ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
16 квітня 2026 рокум. ОдесаСправа № 908/51/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 року, суддя в І інстанції Нікітенко С.В., повний текст якого складено 12.03.2026, в м. Одесі
у справі: №908/51/25
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК»
до відповідача: ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ю-ГАЗ»
про стягнення 50 170 683,81 грн
В січні 2025 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу у розмірі 50 170 683,81 грн, яка складається з: 48 598 553,96 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 1 472 129,85 грн - прострочена заборгованість по процентам, 100 000,00 грн - заборгованість зі сплати штрафу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 у справі №908/51/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК» суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 48 598 553,96 грн, суму простроченої заборгованості по процентам у розмірі 1 472 129,85 грн, суму штрафу у розмірі 100 000,00 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 752 560,26 грн.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 у справі №908/51/25 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2026 для розгляду справи №908/51/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Ярош А.І., суддів: Богацької Н.С., Богатиря К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 у справі №908/51/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №908/51/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
14.04.2026 матеріали справи №908/51/25 надійшли на адресу суду.
Разом із тим, суддя зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Богацька Н.С. перебуває у відрядженні з 14.04.2026 по 16.04.2026 згідно наказу голови суду від 13.04.2026 № 65-в, а в подальшому, головуючий суддя Ярош А.І. перебуватиме у відпустці з 17.04.2026 по 01.05.2026, згідно наказу голови суду від 13.04.2026 №67-в, що унеможливлює розгляд даної справи у розумний строк передбачений ГПК України.
У зв'язку з цим, розпорядженням В.о. керівника апарату суду від 15.04.2026 №21 призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/51/25.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для розгляду справи №908/51/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Ярош А.І., суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - А.І. Ярош, судді Богатир К.В., Філінюк І.Г. вважає за необхідне прийняти справу №908/51/25 до провадження.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 1 128 840,38 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (752 560,26 грн х 150%).
Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В силу вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата апелянтом судового збору за розгляд апеляційної скарги у даній справі.
Так, разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, складає 1 128 840,45грн (752 560,26 грн х 150%), що є непомірною сумою. У період з 23.06.2021 року по 30.09.2025 року скаржниця обіймала посаду директора ТОВ «МЕП». З жовтня 2025 року по теперішній час не працевлаштована та не має постійного джерела доходу, що підтверджується даними про трудовий та страховий стаж з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Наразі перебуває в активному пошуку роботи, однак у зв'язку з військовою агресією рф проти України, економічною кризою в країні, пошук роботи значно ускладнений.
Крім цього, з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України фінансовий стан зазнав суттєвого погіршення. Заощадження, накопичені за попередні роки, повністю використані у 2025 році для покриття поточних витрат на проживання, харчування, комунальні послуги та інші побутові потреби. Також значною статтею витрат стала оплата за правову допомогу при супроводженні даної справи адвокатом.
Єдиним доходом за попередній календарний рік (2025 рік) була заробітна плата, отримана за період січень-вересень 2025 року, яка з урахуванням утриманого податку склала 97 018,92 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «МЕП» вих. №16-03/01 від 16.03.2026 року та випискою по особовому банківському рахунку видану ПАТ «МТБ БАНК» за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 року (попередній календарний рік). Нерухоме майно відсутнє, проживає в батьківській квартирі, за яку необхідно сплачувати комунальні послуги. Крім того, у власності скаржника відсутнє будь-яке нерухоме майно та транспортні засоби, що підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру ГЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях за вих.№31/30/15/Л-1930/08-2026-1636-2026 від 13.03.2026 року.
Таким чином, єдиний дохід протягом 2025 року був від зайняття посади директора ТОВ «МЕП» і склав 97 018,92 грн. Іншого доходу не отримувала. 3 01 жовтня 2025 року не працевлаштована, є безробітньою, доходів не отримує. Тобто розмір судового збору майже в 9 разів перевищує розмір річного доходу за попередній календарний рік, що унеможливлює його сплату та перешкоджає доступу до правосуддя.
До вказаного клопотання скаржником надано: довідку ТОВ «МЕП» вих.Nє16-03/01 від 16.03.2026; відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; виписка по особовим рахункам ПАТ «МТБ БАНК» від 13.03.2026 року; довідка Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях за вих.Nє31/30/15/Л-1930/08-2026-1636-2026 від 13.03.2026 року.
06.04.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли заперечення АБ «УКРГАЗБАНК» на заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №908/51/25, які обґрунтовані тим, що апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 77-79 ГПК України на підтвердження відсутності коштів та/або неможливості сплати судового збору за наведених доводів, а заява подано без достатніх підтверджуючих документів в обґрунтування відповідних тверджень щодо неможливості сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Аналіз наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір») або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір».
В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
Разом з цим особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна надати докази того, що її майновий стан об'єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).
Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній календарний рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 910/5346/23, від 18.07.2024 у справі № 924/681/22.).
Отже, суд виходить із того, що належне підтвердження доходів фізичної особи за попередній календарний рік забезпечується, зокрема, такими документами:
- довідкою про доходи, виданою органом Державної податкової служби України;
- інформацією з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
- довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, на підтвердження свого майнового стану скаржником надано довідку роботодавця про отриманий дохід, відомості з Реєстру застрахованих осіб, банківську виписку, а також довідку про відсутність у власності транспортних засобів.
Разом з тим, надана довідка роботодавця підтверджує лише отримання доходу від конкретного суб'єкта господарювання та не є узагальненим підтвердженням усіх доходів особи за відповідний період.
Відомості з Реєстру застрахованих осіб свідчать про наявність або відсутність трудових відносин, однак не містять повної інформації щодо сукупного розміру доходів.
Надана скаржницею виписка з рахунку в ПАТ «МТБ БАНК» також не є вичерпним доказом, оскільки відображає рух коштів лише в одній банківській установі та не надає інформацію щодо усіх можливих джерел доходів особи.
Судова колегія зазначає, що скаржником не надано довідки органу Державної податкової служби України про доходи за попередній календарний рік, а також відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків чи довідки Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 як документів, що підтверджують загальний розмір отриманих доходів.
Відсутність офіційного підтвердження від органів ДПС про загальний майновий стан скаржниці за весь 2025 календарний рік позбавляє суд можливості пересвідчитися у справжній скрутності її фінансового стану
За таких обставин подані скаржником документи не дають можливості суду встановити сукупний дохід особи за попередній календарний рік та належним чином оцінити співвідношення розміру судового збору до її майнового стану.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржниці про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що скаржником не виконані вимоги статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Встановивши недоліки апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 у справі №908/51/25 до свого провадження колегією суддів у новому складі.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 у справі №908/51/25 - залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити скаржнику, що якщо не буде усунуто недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді: І.Г. Філінюк
К.В. Богатир