справа № 208/1825/26
провадження № 1-кс/208/728/26
16 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ( в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м.Кам'янське клопотання слідчого Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12019050410002457 від 12.11.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст.260 КК України,
1. Суть клопотання
До Заводського районного суду міста Кам'янського надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий, за погодженням з прокурором, просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в кінці квітня 2014 (точної дати під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом, маючи злочинний намір на вступ до не передбачених законом збройних формувань, перебуваючи в місті Донецьк, став одним із учасників НЗФ ДНР прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований військовий комісаріат Міністерства оборони ДНР, який мав організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну і в якому проводиться військова, стройова та фізична підготовка і назвавши свої анкетні дані невстановленій особі, ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов?язками члена вказаного воєнізованого формування, дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному не передбаченому Законом збройному формуванні.
Вступивши до складу зазначеного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «Донецька народна республіка» ОСОБА_7 в період з часу з 01.05.2014 по даний час, обіймає посаду бійця «Інтернаціональної бригади» полку спеціального призначення «Пятнашка» республіканської гвардії «ДНР», з позивним «ТОХА», та забезпечений військовою камуфльованою формою одягу, а також вогнепальною зброєю (автомат «АК») та боєприпасами до неї.
Перебуваючи у складі не передбачених законом збройних формувань - «Інтернаціональна бригада» полку спеціального призначення «Пятнашка» республіканської гвардії «ДНР», ОСОБА_8 брав участь у їх злочинній діяльності, а саме приймав участь в бойових діях поблизу міжнародного аеропорту «Донецьк ім. С. Прокоф?єва», Кіровського району м. Донецьк та в м. Мар'їнка Донецької області При виконанні ОСОБА_6 вказаних функції, останній використовував позивний « ОСОБА_9 ».
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.
Підозра у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, обґрунтовується наступними доказами: протоколами допитів свідків, протоколами огляду відео зі свідками, протоколами огляду карти, повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 22.11.2019, яке було вручено сестрі ОСОБА_6 - ОСОБА_10 22.11.2019 та направлено поштою за останнім місцем його реєстрації.
На переконання слідчого, нині існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
На думку сторони обвинувачення, застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_6 не є можливим, оскільки, підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території та оголошений у державний розшук.
2. Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судове засідання не прибув про час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом публікації повістки на офіційному вебсайті суду.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 щодо вирішення вказанного клопотання поклався на розсуд суду.
3. Мотиви слідчого судді
Дослідивши клопотання, надані матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.1. Щодо можливості розгляду клопотання без участі підозрюваного
Зі змісту частин 1, 6 статті 193 КПК вбачається, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності підозрюваного у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, має бути встановлено наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав або оголошений у міжнародний розшук.
22.11.2019 за результатами досудового розслідування, на підставі п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України винесено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України. Вказане повідомлення про підозру вручено сестрі ОСОБА_6 - ОСОБА_10 та направлено поштою за останнім місцем його реєстрації.
22.11.2019 постановою слідчого СВ Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 було оголошено ОСОБА_6 , оскільки останній ухилявся від явки до органу досудового розслідування.
Згідно інформації Державної прикордонноїс служби України встановлено, що за період з 25.11.2019 по 26.02.2026 відомостей, щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями громадянином України ОСОБА_6 в базі даних не виявлено, однак відповідно до повідомлення №17/5-8394 керівника сил і засобів ВКР СБ України ОТУ "Схід" підполковника ОСОБА_12 від 12.11.2019, ОСОБА_6 приблизно у 2014 виїхав на тимчасово непідконтрольну українській владі територію НФЗ т.зв. "ДНР" у м.Донецьк та примає активну участь у бойових діях проти України.
Враховуючи наведені норми та обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, оскільки він перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук.
