вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"17" лютого 2026 р. Справа№ 910/7448/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,
арбітражного керуючого Горєлова О.Л.,
ОСОБА_1(в режимі відеоконференції),
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
від 06.02.2025 (повне судове рішення складено 10.03.2025, суддя Стасюк С.В.)
за заявою ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича
до голови правління боржника ОСОБА_1
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника,
у справі № 910/7448/17
за заявою Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"
до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" (код 32113410)
про банкрутство,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/7448/17 задоволено заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича та покладено на голову правління боржника ОСОБА_1 субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа". Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" грошові кошти в сумі 808884051,97 грн.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста від 06.02.2025, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" у сумі 808884051,97 на голову правління боржника ОСОБА_1 повністю.
Як на підстави для скасування рішення суду, апелянт посилається на не з'ясування обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/7448/17, розгляд справи призначено в судовому засіданні 03.06.2025.
Ліквідатор боржника подав відзив, у якому наполягає на необґрунтованості апеляційної скарги ОСОБА_1 і просить відмовити в її задоволені.
ОСОБА_1 подав відповідь на відзив.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 відкладено розгляд справи на 01.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 відкладено розгляд справи на 23.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 розгляд справи відкладено на 21.10.2025.
ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у справі.
На виконання вимог суду 24.11.2025 представник ОСОБА_1 подав копії процесуальних документів та судових рішень у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 .
15.12.2025 ОСОБА_1 подав Клопотання про долучення та дослідження доказів, а саме рішення Верховного суду від 13 лютого 2018 року по справі №910/1421/16, протокол допиту арбітражної керуючої ХК "Енергомережа" О.Дарієнко, рішення Конституційного суду Другу сенату у справі за конституційною скаргою АТ "Запорізький завод феросплавів" від 05 червня 2019 року по справі №3-234/2018 (3058/18) за участі ХК "Енергомережа", фрагмент відеозапису судового засідання Апеляційної інстанції ВАКС по справі №991/5021/20. Вказані документи суд ухвалив долучити до матеріалів справи.
16.02.2026 ОСОБА_1 подав додаткові пояснення у справі.
В судовому засіданні 21.10.2025, 25.11.2025, 16.12.2025 була оголошена перерва.
В судовому засіданні 17.02.2026 суд проголосив скорочену постанову (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2017 відкрито провадження у справі № 910/7448/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа"; визнані грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" у розмірі 28442426,50 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ПрАТ "ХК "Енергомережа", до якого включено:
Публічне акціонерне товариство Одеська ТЕЦ з грошовими вимогами на суму 28 442 426,50 грн, з яких 16 000,00 грн - вимоги першої черги, 28 426 426,50 грн - вимоги четвертої черги;
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" з грошовими вимогами на суму 15 676 566,66 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 15 673 366,66 грн - вимоги четвертої черги;
Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" на суму 329 405 751,01 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 329402 551,01 грн - вимоги четвертої черги;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Фінекс-капітал" з грошовими вимогами на суму 3103200,00 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 3100000,00 грн - вимоги четвертої черги;
- Акціонерну компанію "Харківобленерго" на суму 548 493,68 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 545 293,68 грн - вимоги четвертої черги;
Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з грошовими вимогами на суму 16 091 222,86 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 16 088 022,86 грн - вимоги четвертої черги;
Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" з грошовими вимогами на суму 6 623120,90 грн, з яких 3200 грн - вимоги першої черги, 6 214 602,98 грн - вимоги четвертої черги задоволення, 405 317,92 грн - вимоги шостої черги;
Приватне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" імені А.М. Кузьміна з грошовими вимогами на суму 36 136 794,13 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 36 133 594,13 грн - вимоги четвертої черги;
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" з грошовими вимогами на суму 14 914 602,01 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 14 911 402,01 грн - вимоги шостої черги, які будуть погашатись у ліквідаційній процедурі;
Державне підприємство "Енергоринок" з грошовими вимогами на суму 3 751,20 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 551,20 грн - вимоги четвертої черги;
Національне антикорупційне бюро України з грошовими вимогами на суму 5 175,13 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 1 975,13 грн - вимоги четвертої черги;
Головне управління ДФС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 176 707,42 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 173 507,42 грн - вимоги шостої черги;
Приватне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" з грошовими вимогами на суму 2 071 137,69 грн, з яких 3200,00 грн - вимоги першої черги, 2 067 937,69 грн - вимоги шостої черги, які будуть погашатись у ліквідаційній процедурі.
