Справа №212/2503/26
1-кп/212/923/26
16 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026041730000097 від 26.01.2026, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 19 грудня 2022 року Тернівським районним судом міста Кривого Рогу за ч. 1 ст. 259 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 28.07.2023 по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України;
сторони кримінального провадження: прокурор Криворізької північної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5
ОСОБА_3 26 січня 2026 року, у невстановлений досудовим розслідування час, перебуваючи вдома у потерпілої ОСОБА_6 за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Калантая, 16/2, яка в цей час спала, звернув увагу на банківську картку АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 зеленого кольору, яка належить потерпілій, і яка є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, як засобом доступу до банківського рахунку, і в цей час у нього раптово виник кримінально-протиправний умисел на привласнення вказаної банківської кратки з метою подальшого викрадення грошових коштів, реалізуючи який ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, переконавшись у відсутності свідків та очевидців його протиправних дій, викрав вказану вище банківську картку.
У подальшому, ОСОБА_3 , в цей же день о 09.12 годині, перебуваючи біля магазину АТБ-345 ТОВ «АТБ-Маркет» за адресою: вул. Романа Шухевича, 19а в Покровському районі м. Кривого Рогу, реалізуючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку потерпілої, з корисливих мотивів, використовуючи викрадену банківську картку АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 належну потерпілій ОСОБА_6 , здійснив за допомогою банкомату операцію зі зняття грошових коштів в сумі 5 000 грн, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд та обернув на свою користь, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 5 000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, суду показав, що дійсно за обставин, викладених у обвинувальному акті, він, перебуваючи вдома у потерпілої, поки вона спала викрав банківську картку, з якою у подальшому біля магазину АТБ через банкомат зняв гроші в сумі 5000 грн, які витратив на власні потреби. Розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, також пояснив, що повернув потерпілій гроші.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та, беручи до уваги, що прокурор ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 , також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєних кримінальних правопорушень, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_3 в повній мірі викритий в скоєнні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів; за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що їх характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 скоїв кримінальний проступок (ч. 1 ст. 357 КК) та тяжкий злочин (ч. 4 ст. 185 КК).
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він не одружений, утриманців не має, перебуває на обліку на обліку у лікаря нарколога з 2002 року, перебував на обліку у лікаря психіатра з 1988 року по 2008 рік, інвалідності не має, раніше судимий, офіційно не працевлаштований.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є рецидив злочинів.
Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 357 КК у виді обмеження волі та ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України за сукупності кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Також, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого, який визнав повністю вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, щиро розкаявся, відшкодував заподіяну шкоду, можливе без ізоляції його від суспільства. Суд вважає можливим звільнити його від покарання відповідно до ст.75 КК України з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
На думку суду, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід, застосований щодо обвинуваченого у виді особистого зобов'язання, залишити до набрання вироку законної сили без змін.
Процесуальні витрати у справі відсутні. Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 357 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
У відповідності до ч. 1 ст. 70, 72 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання/реєстрації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
банківську картку АТ «Укрсиббанк» № НОМЕР_1 , яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , - залишити у її розпорядженні;
DVD-диск з відеозаписами з камер відео спостереження магазину АТБ-345 від 26.01.2026, СD-диск з інформацією від Приватбанку, - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1