3.2. Оцінка обґрунтованості підозри
22.11.2019 за результатами досудового розслідування, на підставі п.3 ч.1 ст.276, ч.1 ст.278 КПК України винесено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України. Вказане повідомлення про підозру вручено сестрі ОСОБА_6 - ОСОБА_10 та направлено поштою за останнім місцем його реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення було вчинено за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням по вказаному провадженню встановлено, що в кінці квітня 2014 (точної дати під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи з прямим умислом, мани злочинний намір на вступ до не передбачених законом збройних формувань, перебуваючи в місті Донецьк, становиться одним із учасників НЗФ ДНР прибув за адресою: АДРЕСА_2 , де розташований військовий комісаріат Міністерства оборони ДНР, який мав організаційну структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість та дисципліну і в якому проводиться військова, стройова та фізична підготовка і назвавши свої анкетні дані невстановленій особі, ознайомившись з встановленими правилами поведінки, правами та обов?язками члена вказаного воєнізованого формування, дав свою згоду на їх дотримання та виконання, тим самим, підтвердив свої наміри на участь у вищевказаному не передбаченому Законом збройному формуванні.
Вступивши до складу зазначеного не передбаченого законом збройного формування терористичної організації «Донецька народна республіка» ОСОБА_7 в період з часу з 01.05.2014 по даний час, обіймає посаду бійця «Інтернаціональної бригади» полку спеціального призначення «Пятнашка» республіканської гвардії «ДНР», з позивним «ТОХА», та забезпечений військовою камуфльованою формою одягу, а також вогнепальною зброєю (автомат «АК») та боєприпасами до неї.
Перебуваючи у складі не передбачених законом збройних формувань - «Інтернаціональна бригада» полку спеціального призначення «Пятнашка» республіканської гвардії «ДНР», ОСОБА_8 брав участь у їх злочинній діяльності, а саме приймав участь в бойових діях поблизу міжнародного аеропорту «Донецьк ім. С. Прокоф?єва», Кіровського району м. Донецьк та в м. Мар'їнка Донецької області При виконанні ОСОБА_6 вказаних функції, останній використовував позивний « ОСОБА_9 ».
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, тобто в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначає Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не обов'язково повинні бути такими ж переконливими, як ті, що вимагаються для обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 , інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:
1. Протоколами допиту свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_14 .
2. Протоколами огляду відео зі свідками.
3. Протоколом огляду карти;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах та інших доданих до клопотання доказів узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Під час вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу повноваження слідчого судді в частині оцінки допустимості доказів обмежуються випадками, передбаченими ст. 87 КПК України, втім доводи про наявність таких підстав стороною захисту не повідомлялися.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.3. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв'язку з чим виникла необхідність в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризику передбаченого п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ґрунтується на тому, що максимальне покарання за злочини, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 передбачено у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, тобто вказаний злочин є тяжким і під впливом суворості можливого призначення покарання останній вже почав переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Перебуваючи на свободі ОСОБА_6 буде продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення тобто в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях.
Враховуючи ту міру покарання яка йому загрожує, вважаю, що підозрюваний, перебуваючи на волі може продовжити приймати участь у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях, які здійснюють проти України військову агресію разом з ЗС Російської Федерації, що може свідчити про вчинення останнім інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я військовослужбовців ЗСУ, які дають відсіч збройній агресії РФ, цивільного населення тощо.
Таким чином, переховуючись від органу досудового розслідування та суду, останній перешкоджає встановленню істини по кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
3.4. Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Частина 2 статті 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_6 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої (ч.2 цієї статті).
Слідчий суддя враховуючи обґрунтованість підозри, встановлені ризики, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та оцінивши наведені обставини у сукупності, дійшов висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого. Крім того, після затримання підозрюваного і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя має розглянути за його участі питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
3.5. Щодо перевірки питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, визначення розміру застави та покладення на підозрюваного обов'язків
В межах цього провадження слідчий суддя не перевіряє питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, оскільки, відповідно до ст. 194 КПК такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно з ч. 6 ст. 193 КПК під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя має перевірити лише наявність підстав, встановлених у ст. 177 КПК.
КПК не встановлює альтернативних запобіжних заходів, у випадку, якщо підозрюваний виїхав з України та оголошений у міжнародний розшук. Відповідно, обрання такого запобіжного заходу зумовлене поведінкою самого підозрюваного та наявністю підстав, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідчий суддя не зазначає строку дії цієї ухвали, не визначає розмір застави та, відповідно, не покладає на підозрюваного обов'язки.
Отже, клопотання слідчого, погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Покровського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 12019050410002457 від 12.11.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути з його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст складено та проголошено 16.04.2026 о 13:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1