Всього згідно з реєстром вимог кредиторів, заборгованість боржника становить понад 808 млн грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 02.04.2018 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Карпунова Іллю Олексійовича.
Ухвалою від 11.09.2019 призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Горєлова Олексія Леонардовича.
У березні 2021 року ліквідатор боржника звернувся із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на голову правління боржника ОСОБА_1 у зв'язку з доведенням до банкрутства в порядку ст. ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Заява мотивована тим, що у ході виконання повноважень ліквідатора, арбітражним керуючим Горєловим О.Л. виявлено обставини, які є підставою для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Голови правління ОСОБА_1, зокрема у зв'язку з:
- невиконанням Головою правління ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" ОСОБА_1 як виконавчим органом товариства покладеного на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ухвалами суду від 21.06.2017 (про порушення провадження у справі про банкрутство боржника), від 29.11.2017 (про припинення повноважень керівника та виконавчих органів правління боржника) у цій справі обов'язку стосовно передачі документів щодо фінансово-господарської діяльності (первинних, бухгалтерських документів тощо), матеріальних та інших цінностей боржника;
- укладенням Головою правління боржника ОСОБА_1.:
а) низки правочинів (купівлі-продажу цінних паперів), на підставі яких із власності боржника вибули значні активи в розмірах достатніх для виникнення його критичної неплатоспроможності, що суперечить інтересам боржника та завдало збитків кредиторам;
б) правочинів (договорів про відступлення права вимоги, договорів про переведення боргу), на підставі яких боржник набув кошти в особливо великих розмірах, які не були перераховані первісним кредиторам, а на підставі угод, що містять ознаки відсутності економічної доцільності, перераховані на користь третіх осіб;
- в діях Голови правління ОСОБА_1 наявні ознаки доведення боржника до банкрутства згідно з фінансовими аналізами боржника за період з 2014 по 2016 роки.
При цьому, ліквідатором зазначено, що вжитими в ході ліквідаційної процедури заходами не вдалось виявити майно боржника, що може бути включене до ліквідаційної маси та реалізоване з метою задоволення вимог кредиторів.
З огляду на викладені обставин, ліквідатор просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника на ОСОБА_1 у розмірі незадоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство та стягнути на користь боржника грошові кошти в сумі 808 884 051,97 грн.
ОСОБА_1 заперечує обставин виникнення неплатоспроможності боржника за період з 2014 по 2016 роки та вимоги заяви про покладення на нього субсидіарної відповідальності та зазначає, що боржника було доведено до банкрутства незаконними діями Національного антикорупційного бюро України із блокування ефективної господарської діяльності товариства.
Договори на підставі яких боржник набув у власність акції низки компаній не можуть розглядатися як підстава для покладення субсидіарної відповідальності через відсутність юридичного факту економічної доцільності, який встановлюється на основі спеціального дослідження спеціалістами у сфері економіки підприємства.
Також, ОСОБА_1 зазначено, що ліквідатор не позбавлений права та, навпаки, наділений Кодексом України з процедур банкрутства повноваженнями щодо звернення із позовами про визнання недійсними договорів, вказаних у заяві арбітражного керуючого Горєлова О.Л., які на думку ліквідатора є економічно недоцільними задля повернення грошових коштів до ліквідаційної маси банкрута.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про покладення субсидіарної відповідальності виходив з того, що в діях Голови правління ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" ОСОБА_1 наявні ознаки доведення боржника до банкрутства. Вжиті в ході ліквідаційної процедури заходи з виявлення майна боржника, що може бути включене до ліквідаційної маси та реалізоване з метою задоволення вимог кредиторів, виявились безрезультатними. ОСОБА_1 не надав суду доказів та пояснень, які б спростували твердження ліквідатора, з урахуванням того, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
Частиною 1 статті 619 Цивільного кодексу України передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України (був чинний станом на дату звернення ліквідатора із заявою) у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
В силу положень ч. 3 цієї статті Господарського кодексу України умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Передбачено такі види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальна (ст. 219 КК України), адміністративна (ст. ст. 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільна - субсидіарна як різновид цивільної (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), ч. 4 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" тощо).
