Справа № 204/2834/26
Провадження № 1-кс/204/516/26
25 березня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000094 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000094 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Західною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42025042000000094 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції Дніпропетровській області.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшла інформація від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області ДСР НПУ про організацію посадовими особами медичних закладів м. Дніпра схеми розкрадання бюджетних коштів під час реалізації Програми медичних гарантій у 2024-2025 роках за пакетам № 24 «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям» шляхом внесення недостовірних відомостей до електронної системи охорони здоров'я.У ході розслідування встановлено ознаки протиправної діяльності службових осіб ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) у змові з посадовими особами КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Старобільської міської ради Луганської області (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), спрямованої на незаконне отримання коштів ІНФОРМАЦІЯ_3 .Встановлено, що зазначені суб'єкти господарювання оформлювали медичні послуги за пакетом № 24 без фактичного їх надання, вносячи до ЕСОЗ недостовірні відомості про надання паліативної допомоги та виїзди лікарів до пацієнтів. При цьому персональні дані пацієнтів, які зверталися за іншими видами медичної допомоги, використовувались для безпідставного надання їм статусу паліативних хворих. Дані пацієнтів передавались між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для штучного збільшення кількості пацієнтів і обсягів послуг.Обидва медичні заклади фактично розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - 1 поверх, КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 4 поверх).12.12.2025 під час виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до документів адвокат ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повідомив про відсутність первинної медичної документації за 2024-2025 роки, посилаючись на її нібито знищення під час ракетно-бомбового удару 17-18.11.2025, однак підтверджуючих документів не надав.За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 , підприємством укладено три договори з медичними інформаційними системами, однак під час виконання ухвали отримано дані лише 20 пацієнтів, тоді як загальна кількість пацієнтів, щодо яких здійснювалось звітування за пакетом № 24, становить понад 130 осіб. Таким чином, персональні дані близько 110 пацієнтів встановити не вдалося у зв'язку з фактичною відмовою посадових осіб підприємства виконати ухвалу суду.Встановлено, що паліативну допомогу від імені ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нібито надавали лікарі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . За інформацією ІНФОРМАЦІЯ_4 , частина з них одночасно отримує дохід як від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », так і від КНП « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Крім того встановлено фінансові взаємозв'язки між лікарями та ФОП ОСОБА_9 , яка є дружиною директора КНП ОСОБА_10 .У межах досудового розслідування допитано 9 пацієнтів, які повідомили, що паліативними хворими вони не є та паліативної медичної допомоги не отримували. Також встановлено, що лікарі, зазначені у документах як такі що здійснювали виїзди до пацієнтів, фактично до них не виїжджали та медичну допомогу не надавали.Наведене свідчить про систематичне внесення до медичної документації та ЕСОЗ недостовірних відомостей, що стало підставою для безпідставного отримання бюджетних коштів. Посадові особи підприємства також перешкоджають виконанню ухвали суду, що створює ризик приховування або знищення доказів.20.03.2026 прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025042000000094 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.03.2026 (справа №204/2469/26 Провадження №1-кс/204/463/26) вилучено: ноутбук марки «DELL», чорного кольору, з написом на нижній частині корпусу «inspiron» що перебував у користуванні ОСОБА_11 , який поміщено до спец пакету NPU 5443903; Акт надання послуг № 670 від 21.11.2023 на 1 арк., Акт надання послуг № 31 від 17.01.2024 на 1 арк., Акт надання послуг № 30 від 17.01.2024на 1 арк., Акт надання послуг № 743 від 19.12.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 10 до Договору про надання послуг № МП-55від 01.08.2020 на 1 арк., Рахунок-Фактура від 30.10.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 9 до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Рахунок-Фактура від 29.09.2023 на 1 арк., які упаковано до спец пакету NPU 5443904.Так, на вилучених в ході проведення обшуку документах та ноутбуку може міститься інформація, яка має значення для встановлення усіх обставин у кримінальному провадженні та підтверджує причетність осіб до вчинення злочину.20.03.2026 вилучені в ході обшуку речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. З огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення,його суспільний резонанс, зухвалості вчинених дій та відкритого ігнорування вимог чинного законодавства, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених главою 17 КПК України є необхідним для збереження речових доказів, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.На підставі вищевикладеного, з метою збереження речових доказів, проведення комп'ютерно - технічної експертизи, прокурор звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна і просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Прокурор надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити, а також розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Західною окружною прокуратурою міста Дніпра Дніпропетровської області здійснюється нагляд за додержанням законів у формі процесуального керівництва за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42025042000000094 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими слідчого відділення відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції Дніпропетровській області. У даному кримінальному провадженні, 20.03.2026 року прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025042000000094 було проведено санкціонований обшук за місцем мешкання директора ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі ухвали ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.03.2026 року, під час проведення обшуку було виявлено та вилучено: ноутбук марки «DELL», чорного кольору, з написом на нижній частині корпусу «inspiron» що перебував у користуванні ОСОБА_11 , який поміщено до спец пакету NPU 5443903; Акт надання послуг № 670 від 21.11.2023 на 1 арк., Акт надання послуг № 31 від 17.01.2024 на 1 арк., Акт надання послуг № 30 від 17.01.2024 на 1 арк., Акт надання послуг № 743 від 19.12.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 10 до Договору про надання послуг № МП-55від 01.08.2020 на 1 арк., Рахунок-Фактура від 30.10.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 9 до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Рахунок-Фактура від 29.09.2023 на 1 арк., які упаковано до спец пакету NPU 5443904. Постановою прокурора від 20.03.2026 року вказані вище об'єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42025042000000094.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42025042000000094 від 08.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: ноутбук марки «DELL», чорного кольору, з написом на нижній частині корпусу «inspiron» що перебував у користуванні ОСОБА_11 , який поміщено до спец пакету NPU 5443903;Акт надання послуг № 670 від 21.11.2023 на 1 арк., Акт надання послуг № 31 від 17.01.2024 на 1 арк., Акт надання послуг № 30 від 17.01.2024 на 1 арк.,Акт надання послуг № 743 від 19.12.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 10 до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Рахунок-Фактура від 30.10.2023 на 1 арк., Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020 на 1 арк., Звіт № 9 до Договору про надання послуг № МП-55 від 01.08.2020на 1 арк., Рахунок-Фактура від 29.09.2023 на 1 арк., які упаковано до спец пакету NPU 5443904, шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1