Справа №640/11468/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/397/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: інше
14 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю представника потерпілої ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 120172200000000782 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
02.03.2026 року представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 подав до суду скаргу, в якій просив:
-визнати протиправною бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 120172200000000782 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, яка полягає у невиконані вимог та положень КПК України, щодо своєчасної організації та проведення досудового розслідування.
В обґрунтування скарги посилався на те, що внаслідок бездіяльності слідчого та прокурора (процесуального керівника), у період з травня 2025 року (дата скасування постанови про закриття кримінального провадження) до 20.02.2026 року, по кримінальному провадженню не була проведена жодна слідча та процесуальна дія.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 120172200000000782 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та призначити новий розгляд скарги у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки скарга була подана в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України та обґрунтована з посиланням на вказану норму закону, а саме нездійснення слідчим та прокурором процесуальних дій, які вони зобов'язані були вчинити у визначений процесуальним кодексом термін.
На переконання апелянта, слідчий та прокурор вчинили бездіяльність, яка полягає у невиконанні вимог ст. 2 КПК України, яка у свою чергу визначає завдання кримінального провадження, серед яких - швидке, повне та неупереджене розслідування. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень - ч. 2 ст. 9 КПК України.
Також, зазначає, що згідно зі ст. 28 КПК України, саме на слідчого та прокурора покладено обов'язок контролювати стан провадження та дотримуватися розумних строків. Затримка у відновленні розслідування прямо суперечить вимогам ст.113 та ст. 114 КПК України щодо строків виконання процесуальних дій.
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши доповідь судді, заслухавши доводи представника потерпілої на підтримання вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відмовляючи у відкритті провадження за його скаргою, слідчий суддя виходив з того, що вимоги скарги за своїм змістом та суттю не є скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування, які передбачені ч.1 ст.303 КПК України.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Як передбачено ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачено ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. Випадки для оскарження рішень, дій або бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора чітко передбачені законодавцем і розширеному тлумаченню не підлягають.
З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого (прокурора), а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Як об'єктивно вбачається зі змісту скарги, поданої до суду першої інстанції, представником потерпілої зазначено, що скарга подана в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України, а саме нездійснення інших процесуальних дій слідчим та прокурором, які вони зобов'язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.
З аналізу правового змісту п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України вбачається, що оскарженню до слідчого судді на досудовому провадженні підлягає бездіяльність, яка передбачає три обов'язкові ознаки:
- слідчий або прокурор наділені обов'язком учинити певну процесуальну дію;
- така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк;
- відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тобто аналізуючи зміст п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України можна дійти висновку, що чинним законодавством повинні бути встановлені чіткі строки виконання слідчим чи прокурором покладених на них обов'язків.
Так, відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно зі ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Разом з цим, аналізуючи ст.ст.2, 9, 28 КПК України, на які посилається представник потерпілої в обґрунтування як скарги так і апеляційної скарги, у зазначених нормах відсутні вказівки на наявність конкретного встановленого строку прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій, або передбачено наявність граничних строків.
За таких обставин, колегія суддів, дійшла висновку про те, що зі змісту скарги представника потерпілої вбачається, що вона не містить відомостей про оскарження конкретних дії чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, та не містить жодних вимог, які відносяться до компетенції слідчого судді та мають бути ним розглянуті.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному проваджені.
Повноваження слідчого судді, визначені Главою 26 КПК України. Вирішення інших питань, не передбачених вказаною вище Главою, виходить за межі повноважень слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, є вичерпним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що процесуальних підстав, передбачених ст.303 КПК України, в скарзі не зазначено, що обумовлює процесуальну необхідність щодо відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали слідчого судді, в якій наведені аргументовані підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою заявника , і які в повній мірі відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити потерпілій та її представнику, що порядок оскарження недотримання органом досудового розслідування розумних строків, передбачений ст.308 КПК України. Та в подальшому, у разі відмови в задоволенні такої скарги, оскарження рішення прокурора, передбачено п.9-1 ч.1 ст.303 КПК України.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою є законним і обґрунтованим. Відповідно, ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 04 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого СВ СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 120172200000000782 від 12 червня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_10 ОСОБА_4