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Вона є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції (з урахуванням тотожного регулювання питання субсидіарної відповідальності посадових осіб боржника та його засновників як за ст. 61 КУзПБ, так і ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), що сформульована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 28.08.2018 у справі №927/1099/13, від 18.10.2018 у справі №923/1297/14, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 у справі №923/1494/15, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення - "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності.
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/ складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), та відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 16.06.2020 у справі №910/21323/16).
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
При цьому, на ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 61 КУзПБ покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).
Водночас, притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.
З вищевикладеного можна дійти висновку, що у разі якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного. (Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №917/1500/18(917/1932/20), від 07.04.2021 у справі №911/1815/17, від 24.02.2021 у справі №Б8/191-10, від 24.02.2021 у справі №902/1129/15(902/579/20).
Господарський суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками вжитих заходів з виявлення майна банкрута у ліквідаційній процедурі, які підлягає включенню до ліквідаційної маси, ліквідатор встановив їх відсутність для задоволення вимог кредиторів, що підтверджується інформацією, отриманою арбітражним керуючим на його запити від державних органів та установ.
При цьому, цінні папери, які належать боржнику, емітентом яких є ПАТ "Класік-Трейд" (код 35372850) в кількості 47 460 000 шт., включити до ліквідаційної маси не виявляється за можливе, оскільки рішеннями НКЦПФР№1210 від 04.08.2015, №1877 від 19.11.2015 зупинено торгівлю цінними паперами ПАТ "Класік-Трейд"; рішенням №1876 від 19.11.2015 включено ПАТ "Класік-Трейд" до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, рішенням №74 від 20.02.2020 заборонено торгівлю цінними паперами емітента ПАТ "Класік-Трейд".
На виконання договору №ДД-71-4/14 від 12.02.2014, предметом купівлі-продажу якого були прості іменні акції ПАТ "Класик-Трейд" (UA4000180137), 15.12.2014 з рахунку боржника № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" перераховано 13 650 000,00 грн на користь ТОВ "ЛЦФП".
На виконання договору №ДД-74-1/14 від 17.02.2014, предметом купівлі-продажу якого були прості іменні акції ПАТ "Класик-Трейд", з рахунку боржника № НОМЕР_1 в ПАТ КБ "ПриватБанк" перераховано на користь ТОВ "ЛЦФП":
25.12.2014 - 4 000 000,00 грн. (п/д №498) грн.; 5 000 000,00 грн. (п/д №496); 5 000 000,00 грн. (п/д №500); 6 000 000,00 грн. (п/д №493); 6 000 000,00 грн. (п/д №499); 7 000 000,00 грн. (п/д№497); 7 000 000, 00 грн. (п/д №495);
26.12.2014 - 1 000 000,00 грн. (п/д №508); 5 000 000,00 грн. (п/д №506); 6 000 000,00 грн. (п/д №501); 8 000 000,00 (п/д №507);
16.01.2015 - 10 000 000,00 грн ( п/д №557).
а всього за договором: 70 000 000,00 грн.
Отже, на підставі двох договорів, які від імені боржника укладені Головою правління ОСОБА_1., на купівлю цінних паперів емітента з ознаками фіктивності витрачено 70 млн грн.
28.10.2019 ліквідатор банкрута звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень № 12015000000000200 від 26.05.2015 та № 52016000000000235 від 11.07.2016.
За результатом ознайомлення з вказаними матеріалами ліквідатором було виявлено частину первинних документів банкрута, з аналізу яких вбачається здійснення керівником боржника операцій, що мають ознаки економічно недоцільних, виконання яких з великою мірою вірогідності призвело до настання для ПрАТ "ХК "Енергомережа" негативного економічного ефекту у вигляді втрати фінансових ресурсів та банкрутства.
