першої статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 Конституції України).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сторонами Договору оренди землі від 24.07.2014 було погоджено, що Договір укладено на 7 років.
Враховуючи норми законодавства щодо порядку укладання договорів оренди земель комунальної власності та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 безпідставно викладено п.8 Договору оренди землі від 24.07.2014 в новій редакції, оскільки сторонами не погоджувалася зміна істотної умови договору - строку дії договору на 14 років. Рішення щодо укладання договору оренди на 14 років Ічнянською міською радою не приймалося, а тому п.6 Додаткової годи від 12.10.2020 суперечить нормам чинного законодавства та домовленості сторін.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність фактичних та правових підстав для визнання недійсним п. 6 Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1.
Решта умов додаткової угоди (в т.ч. п. 5, яким продовжено термін дії договору на новий строк) не суперечить законодавству.
Відтак, оскільки під час судового розгляду було встановлено факт продовження терміну дії договору оренди землі від 24.07.2014 на новий строк та фактичне правомірне користування ФГ «Ступаківка-Агро» земельною ділянкою з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279, суд першої інстанції правомірно виснував, що позовні вимоги заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до Фермерського господарства «СТУПАКІВКА-АГРО» та ОСОБА_1 про зобов'язання повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номер 7421788600:03:000:0279 є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Доводи прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції норм статті 33 Закону України «Про оренду землі» спростовуються встановленими судом під час розгляду спору обставинами звернення голови фермерського господарства з вимогою про внесення змін до договору, продовженням користування Господарством орендованою земельною ділянкою, а також відсутністю заперечень Ради щодо пролонгації дії договору оренди та щодо факту користування Господарством земельною ділянкою. Відтак, сторонами договору було дотримано встановленої ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату звернення голови Господарства до Ради) процедури.
Доводи Прокурора про те, що укладення додаткової угоди до договору оренди в частині внесення змін до строку його дії відбулося без рішення сесії міської ради, що суперечить вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», а порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, були враховані судом першої інстанції, оскільки під час розгляду спору судом встановлено недійсність п. 6 Додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0279), укладеної між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 , якою встановлено новий строк дії договору оренди.
Водночас, оскільки під час розгляду спору судом було встановлено, що укладенням додаткової угоди від 12.10.2020 до договору оренди від 24.07.2014 сторони у тому числі, поновили його дію на новий строк, тобто, на 7 років, то, доводи Прокурора про закінчення строку дії договору у серпні 2021 року спростовуються викладеними вище обставинами.
Тому, відсутні правові підстави для висновку про неправомірне користування Господарством земельною ділянкою з кадастровим номером 7421788600:03:000:0279, що виключає можливість кваліфікації спірних правовідносин сторін як негаторних.
Колегія суддів також враховує доводи відзиву на апеляційну скаргу, у тій мірі, у якій вони узгоджуються з висновками суду першої інстанції, зробленими за результатами апеляційного провадження.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника - Чернігівську обласну прокуратуру.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі №927/1038/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі №927/1038/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/1038/25 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 16.04.2026.
Головуючий суддя А.О. Мальченко
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська