Справа № 201/459/26
Провадження № 1-кп/201/24/2026
09 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002811 від 19.11.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має три вищі освіти, неодружений, утриманців не має, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації в особливий період, проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3 (ВКЗ)
захисник ОСОБА_5
15.01.2026 року до Соборного районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002811 від 19.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Клопотання мотивовано тим, що на час судового розгляду внаслідок зміни обстановки вчинене обвинуваченим діяння втратило суспільну небезпечність. Так, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вину визнає та щиро розкаюється, на даний час приходить військову службу у військовій частині, що підтверджується довідкою №1/11275 від 15.12.2025, та за таких обставин перестав бути суспільно небезпечним. Обвинувачений розуміє насліди звільнення його від кримінальної відповідальності.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання захисника підтримав, повідомив, що добровільно пішов служити до лав ЗСУ.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив.
Згідно обвинувального акта, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він перебував на військкому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 , будучи обізнаним про те, що з 17.03.2014 на території України діє особливий період, а з 24.02.2024 Указом Президента України, оголошено проведення загальної мобілізації на території, зокрема, Дніпропетровської області, а також про те, що на період дії воєнного стану на території України, з метою забезпечення обороноздатності держави, захисту незалежності та територіальної цілісності України, особи призовного віку (від 18 до 60 років, придатні до військової служби) - підлягають мобілізації, проте не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії), інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках, а також те, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх протиправність, використовуючи завідомо неправдиву медичну документацію, а саме: Консультаційний висновок спеціаліста (форма-028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), яка дозволяє безперешкодно пройти військово-лікарську комісію, що відображає інформацію про настання, перебіг (розвиток) і наслідки перенесення захворювань, які дозволяють пацієнту отримати необхідне для нього рішення, умисно, будучи достовірно обізнаним про відсутність у нього ВІЛ-інфекції/СНІДу, використав завідомо підроблену медичну документацію при проходженні військово-лікарської комісії на території Соборного району міста Дніпра.
Так, ОСОБА_3 у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час, але не раніше 22.09.2024 року, перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Ламана, 4 в приміщенні КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради консультаційно-діагностичне відділення № 2, на території якого проводиться військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи з метою ухилення від призову за мобілізацією, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69-2022, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав членам військово-лікарської комісії завідомо підроблену медичну документацію, а саме: Консультаційний висновок спеціаліста (форма-028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), яка надала можливість, ОСОБА_3 , отримати свідоцтво про хворобу від 22.09.2024 за №174/22/3994, відповідно до якого останнього було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я, а саме: синдром набутого імунодефіциту, що входить до переліку нозологій клінічної стадії I-IV, за рівня CD4
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документу.
Крім того, ОСОБА_3 , перебуваючи у Соборному районі м. Дніпро, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, але не пізніше 22.09.2024, будучи достовірно обізнаним про введення на підставі Указів Президента України на всій території України воєнного стану та запровадження загальної мобілізації, усвідомлюючи, що він не є особою у якої діагностовано ВІЛ-інфекцію або іншу хворобу, що унеможливлює його мобілізацію до Збройних Сил України, діючи умисно та протиправно, надав до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 завідомо неправдиві документи - Консультаційний висновок спеціаліста (форма-028/о) та виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма-027/о), на підставі яких рішенням зазначеної комісії від 22.09.2024 № 174/22/3994 останнього було визнано непридатним до проходження військової служби за станом здоров'я та виключено з обліку військовозобов'язаних громадян ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
В силу ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2). Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 8).
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
В силу ст. 288 КПК України суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності (ч. 2). Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3).
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
У ст. 48 КК України визначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
У абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року (далі Постанова) судам роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Відповідно до п. 7 Постанови, судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15.04.2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу. Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 569/20/14-к, провадження № 51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі № 953/21593/19, провадження № 51-5619км20.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК, є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України є нетяжким злочином.
Згідно довідки №1/11275 від 15.12.2025, яка видана начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 призваний 14.12.2025 року на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .
Обвинувальний акт надійшов до суду 15.01.2026, тобто після призову ОСОБА_3 до лав ЗСУ.
Під час досудового розслідування ОСОБА_3 щиро покаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, після вчинення кримінального правопорушення набув статусу військовослужбовця та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби, що робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України.
Із заяви обвинуваченого та його захисника, його позиції у судовому засіданні, обвинувального акта та матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений раніше не судимий, тобто є особою, яка вперше вчинила нетяжкий злочин, визнає свою вину, щиро кається, на диспансерному обліку в нарколога і психіатра не перебуває, компрометуючих даних на нього не надходило і до адміністративної відповідальності органом місцевого самоврядування не притягався, обвинувачений не заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, розуміє наслідки закриття кримінального провадження та те, що закриття провадження з цієї підстави є нереабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Склад кримінального проступку, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, у даному контексті є способом (інструментом) реалізації наміру на ухилення від мобілізації. Тобто використання підроблених медичних довідок (форм 028/о та 027/о) було складовою частиною та необхідною умовою для вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Обидва правопорушення пов'язані єдиним умислом, спільним об'єктом зазіхання (порядком комплектування ЗСУ та встановленим порядком документообігу) і були спрямовані на досягнення єдиної кінцевої мети - незаконного отримання статусу непридатності до військової служби для уникнення конституційного обов'язку.
Після вчинення діяння ОСОБА_3 кардинально змінив свою поведінку. Його добровільний вступ до лав Збройних Сил України (призваний 14.12.2025) свідчить про те, що він фактично визнав свій обов'язок перед державою, який раніше намагався ігнорувати.
Оскільки особа вже перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , подальше «ухилення» від мобілізації (мета злочину за ст. 336 КК) стає фізично та юридично неможливим. Отже, обставини життя обвинуваченого змінилися настільки, що унеможливлюють вчинення ним нового аналогічного злочину.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України було безпосередньо спрямоване на реалізацію умислу щодо ухилення від призову (ст. 336 КК України) і витікало з нього як засіб досягнення мети, суд розглядає їх у сукупності.
Беручи до уваги щире каяття, активне сприяння слідству та, головне, факт проходження ОСОБА_3 військової служби в ЗСУ на момент судового розгляду, суд приходить до висновку, що дана особа перестала бути суспільно небезпечною. Подальше кримінальне переслідування за діяння, мету якого було нівельовано подальшою правослухняною поведінкою самого обвинуваченого, є недоцільним.
Встановлені обставини дають суду підстави для висновку, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку з із зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно нього за ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Застосування в кримінальному провадженні положень КК України щодо зміни обстановки відповідає тим міжнародним актам, які закріплюють рекомендацію або обов'язок для держав застосовувати форми відновного правосуддя, змінюючи підхід до реакції держави на злочин та його наслідки з карального на гуманістичний.
Згідно обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні та запобіжний захід не обирався.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 1, 2, 7, 30, 31, 107, 110, 283-286, 288, 314, 350, 369-371, 372, 376, 392-395 КПК України, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України, у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042110002811 від 19.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ст. 336 КК України.
Речові докази: вилучені під час обшуку мобільні телефони Самсунг а54 та Редмі 9, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити останній за належністю (т. 1 а.п. 158).
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1