08.10.2015 між ТОВ "Компанія "Нова-торг" (від імені якого на підставі довіреності діяло ТОВ "Арчі Капітал" в особі т.в.о. директора Кудрявцевої С.В.) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови Правління ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ10-13/1.
Згідно вказаного договору ТОВ "Компанія "Нова-торг" зобов'язується передати у власність ПрАТ "ХК "Енергомережа" 21 200 шт. бездокументарних цінних паперів UA4000177448 ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) номінальною вартістю 0,25 грн./1шт. за визначеною договором ціною 2 500 грн/1шт. Загальна сума договору склала 53 млн грн.
25.08.2015 між ТОВ "Компанія "Нова-торг" (від імені якого на підставі довіреності діяло ТОВ "Арчі Капітал" в особі директора Симоненка М.О.) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови правління ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ8-38/1.
Згідно вказаного договору ТОВ "Компанія "Нова-торг" зобов'язується передати у власність ПрАТ "ХК "Енергомережа" 15 600 шт. простих іменних акцій UA4000177448 емітента ПрАТ "Завод РАДАР" (Код 23027906) номінальною вартістю 0,25 грн/1шт. за визначеною договором ціною 2 500 грн/1шт. Загальна сума договору склала 39 млн грн.
Із наданих АТ КБ Приватбанк банківських виписок вбачається, що на виконання договору № БВ8-38/1 ПрАТ "ХК "Енергомережа" з належного йому банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ Приватбанк 27.08.2015, 28.09.2015, 29.10.2015 перерахувало на користь ТОВ "Компанія "Нова-торг" 4 400 000 грн.
Із банківської виписки з рахунку ПрАТ "ХК "Енергомережа" № НОМЕР_2 в "Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" вбачається, що на виконання умов договору № БВ8-38/1 від 25.08.2015 боржником здійснено платежі на користь ТОВ "Компанія "Нова-Торг".
Сума коштів, перерахованих боржником на підставі договору №БВ8-38/1 від 25.08.2015 за іменні акції UA4000177448 емітента ПрАТ "Завод РАДАР" складає: 41582275 грн.
При цьому, із інформації, розмішеної на веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (здійснює організаційне, технічне та ресурсне забезпечення реалізації повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) мережі інтернет за посиланням: https://smida.gov.uа/ вбачається, що емітент цінних паперів, що виступали предметом наведених вище договорів купівлі-продажу - ПрАТ "Завод РАДАР" (код 23027906) не здійснює достатньої прибуткової господарської діяльності. Згідно звітів про фінансові результати за 2014-2015 роки прибуток товариства становив близько 1 тисячі гривень за фінансовий рік. При цьому, вартість чистих активів дорівнює номінальній вартості акцій: 0,25 грн/шт.
З наведеного вбачається, що купівля-продаж акцій відбулось за ціною, що в 10 000 разів перевищує їх номінальну вартість.
Цінні папери емітента ПрАТ "Завод РАДАР" (код 23027906) також були предметом купівлі-продажу за договором №БД-050215-1Ю/БВ-1 від 05.02.2015, укладеним ПрАТ "ХК "Енергомережа" (покупець) в особі Голови правління ОСОБА_1 та ТОВ "Економіка, фінанси, аналіз" (щодо продавця винесене судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом від 28.03.2016 № 922/6571/15 Господарський суд Харківської області, дата припинення: 03.06.2016). Предметом договору були акції прості іменні в кількості 800 000 шт. за ціною 10 000 000 грн.
Згідно виписки з рахунку № НОМЕР_1 в КБ "Приватбанк" за 05.02.2015 на виконання умов вказаного договору боржником перераховано на користь продавця згідно платіжних доручень №654: 1 000 000,00 грн.; №652: 2 000 000,00 грн.; №653: 3 000 000,00 грн.; №655: 4 000 000, 00 грн., а всього: 10 млн грн.
24.11.2015 між Приватним підприємством "КСФ "Фенікс" (код 36853858) та ПрАТ "ХК "Енергомережа" в особі Голови правління ОСОБА_1 укладено договір №БВ-35/24-11/18 купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого продавець - ПП "КСФ "Фенікс" зобов'язався передати у власність покупця - ПрАТ "ХК "Енергомережа", а останній - прийняти та оплатити 1 250 шт. іменних інвестиційних сертифікатів емітента ТОВ "КУА "Абсолют капітал"/"ЗНВПІФ "АБСОЛЮТ АРГЕНТУМ", номінальною вартістю 1 000,00 грн/шт. за ціною 8 000,00 грн/шт.
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 24.03.2017 в кримінальній справі 757/7488/17-к встановлено, що: "ОСОБА 2 домовилась з гр. ОСОБА_3 про придбання (перереєстрацію) на її ім'я, як засновника та службової особи підприємства, юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Консалт Груп" (код 39592475) (далі по тексту ТОВ "Скай Консалт Груп" або товариство) за грошову винагороду, без наміру здійснювати законну господарську діяльність та з метою прикриття незаконної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (в тому числі) ТОВ "Компанія з управління активами "Абсолют Капітал" (код ЄДРПОУ 38404576) (вирок скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 08.07.2020 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України в зв'язку із декриміналізацією cт. 205 КК України (Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" від 18.09.2019).
Із ухвал Печерського районного суду м. Києва вбачається, що під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32018100060000014 від 14.02.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 27 ч. 5 ст. 212 ч. 3, ст. 212 ч. 3 КК України встановлено, що невстановлені особи використовуючи реквізити низки підприємств, зокрема ТОВ "КУА "Абсолют Капітал" (код ЄДР 38404576) вчинили незаконні дії з цінними паперами, що мають ознаки маніпулювання на фондовій біржі, які встановлені відповідно до закону щодо державного регулювання ринку цінних паперів.
Із банківської виписки з рахунку ПрАТ "ХК "Енергомережа" № НОМЕР_2 в "Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (код банку 322669) вбачається, що на виконання договору №БВ-35/24-11/18 від 24.11.2015 боржником здійснено оплати на користь контрагента ПП "КСФ "Фенікс".
Всього згідно вказаної банківської виписки з рахунків боржника було перераховано 10 млн грн. за договором БВ-35/24-11/18 від 24.11.2015.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що голова правління ОСОБА_1 протягом 2014-2015 років, тобто в період який безпосередньо передував порушенню провадження у даній справі про банкрутство) уклав від імені боржника договори на купівлю цінних паперів (акцій) емітента з ознаками фіктивності та неліквідних акцій інших емітентів. При цьому, на користь продавців передано високоліквідне майно боржника - перераховані грошові кошти в загальній сумі щонайменше 136 млн грн. Одночасно, продавці цінних паперів також мають або ознаки фіктивності, або ліквідовані у зв'язку з банкрутством, що унеможливлює повернення грошових коштів боржнику в разі визнання договорів купівлі-продажу недійсними у зв'язку з їх фраудаторністю, тобто такими, що укладені на шкоду кредиторам.
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів наголошує не лише на економічній недоцільності укладення зазначених вище угод головою правління ОСОБА_1., а й на тому, що виконання таких договорів шляхом перерахування грошових коштів свідчить про умисне виведення активів із власності боржника. За відсутності іншого майна у боржника такі дії керівника дають підстави для беззаперечного висновку про доведення до банкрутства.
Отже, ліквідатор надав достатньо доказів на підтвердження обставин, які свідчать про неправомірність дій керівника з доведення боржника до банкрутства, в свою чергу ОСОБА_1 не спростував такі обставини, а відтак належить погодитись із правильним висновком суду першої інстанції про покладення на нього субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями банкрута.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника таким вимогам закону відповідає.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Вказані вимоги судом першої інстанцій при ухваленні оскаржуваного рішення були дотримані.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення суду першої інстанції вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам, матеріалам справи та необхідність відхилити апеляційну скаргу.
Оскільки підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні, то судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/7448/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 15.04.2026.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх